Актуально
Чи вплине скандал з WikiLeaks на взаємини України і США?
Дипломатичний скандал усіх часів і народів - витік секретної інформації з посольств Сполучених Штатів - з минулого тижня тримає у напрузі світ. «Скриньку Пандори» відкрито, і політики усіх країн, затамувавши подих, очікують – яка чергова інформаційна бомба вибухне завтра? І чи не зачепить ударною хвилею?
Із 250 тисяч документів, що є в розпорядженні WikiLeaks, 1 тисяча стосуються України. І хоч наразі встигли оприлюднити лише невелику частину - кількадесят файлів - це вже спричинило до бурхливих «обговорень прочитаного».
Якими можуть бути наслідки скандалу для світових міжнародних відносин, а також для відносин України і Сполучених Штатів? Думками з цього приводу з Голосом Америки поділилися Володимир Горбач, Євген Жеребецький та Олександр Сушко.
Володимир Горбач, політаналітик Інституту євроатлантичного співробітництва: «Скандал з WikiLeaks змінив світовий контекст українсько-американських відносин».
«Хоч скандал стосується витоку з американського дипломатичного відомства, він матиме глобальний світовий ефект. Цей витік спричинить ерозію довіри у міжнародних відносинах, ерозію самих міжнародних відносин і, можливо, навіть потягне за собою зміну міжнародного устрою. Але це відбуватиметься повільно. Тобто не вибух і негайна руйнація усталеного, а постійна системна інформаційна дія, коли інформація по краплі «камінь точить», і це все більше й більше змінює контекст міжнародних відносин.
Зміни першими відчують на собі фігуранти скандалу - я маю на увазі американських дипломатів, які вели це листування, та їхні співрозмовники у країнах перебування. Проте зміни так само заторкнуть і майбутніх дипломатів, які з’являться на зміну нинішнім. І не буде вже таких довірливих розмов, обмінів думками та інформацією. Не буде одкровень під час офіційних чи неофіційних зустрічей. Усі стануть максимально обережними і триматимуть язик за зубами. І в принципі, цей скандал вписується у глобальний контекст повернення країн до пріоритету національних інтересів і національної безпеки перш за все і понад усе. Різного роду кооперативні формати - чи то під егідою Сполучених Штатів, чи то ООН, чи НАТО, чи Євросоюзу – відійдуть на другий план. Національні держави все більше ставатимуть, сказати б, «інтровертами». Принаймні у безпековій та оборонній сфері, бо економіку в цей бік уже повернула економічна криза.
Тобто скандал з WikiLeaks поглиблює недовіру держав одна до одної і «атомізує» світ. Союзники починають розуміти, що про них думають їхні союзники, і що це насправді не зовсім щирі взаємини. І країни будуть замикатися в собі. Це може виявитись найбільшою і найглибшою видозміною в міжнародних відносинах.
Що ж до впливу на українсько-американські відносини... Очевидно, що видимим наслідком може стати дострокова зміна американського посла у Києві. Я не кажу, що його відкличуть одразу і демонстративно, але це може статися трохи згодом. Адже посол до певної міри дискредитований цим оприлюдненням. Оскільки ті люди, які з ним спілкувалися, не розраховували на витік інформації і потрапляння її в українські медіа. А оскільки це сталося – зовсім не з вини посла, звичайно, – то тепер йому вести дипломатичну роботу буде складніше. З другого боку – навіть якщо замінити посла, то і його наступник все одно не матиме колишньої довіри в очах співрозмовників.
Загалом же інформація про те, з ким зустрічалися і що про кого писали американські дипломати, на мою думку, матиме більший вплив на українську внутрішню політику, ніж на відносини між Україною і США. Українсько-американські відносини залишаться важливими і стратегічними для України. На жаль, не такими важливими і стратегічними для Сполученими Штатів, як вони колись були, - але тут WikiLeaks ні до чого. Ця зміна відбулася раніше, ще при «перезавантаженні» стосунків Росії і США.
До речі, саме ці, ще не оприлюднені епізоди «перезавантаження» здатні реально вплинути на відносини України і Сполучених Штатів. Ми можемо ще багато чого нового дізнатися про російсько-американський діалог, який безпосередньо стосується України. І це може або посприяти, або зашкодити нашому стратегічному партнерству зі Сполученими Штатами».
Євген Жеребецький, експерт з проблем міжнародної безпеки: «Для українсько-американських стосунків наслідків не буде. Ці стосунки зараз все одно ніякі».
«Цей скандал як чотириголосна фуга Баха з «Добре темперованого клавіру». Твір багатоголосний, і його не можна оцінювати в термінах «добро» чи «зло».
Якщо дивитися з точки зору Держдепартаменту, Міністерства оборони і ЦРУ, то цей інформаційний витік безумовне зло. І удар американська дипломатія дістала колосальний. Бо хоч усі й знали, що американці шпигують – так само як і росіяни, і наші українські дипломати, і дипломати усіх інших країн займаються тими самими речами – але ніхто раніше не зустрічався з таким колосальним викидом інформації.
Проте якщо поглянути з іншої точки зору – наскільки серйозна ця інформація? – то справа виглядає зовсім не так драматично. Я на 100% упевнений, що ніяких «топ-сікрет» там нема. Державні таємниці високого рівня передаються зовсім іншими каналами, їх знає обмежене коло осіб. А всі оці листи дипломатів, що потрапили в розпорядження WikiLeaks, страшенно цікаві для істориків, політологів, журналістів, істориків дипломатії, просто для читачів. Такі документи зближують політологію та історію. І те, що ми від них отримали, - лише документальне підтвердження того, що давно було на слуху.
Я давно говорив, що американці приторговують інтересами України і Польщі при полагодженні своїх глобальних інтересів. Ну і зараз стало зрозуміло, що в обмін на підтримку Росією санкцій проти Ірану Сполучені Штати «здали» протиракетну оборону в Польщі.
Світ отримав підтвердження багатьох речей, про які здогадувався раніше. Ну що ж, тепер будемо жити в такому світі.
Натомість реакція Заходу вразила. Захід кинувся переслідувати засновника WikiLeaks Джуліана Ассанджа. Це якесь божевілля! Адже він лише роздав інформацію в газети, він її не крав, йому дали. От і шукайте тих, хто дав, розбирайтеся з ними. Я вважаю, що ця реакція неадекватна.
Що ж до того, які наслідки цього скандалу для українсько-американських відносин... Я думаю, жодних наслідків не буде. Українсько-американські стосунки зараз все одно ніякі. Після того як прийшов президент Обама, нас відсунуто на периферію американських інтересів. Американці дивляться на нас крізь російські окуляри. І це не тільки вина американців – хоча вона колосальна. Обама кардинально поміняв геополітику. Там стало більше статистики, ніж реальної геополітики. Вони прораховують, що вигідніше, незважаючи на свої попередні зобов»язання, взагалі на американські традиції попередніх президентів.
Взагалі, на мою думку, цей скандал нічого не змінить у світі. І якщо ми вважаємо, що після того як випливуть оці всі 250 тисяч листів, дипломати перестануть шпигувати, шпигуни вимкнуть свої магнітофони і викинуть фотокамери, а спецслужби позбивають усі свої розвідувальні супутники, то ми помиляємося. Буде так, як було.
І насправді небезпека не в тому, що світ прочитає ці листи. Небезпека у тому, що в світі існують подвійні стандарти, подвійна мораль, а політики і дипломати не завжди роблять те, що вони декларують.
Світ став би безпечнішим, якби країни, що декларують демократичні цінності, не закривали очі на те, що робиться в тоталітарних державах, таких як Китай, Північна Корея чи та ж Росія, яка відновлює російську імперію і діє брутально по відношенню до свого народу, до свободи слова. Натомість усі вже забули про війну в Грузії і нагородили Росію футбольним чемпіонатом у 2018 році! Тому погано не те, що є такі люди, як Путін. Далеко гірше, що є такі люди, як Саркозі, Меркель, Берлусконі і взагалі вся «гнила Європа», яка хоче мати теплу воду в крані і ладна продати за це усі свої демократичні ідеали. Ось де справжній цинізм. Відвертий і без грифів "секретно"».
Олександр Сушко, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва: «Кримінальне переслідування Ассанджа стане козирем в руках авторитарних режимів».
«Я не бачу, які можуть бути наслідки цього скандалу для українсько-американських відносин. Інша справа, якби витік інформації відбувся з посольств усіх країн, - тоді можна було аналізувати. Мені, наприклад, дуже цікаво було б довідатись, що українські дипломати думають про ситуацію в країнах перебування, які вони депеші шлють у вітчизняний МЗС. Взагалі у цій ситуації бракує симетричності доступу. Нам відкрили таємниці лише однієї держави. А це насправді створює сильний інформаційний перекіс. Виходить, що одна держава виявилася більш беззахисною, ніж інші. А ці інші можуть бути не менш цікавими з погляду того, як вони збирають інформацію. Тому для мене це найбільший недолік ситуації з WikiLeaks – що оприлюднено секретні матеріали лише однієї держави, однієї дипломатичної служби. І поки що немає підстав очікувати, що колись з’являться також витоки щодо діяльності інших держав та їхніх дипломатичних служб.
Мене не здивувало те, що міститься у розсекречених депешах. Здебільшого ці речі відомі. Що здивувало насправді, так це переслідування власника-засновник сайту. Причому переслідування здійснюється за кримінальними мотивами – і це мені дуже нагадує те, яким чином переслідують дисидентів в авторитарних країнах. У нас, до речі, теж за часів СССР дисидентів саджали в тюрму за згвалтування. І те, що відбувається з Ассанджем, мені дуже не подобається – значно більше за все, що пов’язано з самим витоком інформації. Бо це чудовий козир в руки авторитарних режимів, які борються з поширенням інформації про свою діяльність. І ось тепер вони побачать, що в західному світі таким же чином активна фаза переслідування певної людини почалася після того, як вона оприлюднила певну інформацію. Причому цій людині інкримінують кримінальні злочини, не пов’язані з цим оприлюдненням. Я насправді не знаю, в чому там його вина, але інформаційний фон і загальна картинка виглядає надзвичайно тривожно. Тому що створено прецедент. І щось дуже мало віриться у дивний збіг, коли дії шведських і британських правоохоронців щодо якихось сексуальних злочинів Ассанджа збіглися у часі зі скандалом через оприлюднені його сайтом матеріали.
Я просто не уявляю собі, як за цієї ситуації британській чи шведській феміді вдасться хоч когось переконати у цьому світі, що вони переслідують його саме за те, за що вони формально його переслідують».
Всі новини дня
- Голос Америки
- Ірина Шинкаренко
Учитель музики зі США допомагає тваринам з України. Відео
Учитель музики зі США провів 10 днів в Україні, роздаючи корм покинутим тваринам у звільнених від окупації містах. Білл Фордіс зі штату Айова вперше побував в Україні, щоб на власні очі побачити - чого потребують травмовані та покинуті собаки й кішки. Подробиці - в сюжеті Ірини Шинкаренко.
Нова поставка пшениці з України може зменшити голод – економісти Кенії
Кенійські економісти кажуть, що нові поставки пшениці з України можуть допомогти зменшити голод у постраждалих від посухи районах і знизити ціни на продукти харчування. Тридцять тисяч тонн пшениці прибуло до Кенії в понеділок у рамках Чорноморської зернової ініціативи укладеної за посередництва ООН, коли Росія погодилася не блокувати поставки українського зерна. Але цього тижня президент Росії Володимир Путін попередив, що Москва може розірвати угоду через 60 днів.
Через ріст вартості зерна, включаючи пшеницю, такі пекарі, як Гаррісон Кіаї, потерпають від високих цін на борошно. Кіай каже, що його прибутки незначні.
«Ціни на борошно, цукор, якщо порівняти [їх] з минулими, можливо, двома роками, були трохи нижчими, — сказав він. – Отже, проблеми, які ми маємо зараз, пов’язані із ростом цін, що, можливо, не влаштовує покупця, бо на ринку ціни різко зросли».
Гаррісон вважає, що недавній імпорт пшениці з України допоможе стримати різке зростання цін на борошно.
Партію, яка є частиною гуманітарної програми президента України Володимира Зеленського «Зерно з України», було відправлено в рамках Чорноморської зернової ініціативи за посередництва ООН.
“Наша прихильність продовольчій безпеці полягає в тому, що корабель прибуває, і це не перше судно, яке заходить в Африку і навіть не друге, — сказав Андрій Праведник, посол України в Кенії. – І ми плануємо до кінця цього року більше кораблів, щоб доставити 5 мільйонів тонн зерна виключно в африканські країни. Але ми повинні розуміти, що внаслідок російського вторгнення врожай в Україні впав».
Вторгнення Росії істотно підірвало сільськогосподарське виробництво України та експорт, і багато африканських країн, які значною мірою залежать від українського зерна та пшениці, відтоді борються з дефіцитом ключових товарів і високими цінами на продовольство.
Чорноморська зернова ініціатива, узгоджена минулого року, має на меті дозволити українському експорту продовольства вийти на зовнішні ринки. Однак цього тижня Путін попередив, що Росія може вийти з угоди, якщо не буде підтримки для експорту її власної сільськогосподарської продукції.
До вторгнення Кенія щороку імпортувала з України 2,4 мільйона тонн пшениці.
Хоча зерно, яке прибуло до Кенії, могло б допомогти зменшити голод у постраждалих від посухи районах, економісти кажуть, що африканські уряди повинні знайти способи зменшити залежність від такого імпорту, наприклад, збільшити місцеве виробництво.
Без цього, каже економіст Сайлас Оменда, такі країни, як Кенія, залежать від зовнішніх подій.
«Ми можемо робити всі ці інші речі, але коли справа доходить до наших витрат на енергію, які зараз є каталізатором збільшення вартості, це кошмар, — сказав Оменда. – Залежність від імпорту добрив також робить нас вразливими до світової інфляції, а це означає, що ми не маємо контролю над тим, що відбувається в Україні та Росії».
У Всесвітній продовольчій програмі ООН стверджують, що через збій поставок продовольства з України та Росії близько 345 мільйонів людей стикаються з проблемою продовольчої безпеки.
Невизначеність щодо продовження угоди з транспортування зерна змушує страхувальників турбуватись, повідомляє Reuters.
"Очевидно є ризик, якщо події зміняться і хтось захоче потопити корабель, щоб довести свою позицію, це очевидно вплине на нашу готовність продовжувати страхувати такі ризики", - сказав Reuters голова страхувальної компанії Lloyds з ринків Брюс Карнегі-Браун.
В статті використано матеріал Reuters.
Росія не може вчасно поставити зброю Індії, через війну в Україні - звіт
НЬЮ-ДЕЛІ, 23 березня (Reuters) – Росія не може доставити життєво важливі оборонні поставки для збройних сил Індії через війну в Україні, заявляють ВПС Індії (IAF).
Нью-Делі турбує, що вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року може вплинути на поставки від найбільшого постачальника оборонного обладнання до Індії. Заява IAF є першим офіційним підтвердженням таких недоліків.
IAF заявив про це парламентському комітету, який опублікував цю інформацію на своєму веб-сайті у вівторок. Представник IAF повідомив групі, що Росія запланувала «велику поставку» цього року, яка не відбудеться.
Прес-секретар російського посольства в Нью-Делі сказав: «У нас немає інформації, яка б могла підтвердити сказане».
Немає негайної відповіді від «Рособоронекспорту», який є підрозділом російського уряду, що займається експортом зброї.
У звіті не вказуються деталі доставки.
Найбільша поточна поставка – це блоки системи протиповітряної оборони С-400 «Тріумф», які Індія купила в 2018 році за 5,4 мільярда доларів. Три з цих систем уже поставлено, а ще дві очікуються.
IAF також залежить від поставок з Росії запчастин для винищувачів Су-30МКІ та МіГ-29, які є опорою сервісної галузі.
Росія, а до неї Радянський Союз, протягом десятиліть були основним постачальником зброї та оборонного обладнання для Індії.
За останніми даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру, на Росію припало 8,5 мільярда доларів із 18,3 мільярда доларів, які Індія витратила на імпорт зброї з 2017 року.
Протягом останніх двох десятиліть Нью-Делі намагався зменшити свою залежність від Москви та дивився на захід, у бік Франції, Сполучених Штатів та Ізраїлю.
Це також спонукає індійські компанії виробляти більше у співпраці з глобальними гравцями.
IAF також поінформувала парламентську комісію, що російсько-українська війна настільки сильно вплинула на її постачання, що скоротила прогнозовані капітальні витрати на модернізацію на фінансовий рік, який закінчився 31 березня 2024 року, майже на третину порівняно з попереднім фінансовим роком.
Військово-повітряні сили спрогнозували капітальні витрати в розмірі 853 мільярдів рупій (10,38 мільярда доларів) на фінансовий 2022-23 роки та скоротили їх до 588 мільярдів рупій (7,15 мільярда доларів) у національному бюджеті, представленому в лютому.
(1 долар = 82,19 індійських рупій)
- Голос Америки
Ми всі маємо остерігатися дезінформації в інтернеті - генерал США Міллі про соцмережі, пропаганду і ботів держав-недругів
Роль соцмереж та загалом інтернету у національній безпеці та безпосередньо у війні в Україні прокоментували голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі та міністр оборони США Ллойд Остін під час бюджетних слухань у Палаті представників США в четвер.
Прокоментувати цю тему, зокрема в контексті війни РФ в Україні, доповідачів закликала конгресменка-демократка Марсі Каптур.
"З точки зору гібридних воєн сьогодні мене дуже цікавить більш детальна інформація про вплив інтернету на поширення неправдивої інформації, на підривну діяльність і те, як США працюють над подоланням таких проблем", - сказала Каптур.
Міністр Ллойд Остін відповів, що "з усією повагою до інтернету і використання його можливостей у військових операціях", мережа має не лише інформаційний вплив, але і вже протягом багатьох років використовується у, наприклад, транснаціональній терористичній діяльності. "Так, людей вербують та заохочують до незаконних дій чи радикалізують через інтернет", – каже Остін.
"Ми можемо спостерігати, як супротивники вдаються до інтернету, щоб створити низку різних ефектів, і ми бачимо це, як ви знаєте, у війні між Росією та Україною. Ми повинні бути активними у цьому просторі[...] Це дуже важливо для нас, і це продовжуватиме розвиватися і надалі. Ми бачимо значну активність у цій сфері і вона безпосередньо впливає на бойові дії", - сказав міністр Ллойд.
Зв'язок на війні і засилля неправди у соцмережах
"Зв’язок, безсумнівно, є основоположним для проведення військових операцій. Це одна з ключових частин нашої спільної військової концепції [...] З оборонної точки зору наші системи зв’язку стануть стійкішими та менш вразливими до глушіння, підробки чи будь-якого іншого виду перешкод чи перехоплення нашого сигналу", - додав генерал Міллі.
А щодо соцмереж і використання інтернету з пропагандистською метою генерал зауважив: “iPhone щойно вийшов у 2008 році, тож ми насправді перебуваємо ще тільки на початку поширення [таким шляхом - ред.] інформації, усіляких платформ, у тому числі викидів різноманітних неточних даних”.
Маємо бути обережними, оскільки через дезінформацію та пропаганду держави-недруги дуже часто використовують ботів, щоб, зокрема, спробувати вплинути на вибори.Марк Міллі
“Нам всім потрібно усвідомити, що в соціальних мережах є багато неправдивих речей, - додав посадовець. – І ми маємо бути обережними щодо цього, оскільки через дезінформацію та пропаганду, як ми знаємо, держави-недруги дуже часто використовують ботів, щоб, зокрема, спробувати вплинути на наші вибори, впливають і на вибори в Європі, у інших країнах".
Боти держав-недругів
За словами Міллі, діяльність ботів спрямована на підрив ситуації зокрема там, де вже є розкол у суспільстві з того чи іншого питання. І держави-недруги можуть пробувати здійснювати свій вплив за допомогою соціальних мереж. Тому, застеріг генерал, існує багато проблем із соціальними мережами та тим, як вони використовуються для передачі інформації, а чи дезінформації.
Водночас він наголосив, що з військової точки зору інтернет - дієва система зв’язку, яку слід розбудовувати, зробити більш стійкою, щоб допомогти військовим ефективно контролювати та координувати дії.
Тим часом про роль зокрема китайської соцмережі ТікТок в інтерв'ю Українській редакції Голосу Америки говорив і колишній радник з національної безпеки США Джон Болтон. "Huawei, ZTE не є телекомунікаційними компаніями. TikTok — це не соцмережа для підлітків. Це пристрій для збору розвідданих", - сказав він.
Голос Америки також повідомляв, що на розгляді комітету із закордонних справ Палати представників США перебуває законопроєкт, який може надати президенту США повноваження заборонити китайський додаток соціальної мережі TikTok. Нею користуються понад 100 мільйонів американців (мережа належить китайській компанії ByteDance).
Слухання у Конгресі про ТікТок: СЕО компанії просить не блокувати застосунок
Того ж дня, коли перед законодавцями виступав генерал Міллі, у Конгресі США виступав генеральний директор TikTok Шоу Цзи Чу. Через загрози для приватності користувачів цієї мережі, її заборонили для використання в низці урядових установ США та Європи. Чу звернувся до політиків із закликом не блокувати застосунок у США. А також запевнив, що TikTok "ніколи не ділився та не отримував запитів на передачу даних користувачів США уряду Китаю". "TikTok не задовольнив би такий запит, якби його коли-небудь зробили", - додав Чу.
Він стверджує, що ByteDance, яка володіє ТікТоком, не є китайським шпигуном, не належить і не контролюється будь-якою державною установою.
Натомість законодавці США критикували соцмережу та заявили, що короткі відеоролики завдають шкоди психічному здоров’ю дітей, та висловили двопартійну стурбованість стосовно впливу застосунку на американців, зокрема, призводить до розладів харчування серед дітей, заохочує до незаконного продажу наркотиків і сексуальної експлуатації, - інформує Reuters.
Чу додав про ТікТок, що у ході роботи застосунку "американські дані зберігаються на американській території американською компанією, яка контролюється американським персоналу".
США провели удари по об'єктах Ірану, після загибелі підрядника США на базі в Сирії
Збройні сили США заявляють, що провели кілька «точних» авіаударів по цілях у східній Сирії у відповідь на атаку безпілотника в четвер, у результаті якої загинув американський підрядник.
Пентагон заявив, що підрядник загинув у четвер на базі коаліції на північному сході Сирії в результаті удару безпілотника-камікадзе, який, за оцінками розвідувального співтовариства, був «іранського походження».
Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що США відповіли "пропорційними та навмисними" точними ударами в четвер у Сирії по об'єктах, які використовували групи, пов'язані з Корпусом вартових Ісламської революції Ірану (КВІР).
«Авіаудари було завдано у відповідь на сьогоднішню атаку, а також на серію недавніх атак на сили коаліції в Сирії групами, пов’язаними з КВІР», — сказав Остін.
"Жодне угруповання не завдасть удару по наших військах безкарно", - додав він.
Безпілотник врізався в технічний об’єкт на базі в Хасаці, Сирія, о 13:38. за місцевим часом, згідно з Пентагоном.
У результаті нападу було поранено ще шістьох американців, у тому числі п'ятьох військовослужбовців США. Згідно із заявою американських військових, двом пораненим військовослужбовцям надали допомогу на місці, а ще трьох і американського підрядника було евакуйовано до медичних закладів коаліції в Іраку.
Сполучені Штати мають близько 900 військових у східній Сирії, щоб допомогти силам сирійських курдів запобігти відродженню терористичного угруповання «Ісламська держава».
Голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі, старший офіцер США та голова Центрального командування США, яке контролює військові операції США на Близькому Сході, попередив законодавців на слуханнях у четвер, що Іран продовжує дестабілізувати ситуацію на Близькому Сході, підтримує там терористичні групи і проксі-сили.
За словами командувача Центрального командування генерала Еріка Курілли, з січня 2021 року іранські проксі атакували війська США в Іраку та Сирії 78 разів за допомогою безпілотників і ракет.
"Це була серія атак на наші війська та партнерські сили", - сказав Курілла ввечері в четвер.
«Ми завжди вживатимемо всіх необхідних заходів, щоб захистити наших людей, і завжди відповідатимемо у вибраний нами час і в місці. Ми налаштовані на варіанти різного масштабу перед лицем будь-яких додаткових атак Ірану», — додав він.
Форум