Спеціальні потреби

Актуально

«Перехід в Україні до квазі-монархії»: експерти про рішення КСУ

Судді Конституційного суду України

Політреформу-2004 скасовано. Конституційний Суд України визнав незаконними зміни до Конституції, внесені у грудні 2004 року, які обмежували повноваження президента і проголошували Україну парламентсько-президентською республікою.

При цьому судді пішли далі констатації незаконності змін, внесених у 2004 році. КСУ повернув дію старої Конституції зразка 1996 року. Україна знову стає президентсько-парламентською республікою, а президент Віктор Янукович повертає собі повноваження екс-президента Леоніда Кучми.

Рішення Конституційного Суду оголосив у п’ятницю голова КСУ Анатолій Головін. Згідно з документом, закон № 2222-IV про внесення змін до Конституції від 8 грудня 2004 року визнається неконституційним – «у зв’язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття». Цей закон – як вирішили судді – від сьогодні втрачає свою чинність. КСУ зобов’язав також органи державної влади привести нормативно-правові акти «у відповідність до Конституції України від 28 червня 1996 року в редакції, що існувала до внесення до неї змін Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV».

Рішення Конституційного суду є обов’язковим, остаточним і не може бути оскаржено. Документ підписали усі 18 суддів КСУ. Окрему думку, як повідомляють деякі ЗМІ, висловив суддя Шишкін.

Президент Віктор Янукович привітав рішення Конституційного суду. Про це він заявив у своєму зверненні до народу у п’ятницю. «Ми повернулися до Конституції, яку Європа і світ визнали як одну з найкращих», – сказав глава держави. Він також назвав поправки, внесені у політреформу - 2004, «причинами суцільних конфліктів у владі». «Сьогодні Конституційний Суд скасував поправки 2004 року. Як гарант Конституції, я виконаю це рішення, як виконав би будь-яке інше», – запевнив він.

Янукович також пообіцяв нові дії «з удосконалення Конституції», та пообіцяв, що підтримує ідею референдуму та Національної конституційної асамблеї.

Натомість опозиція зустріла рішення КСУ нищівною критикою. «Українським ГКЧП» назвала цей судовий вердикт лідер БЮТ Юлія Тимошенко. «Голова Конституційного Суду, макіївський маріонетка сьогодні зачитав рішення про початок українського ГКЧП», – заявила Тимошенко. Опозиціонерка наголосила також, що судді своїм рішенням надали президенту, парламенту, уряду повноваження, яких ті не отримували на виборах, і закликала до повного «перезавантаження» в суспільстві – дочасних президентських і парламентських виборів.

Рішення, прийняте суддями за поданням 252 депутатів владної коаліції, стало шоком і для багатьох українських експертів. Своїми думками про його можливі наслідки в інтерв’ю Голосу Америки діляться професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань, директор Міжнародного інституту демократії Сергій Таран, директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко.

Олексій Гарань: «В Україні завершується формування авторитарного режиму»

«Я думаю, після сьогоднішнього рішення Конституційного Суду цілком можна говорити про узурпацію влади. Юристи також кажуть, що Конституційний Суд повністю вийшов за межі своїх повноважень. Конституційний Суд зробив навіть більше, ніж про те його формально просили. Адже більшість експертів усе-таки виходили з того, що КСУ скаже: так, були порушення процедури, але далі поставить крапку. Тобто суд міг би порекомендувати внести зміни до Конституції, але не більше. Натомість суд постановив, що зараз має діяти стара редакція Конституції. І це свідчить про те, що в Україні навіть не починається, а завершується формування авторитарного режиму. Це сувора реальність, але вона така є.

Щодо наслідків. Проблема у тому, що влада діє дуже цинічно. Ця влада ігнорує усе на світі: вона ігнорує закон, вона ігнорує мораль. Тому я не думаю, що влада піде на «перезавантаження» і перевибори, як того вимагає опозиція. Якби можна було продемонструвати протест і вивести десятки тисяч людей на вулиці – тоді можна було б інакше спілкуватися. А так вони виходять з того, що вони можуть робити все, що завгодно, і усе зійде з рук.

Я думаю, що рано чи пізно суспільство все-таки самоорганізується і висловиться з цього приводу. Хоча насправді це треба було робити навіть не зараз, а ще тоді, коли формувався уряд і було прийнято закон про «тушки». Коли цей закон лежав на підписі у Януковича – ось тоді вже треба було, щоб під адміністрацією стояли десятки тисяч людей. Тоді б це могло стримати узурпаторів влади, а так вони почуваються безкарними».

Сергій Таран: «Йдеться не про перехід до президентської республіки, а радше про перехід до квазі-монархії»

«Це рішення суду суто політичне. Судова влада в Україні завжди слугувала винятково політичним потребам. А зараз Конституційний суд перебуває під цілковитим контролем Партії регіонів, яка таки вирішила переформатувати Конституцію під себе.

Є, безумовно, дуже сумні наслідки цього рішення. Перше – це те, що під сумнів ставляться не просто законодавчі акти, а взагалі легітимність української влади, причому всіх її гілок. І як із цієї ситуації виходити, залишається незрозумілим.

Друге – очевидно, що після рішення КСУ мають бути якісь відповідні рішення в парламенті. Але в парламенті, аби провести таке рішення, потрібно не менш ніж 300 голосів.

І третє – стає абсолютно зрозуміло, що ці рішення не є під реформи, вони не є під наміри Партії регіонів втілювати якісь реформи в Україні, а є швидше під переформатування влади. Адже щоб влада ефективно втілювала будь-які реформи, потрібні ефективні механізми контролю над діяльністю президента, зокрема, механізм імпічменту. Але є великим сумнівом те, що такий механізм буде діяти. Тому йдеться швидше не про перехід до президентської республіки, а про перехід до квазі-монархії, в якій немає контролю над основним фігурантом влади, над ключовою особою в країні».

Віктор Небоженко: «Судді КСУ не до кінця зрозуміли, що вони накоїли»

«Насправді Конституційний Суд прийняв рішення, яке з легкістю скасує будь-який інший Конституційний Суд і навіть Верховна Рада. Тому що в Конституції України чітко записано, що єдиним джерелом влади в країні є народ і його представник – законодавчий орган Верховна Рада. Там не написано, що найвищим законодавчим органом країни є Конституційний Суд.

А те, що його рішення мають безповоротний характер, ніяк не стосується того, що він має право тільки інтерпретувати і вимагати від Верховної Ради зміни норм Конституції. Але ні в якому разі не змінювати сам.

І тому я думаю, що Конституційний Суд вийшов за межі Конституції. Або навіть не так – Конституційний Суд настільки розширив поле конституційної інтерпретації, що я не здивуюсь, якщо завтра глава адміністрації президента видаватиме закони, що мають силу постанов Верховної Ради.

Справді, цим рішенням дуже сильно дестабілізували конституційний простір України. І скоріше за все, члени Конституційного Суду не до кінця зрозуміли, що вони натворили.

Що ж до правлячої політичної групи на чолі з президентом, то вони, напевно, вирішили діяти «малою кров’ю». Звісно, набагато простіше «нагнути» 18 членів Конституційного Суду, ніж примусити на двох сесіях голосувати 300 народних депутатів на користь відмови від їхніх власних повноважень. Парламент тепер стає таким собі додатковим органом.

І якщо суспільство і опозиція не знайде в собі сили повернути все це в рамки обговорення і законодавчого оформлення у Верховній Раді, тоді ми отримаємо сильну президентську республіку, де влада переходить від Конституційного Суду до президента Януковича але, скоріше всього, потрапляє в руки до адміністрації президента. І глава адміністрації стає реальним віце-президентом країни. А Верховна Рада перетворюється на філію президентської адміністрації. Тобто це не повернення до епохи Кучми, тому що Кучма мав критично налаштований щодо нього парламент. Про це всі забувають. А в даному випадку ми маємо повністю підконтрольні силові структури, прокуратуру, Кабінет міністрів, потужний прообраз КПСС – Партію регіонів і тотальну більшість у Верховній раді. У такій ситуації отримання повноважень зразка 1996 року говорить про неймовірну концентрацію влади. І, чесно кажучи, враження таке, ніби Україна готується до війни – а треба було б до реформ».

Всі новини дня

Посол США в НАТО роз'яснила позицію США щодо визнання Росії державою-терористом

Посолка США в НАТО Джуліанн Сміт

США наразі не вважають корисним визнання Росії в якості держави-спонсора тероризму, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень. Про це посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила під час брифінгу для преси в понеділок.

"Гадаю, ви чули коментарі президента Байдена та інших в адміністрації, - зауважила Сміт відповідаючи на питання преси в понеділок. - Відчуття у Вашингтоні в тому, що це насправді наразі непотрібно, і, насправді, може бути контрпордуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України".

Сміт зауважила, що з цієї причини, "Сполучені Штати зосереджені на тому, щоб із багатьма партнерами та союзниками в світі працювати над санкціями і визначати шляхи запровадження додаткових санкцій, щоб збільшувати тиск на Путіна та його уряд, режим в Москві, а також тиснути на економіку та фактично забороняти російському війську просуватись і створювати нові спроможності в цій війні. Тому зовсереджуємося на поєднанні санкцій, експортних обмежень та іншого".

Минулого тижня 494 голосами "за" Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. 58 депутатів проголосувало "проти", а 44 "утрималось". Парламенти Латвії та Естонії раніше окремо оголосили Росію державою-спонсором тероризму.

Сміт спілкувалась з пресою напередодні початку засідання НАТО в Бухаресті. В понеділок державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Сили ЗСУ на лінії фронту на Донеччині, 24 листопада 2022. (AP Photo/Roman Chop)

Державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

"Ми не можемо дозволити Путіну перемогти, - сказав Столтенберґ. - Це покаже авторитарним лідерам у всьому світі, що вони можуть досягти своїх цілей, використовуючи військову силу - і зробить світ більш небезпечним місцем для всіх нас. Підтримувати Україну в інтересах нашої безпеки".

У нараді міністрів НАТО візьме участь і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Раніше Голос Америки повідомляв, що ця зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

У статті використано матеріали AP, Reuters

США та Росія використали "лінію деконфліктної ситуації" лише раз з початку війни РФ в Україні - Reuters

Будівля Пентагону, США

ВАШИНГТОН, 28 листопада (Reuters). Лінія зв’язку, створена між військовими Сполучених Штатів і Росії на початку війни Москви проти України, наразі була використана лише один раз, повідомив Reuters офіційний представник США.

Чиновник, який говорив на умовах анонімності, сказав, що Сполучені Штати ініціювали дзвінок через “лінію деконфліктної ситуації”, щоб повідомити про свою стурбованість щодо російських військових операцій поблизу критичної інфраструктури в Україні.

Reuters першим повідомляє про використання “лінії деконфліктної ситуації” поза тестуванням.

Інформацію обмежено щодо конкретного інциденту, який призвів до дзвінка на лінію, яка з’єднує Європейське командування збройних сил США та Центр управління національною обороною Росії.

Офіційний представник відмовився уточнювати, але сказав, що її не було використано, коли ракета впала в Польщі 15 листопада, убивши двох людей. Ймовірно, вибух спричинила українська ракета протиповітряної оборони, але остаточну відповідальність несе Росія, оскільки вона почала війну наприкінці лютого, заявили в НАТО.

Хоча офіційний представник США відмовився уточнити, яка саме діяльність Росії викликала тривогу в США, були публічно визнані інциденти, пов’язані з бойовими діями Росії навколо критичної української інфраструктури.

Сюди входять російські операції навколо Запорізької АЕС України, найбільшої в Європі, яка перебуває під контролем Росії.

Україна також висловила занепокоєння, що Росія може підірвати Новокаховську дамбу, яка стримує величезне водосховище на півдні України. Прорив дамби призведе до затоплення населених пунктів, включно з обласною столицею Херсоном, яку українські війська відбили 11 листопада.

Зв'язок між США та Росією перебуває в центрі уваги з початку вторгнення Росії до її сусіда, враховуючи серйозний ризик того, що прорахунок будь-якої сторони може спричинити прямий конфлікт між державами, які мають ядерну зброю.

КІЛЬКА МЕТОДІВ ЗВ’ЯЗКУ

“Лінія деконфліктної ситуації”— це лише один із кількох способів спілкування військових США та Росії.

Інші військові канали включають нечисленні переговори на високому рівні між міністром оборони США Ллойдом Остіном і міністром оборони Росії Сергієм Шойгу. Вищі генерали США та Росії, генерал армії США Марк Міллі та російський генерал Валерій Герасимов, також двічі розмовляли з початку війни, повідомили в його офісі.

Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван і директор ЦРУ Білл Бернс також контактували з російськими офіційними особами.

Проте відносини між США та Росією знаходяться на найнижчому рівні з часів холодної війни, і Державний департамент США заявив у понеділок, що Москва відклала переговори в Каїрі, спрямовані на відновлення інспекцій щодо ядерної зброї. У російському МЗС підтвердили перенесення переговорів. Жодна сторона не вказала причини.

Відповідаючи на прохання прокоментувати "лінію деконфліктної ситуації", Пентагон лише сказав, що він зберіг кілька каналів для «обговорення критичних питань безпеки з росіянами під час надзвичайної ситуації з метою запобігання прорахункам, військовим інцидентам і ескалації».

«Нас надихають нещодавні розмови високого керівництва Міністерства оборони з російськими колегами, і ми вважаємо, що продовження діалогу має вирішальне значення», — заявив речник Міністерства оборони.

Ні посольство Росії у Вашингтоні, ні міністерство оборони в Москві не відповіли на запити про коментарі.

НЕ ТЕЛЕФОННА ЛІНІЯ ДЛЯ «СКАРГ».

Коли про це було оголошено в березні, Пентагон заявив, що “лінію деконфліктної ситуації” створено, щоб уникнути будь-яких випадкових зіткнень у повітряному просторі НАТО чи на землі.

«Це не створене як універсальна лінія скарг, де ми можемо просто взяти телефонну трубку та висловити занепокоєння щодо того, що Росія робить в Україні», — сказав тоді високопоставлений чиновник оборони США.

Під час холодної війни Сполучені Штати та Радянський Союз підтримували такі гарячі лінії на різних рівнях.

Олександр Вершбоу, колишній посол США в Москві та колишній високопосадовець Пентагону та НАТО, сказав, що ця “лінія деконфліктної ситуації” мала зосередитися на щоденних операціях - на відміну від більш стратегічних розмов між високопосадовцями, такими як Міллі та Герасимов.

Вершбоу провів порівняння з набагато активнішою лінією розв’язання конфлікту в Сирії, де збройні сили США та Росії іноді діють в одному повітряному просторі чи місцевості.

«Ми бачили це в Сирії, де наявність прямого оперативного каналу може принаймні прояснити наміри під час ситуації, що швидко розвивається, коли, можливо, Вашингтон спить», — сказав Вершбоу Reuters.

“Лінія деконфліктної ситуації” перевіряється двічі на день із розмовами російською мовою, повідомив Reuters офіційний представник США. За словами чиновника, російськомовний представник Європейського командування США ініціює ці дзвінки з Вісбадена, Німеччина.

Вісбаден також є місцем розташування нової Групи сприяння безпеці Пентагону в Україні (SAG-U), яка дистанційно підтримує захист київського уряду від російських військ.

Посадовці США на умовах анонімності раніше говорили, що на початку конфлікту вважалось, що лінію можуть застосувати, якщо Сполученим Штатам знадобиться евакуювати американців з окупованої Росією території України.

Один посадовець припустив, що це також могло бути використано, якщо російський винищувач переслідував український літак у польському повітряному просторі або якщо російська ракета перетнула б повітряний простір НАТО.

«Ми повинні допомогти Україні захистити себе», – Єнс Столтенберґ. Відео

«Ми повинні допомогти Україні захистити себе», – Єнс Столтенберґ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:15 0:00

«Я очікую, що одне із послань зустріч міністрів закордонних справ тут, у Бухаресті, це потреба в подальшому посиленні постання як систем ППО, так і запах частин, навчання та боєприпасів», – генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Треба готуватись до нових атак Росії по енергетиці України - Столтенберґ. Генштаб ЗСУ каже, що російська авіація вже напоготові

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг

Президент Росії Володимир Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України, а отже потрібно готуватись до нових атак, тому союзники по НАТО посилили підтримку України. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у Бухаресті під час прес-конференції із президентом Румунії Клаусом Йоганнісом напередодні дводенного саміту міністрів закордонних справ країн Альянсу.

Столтенберґ заявив: "Країни Альянсу надають передові системи протиповітряної оборони та різні системи, які можуть протистояти загрозам, зокрема різні типи безпілотників, а також крилаті та балістичні ракети". Генсек закликав країни НАТО посилювати поставки Києву систем протиповітряної оборони, боєприпасів і запасних частин для вже наданої військової техніки.

Йоганніс додав, що зараз існує нагальна потреба у додаткових силах оборони й стримування на східному фланзі НАТО.

"На мою думку, є потреба у збільшенні чисельності військ союзників, але цього недостатньо. [На саміті НАТО 2022 року] в Мадриді рішення [підсилити східний фланг] було досить загальним, усі погодилися, що це потрібно зробити, але [...] додатково потрібні дуже конкретні плани, щоб у разі нападу було дуже точно відомо, хто куди посилає війська, - сказав румунський президент. - Ми не можемо залишати такі рішення на останній момент, щоб потім бути заскоченими зненацька".

Внаслідок останньої масованої атаки Росії на цивільну інфраструктуру України було знеструмлено більше половини країни. Напередодні президент України Володимир Зеленський попередив про майбутні нові "намагання Росії використати холод проти людей": "Ми розуміємо, що терористи готують нові удари і поки у них є ракети – вони не заспокояться. [...] Уся держава готується. Усі сценарії опрацьовуємо, у тому числі з партнерами. [...] Робимо і будемо робити усе можливе, щоб зміцнити нашу оборону. Робимо і будемо робити усе, щоб притягти Росію до відповідальності за цю терористичну війну".

Речник Генерального Штабу Збройних Сил України Олександр Штупун нині повідомив, що зберігається загроза завдання Росією "ракетних ударів по об’єктах критичної інфраструктури в глибині території України" і що Кремль "утримує в готовності авіаційне угруповання та кораблі-носії крилатих ракет".

У статті використано матеріали Reuters

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG