Спеціальні потреби

Актуально

День Незалежності України святкуватимуть без параду

День Незалежності України святкуватимуть без параду

Намір влади зекономити на відзначенні 20-ї річниці Незалежності України збурив палкі дискусії в суспільстві. Рішення президента Віктора Януковича скасувати військовий парад 24-го серпня, а також відмовитись від ювілейних нагород викликало зливу коментарів.

Найбільш цитованою стала заява, яку виголосив з цього приводу заступник лідера фракції Партії регіонів Вадим Колесниченко. Пояснюючи рішення президента, представник влади зауважив:

«На сьогоднішній день незалежність нічого не принесла, тільки 20 років проїдалося те, що отримали від СРСР. Не треба натужно святкувати те, чого нема».

Обурлива тирада не викликала жодної реакції з найвищих кабінетів. Хіба що заступник глави адміністрації президента Ганна Герман в ефірі 5 каналу припустила, що висловлювання Колесниченка могло бути вирвано з контексту.

Що ж до власне скасування військового параду, то, як повідомила Герман, це була її ідея. Чиновниця назвала рішення мудрим, оскільки, за її словами, парад обійшовся б у 180 мільйонів гривень.

«Заощадити 180 мільйонів гривень – я вважаю, це мудро і по-державницьки», – сказала соратниця Януковича.

Натомість опоненти влади різко скритикували рішення глави держави. На їхню думку, президент, скасувавши парад, тим самим понизив рівень свята і продемонстрував зневагу до ювілею української незалежності.

Так, лідер Громадянської позиції, екс-міністр оборони Анатолій Гриценко назвав безвідповідальним рішення президента, який спершу наказав проводити парад, а за лічені тижні до Дня Незалежності передумав. Один з лідерів фракції НУ-НС Тарас Стецьків нагадав про те, що 9 травня проводився парад, а в ювілейну дату незалежності – ні.

«Відсутність грошей несерйозний аргумент, оскільки будь-яка держава може знайти гроші на проведення параду на День Незалежності», – вважає Стецьків.

А віце-спікер парламенту Микола Томенко назвав скасування параду виявом слабкості країни та «малоросіянством»:

«Може, не треба танків, може, не треба літаків, але парад скасовувати – я думаю, що це слабкість. І це, якщо хочете, малоросіянство, що ми у 20 років незалежності боїмося на центральній площі заявити про себе, що ми є українська держава», – сказав Томенко.

Своєю чергою, преса звертає увагу на те, що, економлячи на виготовленні пам’ятного ювілейного знаку «20 років Незалежності України», президент не економить на утриманні своїх резиденцій. На ремонт двох кримських дач Януковича виділено 152 мільйони гривень бюджетних коштів, тоді як ювілейні медалі до 20-річчя незалежності, від вручення яких він вирішив відмовитись, коштували б бюджету 1 мільйон гривень.

А тим часом на думку тих, хто виборював українську незалежність, торг у питанні про те, на якому рівні слід відзначати 20-річний ювілей держави, взагалі недоречний.

Ось що заявив у інтерв’ю «Голосу Америки» відомий український публіцист, у минулому радянський дисидент і політв’язень Євген Сверстюк:

«У порядній державі це не може бути питанням для обговорення. І якісь дрібні аргументи, якісь резони – це розмова бомжів. А розмова громадян на цю тему в будь-якій країні ведеться на іншому рівні».

За словами Сверстюка, «Ідеться не про те, чи парад буде, чи не буде. Ідеться про те, чи буде свято. А це вже залежатиме від того, чи зуміють його створити. Свято треба творити, над ним треба думати. Якщо виставити на поверхню те, що зверху плаває, то ніякого свята не буде. А буде комсомольський шум».

Як він додав, «Я не знаю, в якій формі це треба проводити, але 20 років незалежності – це дуже велике свято. І такі свята дозволяють побачити обличчя влади, оцінити, чого вона варта як національна влада».

Багатолітній політв’язень радянських таборів, автор Акта про незалежність України Левко Лук’яненко називає рішення президента Януковича спрямованим на пониження рівня святкувань.

«Я засуджую цей президентський крок. День національної свободи 24 серпня – це найбільше свято українців. Так само як і в багатьох інших державах день проголошення незалежності відзначають як найбільше національне свято. Тому я обурений рішенням президента принизити значення ювілею незалежності», – сказав Лук’яненко «Голосу Америки».

При цьому Лук’яненко зауважив, що він не проти скасування власне військового параду. Його обурює те, що не запропоновано нічого натомість. За його словами, святкування можна було б зорганізувати по-іншому. Наприклад, Хрещатиком могли б пройти символічні колони борців за українську незалежність різних епох. Козаки, гетьмани, вояки УНР, Української повстанчої армії...

«Якби йшлося тільки про скасування військового параду, то ще невелика біда. Але тоді треба було б розширити всі інші заходи. Бо при тому, що ті інші заходи доволі скромні, скасування параду фактично понижує це свято, зводить до рівня рядового і звичайного. Так, очевидно, будуть урочисті збори у Палаці Україна, але це знову-таки – театр, обмежена територія, обмежена кількість людей, камерний дух. А важливо, щоб свято було загальнонаціональним. Щоб у кожному районному центрі, у кожному місті й обласному центрі були широкі демонстрації. Щоб не просто пройшли спортсмени, дівчата з кільцями. Щоб заходи були не спортивного чи розважального характеру, а щоб були історичні демонстрації, які символізують різні історичні форми боротьби України за незалежність, проти окупації. Цю боротьбу за незалежність протягом сімох століть – ось що треба було б показати!», – вважає Левко Лук’яненко.

Чому цього не схотіли зробити, патріарх української незалежності пояснює так:

«Я виходжу з того, що ця влада є комуністично-антиукраїнського виховання. Вона послідовно проводить політику на послаблення Української держави та схиляння перед Москвою».

Нагадаємо: 15 липня президент Віктор Янукович підписав указ про скасування параду військ на День Незалежності в Києві, а також у Керчі, Одесі та Севастополі. Президент відмовився і від виготовлення 3500 ювілейних медалей «20 років Незалежності України». Зекономлені кошти глава держави доручив спрямувати на програми посилення соціального захисту населення.

Всі новини дня

Погрози Лондону з Москви після британської заяви, що Україна має право захищатися

Британський міністр оборони Джеймс Клеверлі в Естонії 30 травня 2023 р.

Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі, викликав обурення Росії заявивши, що Україна, захищаючись від російської агресії, має законне право діяти проти «військових цілей» не лише на українській території, але й за межами.

Україна має законне право оборонятися. Вона має право робити це у межах своїх кордонів, але також вона має право спрямовувати силу поза межі своїх кордонів, щоб підривати здатність Росії спрямовувати силу на саму Україну.
Джеймс Клеверлі

Чільний російський посадовець, колишній президент, а тепер голова Ради безпеки Російської Федерації, Дмітрій Медведєв, у відповідь на слова британського міністра назвав Британію у дописі в Twitter «вічним ворогом» та фактичною «союзницею» України у війні з Росією.

Від імені Медведєва в соціальних мережах поширюються навіть лайливі й часом погрозливі заяви, а в цьому останньому дописі міститься твердження, що британських посадовців «можна вважати законними військовими цілями».

Коментар Джеймса Клеверлі, який обурив російського представника, пролунав після повідомлень про наліт 30 травня на Москву принаймні десятка дронів і на тлі нових повідомлень про ймовірні удари по об’єктах на території Росії зокрема по нафтопереробних заводах на півдні.

Український уряд заперечив пряму причетність до дронів у Москві, які, згідно з повідомленнями, не завдали серйозної шкоди і не призвели до жертв, але впродовж понад року після лютневого російського вторгнення, ударів у Росії зазнали військові аеродроми, склади боєприпасів і пального тощо.

Уряди країн, які допомагають Україні зброєю й навчанням військових, постійно наголошують, що діють відповідно до міжнародних законів, які передбачають право держав на захист від агресії.

При цьому від західних представників, зокрема у США, лунали зауваження, що західна зброя не мала б застосовуватися за межами України.

«Ми не підтримуємо атаки всередині Росії. Крапка. Ми про це кажемо дуже чітко», - багато разів повторила речниця Білого дому Карін Жан-П’єр відповідаючи на запитання журналістів у Вашингтоні 30 травня.

Але британський міністр в той же день заявив, що військові об’єкти в Росії, звідки ведеться війна проти України є «законними цілями».

«Важливо пам’ятати, що Україна має законне право оборонятися. Вона має право робити це у межах своїх кордонів, але також вона має право спрямовувати силу поза межі своїх кордонів, щоб підривати здатність Росії спрямовувати силу на саму Україну. Отже, законні військові цілі за межами її кордонів є частиною самооборони України», - сказав Джеймс Клеверлі, перебуваючи в Естонії.

Офіційний Лондон досі не реагував на коментарі Дмітрія Медведєва, але одна з наймасовіших британських газет Daily Mail назвала слова Медведєва «надзвичайною погрозою».

У випусках новин британського суспільного мовника Бі-Бі-Сі слова Медведєва назвали підвищенням напруженості в заявах Москви.

Засідання Радбезу ООН щодо ситуації довкола ЗАЕС: подробиці. Відео

Засідання Радбезу ООН щодо ситуації довкола ЗАЕС: подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:21 0:00

В ООН розпочалося засідання Ради безпеки, присвячене ситуації довкола ЗАЕС. Головний доповідач зустрічі - Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. З деталями зі штаб-квартири - Ірина Соломко.

Як в США коментують атаку дронами на Москву: реакції експертів. Відео

Як в США коментують атаку дронами на Москву: реакції експертів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:50 0:00

У Росії повідомляють про атаку дронами на заможні райони Москви. Відповідальність за атаки Москва покладає на Київ. В офісі ж українського президента свою причетність відкидають. Хто б не стояв за атаками дронів на російську столицю, відповідальність за це — на Путіні, — вважають експерти.

Від України не вимагають не завдавати ударів по Росії. Але деякі партнери занепокоєні. Західні коментарі про удари дронів у Москві

Президент Росії Володимир Путін відвідує виставку «Розвиток креативної економіки в Росії» в Москві у той день, коли безпілотники атакували московські будинки. Росія, 30 травня 2023 року. Sputnik/Гавриїл Григоров/Кремль через REUTERS

Воєнні дії переходять на територію Росії, яка розпочала широкомасштабну агресію проти України, пишуть західні оглядачі. Серія нещодавніх нападів на російську територію, і особливо ті, які здійснили безпілотники в елітних районах Москви, стала «прямим нагадуванням» про те, що і Росія і російська столиця є «вразливими», вважає кореспондент газети New York Times.

Він нагадує, що такі атаки відбувалися епізодично з початку війни, але вони увійшли в нову фазу в грудні, коли безпілотники атакували дві військові авіабази вглибині Росії, а також влучили у нафтовий завод поблизу аеродрому в Курській області Росії. Атаки ставали зухвалішими, коли на початку цього місяця безпілотник завдав удару по Кремлю, коментує NYT, яка посилається на офіційних осіб США, які вважають, що найімовірніше цей напад здійснив «один із спеціальних військових чи розвідувальних підрозділів Києва».

Офіційні особи США все ще збирають інформацію про останній удар, повідомляють у Державному департаменті та Раді національної безпеки США. І, як нагадує NYT, офіційні особи заявили, що Сполучені Штати загалом не підтримують удари всередині Росії, але зазначили, що повітряний напад Росії на українську столицю Київ у вівторок був 17-м цього місяця.

Колишній посол США в Україні, а нині старший директор Євразійського центру Атлантичної ради Джон Гербст в інтерв’ю Голосу Америки з Києва, де він зараз перебуває з робочою поїздкою, сказав, що позиція Сполучених Штатів полягає у тому, щоб українці не використовували саме американську зброю для ударів по території Росії. «Але ніхто не казав: «Не смійте завдавати удари по території Росії взагалі». У цьому велика різниця», – каже колишній дипломат.

Він нагадав, що умовою надання Україні американської зброї було невикористання її на російській території. Але це не означало, що Україна не може взагалі воювати на території Росії.

«Ви ж знаєте яке пекло росіяни обрушили на українських цивільних з російської території. Тож будь-якій людині на Заході буде важко сказати: «Ні, Україна не може завдавати ударів у відповідь», – пояснює Гербст.

Девід Креймер, Виконавчий директор Інституту Джорджа Буша, також вважає, що варто пам’ятати, на кому лежить відповідальність за розв’язання цієї війни. «Путін відповідальний за початок неспровокованого і невиправданого вторгнення в Україну, – нагадує експерт із закордонних відносин. – Ми бачимо, як російські війська навмисно завдають ударів по житлових будинках, лікарнях, школах та інших цивільних об’єктах в Україні».

Він зауважує, що точно невідомо, хто відповідальний за ці атаки безпілотників у Москві, але він наводить слова мера Києва Віталія Кличка, який спитав з цього приводу, «чому кияни не сплять вночі, переживаючи про бомбардування, у той час, як москвичі можуть спати спокійно».

На думку Креймера, це логічно, що країна, яка розв’язала війну, зрештою відчуває її наслідки на собі – у вигляді дронів, чи нападів озброєних людей, що перейшли кордон.

«Ось що відбувається, коли одного дня ваш тоталітарний лідер прокидається і вирішує розпочати вторгнення проти свого сусіда. Таким чином він наживає собі багато ворогів і робить російських громадян вразливими до таких атак. Чи вони сталися у цілях самозахисту чи ні, ми не знаємо. Ми вже бачили проукраїнські об’єднання росіян, які увійшли у прикордонні частини Росії. Я не знаю, чи можуть вони бути відповідальними, чи це була операція під фальшивим прапором, хто знає, все можливо», – каже Креймер.

Все ж, напади на Росію непокоять деяких партнерів України. Газета Wall Street Journal (WSJ )цитує високопоставленого німецького чиновника, який сказав, що атаки безпілотників можуть перешкодити потенційним поставкам в Україну зброї, такої як ракети Taurus. Доставка ракетної системи до Києва зараз обговорюється, і чиновник сказав, що такий крок технічно дозволить українським силам вразити Москву, а Німеччина не хоче сприяти цьому.

Газета зауважує, що у такі напади можуть змінити розрахунки, наприклад Китаю, який досі не надавав великих обсягів летальної допомоги і намагався триматися нейтралітету.

Російські соцмережі у вівторок заполонили фотографії та відео москвичів, які знімали дрони в небі над Москвою, а також фото частин безпілотників уже на землі.

Президент Володимир Путін назвав атаку дронів на Москву «відповіддю на удар російських військ по штабу військової розвідки України».

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу намагається покласти хоча б частково відповідальність на Захід за напади, які він назвав «терактами проти мирних громадян Росії», каже WSJ.

Шойгу заявив, що певна відповідальність за удари по Москві в кінцевому підсумку лежить на Заході, бо він озброює Україну все більш передовою зброєю і розглядає можливість передачі Києву винищувачів F-16.

"Влада в Києві використовує зброю НАТО для ударів по цивільних об'єктах і терактів проти мирних громадян Росії", - сказав він в ефірі російського державного телебачення.

При цьому WSJ наголошує, що Україна не використовувала жодної зброї, отриманої від союзників по Північноатлантичному договору, для ударів безпосередньо по території Росії.

Газета Financial Times вважає, що напередодні довгоочікуваного контрнаступу Києва, який має на меті повернути окуповані території, «такі атаки є лише чотирма з дедалі сміливіших «формуючих операцій», які Україна розпочала цього місяця».

І символічні удари і більш стратегічно важливі атаки, є частиною стандартної військової практики, пояснюють експерти, з якими говорила газета. Їхня мета полягає в тому, щоб «обдурити ворога», «сформувати» поле бою перед великим наступом як на рівні моральної, так і на рівні технічної готовності ворога.

Ці операції вимагають від Росії витрат ресурсів, військових, чи інформаційних, пояснює на сторінках газети Джон Спенсер, колишній майор армії США, який очолює дослідження міської війни в Інституті сучасної війни у Вест-Пойнті.

Російський політолог, який живе за кордоном, Іван Преображенський, в колонці для Deutsche Welle наголошує, що ті, хто очікували, що атака на російські території призведе до згуртування росіян, помилились: «Ці люди, очевидно, ніколи не бачили вкрай атомізованого російського суспільства».

Після першого страху майже відразу в соцмережах почалося пробиватися злорадство. Від росіян з інших регіонів, особливо з прифронтових областей щодо "ситих москвичів", з боку жителів Московської області, над чиїми будинками збили більшість дронів - до жителів столиці. І тих і інших – до жителів Рубльовки, представників російського правлячого класу, власників найдорожчих резиденцій у Підмосков'ї.

«Місце солідарності переляканих займає зловтіха обділених. Таке суспільство схильне захищати самих себе та своїх близьких – але не більше», – вважає російський оглядач. На його думку, одиниці згуртуються навколо Путіна і підуть на фронт, незрівнянно більше втікатиме з країни.

До роботи над статтею долучились Наталка Чурікова, Катерина Лісунова, Юлія Ярмоленко

Як F-16 можуть допомогти ЗСУ: оцінки американських та британських пілотів, а також льотчика ЗСУ. Відео

Досвідчені пілоти ЗСУ зможуть навчитись використовувати всю потужність F-16 за 4-6 місяців, а українські авіатори на землі – швидко адаптуються до вимог технічного обслуговування цих літаків. Про це Марії Прус розповіли колишні американські та британські пілоти, а також льотчик ЗСУ «Джус».

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG