Спеціальні потреби

Актуально

Янукович дав старт Виборчому кодексу, аби «не змінювати правила гри»

Янукович дав старт Виборчому кодексу, аби «не змінювати правила гри»

Віктор Янукович за півтора тижні після місцевих виборів зібрав робочу групу для того, аби дати старт реформі виборчого законодавства, що обіцяв міжнародним спостерігачам напередодні виборів.

Янукович акцентував увагу на тих проблемах, щодо яких лунало чимало критики від західних інституцій та експертів: «Сучасне виборче законодавство ми зобов’язані зробити таким чином, щоб у майбутньому закони про вибори не приймалися напередодні виборів. Щоб ці закони були уніфіковані і їх можна було застосовувати під час будь-яких виборів», – сказав він.

Загалом, всі виборчі закони мають бути зведені у Виборчий кодекс – вважає Янукович. Його мають розробляти кращі національні та міжнародні фахівці. Саме тому, підкреслив Віктор Янукович, він прийняв рішення запросити на сьогоднішнє засідання робочої групи експертів міжнародного рівня: «Саме вони повинні стати невід’ємною складовою підготовки цього виборчого законодавства».

Втім, Януковича вже критикували за те, що до засідання і роботи в робочій групі щодо виборчого законодавства та його уніфікації у виборчий кодекс не запросили жодного народного депутата, окрім голови парламенту.

У відповідь на це Янукович знову заявив про важливість «зворотнього зв’язку», і сказав, що така робота має вестися не поспіхом, а прозоро і в тісному зв’язку із суспільством. Щоправда, про механізми цього зв’язку він не уточнив.

Натомість спікер парламенту Володимир Литвин вважає, що одним із механізмів має стати узгодження президентського варіанту кодексу з тими законопроектами, які є в парламенті і розроблялися депутатами. Сьогодні в Раді налічується майже 30 законопроектів, які стосуються виборів. Із них – 2 проекти виборчих кодексів, а також 10 законопроектів, які дотично стосуються цієї теми.

Він висловився за те, щоб напрацьований проект Виборчого кодексу, який буде представлений Венеціанській комісії, був узгоджений. «Нам треба вийти на один узгоджений документ. Це має бути позиція України – не позиція комітету, фракції».

Представник опозиції віце-спікер Микола Томенко натомість вважає, що для проведення чесних, а не фальсифікованих виборів, в першу чергу треба змінити три пункти у наявному виборчому законодавстві. «По-перше, не можна допустити норму відносно повноважень виборчих комісій знімати кандидатів з реєстрації, інакше знімуть всіх популярних людей». «По-друге, обов’язково потрібна норма, яка стосується більшості в комісіях для прийняття рішень», – зазначивТоменко. «І, звичайно, необхідно змінити систему формування виборчих комісій: умовно, опозиція-влада – 50 на 50», – сказав він «ЛігаБізнесІнформ».

Основною ж інтригою для влади Микола Томенко називає дату проведення наступних парламентських виборів. Водночас для опозиції питання дати проведення виборів є другорядним. «Для нас більш важливий закон», – зазначив він. На думку віце-спікера, якщо повернутися до змішаної системи, то проблемними виявляться вибори як в 2011, так і в 2012 році.

«Якщо введуть змішану систему, є лише один вихід: всі партії, які позиціонують себе як опозиція, повинні складати список з 225 найсильніших кандидатів, які зможуть конкурувати з владою в мажоритарних округах», – підкреслив віце-спікер. «Тільки так опозиція зможе зберегти свій вплив у майбутньому парламенті», – додав Микола Томенко.

Всі новини дня

«Я просто писала день – і що жива»: розповідь Валерії з Маріуполя про 3 місяці в окупації. Відео

Маріупольчанка Валерія пробула в зоні бойових дій, а потім в російській окупації понад сто днів, найгірші з яких виживала сама.

Як повернути тепло та світло в оселі українців: що робить ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні. Інтерв’ю

Про допомогу Україні в енергетичній сфері Оксана Бедратенко поговорила з директором ЄБРР у країнах Східної Європи Маттео Патроне.

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:42 0:00

Треба готуватись до нових атак Росії по українській енергетиці, президент Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України. Про це заявив Єнс Столтенберг, перебуваючи в Бухаресті, де у вівторок почнеться дводенна зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.

Посол США в НАТО роз'яснила позицію США щодо визнання Росії державою-терористом

Посолка США в НАТО Джуліанн Сміт

США наразі не вважають корисним визнання Росії в якості держави-спонсора тероризму, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень. Про це посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила під час брифінгу для преси в понеділок.

"Гадаю, ви чули коментарі президента Байдена та інших в адміністрації, - зауважила Сміт відповідаючи на питання преси в понеділок. - Відчуття у Вашингтоні в тому, що це насправді наразі непотрібно, і, насправді, може бути контрпордуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України".

Сміт зауважила, що з цієї причини, "Сполучені Штати зосереджені на тому, щоб із багатьма партнерами та союзниками в світі працювати над санкціями і визначати шляхи запровадження додаткових санкцій, щоб збільшувати тиск на Путіна та його уряд, режим в Москві, а також тиснути на економіку та фактично забороняти російському війську просуватись і створювати нові спроможності в цій війні. Тому зовсереджуємося на поєднанні санкцій, експортних обмежень та іншого".

Минулого тижня 494 голосами "за" Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. 58 депутатів проголосувало "проти", а 44 "утрималось". Парламенти Латвії та Естонії раніше окремо оголосили Росію державою-спонсором тероризму.

Сміт спілкувалась з пресою напередодні початку засідання НАТО в Бухаресті. В понеділок державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Сили ЗСУ на лінії фронту на Донеччині, 24 листопада 2022. (AP Photo/Roman Chop)

Державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

"Ми не можемо дозволити Путіну перемогти, - сказав Столтенберґ. - Це покаже авторитарним лідерам у всьому світі, що вони можуть досягти своїх цілей, використовуючи військову силу - і зробить світ більш небезпечним місцем для всіх нас. Підтримувати Україну в інтересах нашої безпеки".

У нараді міністрів НАТО візьме участь і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Раніше Голос Америки повідомляв, що ця зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

У статті використано матеріали AP, Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG