Українські сили оборони готують лінії укріплення, щоб протистояти російському наступу, однак фортифікаційні роботи, ймовірно, йдуть недостатньо швидко. Такі тези лунають у матеріалах Politico та Financial Times.
Politico цитує українських опозиційних законодавців, представників місцевої влади та колишніх військовиків, які побоюються, що армія та місцева влада недостатньо швидко будують потужні оборонні укріплення, щоб протистояти очікуваному російському наступу на північному сході та південному сході країни. Також вони висловлюють занепокоєння недостатньою кількістю мін для нових укріплень та мобілізованих військовиків, щоб належним чином їх укомплектувати.
FT цитує Валентина Бадрака, директора київського Центру досліджень армії, що військове керівництво України демонструвало "певну ейфорію" у вірі, що підтримка Заходу "ніколи не припиниться", що дозволить їм просуватися вперед — тому будівництво фортифікаційних споруд позаду лінії фронту не вважалася необхідною.
Газета також наводить слова представника ГУР Андрія Черняка, що попри нещодавні бойові успіхи Росії, зараз вона здатна досягати лише тактичних успіхів на кілька кілометрів на день. При цьому видання пише, що хоча як в українських, так і російських сил схожі проблеми - "втомлені війська, брак зброї та боєприпасів", "проблеми Росії менш серйозні, ніж України, оскільки вона зберігає перевагу як у живій силі, так і в озброєнні".
Заяви влади про фортифікаційні роботи
Питанню будівництва оборонних споруд увагу приділив зокрема президент України Володимир Зеленський під час робочої поїздки до Сумської області. Він оглянув траншеї, бліндажі, вогневі та командно-спостережні пункти, повідомив Офіс президента.
"Типовий проєкт будівництва взводного опорного пункту" передбачає "наявність залізобетонних конструкцій, місць ведення вогню для танків та БМП, укриття з гофрованої сталі", важливим елементом також є смуга невибухових загороджень для стримування ворожої техніки, йдеться на сайті ОП.
Про пріоритетність посилення фортифікацій в Україні на основних напрямках, зокрема Авдіївському, Мар'їнському, Куп'янському, на Київщині, Харківщині, Херсонщині, Сумщині й Чернігівщині, Зеленський заявляв ще у листопаді. У лютому прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що з початку року з резервного фонду держбюджету на фортифікації було виділено 20 млрд грн, а додатковий ресурс з інших джерел фінансування складає ще 10,7 млрд грн.
Критика оглядачів позицій біля Авдіївки
Однак після захоплення російськими силами Авдіївки чимало українських і західних оглядачів та військових критикували нібито відсутність ліній оборони та обладнаних позицій, на які могли б одразу відійти українські сили оборони.
Газета New York Times у лютому писала, що погані оборонні укріплення - поряд зі зменшенням західної допомоги - сприяють просуванню російських сил: "Поодинокі рудиментарні лінії траншей заповнюють територію на захід від Авдіївки... Ці лінії траншей позбавлені багатьох додаткових укріплень, які могли б уповільнити російські танки та допомогти захистити основні дороги та важливу місцевість".
А головний редактор Цензор.Нет Юрій Бутусов розповів в інтерв'ю Radio NV, що оборонні рубежі на авдіївському напрямку не були завчасно підготовлені: "Ніяких ліній оборони, щось серйозне - не було побудоване.. Люди відведені, те, що я бачив на власні очі, - просто у відкрите поле, як ніби й не було наших 10 років в Авдіївці".
При цьому голова Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий казав в етері Еспресо: "Друга лінія оборони за Авдіївкою, на відміну від Бахмута, все ж таки була підготовлена, відходили дійсно на нові позиції, а не в чисте поле - окопуватися лопатами, але, на жаль... оця друга лінія оборони, звичайно, значно слабша, ніж нам би того хотілося, це не "лінія Суровікіна" прямо скажемо".
Старі й нові лінії оборони та ландшафт
Журналіст "Української правди" Євген Будерацький у лютому пояснював, що перед ЗСУ ймовірно стояло завдання збудувати дві лінії оборони ближче до Авдіївки - Орлівка-Бердичі-Тоненьке або західніше - Семенівка-Уманське. Водночас на цьому напрямку існувала стара лінія оборони української армії з 2014-2015 років, розташована далі на захід - Курахове-Карлівка-Очеретине. Ця друга лінія, за його словами, "має бути більш підготовлена, і зараз виникає тільки одне питання: ми аж до неї будемо йти і там будемо зустрічати ворога активно, чи все-таки будемо пробувати стримувати на тих лініях, на каскадах, на висотах".
Будерацький також пояснив, що відступ Сил оборони України далі від висот Авдіївки зумовлений ландшафтом у тому районі: "Ясно, що ти будеш оборонятись із більш вигідних позицій, які вигідні тобі, які дозволяють зберегти більше життів. Тому за певні ділянки на карті - за них дуже боляче, бо це наші села, але інколи вони просто не дозволяють ландшафтом оборонятись".
Станом на 28 березня, за даними сайту Deep State, лінія бойового зіткнення на цьому напрямку проходить по населених пунктах Бердичі й Семенівка, де російські сили ведуть наступ, а населені пункти Орлівка й Тоненьке захоплені військами РФ.
Ефективність укріплень проти російських КАБів
Politico цитує Павленка, що Україні необхідно будувати потужні оборонні укріплення, оскільки Росія зараз використовує потужні керовані авіабомби, якими росіяни знищували українські позиції зокрема в Авдіївці.
"Нам знадобляться дуже глибокі укріплення, щоб протистояти цим авіаційним керованим бомбам", – сказав Павленко.
Водночас раніше експерти говорили, що наземного захисту проти російських КАБів фактично не існує - вони просто знищують будь-які оборонні позиції. Українські військовики заявляли, що "ці бомби повністю знищують будь-яку позицію. Усі будівлі та споруди після прибуття лише одного КАБ просто перетворюються на яму".
Авіабомба масою у 1500 кг може пробивати залізобетонні укріплення до 3 метрів чи земляні укріплення до 20 метрів углиб. А нещодавно РФ оголосила про плани виробництва удвічі потужніших КАБів у 3000 кілограмів.
Як раніше повідомляв Голос Америки, чи не єдиною відповіддю на цей виклик можуть стати сучасні винищувачі, які можуть завдавати удари по російських бомбардувальниках, які скидають ці авіабомби. Однак перші винищувачі західного покоління F-16 можуть з'явитись в Україні лише влітку, й, ймовірно, лише шість пілотованих літаків будуть готові до розгортання.
