Спеціальні потреби

Актуально

Опозиція критикує дії України в білорусько-російському газовому конфлікті

Опозиція критикує дії України в білорусько-російському газовому конфлікті

Лідер об'єднаної української опозиції Юлія Тимошенко розкритикувала позицію уряду в білорусько-російському газовому конфлікті. Екс-прем'єр розцінила задекларовану посадовцями можливість транспортування територією України, замість Білорусі, російського природного газу, як намагання заробити гроші на чужій біді. Пропозиції Києва Тимошенко назвала підніжкою Білорусі, що демонструє моральність української правлячої верхівки.

«Держава завжди хоче примножити свої статки, заробити прибутки. Але мені здається, що нечесно заробляти на біді сусідніх держав. Мені здається, що дух солідарності між країнами мусить бути, і цей дух солідарності ще раз покаже моральність чи неморальність президента України», - цитує Тимошенко її персональний сайт.

Втім українська влада навряд чи прислухається до порад опозції. Міністр палива і енергетики Юрій Бойко сьогодні особисто запевняв чиновників Європейської комісії в надійності України, як транзитера російського газу. Посадовець ще раз підтвердив готовність української ГТС перекачувати додаткові обсяги палива споживачам в ЄС в разі продовження російсько-білоруського конфлікту.

«Ми сподіваємося, що конфлікт між нашими російськими і білоруськими партнерами буде вирішено. Тим часом ми зробимо все що в наших силах, щоб допомогти Євросоюзу і європейським країнам уникнути проблем з постачанням енергоносіїв», - заявив Бойко.

За словами міністра, технічні можливості української ГТС дозволять збільшити прокачування додатково 30 мільярдів газу в європейському напрямку, що майже повністю перекриє обсяги, які транспортуються через Білорусь. Втім поки що уряд не отримував пропозицій ні з Москви, ні з Мінська.

Аналітики підтверджують, що Україна дійсно не зацікавлена в продовженні газової суперечки сусідів. Адже вона грає на руку прихильникам спорудження альтернативних газопроводів, яке педалює російське керівництво. Нині українська влада робить відчайдушні спроби переконати європейців відмовитися від спорудження газопроводу «Південний потік», який має доставляти паливо в обхід української ГТС. Цього тижня меморандум про приєднання до проекту підписала французька компанія EDF, що на думку керівництва Газпрому наблизить початок спорудження підводної частини газогону.

Всі новини дня

Прес-конференція президента США Джо Байдена після саміту НАТО – наживо з перекладом українською

Прес-конференція президента США Джо Байдена за підсумками саміту НАТО в Мадриді. Дивіться наживо з перекладом українською на каналі «Голос Америки. Українською».

ЄСПЛ вимагає від Росії гарантувати, що двох британців, захоплених в Україні, не стратять

Двоє громадян Великої Британії Ейден Аслін і Шон Піннер і марокканець Саудун Брагім за ґратами в залі суду в Донецьку, на території, що підконтрольна уряду Донецької Народної Республіки, на сході України, четвер, 9 червня 2022 р. (AP Photo)

Європейський суд із прав людини оприлюднив тимчасові заходи, в яких Росії рекомендовано утриматися від виконання смертного вироку проти двох британців, що воювали в складі Збройних сил України і потрапили в полон.

Ейден Ейслін і Шон Піннер разом із марокканцем Брагімом Саадуном були «засуджені» до страти за «найманство» «судом» угруповання «ДНР» у Донецьку, який контролюють підтримувані Росією бойовики.

«Суд вирішив вказати російському уряду... забезпечити, щоб смертна кара, винесена заявникам, не була виконана», – йдеться в рішенні, винесеному 30 червня.

ЄСПЛ також закликав російську владу забезпечити дотримання прав двох ув’язнених, оскільки вони входили до Збройних сил України, жили в Україні і вважали країну своїм домом.

Родина Ейсліна заявила, що він і Піннер жили в Україні, коли в лютому почалася повномасштабна війна, і «як до військовослужбовців українських Збройних сил, до них слід ставитися з повагою, як до будь-яких інших військовополонених».

Британія, ООН, Україна і Німеччина засудили смертні вироки.

Раніше ЄСПЛ застосовував аналогічні тимчасові заходи щодо Брагіма. Його батько заявив, що син також є громадянином України і його права як військовополоненого мають поважати.

Путін погрожує «відповісти дзеркально», якщо Фінляндія та Швеція розмістять інфраструктуру НАТО

Загальне фото саміту НАТО в Мадриді, 29 червня 2022 року. Стефан Руссо/Pool via REUTERS

Російський президент відреагував на результати саміту НАТО, на якому Альянс запросив до членства Швецію та Фінляндію. Путін заявив, що Росія «відповість дзеркально», якщо країни НАТО розмістять війська та інфраструктуру у Фінляндії та Швеції після того, як вони приєднаються до Альянсу.

Про це російський президент заявив у середу, 29 червня, в Туркменістані після того, як на саміті НАТО в Мадриді північних сусідок Росії, Фінляндію та Швецію, запросили до вступу в Альянс. Виступаючи після переговорів з регіональними лідерами Центральної Азії, Путін додав, що з Фінляндію та Швецію у Росії «немає тих проблем, які є з Україною».

«Щодо Швеції та Фінляндії, у нас немає таких проблем, які, на жаль, є з Україною... У нас немає нічого, що нас могло б турбувати з погляду членства Фінляндії чи Швеції в НАТО», – сказав Путін.

При цьому він додав, що «раніше не було загрози, а у разі розміщення військового контингенту та інфраструктури ми змушені будемо відповідати дзеркально і створювати такі ж загрози на територіях, звідки створюють загрози нам».

Путін відкинув зауважуння, що саме його дії спонукали Швецію та Фінляндію до членства в НАТО. Він назвав цей аргумент хибним і таким, що «не має нічого спільного з дійсністю».

«Для нас членство Фінляндії та Швеції в НАТО це зовсім не те, що членство України, це зовсім різні речі. Вони це чудово розуміють. Просто вкидають у громадську думку тезу цю, щоб показати – ага, Росія не хотіла, а тепер ось отримала подвійно. Ні. Це зовсім інша річ», – зазначив Путін.

Як писав Голос Америки, НАТО офіційно запросило Фінляндію та Швецію до членства. "Членство Фінляндії та Швеції посилить безпеку в цих країнах, зміцнить НАТО і безпеку Євроатлантичного регіону, - йдеться в заяві Альянсу. - Безпека Фінляндії та Швеції безпосередньо важливі для Альянсу, включаючу під час процедури вступу".

В НАТО буде більше країн та більше військ на сході Європи

На самміті НАТО в Мадриді, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що у відповідь на войовничість Росії альянс зміцнюється й зосереджує більші оборонні потужності на сході Європи.

«Путін хотів, щоб НАТО було менше, але НАТО буде більше», – сказав Столтенберґ у середу на саміті у Мадриді.

Президент США Джо Байден повідомив про встановлення постійної присутності в Польщі та додав, що США також посилять свою військову присутність на ротаційній основі в країнах Балтії.

«У той момент, коли Путін порушив мир в Європі і напав на самі принципи порядку, заснованого на правилах, Сполучені Штати і наші союзники, ми збираємося активізуватися. Ми активізуємося», – сказав Байден на саміті НАТО в Мадриді.

На цьому також було повідомлено, що лідери Альянсу погодились затвердити всеосяжний пакет допомоги Україні і підтримувати її стільки, скільки буде потрібно.

«Ми готові продовжувати нашу підтримку в час, коли Україна має справу з жорстокістю в Європі, якої ми не бачили з часів Другої світової війни», – сказав Єнс Столтенберг у середу, 29 червня, на прес-конференції в Мадриді.

У повідомленні були використані матеріали Reuters, РИА новости, USA Today.

"Докази свідчать про те, що бомбардування Драмтеатру в Маріуполі - це навмисний напад на цивільних", - Amnesty International

Дослідження Amnesty International надає нові докази того, що бомбардування Драматичного театру у Маріуполі, було здійснено російськими військовими

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International опублікувала нове розслідування «Діти: напад на Донецький обласний академічний драматичний театр у Маріуполі». Доповідь присвячена атаці на драмтеатр у Маріуполі, яка відбулася 16 березня.

Згідно з висновками розслідувачів, атаку на Драматичний театр скоїли російські військові. Ймовірно вони скинули з літака-винищувача дві 500-кілограмові бомби. Організація задокументувала, що російські військові, вочевидь, цілеспрямовано вразили театр, знаючи, що там ховалися сотні мирних жителів.

В цілому під час роботи над доповіддю, експерти організації поговорили з 53 очевидцями. Також дослідники проаналізували супутникові знімки та дані радарів, зроблені безпосередньо перед атакою та одразу після неї; верифікували фото- та відеоматеріали з архівів свідків та соціальних мереж, дослідили два комплекти архітектурних планів театру.

«Після кількох місяців ґрунтовного розслідування, аналізу супутникових знімків та опитування десятків очевидців ми дійшли висновку, що ця атака є беззаперечним воєнним злочином, і скоїли його російські військові», – заявила генеральна секретарка Amnesty International Аньєс Калламар.

Точна кількість жертв остаточно не встановлена. Одразу після нападу в Маріупольській міськраді заявили, що загинули близько 300 осіб. Докази, зібрані Amnesty International, вказують, що велика кількість мешканців покинула театр незадовго до нападу, зокрема 14 і 15 березня, коли запрацювали «зелені коридори». А більшість із тих, хто лишилися в театрі, мали можливість перебувати в більш безпечних зонах будівлі. Натомість люди, які перебували на польовій кухні на вулиці та безпосередньо на сцені й у перших глядацьких рядах, швидше за все, отримали серйозні поранення та загинули.

Так виглядав знищений російськими військовими театр 12 квітня
Так виглядав знищений російськими військовими театр 12 квітня

Під час роботи зі свідками, експерти дізналися імена чотирьох убитих: Михайло Гребенецький, Любов Свиридова, Олена Кузнєцова та Ігор Чистяков. Amnesty International зібрала докази щодо мінімум 12 смертей, хоча чимало тіл і досі лишаються не ідентифікованими.

Працюючи над звітом, експерти Amnesty International розглянули кілька теорій про те, хто відповідальний за напад. У підсумку дослідники спростували заяви російської влади щодо причетності українських військових. За їхніми даними, найбільш реалістичною є версія щодо цілеспрямованого авіаудару російських пілотів по цивільному об'єкту.

Жоден із 28 уцілілих унаслідок атаки, з якими спілкувалася Amnesty International, ані інші свідки поблизу театру в день нападу не надали жодної інформації, що вказує на те, що українські військові використовували театр як базу для військових операцій або місце для зберігання зброї.

Докази свідчать про те, що це був навмисний напад на цивільних
Джоан Марінер, Amnesty International

Як пояснила «Голосу Америки» Джоан Марінер, директорка департаменту кризових ситуацій Amnesty International: розслідування також показало, що незважаючи на заяви Москви, Драмтеарт не мав жодного відношення до військової інфраструктури. «Була невелика кількість солдатів, які іноді відвідували людей або приносили припаси, але не було військової присутності, яка би виправдовувала таку атаку. Докази свідчать про те, що це був навмисний напад на цивільних», - додала вона.

«У повітрі та на землі російські сили здійснювали цілеспрямовані вбивства мирних жителів в Україні, які ми ретельно задокументували, – сказала Аньєс Калламар. - Необхідно негайно провести ґрунтовне розслідування, щоб притягнути винних до відповідальності за загибель та поранення цивільних осіб, а також масштабні руйнування цивільної інфраструктури».

Джоан, у свою чергу, каже, що дані доповіді можу бути використані при кримінальних розслідуваннях. У деяких судах вони можуть стати частиною доказів. «Проте для будь-якого розслідування доповідь – це дорожня мапа для роботи», - переконана вона.

"Маріуполь мирний" та "Маріуполь героїчний" - фотовиставка у Вашингтоні 

Український воїн полку Азов на металургійному комбінаті "Азовсталь" у Маріуполі, Україна. 16 травня 2022. Фото: Дмитро Козацький, позивний "Орест".

Фотовиставку із світлинами нині окупованого російськими військами Маріуполя відкрили в Українському домі в столиці США м. Вашингтон у вівторок 28-го червня, 2022 р. Світлини поділили на два періоди - "до війни" та "під час війни".

"Ну от і все. Дякую за прихисток, Азовсталь - місце моєї смерті і мого життя"
Прес-секретар полку Азов Дмитро Козацький, позивний "Орест"

"Цією виставкою ми хочемо іще раз нагадати усім про те, що Росія вбиває найкращих. [Проводимо виставку], щоб повернути додому кожного, хто зараз із українців у полоні, а також щоб перемогти", - розповіла посолка України в США Оксана Маркарова у ексклюзивному коментарі для "Голосу Америки".

Фотограф та оператор Віктор Дєдов. Загинув від російських обстрілів у Маріуполі, Україна, 11-го березня, 2022 р.
Фотограф та оператор Віктор Дєдов. Загинув від російських обстрілів у Маріуполі, Україна, 11-го березня, 2022 р.

Довоєнні фотографії були зроблені оператором місцевого телеканалу Віктором Дєдовим, який загинув в березні цього року внаслідок російських обстрілів. Світлини надала його дружина Наталя. Вона була разом із чоловіком та їхнім сином, коли в квартиру прилетів російський снаряд і забрав життя Віктора. Чоловіка так і не вдалось поховати, тому що через чотири дні після його смерті внаслідок іншого ворожого обстрілу, їхній будинок згорів.

Прес-секретар полку Азов Дмитро Козацький, позивний "Орест"
Прес-секретар полку Азов Дмитро Козацький, позивний "Орест"

Фото воєнного періоду робив прес-секретар полку Азов Дмитро Козацький, позивний "Орест". У 2014-му Дмитро вирішив залишити Польщу, де вивчав ІТ та менеджмент і повернутися в Україну, щоб долучитися до Революції Гідності. А коли Росія напала на Донбас, хлопець пішов добровольцем до батальйону Азов. 26-тирічнй "Орест" потрапив у російський полон після вимушеного виходу українських військових із заводу Азовсталь. 20 травня він зберіг свою останню фотографію і відправив її друзям, щоб фото було подане на міжнародні фотоконкурси.

"Ну от і все. Дякую за прихисток, Азовсталь - місце моєї смерті і мого життя", - написав азовець "Орест" на своїй сторінці у соцмережі Twitter.

"Ці фотографії закладають вічну пам’ять про незліченну кількість мирних жителів, які були вбиті та закатовані російськими загарбниками. Вони передають невідкладність дій і закликають усіх нас протистояти силам зла. Ця виставка і сьогоднішня подія - це іще раз нагадування усім нашим партнерам тут про те, що нам треба більше зброї, про те, що нам треба більше допомоги, про те, що нам треба більше санкцій для Росії. Щоб скоротити час до перемоги", - наголосила українська посолка в день відкриття виставки.

Оксана Маркарова, посолка України в США. В Українському домі, Вашингтон, США. Вівторок, 28 червня 2022 р.
Оксана Маркарова, посолка України в США. В Українському домі, Вашингтон, США. Вівторок, 28 червня 2022 р.

Нейт Мук, генеральний директор World Central Kitchen (Світової центральної кухні, ред.). Благодійна організація забезпечує їжею людей, які постраждали внаслідок війни та стихійних лих. Із березня цього року Нейт подорожує Україною, допомагаючи жертвам російської агресії.

"Я провів більшу частину останніх чотирьох місяців, подорожуючи Україною. Вперше я в'їхав в Україну 1 березня, їздив машиною та потягом по всій країні. Багато часу провів на сході, зокрема у Харкові та Донецькій області", - розповідає генеральный директор World Central Kitchen в ексклюзивному коментарі для Голосу Америки.

Вже за тиждень Нейт знову повертається в Україну. За його словами, світлини Маріуполя, зроблені загиблим оператором Віктором та азовцем "Орестом", допоможуть американцям побачити реальність, яку не можуть передати міжнародні кореспонденти.

"Ми багато бачимо в ЗМІ про те, що відбувається в Україні. Це все показують у місцевих новинах. Хоча зараз трохи менше, ніж, можливо, було раніше, на жаль. Але твори, які тут виставлені, це те, - що не могли побачити міжнародні кореспонденти. І тому, цими світлинами особливо важливо поділитися", - ділиться Нейт із кореспонденткою Голосу Америки.

Нейт Мук, генеральний директор World Central Kitchen. В Українському домі, Вашингтон, США. Вівторок, 28 червня 2022 р.
Нейт Мук, генеральний директор World Central Kitchen. В Українському домі, Вашингтон, США. Вівторок, 28 червня 2022 р.

Відкриття виставки було приурочене до дня Конституції України. Побачити світлини в американській столиці можна буде протягом місяця. Потім фототвори планують показувати в інших американських містах, розповідає Маркарова.

Місто Маріуполь до повномасштабної російської війни. Фото оператора Віктора Дєдова. Автор загинув від російського обстрілу 11-го березня, 2022 р.
Місто Маріуполь до повномасштабної російської війни. Фото оператора Віктора Дєдова. Автор загинув від російського обстрілу 11-го березня, 2022 р.
Місто Маріуполь під час російської війни. Фото прес-секретаря полку "Азов" Дмитра Козацького, позивний "Орест". Автор потрапив у російський полон під час вимушеного виходу українських військових із Азовсталі.
Місто Маріуполь під час російської війни. Фото прес-секретаря полку "Азов" Дмитра Козацького, позивний "Орест". Автор потрапив у російський полон під час вимушеного виходу українських військових із Азовсталі.

Дивіться також: Українські авіатори завершили кількаденний візит до Вашингтона - ексклюзивний коментар.

Більше

XS
SM
MD
LG