Спеціальні потреби

Актуально

У разі дефолту України катастрофи не станеться - експерт

У разі дефолту України катастрофи не станеться - експерт. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:44 0:00

Ситуацію в Україні коментує професор економіки Каліфорнійського університету в Берклі Юрій Городніченко

19 травня 2015, Верховна Рада України прийняла закон, який дозволяє уряду не платити вибіркові зовнішні борги приватним кредиторам. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк звернувся до інвесторів з проханням реструктуризувати борги, тобто списати частину суми чи відтермінувати виплати. Йдеться про десятки мільярдів доларів, більшу частину з яких позичив уряд Януковича. Якщо Київ не домовиться з кредиторами і перестане платити за борговими зобов‘язаннями, країна увійде у стан дефолту. «Голос Америки» попросив прокоментувати ситуацію професора економіки Каліфорнійського університету у Берклі Юрія Городніченка.

Голос Америки: Пане Юрію, з якими саме міжнародними кредиторами домовляється Україна і про які суми йдеться?

Юрій Городніченко: За оцінками Міністерства фінансів, прямий державний зовнішній борг України зараз складає приблизно 33 мільярди доларів. Але реструктуризація торкнеться лише частини цих боргів. Йдеться про 17 мільярдів доларів, які Україна запозичила на світових фінансових ринках через випуск облігацій. Велика частина цих запозичень була зроблена за президентства Віктора Януковича. З цих 17 мільярдів, 9 мільярдів тримають 4 інвестиційні фонди. Це Rowe Price, TCW Group, BTG Pactual Europe і Franklin Templeton. Franklin Templeton‎ - це великий інвестиційний фонд. Він тримаю 4 мільярди доларів в боргових зобов’язаннях України. Це звичайно звучить вражаюче, багато мільярдів доларів, але насправді для світових фінансових ринків це крапля в морі. Навіть якщо вони втратять все на цих боргових зобов’язаннях України, це для них не буде тотальною катастрофою.

Г.А.: Кілька днів тому, колишній міністр фінансів США Ларрі Саммерс звернувся через провідні американські видання The Financial Times і The Washington Post до західних інвесторів з проханням реструктуризувати українські борги. Які аргументи висуває Саммерс?

Ю.Г.: Ларрі Саммерс робить кілька спостережень. Перше це те, що в умовах війни аморально та економічно недоцільно вимагати від України сплати всіх боргових зобов’язань. Україна може бути фізично не здатна на величезні витрати по своїх боргах через те, що вона витрачає величезні кошти на війну.

По-друге, ті інвестори, які тримають зараз український борг, вони знали на які ризики вони йшли. За це вони отримали величезну компенсацію. До речі, велика частка боргів, які вони зараз тримають, вона була випущена за часів Януковича. Як кажуть, бачили очі що купували. Через це тут не має бути ніяких несподіванок для цих інвесторів. Вони знали, що така можливість існує, що вона велика, за це вони отримали компенсацію.

По-третє, Ларрі Саммерс каже, що інвестори та Україна, якщо вони не зможуть домовитися по реструктуризацію боргів полюбовно, тоді українська держава та уряд мають цілком серйозно розглядати можливість дефолту. Якщо це трапиться, тоді ці інвестори втратять набагато більше грошей. Загроза дефолту має допомогти українському уряду домогтися більш сприятливих умов щодо реструктуризації українських боргів.

Навіть якщо Україну виключать з фінансових ринків через дефолт, це якось кардинальним чином не вплине на стан речей в Україні
Юрій Городніченко

Г.А.: У випадку, якщо Україна оголосить дефолт, як це позначиться на економіці країни та на простих українцях?

Ю.Г.: Дефолт це погана річ і її треба уникати, наскільки це можливо. Але є кілька міркувань чому навіть, якщо дефолт відбудеться в Україні, це не матиме якихось катастрофічних наслідків для України.

Перша погана річ, яка може відбутися в процесі дефолту, це те, що банківська система може стати вразливою і Україна може мати ще одну банківську кризу. Але якщо оголосити дефолт тільки по зовнішніх зобов’язаннях, це зменшить навантаження на внутрішню банківську систему. Таким чином, негативні наслідки дефолту будуть меншими.

Друга погана річ, яка може виникнути в разі дефолту, це те, що Україну можуть виключити з зовнішніх фінансових ринків. Якщо Україна хоче виходити на приватні ринки, наприклад в Лондоні, і брати запозичення, щоб покривати свій дефіцит бюджету, то вона цього не зможе зробити. Але зараз в Україні склалася така ситуація, що якщо Україна навіть і хоче вийти на зовнішні приватні ринки, ніхто не хоче давати їй грошей під прийнятні проценти. Все, що зараз Україна бере у борг, все це йде через або міжнародні фінансові установи, як МВФ, або під гарантії інших держав. Наприклад США нещодавно дали 1 мільярд доларів кредитних гарантій для України. Таким чином, навіть якщо Україну виключать з фінансових ринків через дефолт, це якось кардинальним чином не вплине на стан речей в Україні.

В умовах війни аморально та економічно недоцільно вимагати від України сплати всіх боргових зобов’язань
Ларрі Саммерс, екс-міністр фінансів США

Третя річ, яка може відбутися в процесі дефолту, пов’язана з ситуацією, коли видатки держави перевищують доходи. Формується великий дефіцит. Якщо країна не хоче запускати друкарську машину, щоб покрити цей дефіцит, треба брати гроші в борг. Якщо немає змоги брати гроші на зовнішніх або внутрішніх ринках, треба або скорочувати видатки або піднімати податки. Це погано для слабкої економіки, це буде збільшувати падіння виробництва і так далі. Але в Україні зараз склалася ситуація таким чином, що за підсумками першого кварталу цього року доходи бюджету перевищують видатки. Тому, якщо Україну виключать з зовнішніх фінансових ринків, то це не вплине кардинально на стан речей в Україні. Держава зможе підтримувати теперішній рівень видатків і доходів. А тому їй не доведеться робити щось надзвичайно болюче для населення.

Г.А. Як Ви оцінюєте шанси уряду України домовитися з кредиторами щодо реструктуризації боргу?

Ю.Г.: Зараз ситуація досить гнучка. Йде така собі інформаційна війна між українським урядом і інвесторами, які тримають український борг. Кожна сторона каже, що ми зробили якісь там пропозиції. Звичайно, умови цих пропозицій конфіденційні. Але я налаштований досить оптимістично щодо полюбовної реструктуризації українських боргів. Якщо подивитися на ситуацію на світових ринках, то ці ринки кажуть, що кредитори спишуть приблизно 20% українських боргів. Це буде принаймні кілька мільярдів доларів.

Дивіться також: Експерти: українська економіка досягла дна. Далі лише шлях нагору

Війна та економічна криза - Нові виклики американського бізнесу в Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:26 0:00

Всі новини дня

Історія родини з Ірпеня: “Не боїшся, що тебе вбʼють, боїшся, що тобі знову доведеться тікати”. Відео

Однією з початкових цілей Росії було захопити Київ за декілька днів. В перші тижні повномасштабного вторгнення окупаційні війська зайшли в міста поблизу української столиці. Серед інших громад, від російської армії сильно постраждав Ірпінь. Деталі – від Анни Чернікової.

Колишній міністр закордонних справ Литви: «Для НАТО прийшов час себе показати». Відео

У Литві відзначають посилення сил НАТО на східному фланзі - про це в інтерв’ю Голосу Америки розповів колишній міністр закордонних справ цієї країни Лінас Лінкявічус. Він також порівняв НАТО з Феррарі, яка задовго стоїть у гаражі.

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:38 0:00

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

У Мадриді розпочався саміт НАТО. Напередодні Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком Альянсу Єнсом Столтенберґом - і наголосив на важливості потужної протиракетної оборони для України.

Путіна на саміті "Великої двадцятки" не чекають – AP

Президент Росії Володимир Путін виголошує промову на економічного форуму у Санкт-Петербурзі, Росія, 17 червня 2022 року. Reuters/Максим Шеметов

Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, чия країна головувала на попередньому саміті країн "Великої двадцятки", заявив, що президент Індонезії Джоко Відодо, чия країна прийматиме саміт цього року, є проти особистої участі президента Росії Володимира Путіна у зустрічі лідерів.

"Президент Відодо це виключає. Він був категоричним: він не приїде", - сказав Драгі журналістам під час саміту «Групи семи» в Ельмау, Німеччина, повідомляє агентство Associated Press.

"Я не знаю, що станеться, але що може статися — це, можливо, дистанційне залучення. Побачимо", - додав він.

Напередодні російські ЗМІ з посиланням на помічника російського президента Юрія Ушакова, повідомили, що Путіна запросили на саміт, і він це запрошення прийняв.

«Так, ми підтвердили, що наша участь передбачена», - цитують Ушакова ЗМІ.

«Вони все ще запрошуються у форматі віч-на-віч. Часу ще багато. Сподіваюся, що пандемія дозволить нам провести цей захід у форматі віч-на-віч", - сказав Ушаков, віповідаючи на питання журналістів під час брифінгу.

У вівторок Ушаков, повідомляє Associated Press, відповів, що "це вирішує не Драгі".

"Ми отримали запрошення і відповіли позитивно", - сказав помічник президента Росії.

У саміті, що пройде 15-16 листопада на індонезійському острові Балі, має взяти участь й запрошений індонезійським президентом президент України Володимир Зеленський.

Як раніше писав Голос Америки, Білий дім підтвердив, що Путін також був запрошений. Президент Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон і багато інших лідерів висловили стурбованість щодо участі Путіна в саміті. Вони дали зрозуміти, що відмовляться від участі, якщо на саміті буде присутній Володимир Путін.

У статті використано інформацію Associated Press, російського агентства Інтерфакс.

Більше

XS
SM
MD
LG