Спеціальні потреби

Актуально

Перед енергетичним ринком України відкриваються великі можливості

Американські інвестори: Україна має потенціал стати енергетичним центром Європейського континенту. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:47 0:00

Американські інвестори: Україна має потенціал стати енергетичним центром Європейського континенту

Український енергетичний ринок має величезний потенціал для іноземних інвестицій, і американські компанії серйозно приглядаються до проектів зі збільшення видобутку газу, енергетичної інфраструктури та розвитку відновлювальної енергетики. Про це американські інвестори розповіли Ярині Матвійчук.

Український ринок видобутку газу зупинився наприкінці 70-х, і лишався практично нерухомим понад 30 років. Лише в останні роки стало помітним стрімке зростання видобутку, що не лишає байдужими іноземних інвесторів.

Говорить засновник та президент Frontera Resources Corporation Стів Нікандрос:

«У 70-х роках Україна видобувала 70 мільярдів кубометрів газу в рік, видобуток нафти складав 60 тисяч барелів у день. Сьогодні річний видобуток газу – 20 мільярдів кубів, і денний видобуток нафти 30 тисяч барелів у день. Ця різниця демонструє, що ми можемо повернутися до колишнього потенціалу, але для цього необхідні інвестиції».

Компанія Фронтера займається розвідкою газових та нафтових родовищ. За словами очільника компанії, український енергоринок потребує інвестицій в технології, покращення інфраструктури, і запровадження нових успішних практик. Нафта і газ в Україні є, переконаний бізнесмен:

«Деякі багаті на копалини території були втрачені під час нинішньої окупації, але український найбільший газовий і нафтовий басейн – не на сході, а на південному заході, вздовж північного узбережжя Чорного моря. І ці території дуже давно добре не досліджувались».

Фронтера – одна з небагатьох американських компаній, що лишилась в Україні попри російську окупацію. Стів Нікандрос каже, що залучити більше інвесторів допомогло б створення прозорої процедури отримання ліцензій на видобуток, зменшення вартості мита та політична стабільність.

З ним погоджується Крис Сингх, президент компанії Голтек, яка здебільшого працює в українському ядерному секторі. Сингх називає український атомний ринок одним з найбільших у світі з великим потенціалом для співпраці.

Крис Сингх, засновник та президент компанії Holtec International, каже:

«Я думаю, українські старі атомні станції мають йти на відпочинок. Країна має будувати маленькі ядерні реактори. Вони відносно не дорогі, їх можна побудувати швидко, за 2-3 роки. Вони безапеляційно безпечні. Їх не можна прирівняти з ризиками Чорнобиля. Вони також маленькі, їх можна зводити в будь-якій частині країни, щоб вони виробляли енергію. І, на нашу думку, Україна – правильне місце для цих технологій. Саме тому ми плануємо лишатися в Україні у довготерміновій перспективі».

При нинішньому темпі реформ, каже бізнесмен, Україна може досягти успіху у перспективі наступного десятиліття. А корупцію, каже, допоможе подолати Захід: політично і економічно.

Крис Сингх, засновник та президент компанії Holtec International:

«З корупцією найефективніше боротися, коли є демократія. Україна позбудеться корупції під тиском Заходу. І знаєте, що я вам скажу: моя компанія перебуває в Україні вже 14 років, і ніхто, ніхто не попросив нас про хабар. Бо вони знають, що ми не даємо. Ми краще не будемо займатись бізнесом, ніж дамо хабар. Якщо йдеш в країну з чіткою постановою не давати, ти можеш в цій країні працювати, не йдучи на компроміси з собою».

Бізнесмен оптимістичний щодо війни на українському сході. Каже, цей конфлікт стає невигідним економічно, то ж він незабаром стихне.

Крис Сингх так це пояснює:

«На нашу думку, війна не буде посилюватись. Вона звужуватиметься. Російська агресія в Україні сталася, бо росіяни на продажах енергоресурсів зробили надзвичайне багатство. Це дало пану Путіну ідею довготривалої агресії в Україні. Але тепер, коли ціни на нафту впали, і вони навряд чи набагато підвищуватись, думаю, бажання знущатись над Україною послабшає».

На потенціал для майбутніх інвестицій звертає увагу у представник Європейського банку реконструкції та розвитку Мішель Смолл, який уже фінансує чимало проектів в Україні.

«Ми готові підтримувати великі проекти інфраструктури навколо газових сховищ, ми також готові підтримувати оновлювальну енергетику (ми зокрема бачимо інтерес у сонячній та вітровій енергетиці), ми також бачимо можливості у підтримці діяльності з видобутку газу. І ми також повинні будемо продовжувати підтримку реформ, які вже запроваджені і які в процесі. І це пріоритет для ЄБРР».

Більшість співрозмовників сходяться на тому, що продовження ринкових механізмів зробить Україну економічно привабливою. Кажуть, гроші люблять прозорість в економіці та стабільність у політиці.

Дивіться також: Часто санкції стають неефективними через брак координації між ЄС та США - звіт

Часто санкції стають неефективними через брак координації між ЄС та США - звіт. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:25 0:00

Всі новини дня

«Я закликаю Республіку Корея продовжувати й поглибити саме військову підтримку», – генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ. Відео

«Я закликаю Республіку Корея продовжувати й поглибити саме військову підтримку. Це рішення приймати вам, але я скажу, що кілька союзників по НАТО, політика яких полягала у відмові від експорту зброї в країни, що перебувають у конфлікті, зараз змінили цю політику», – генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ

Столтенберг закликав Південну Корею збільшити військову підтримку України

Генсек НАТО Єнс Столтенберг під час візиту до Сеула, Південна Корея, 29 січня 2023. Kim Min-Hee/Pool via Reuters

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав Південну Корею збільшити військову підтримку України, посилаючись на досвід інших країн, які змінили свою політику ненадання зброї країнам у конфлікті після вторгнення Росії.

Столтенберг виступав у Сеулі під час поїздки, що спрямована на зміцнення зв'язків із західними союзниками в Азії на тлі війни Росії в Україні та зростання конкуренції з Китаєм.

Генсек подякував Південній Кореї за її нелетальну допомогу Україні, але закликав її зробити більше, додавши, що існує "термінова потреба" в боєприпасах: "Я закликаю Республіку Корея продовжувати і активізувати конкретне питання військової підтримки".

"Зрештою, це рішення приймати вам, але я скажу, що кілька союзників по НАТО, політика яких полягала у відмові від експорту зброї в країни, що перебувають у конфлікті, зараз змінили цю політику", - сказав він, посилаючись на Німеччину, Швецію та Норвегію.

"Якщо ми не хочемо, щоб автократія і тиранія перемогли, то їм (українцям) потрібна зброя, це реальність", – додав Столтенберг.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Південна Корея підписала угоди про постачання сотень танків, літаків та іншої зброї до Польщі. Але президент Юн Сук Йоль заявив, що закони Південної Кореї забороняють постачання зброї країнам, які перебувають у конфлікті.

Ймовірність конфлікту США з Китаєм через Тайваня дуже висока - конгресмен Маккол

Прапори Тайваню і США перед зустріччю у Тайпеї, 27 березня 2018. REUTERS/Tyrone Siu

Ймовірність конфлікту США із Китаєм через Тайвань "дуже висока", вважає новий голова Комітету з іноземних справ Палати представників Конгресу республіканець Майк Маккол.

Раніше генерал Військово-повітряних сил США Майк Мініган попередив у службовій записці, що в найближчі два роки можлива війна США з Китаєм. У записці, датованій 1 лютого, але опублікованій у п'ятницю, Мініган заявив: "Моя інтуїція підказує мені, що ми воюватимемо у 2025 році".

"Я сподіваюся, що він помиляється... Але я думаю, що він має рацію", – сказав Маккол в інтерв'ю каналу Fox.

У США і на Тайвані в 2024 році відбудуться президентські вибори, що потенційно створить можливість для Китаю вжити військові дії, пише Мініган.

Маккол сказав, що якщо Китаю не вдасться встановити контроль над Тайванем ненасильницьким шляхом, то вони будуть розглядати можливість військового вторгнення. "Ми маємо бути готовими до цього", - сказав він і звинуватив адміністрацію президента Джо Байдена у проектуванні слабкості після невдалого виведення військ з Афганістану, що може зробити війну з Китаєм більш імовірною.

"Ймовірність того, що може виникнути конфлікт з Китаєм (у зв'язку з) Тайванем та Індо-Тихоокеанським регіоном, дуже висока", - сказав Маккол.

Думка генерала не відображає думку Пентагону, але свідчить про стурбованість американських військових на вищому рівні з приводу можливої спроби Китаю встановити контроль над Тайванем. У суботу представник Пентагону заявив, що коментарі генерала "не відображають точку зору Міністерства (оборони) щодо Китаю".

Міністр оборони Ллойд Остін заявив на початку місяця, що він серйозно сумнівається, що активізація військової діяльності Китаю поблизу Тайванської протоки є ознакою неминучого вторгнення Пекіна на острів.

Польща може надати Україні винищувачі F-16 за погодження з НАТО – Моравецький

Американський винищувач F-16 під час навчань CRUZEX у Бразилії. 21 листопада 2018. REUTERS/Paulo Whitaker

Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький припустив передачу Україні винищувачів F-16 – про це він заявив на пресконференції в Седльцях 30 січня, цитують польські медіа.

«Як це було кілька місяців тому в контексті МіГів, будь-які інші літаки будуть реалізовуватися і, можливо, передаватися в координації з країнами НАТО. Тут ми будемо діяти в повній координації», – сказав голова польського уряду.

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив цього ж дня, що робота над отримання винищувачів F-16 продовжується.

«Маємо позитивні сигнали від Польщі, яка готова передати нам їх у координації з НАТО», – прокоментував він.

У вересні в інтерв’ю Радіо Свобода колишній посол США в Україні (2003-2006), директор Євразійського центру «Атлантичної ради» (Atlantic Council) Джон Гербст припустив, що США врешті-решт постачатимуть свої власні вдосконалені літаки, такі як F-15 та F-16. Але щоб ухвалити це рішення, Вашингтону, ймовірно, знадобиться шість або вісім місяців.

25 січня канцлер Німеччини Олаф Шольц після багатомісячних вагань погодив рішення надати ЗСУ танки Leopard 2 і дозволити іншим країнам постачати цей танк Україні. Проте Німеччина продовжує відмовлятися обговорювати надання Україні винищувачів.

Путін  «грайливо» говорив про ракетний удар по Британії, каже Борис Джонсон

Борис Джонсон під час виступу перед студентами у Києві 22 січня 2023 р.

Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон розповів, що російський президент Володимир Путін в одній з телефонних розмов перед вторгненням Росії в Україну 2022 року, натякав про можливість ракетного удару по британській території і про потенційну загрозу особисто для британського керівника.

Він сказав: «Борисе, я не хочу робити тобі боляче, але ракеті потрібна лише одна хвилина».
Борис Джонсон

Розповідь міститься в новій документальній стрічці британського телебачення Бі-Бі-Сі, де простежується російська війна проти України, починаючи з загарбання Криму 2014 року.

В інтерв'ю, що були використані у тій стрічці, чільні посадовці європейських країн і США розповіли про багаторічні намагання умиротворити Путіна, який ставав щораз більш вороже налаштованим до Заходу і агресивно - щодо України.

За словами Бориса Джонсона під час його «дуже довгої» телефонної розмови з Кремлем в лютому 2022 року Путін побіжно згадав про можливість ракетного удару.

«В один з моментів він якби-то пригрозив мені. Він сказав: «Борисе, я не хочу робити тобі боляче, але ракеті потрібна лише одна хвилина», або якось так… Весело», - розповів Джонсон.

Далі британський політик пояснив: «Я вважаю з того дуже розслабленого тону, який він використовував, і з відчуття відстороненості, яке здається у нього було, він просто загравав з моїми намаганнями схилити його до переговорів».

У повідомленнях про телефонні розмови між Давнінґ стріт 10 і Кремлем про такі слова Путіна не згадано, але офіційні відкриті звіти, як правило, не містять подробиць спілкувань.

Речник Кремля заперечив розповідь Бориса Джонсона, що Путін погрожував йому ракетним ударом.

Дмітрій Песков заявив журналістам, що «погроз ракетами не було» і припустив, що «це, або навмисна брехня.., або підсвідома і він насправді не зрозумів, що йому казав Путін».

Фактично всі західні представники, інтерв’ю яких використані в тій британській документальній стрічці, розповідають, що і Путін, і його урядовці аж до дня російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року постійно стверджували, що Москва не збиралася нападати на Україну, хоча для всіх сторін російські приготування до агресії були очевидні.

Дивіться також:

Більше

XS
SM
MD
LG