Актуально
Чеченський дисидент: Східна Україна першою прокляне Путіна
На початку «нульових» років чеченський історик Майрбек Вачагаєв відмовився від російського громадянства на знак протесту проти військових дій Кремля у Чечні. Сьогодні колишній представник третього президента Чечні Аслана Масхадова і французький громадянин, Вачагаєв із жахом спостерігає за подіями в Україні. Надто схожа війна, яка триває на Сході України на те, крізь що пройшла свого часу Чечня. І методи, і персонажі на Східній Україні подібні до тих, що були у Чечні, каже Вачагаєв. В інтерв’ю «Голосу Америки» він розповів про «кривавий слід» Ігоря Стрєлкова в Чечні, добровольців із Данії, які готові воювати на боці української армії та чеченців, які воюють на боці сепаратистів.
Голос Америки: В українських та й західних медіа було багато повідомлень про те, що на Сході України є найманці з Чечні, які воюють на стороні проросійських сепаратистів. Чи впізнаєте Ви когось із них?
Майрбек Вачагаєв: Ні, не впізнаю. Це не ті люди, які брали участь у бойових діях 90-х років. На кадрах доступних у мережі видно, що це більш молоді люди. Серед них нема жодної людини, яка була б із Чечні і її пам’ятали б по якихось справах. Більш того, з численних зйомок, за якими ми дуже уважно стежимо, лише одне відео повідомлення дозволяє сказати, що там є чеченці. З інших кадрів, стверджувати, що йдеться про чеченців лише тому, що на відео люди неслов’янської зовнішності, не можна. Це не робить їх чеченцями. Тим більше, що зараз уже зрозуміло, що в бойових діях на Сході України беруть участь майже усі національності з усієї Росії.
ГА: Тобто Ви вважаєте, що медіа використовують некоректне формулювання?
МВ: Так, адже коли ми говоримо про всі ці десятки чеченців, на справді з’ясовується, що ситуація інакша. На всю республіку ми знайшли лише трьох чеченців, які були вбиті в Україні. Ще один лікувався в Донецьку в госпіталі. Відповідно до свідчень, що ми зібрали, ці люди не представляють якийсь підрозділ. Вони були завербовані Федеральною Службою Безпеки Росії. Це категорія людей, які не є законослухняними, за що ФСБ взагалі-то давало їм вибір: або ви сидітимете або поїдете в Україну і проявите себе там. Тобто нічого нового. Те саме було в 1994 році у Чечні, коли приїжджали ці найманці, і коли влада їх затримувала і допитувала, вони зізнавалися, що їх підготували на військовому полігоні в Таманській дивізії. Тобто в дивізії ФСБ. Потім їх перекидали в Астрахань, де вони проходили останню підготовку.
Цього разу нам не вдалося довідатися де цих людей спершу вербують і збирають. Але ми знаємо, що найманців відправляли до Ростова, де їх уже перевіряли промосковські українські спеціалісти, які повинні були пояснити завербованим специфіку України. Для України це звісно нове явище. Україна не могла зрозуміти, що відбувалось у Чечні під час воєн, тому що вся інформація йшла з подачі Москви. Тепер ви маєте змогу переконатись, як інформацію про Україну подає Росія і можете собі уявити, що те саме було в Чечні в 90-х роках. Грубо кажучи, нині українці опинилися в шкірі чеченців.
ГА: Як Ви довідалися, що саме російське ФСБ готувало бойовиків для війни на Сході України?
МВ: Справа в тому, що ці люди не надто політично підковані й побачивши камеру, вони починають давати інтерв’ю в масовому порядку. Вони самі розповіли, що їх вербували, в тому числі пропонували контракти в розмірі трьох тисяч доларів одразу і двох тисяч доларів щомісячно за участь у боях на Сході України.
Стрєлков залишив за собою у Чечні кривавий слід.
ГА: Ви сказали, що з чеченців нікого не впізнаєте. А як щодо інших персоналій, зокрема, керівника ДНР Ігоря Стрєлкова (інтерв’ю було записане до звільнення Стрєлкова з ДНР – авт.), який сам заявляв, що воював у Чечні. Його Ви впізнаєте? І що Ви можете сказати про його методи у Чечні?
МВ: Я з 1999 року не був у Чечні, тому мені важко судити, але я знаю людей звідти, які його пам’ятають. Стрєлков залишив за собою у Чечні кривавий слід. На нього чекає суд. Рано чи пізно він має постати перед міжнародним трибуналом за злочини, які він скоїв проти чеченського народу. Члени організації «Меморіал», які займалися моніторингом ситуації в Чечні, фіксували його злочини. Так само чеченці, які працювали в Чечні й Інгушетії, знають декілька епізодів із його історії. Ці епізоді були пов’язані з розстрілом мирних мешканців Чечні, в тому числі, однієї родини.
ГА: Свого часу, коли Ви боролись за незалежність Чечні Вас теж називали сепаратистами. Тепер, коли представники ЛНР і ДНР борються за визнання проголошених ними республік, західна преса теж називає їх сепаратистами. Що Ви про це думаєте?
МВ: Якби Москва називала нас сепаратистами, це було б великим кроком вперед. У Москві називали нас терористами. Саме так, як тепер Київ називає людей, що воюють на Сході проти офіційної влади. І я думаю, що це підходяще визначення для тих людей, але воно зовсім не підходило по відношенню до нас. Між нами і ними все таки є велика різниця. Ті люди, які зараз воюють за якусь Новоросію роблять це з подачі Москви. Не тому, що вони вірять – ні. Вони дають Москві важелі впливу на Київ. Ми, чеченці, в 90-х роках боролись у буквальному сенсі цього слова за свою незалежність. Ми боролися за те, щоб вийти зі складу Російської Федерації. Ми оголосили про створення своєї держави Чеченської республіки Ічкерія, яка не підпорядковувалась російським законам. Із юридичної точки зору у нас була цілком об’єктивна ситуація, тому що коли Радянський Союз в останній рік свого існування приймав закон про перетворення автономних республік у статус радянських республік, то Чеченська республіка ратифікувала цю домовленість і мала право на вихід зі складу Радянського Союзу.
ГА: Враховуючи досвід, який ви отримали у Чечні, які поради Ви дали б президенту Порошенку. Чого можна чекати від працівників ФСБ, які є лідерами сепаратистів?
МВ: Я не думаю, що Росія зацікавлена в тому, щоби цілком розвалити Україну. Це лягло б великим тягарем і на саму Росію, а вона не може впоратися й з тією територією, яку зараз окупувала, з Кримом. Зараз раптом з’ясувалось, що у Росії вже нема грошей на пенсії... А минуло, вибачте, всього кілька місяців. А що буде через рік? У цьому сенсі, хоч це і прозвучить некоректно, вам пощастило, що Росія вас не може загарбати.
З Чечнею все було інакше, тому що Чечня, порівняно зі Східною Україною, дуже маленька, вона як район, скажімо, Харківської області. Такий собі Чугуївський район, не більше того. Її територія лишень 15 тисяч квадратних кілометрів. Саме тому в Чечні Росія вела себе дуже жорстко. Дай Бог в Україні ніколи не повториться те, що сталося з Грозним. Це було півмільйонне місто, яке було цілком знищене і досі відновлюється.
ГА: Що на Вашу думку є найефективнішим способом боротьби з російською пропагандою? Як з нею боролись у Чечні?
МВ: Зовсім недавно ми стали свідками того, як вся Росія обговорювала страшний злочин, мовляв, була вбита дитина на площі у Слов’янську (згодом з’ясувалось, що інформація подана Перший російським телеканалом не відповідала дійсності - авт). Ми це пройшли, ми знаємо, що не треба нікому доводити, що це не так. Я бачу, що вся Україна намагається довести, що такого просто бути не могло. Припиніть, ви їм нічого не доведете. Все, що сьогодні каже російське телебачення, росіяни сприймають, як останнє слово Христа. Для них Бог сьогодні це Путін і Кремль. Не треба стільки часу приділяти боротьбі з пропагандою. Краще витратити цей час для того, щоб довести, що ви сформована, європейська країна.
Східна Україна першою прокляне Путіна.
ГА: На Сході України є доволі сильні проросійські настрої. Можна побачити людей, які чекають на те, що прийде Путін і їх життя стане кращим...
МВ: В Чечні вони теж були. При всіх тих жахах, які коїла там Росія, спалювала, убивала, вішала - все одно залишались люди, які були переконані, що все це відбувається тільки тому, що Путін не знає справжньої ситуації, а от коли він довідається і прийде, наступить рай земний. Тому такі настрої населення в Україні мене не дивують, на жаль, так воно і буде ще достатньо довго. Але я б навіть не старався їх переконувати, тому що завтра, чи там через півроку, коли президент України зуміє організувати центральну владу, вони будуть першими проклинати Путіна. Не Київ і не Львів, а Східна Україна першою прокляне Путіна. Тому, що ці люди бачать життя через гаманець, у них нема системи національної свідомості. Це люди пострадянського періоду, які не змогли визначити свою приналежність.
ГА: Петра Порошенка багато критикують за те, що він застосовує вогонь проти сепаратистів. Кажуть із ними треба домовитись. Що Ви про це думаєте?
МВ: Я думаю, що якщо Порошенко погодився б лише на переговори, то державну позицію сприймали б як слабку. Тому, чим швидше українська армія розв’яже це питання, тим сильнішим буде її авторитет у світі. Росія зацікавлена в тому, щоб в України цього авторитету не було і для цього вона може створити ситуацію постійних переговорів. Мета Росії, щоб світ запам’ятав Східну Україну, як не підконтрольну Києву територію.
Я думаю, що в української армії, яка, на жаль, ніяк не показала себе в Криму, якраз є шанс показати, що вона є. Сьогодні ви відвойовуєте свою незалежність. Сьогодні історичний момент для України. Якщо сьогодні послизнутися, ви ніколи потім не станете на ноги. Вся ця собача зграя з найманців і бандитів, яка зібралась у Східній Україні, має раз і назавжди зрозуміти, що з нею ніхто не буде цяцькатися. Вони мають прийняти Київ таким, як він є. А якщо ні, вони завжди мають безмежні простори Росії.
ГА: В Україні вже діють миротворчі батальйони, що складаються з українців. Але також все частіше можна прочитати про те, що є ініціативи громадян інших країн, які створюють свої батальйони. Є така ініціатива і з чеченського боку - миротворчий батальйон імені Джохара Дудаєва. Розкажіть, що Ви знаєте про цей батальйон?
МВ: Тут слід зауважити, що прогрес в українській армії з початку бойових дій очевидний. Але треба виходити з того, що українські військові це рідні «брати» російських військових. Все ж таки українські генерали народжувались і навчались в Росії. Тому для того, щоб назавжди позбутися дилеми чи можна і чи варто стріляти в сторону Росії, треба позбутися тих старих пенсіонерів-генералів, які все ще дивляться на Москву. Молодих офіцерів, які народилися в незалежній Україні і готові за неї воювати уже зараз 60-70%. От їх і треба зараз просувати. Їм треба дати більше влади.
Щодо чеченського батальйону, його сформував Іса Мунаєв. Мені здавалось, що це дуже серйозний крок, який мав би бути позитивно сприйнятий в Україні. Але Україна боїться приймати допомогу батальйону. Боїться, що це виглядатиме ніби до неї приїхав хтось сторонній, якісь бойовики та ще й чеченці. У пресі активно мусується тема про «поганих чеченців» на Сході і нема політичної волі на те, щоб чеченці, які переживають за Україну, прийшли їй на допомогу.
Охочих допомогти Україні на Заході дуже багато
ГА: Хто такий Іса Мунаєв і скільки людей він зібрав?
МВ: Іса це колишній чеченський генерал, що був військовим комендантом за Аслана Масхадова. Зараз він живе в Данії. Іса сформував уже два батальйони, які готові воювати в Україні на боці української армії. Люди, які попросилися до його батальйону це професори, художники, люди, які вже сьогодні достатньо добре живуть на Заході. Це не ті, хто втік із Чечні, не знайшов як себе реалізувати на Заході і тепер рветься повоювати. Їх бажання допомогти Україні демонструє їх солідарність.
Сам Іса вважає, що захищаючи Україну, він захищає Чечню. Він переконаний, що якщо він буде захищати зараз Україну, сила і влада Російської Федерації, як імперії, що тисне на його Батьківщину, ослабне. Думаю, що якби Україна дозволила такого роду повстанцям з’явитися в Україні, то їх кількість зросла би в геометричній прогресії. Тому що охочих допомогти Україні на Заході дуже багато. І це не лише чеченці. Це люди, які готові зараз стати під прапор України. Думаю, Україна не повинна цього боятися. Зрештою, вона нічим їм не буде зобов’язана.
ГА: Чи має організація Мунаєва стосунок до тих чеченців, які воюють у Сирії?
МВ: Ні. Вони не мають із ними жодного зв’язку і це категорично різні речі. Ті, хто воюють у Сирії - чеченці із категорії джихадистів, які тримаються за ідею священної війни. Вони воюють за релігію. Ні сам Мунаєв, ні ті, які записуються в його батальйон, не мають жодного навіть віддаленого стосунку до тих людей. Більше того, вони погоджуються воювати за християнську Україну. Тут мова йде не про релігію, а про інтернаціональну допомогу.
ГА: А хто в Україні відмовлявся від такого роду допомоги?
МВ: Іса звертається до всіх держструктур постійно. Він не просто просить. Він дійшов до того, що почав вимагати, щоб йому дозволили воювати. Інформацію про свій батальйон він відкрито опублікував на сайті земляцтва Данії, оскільки він живе у Данії. Тобто це доволі таки офіційна процедура. Українська влада не приймає його ініціативу і певним чином я можу зрозуміти її логіку. Думаю, вони бояться іміджу чеченців. Сьогодні чеченець у загальній свідомості це людина зі зброєю, людина, яка воює на Близькому Сході й проти Росії. І разом із тим, люди мало знають про чеченців. Імідж чеченця за останні 20 років став дуже агресивним і войовничим. І коли офіційний Київ тихо блокує цю ініціативу, я розумію чому так відбувається, але я думаю, що не зайвим було б запросити Ісу Мунаєва в Київ і вислухати його позицію. Зрозуміти, що є інші чеченці. Показати, що чеченці готові стати поряд із українцями і що за Україну готові воювати інші народності й національності. Я не закликаю пустити весь цей батальйон, але думаю такі речі не треба ігнорувати. Солідарність і підтримка це те, що потрібно зараз, щоб зміцнювати українську самосвідомість.
P.S. Громадсько-політичний рух «Вільний Кавказ» на своєму інтернет- ресурсі повідомляє, що батальйон імені Джохара Дудаєва вже прибув в Україну. «Голосу Америки» не вдалося знайти офіційного підтвердження цієї інформації.
Всі новини дня
План бюджету США на 2024 рік і підтримка України: деталі зі слухань в Конгресі. Відео
“Продовжувати допомогу Україні є в прямих інтересах Вашингтона”, - таку заяву зробив Державний секретар США Ентоні Блінкен, виступаючи у Конгресі. Вже кілька днів в Сенаті та Палаті Представників тривають слухання за участі очільника Держдепартаменту, міністра оборони США та генерала Марка Міллі.
Академія наук України відзначила президентку Національної академії наук США за допомогу українським науковцям у час війни
Посолка України у США Оксана Маркарова вручила диплом «Почесний доктор Національної академії наук України» очільниці Національної академії наук США (NAS) Марши Макнат.
Президентка Національної академії наук США Марша Макнат отримала ступінь почесного доктора Національної академії наук України за «значний внесок у розвиток науки та міжнародне наукове співробітництво». Макнат була нагороджена разом з Єжи Душинським, президентом Польської академії наук у листопаді минулого року, а диплом отримала з рук української посолки Оксани Маркарової у четвер, 23 березня, в посольстві України у Вашингтоні.
Посолка України наголосила на великій допомозі, яку українським вченим у партнерстві з Академією наук Польщі надає Академія наук США. Особливо посолка України відзначила, що завдяки допомозі західних колег українські вчені можуть продовжувати наукову діяльність і під час війни, перебуваючи як в Україні, так і за кордоном.
Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, який долучився до церемонії завдяки віртуальному зв’язку, сказав, що за допомогою колег українська наука може не лише вижити, але і продовжити свій розвиток.
Доктор наук Марша Макнат є геофізиком за фахом, колишня Президентка Американського геофізичного союзу, з 2016 року вона очолює Національну академію наук США.
За словами Марши Макнат, наука і науковці не могли бути пріоритетом для українського уряду в той час, коли Україні потрібно було захищатися від російської агресії, але наука буде мати ключове значення для післявоєнної відбудови України.
«Ми скористалися можливістю допомогти Польській академії наук, яка надавала підтримку колегам з України, тому що ми розуміли, що уряд буде зосереджений на завданнях оборони, і не буде кому подбати про довготерміновий добробут України, подбати про те, що буде збережена її наука», – сказала Марша Макнат.
У березні минулого року після початку широкомасштабної російської агресії Національна академія наук США започаткувала Фонд безпечного проходу (Safe Passage Fund) для підтримки Польської академії наук, яка почала допомагати українським вченим-біженцям та їхнім родинам, які переїжджали до Польщі та сусідніх країн.
На початку березня 2022 року Академія наук України уклала угоду з польською академією, яка запропонувала допомогу для українських науковців, але фінансування, доступне через польську академію, було вичерпано за кілька днів.
Програма, до якої приєдналася Академія наук США, не лише поєднала вчених з України – тих, що залишилися, і тих, що виїхали з країни, з колегами зі США та інших країн світу, але і допомогла зібрати внески від окремих осіб і фондів, щоб фінансово підтримати українських дослідників.
Серед них – Фонд Девіда та Люсіль Паккард, Фонд Альфреда П. Слоуна, Фонд Уолдера, Фонд Саймонса, Фонд Шурла та Кей Керчі, Фонд Премії Прориву. Нещодавно до них долучилося Американське хімічне товариство.
За словами Марши Макнат, на початковому етапі було зібрано 7 мільйонів доларів на програму, яка має охопити декілька сотень науковців, і розрахована на три роки.
Планується розширити програму допомоги і зосередити її переважно у Східній Європі, щоб українські учені мали можливість залишитися недалеко від дому і бажання повернутися назад.
За даними Міністерства освіти і науки України, перед війною в Україні було 60 000 науковців, більшість з яких залишилися в Україні. Багато з них є внутрішньо переміщеними особами через те, що їхні робочі місця пошкоджені, зруйновані або неможливі для роботи через брак електроенергії.
Міністерство вважає, що близько 6 тисяч науковців зараз перебувають за межами країни через війну.
За даними міністерства, станом на січень постраждало понад 90 науково-дослідних та вищих навчальних закладів, а з них 4 повністю знищені. Близько 228 залишилися неушкодженими. Серйозно постраждав відомий Харківський фізико-технічний інститут та найбільший у світі радіотелескоп декаметрової довжини хвилі, який належить Інституту радіоастрономії в Харкові.
«Завжди можна зробити більше» – сенатори відповідають на питання про Держдеп США. Відео
Чи достатньо робить Держдепартамент США, щоб допомогти зупинити російську війну в Україні? На це запитання відповіли сенатори від Демократичної та Республіканської партії.
Посол Ізраїлю в Україні: Що робить Ізраїль для допомоги Україні? Відео
За останній рік у відносинах України та Ізраїлю були як гострі звинувачення, так і слова вдячності. Минулого місяця глава МЗС Ізраїлю Елі Коен став першим ізраїльським високопосадовцем, який відвідав Україну після початку повномасштабної війни.
- Голос Америки
"Ми не хочемо, щоб Росія відпочила, перегрупувалась і знову атакувала - через рік, два чи три роки" - Блінкен
Сполучені Штати прагнуть до тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до суверенітету та інших принципів міжнародного права, але зараз від Росії ознак про готовність до змістовної дипломатії немає. Про це державний секретар США Ентоні Блінкен заявив під час свідчень перед Комітетом із закордонних справ Палати представників Конгресу США про "Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав".
Під час слухання обговорювали, зокрема, пропонований Білим домом бюджет на 2024 фінансовий рік, де закладено 63,1 мільярда доларів для Державного департаменту та USAID, що, на переконання уряду, дозволить "продовжувати просувати національні інтереси США, лідирувати у світі в подоланні глобальних викликів і продовжувати підтримувати народ України".
Важливо, щоб це [війна] не тягнулась,.. це буде дуже вигідно для Путіна та Росії
Напередодні під час слухань у комітеті Сенату з асигнувань Блінкен заявив, що у проекті бюджету збережеться безпекова, економічна, енергетична та гуманітарна підтримка України.
Конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк Ендрю Кім відзначив, що цей рік є "критичним для України": "Важливо, щоб це [війна] не тягнулась, бо якщо вона затягнеться, це буде дуже вигідно для Путіна та Росії, бо вони зможуть це певним чином перечекати, тому ми маємо переконатись, що ця коаліція, ця воля [підтримувати Україну] - зберігається".
Джон Джеймс, конгресмен-республіканець від штату Мічиган, подякував адміністрації Джо Байдена за продовження гуманітарного паролю для українців: "Серед виборців мого округу є велика українська громада, і я вітаю це".
Співпраця Китаю та Росії
Натомість його однопартієць від штату Кентуккі Енді Барр розкритикував президентську адміністрацію за недостатньо сувору позицію щодо загроз від Китаю, передусім у питаннях китайського аеростата, що, як припускають, вів шпигунську діяльність, а також у китайській підтримці російської війни в Україні.
існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНРКонгресмен Енді Барр
Барр процитував звіт американського уряду, який засвідчив, що "компанії з КНР надавали російським компаніям... продукцію подвійного призначення, що можуть бути використані Росією у війні проти України, китайські державні оборонні компанії надають [Росії] навігаційне обладнання, технології для глушіння сигналу, запчастини для винищувачів".
Законодавець також процитував численні повідомлення у медіа щодо наданих Китаєм технологій для російської війни: "Чому ви тоді просто... попереджаєте про наслідки надання Росії матеріальної підтримки, коли Держдеп приходить до висновку... із доказами... китайської матеріальної підтримки Росії?"
"Ми зосереджені на летальній допомозі, - пояснив Блінкен, - і також ми стежимо за наданням приватними корпораціями технологій подвійного призначення, які можуть викликати занепокоєння". Барр у відповідь заявив про необхідність "накласти санкції на Китай за летальну допомогу": "Йдеться не просто про купівлю [Китаєм російських] нафти чи газу, існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНР".
"Незамінна" світова сила
"Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України, до прикладу, [рішення про] ракети далекого радіусі дії, які можна було надати, були відкладено, це могло б стати у пригоді, адже вони могли б знищити іранські дрони, які зараз розміщені незаконно у Криму, - сказав республіканець від Південної Кароліни Джо Вілсон. - Що було зроблено, щоб надати передове озброєння? Зупинімо війну, ми можемо це зробити, надаючи це оборонне озброєння".
Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України
Блінкен у відповідь підкреслив, що "поділяє відданість" тому, аби "надавати українцям те, що їм потрібно, щоб долати російську агресію, це те, що ми робили" від самого початку повномасштабної війни Росії та до її початку. "Звинувачення, що ми цього не робили, це просто неправда", - сказав держсекретар Блінкен, підкресливши, що США "на кожному кроці працюють з міжнародною коаліцією" країн й досягли прогресу, зокрема, на зустрічах контактної групи у форматі "Рамштайн".
Конгресвумен-демократка від штату Пенсильванія Меделін Дін підкреслила, що США - це "незамінна" світова сила, яка об'єднала коаліцію з понад 50 країн, щоб закінчити війну Росії в Україні "якомога швидше, що це не буде тривала війна".
Вона запитала, як саме пропозиція бюджету Держдепу може сприяти цьому.
"По-перше, ми не прагнули цієї війни, ми робили все, щоб запобігти їй, я брав участь в активних дипломатичних зусиллях з нашими російськими колегами, - відповів Блінкен. - На жаль, стало очевидно, й президент Путін сказав про це прямо, що йшлось не про безпекові загрози від НАТО чи України, завжди йшлось про переконання Путіна, що Україна - не незалежна держава, що її треба стерти з карти і включити у російську імперію".
Українці хочуть його більше, ніж будь-хто, зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня.Державний секретар США Ентоні Блінкен
"Незалежність, суверенітет України чітко визнані, вони нікуди не зникнуть, українці нікуди не зникнуть. Але звісно те, як це вирішиться, це важливо. На моє переконання і на переконання адміністрації, ми відчайдушно хочемо миру, хоча українці хочуть його більше, ніж будь-хто. Зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня, вони хочуть тривалого і стійкого миру, що відображає базові принципи міжнародної системи й Статуту ООН", - сказав держсекретар.
Він додав: "Ми не хочемо, щоб Росія просто перепочила, перегрупувалась і знову атакувала - півроку, рік чи два-три роки потому". Блінкен додав, що не бачить жодних "ознак того, що Росія готова до змістовної дипломатії" для закінчення війни.
Напередодні у Сенаті Блінкен назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна "гострою загрозою" для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.
Вихід США з Афганістану
Окрім питання російської агресії, законодавці торкались інших викликів для США, передусім з боку Китаю. При цьому чимало законодавців від Республіканської партії поставили під питання окремі аспекти зовнішньої політики Білого дому, зокрема критикували виведення американського контингенту з Афганістану у 2021 році.
При цьому голова Комітету у закордонних справах Палати представників від Республіканської партії Майкл Маккол, який ініціював відповідне розслідування, заявив, що дає Блінкену час до понеділка, аби надати законодавцям відповідні документи щодо виведення США з Афганістану, й попередив держсекретаря, що його може чекати повістка до суду.
У відповідь Блінкен висловив згоду надати комітету необхідну інформацію, а також законодавці-демократи у своїх виступах підкреслювали, що рішення про виведення американських сил з Афганістану, а також відповідні угоди із Талібаном були прийняті ще за попередньої адміністрації президента Дональда Трампа.
Форум