Спеціальні потреби

Актуально

День Незалежності України святкуватимуть без параду

День Незалежності України святкуватимуть без параду

Намір влади зекономити на відзначенні 20-ї річниці Незалежності України збурив палкі дискусії в суспільстві. Рішення президента Віктора Януковича скасувати військовий парад 24-го серпня, а також відмовитись від ювілейних нагород викликало зливу коментарів.

Найбільш цитованою стала заява, яку виголосив з цього приводу заступник лідера фракції Партії регіонів Вадим Колесниченко. Пояснюючи рішення президента, представник влади зауважив:

«На сьогоднішній день незалежність нічого не принесла, тільки 20 років проїдалося те, що отримали від СРСР. Не треба натужно святкувати те, чого нема».

Обурлива тирада не викликала жодної реакції з найвищих кабінетів. Хіба що заступник глави адміністрації президента Ганна Герман в ефірі 5 каналу припустила, що висловлювання Колесниченка могло бути вирвано з контексту.

Що ж до власне скасування військового параду, то, як повідомила Герман, це була її ідея. Чиновниця назвала рішення мудрим, оскільки, за її словами, парад обійшовся б у 180 мільйонів гривень.

«Заощадити 180 мільйонів гривень – я вважаю, це мудро і по-державницьки», – сказала соратниця Януковича.

Натомість опоненти влади різко скритикували рішення глави держави. На їхню думку, президент, скасувавши парад, тим самим понизив рівень свята і продемонстрував зневагу до ювілею української незалежності.

Так, лідер Громадянської позиції, екс-міністр оборони Анатолій Гриценко назвав безвідповідальним рішення президента, який спершу наказав проводити парад, а за лічені тижні до Дня Незалежності передумав. Один з лідерів фракції НУ-НС Тарас Стецьків нагадав про те, що 9 травня проводився парад, а в ювілейну дату незалежності – ні.

«Відсутність грошей несерйозний аргумент, оскільки будь-яка держава може знайти гроші на проведення параду на День Незалежності», – вважає Стецьків.

А віце-спікер парламенту Микола Томенко назвав скасування параду виявом слабкості країни та «малоросіянством»:

«Може, не треба танків, може, не треба літаків, але парад скасовувати – я думаю, що це слабкість. І це, якщо хочете, малоросіянство, що ми у 20 років незалежності боїмося на центральній площі заявити про себе, що ми є українська держава», – сказав Томенко.

Своєю чергою, преса звертає увагу на те, що, економлячи на виготовленні пам’ятного ювілейного знаку «20 років Незалежності України», президент не економить на утриманні своїх резиденцій. На ремонт двох кримських дач Януковича виділено 152 мільйони гривень бюджетних коштів, тоді як ювілейні медалі до 20-річчя незалежності, від вручення яких він вирішив відмовитись, коштували б бюджету 1 мільйон гривень.

А тим часом на думку тих, хто виборював українську незалежність, торг у питанні про те, на якому рівні слід відзначати 20-річний ювілей держави, взагалі недоречний.

Ось що заявив у інтерв’ю «Голосу Америки» відомий український публіцист, у минулому радянський дисидент і політв’язень Євген Сверстюк:

«У порядній державі це не може бути питанням для обговорення. І якісь дрібні аргументи, якісь резони – це розмова бомжів. А розмова громадян на цю тему в будь-якій країні ведеться на іншому рівні».

За словами Сверстюка, «Ідеться не про те, чи парад буде, чи не буде. Ідеться про те, чи буде свято. А це вже залежатиме від того, чи зуміють його створити. Свято треба творити, над ним треба думати. Якщо виставити на поверхню те, що зверху плаває, то ніякого свята не буде. А буде комсомольський шум».

Як він додав, «Я не знаю, в якій формі це треба проводити, але 20 років незалежності – це дуже велике свято. І такі свята дозволяють побачити обличчя влади, оцінити, чого вона варта як національна влада».

Багатолітній політв’язень радянських таборів, автор Акта про незалежність України Левко Лук’яненко називає рішення президента Януковича спрямованим на пониження рівня святкувань.

«Я засуджую цей президентський крок. День національної свободи 24 серпня – це найбільше свято українців. Так само як і в багатьох інших державах день проголошення незалежності відзначають як найбільше національне свято. Тому я обурений рішенням президента принизити значення ювілею незалежності», – сказав Лук’яненко «Голосу Америки».

При цьому Лук’яненко зауважив, що він не проти скасування власне військового параду. Його обурює те, що не запропоновано нічого натомість. За його словами, святкування можна було б зорганізувати по-іншому. Наприклад, Хрещатиком могли б пройти символічні колони борців за українську незалежність різних епох. Козаки, гетьмани, вояки УНР, Української повстанчої армії...

«Якби йшлося тільки про скасування військового параду, то ще невелика біда. Але тоді треба було б розширити всі інші заходи. Бо при тому, що ті інші заходи доволі скромні, скасування параду фактично понижує це свято, зводить до рівня рядового і звичайного. Так, очевидно, будуть урочисті збори у Палаці Україна, але це знову-таки – театр, обмежена територія, обмежена кількість людей, камерний дух. А важливо, щоб свято було загальнонаціональним. Щоб у кожному районному центрі, у кожному місті й обласному центрі були широкі демонстрації. Щоб не просто пройшли спортсмени, дівчата з кільцями. Щоб заходи були не спортивного чи розважального характеру, а щоб були історичні демонстрації, які символізують різні історичні форми боротьби України за незалежність, проти окупації. Цю боротьбу за незалежність протягом сімох століть – ось що треба було б показати!», – вважає Левко Лук’яненко.

Чому цього не схотіли зробити, патріарх української незалежності пояснює так:

«Я виходжу з того, що ця влада є комуністично-антиукраїнського виховання. Вона послідовно проводить політику на послаблення Української держави та схиляння перед Москвою».

Нагадаємо: 15 липня президент Віктор Янукович підписав указ про скасування параду військ на День Незалежності в Києві, а також у Керчі, Одесі та Севастополі. Президент відмовився і від виготовлення 3500 ювілейних медалей «20 років Незалежності України». Зекономлені кошти глава держави доручив спрямувати на програми посилення соціального захисту населення.

Всі новини дня

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Німеччина планує надати Україні перші зенітні системи Gepard в липні

Зенітна система Gepard під час тренувань німецької армії у Мюнстері, Німеччина. Фото зроблене 20 червня 2007 року. Reuters/Крістін Харісіус

У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.

Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.

Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.

Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.

Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG