Спеціальні потреби

Актуально

Екс-міністра Богдана Данилишина шукає Інтерпол

Екс-міністра Богдана Данилишина шукає Інтерпол

До пошуків Богдана Данилишина підключився Інтерпол. Фото екс-міністра економіки України з’явилося на офіційному сайті організації у списку розшукуваних осіб. У графі «категорія злочину» вказано «шахрайство» (fraud), а ордер на арешт, як зазначається, виданий Печерським райсудом Києва.

Раніше, до оголошення у міжнародний розшук, Данилишина марно розшукували в Україні. Проти екс-урядовця з команди Тимошенко завели кримінальну справу, звинувативши його у заподіянні державі збитків на 4,5 мільйона гривень. До таких результатів, як стверджує слідство, призвело зловживання екс-міністром своїм службовим становищем, а саме: виданий ним дозвіл на проведення тендеру з будівництва паркінгу в міжнародному аеропорту «Бориспіль», за участю лише одного учасника.

Допитати підозрюваного слідчим, проте, так і не вдалося. За даними Генпрокуратури, Данилишин утік за кордон. Деякі ЗМІ, посилаючись на джерела в ГПУ, стверджували, що екс-міністр переховується в Німеччині. Про намір українських правоохоронних органів звернутися по допомогу до Інтерполу заявив 30 серпня міністр внутрішніх справ України Анатолій Могильов.

Справу Данилишина українська влада подає, як епізод у розпочатій широкомасштабній боротьбі з корупцією. Той же Могильов, коментуючи справу екс-міністра економіки, наголосив, що посада розшукуваного для нього «зовсім неважлива», та застеріг від «надмірної політизації» питання.

А президент України Віктор Янукович, перебуваючи 30 серпня з візитом у Німеччині, похвалився тим, що арешти високопоставлених корупціонерів сьогодні відбуваються в Україні ледь не щодня. «Це – добра новина. Нарешті почалася реальна боротьба з корупцією», - сказав Янукович, слова якого цитує прес-служба глави держави.

Іншої думки дотримується опозиція. «Суто політичним замовленням» назвав справу Данилишина голова тіньового уряду Сергій Соболєв. Як він заявив днями, справа Данилишина є способом натиснути на опозицію, а також «підібратися» до головної опозиціонерки Юлії Тимошенко.

Соратники екс-прем’єрки наголошують на тому факті, що хвиля арештів чиновників, яка наростає в Україні, зачепила виключно чиновників уряду Тимошенко, і скаржаться на політичні репресії.

Скептично ставиться до переможних реляцій влади про боротьбу з корупцією і більшість експертів. Як сказав Голосу Америки відомий український публіцист Микола Рябчук, йдеться радше про передвиборчу кампанію, аніж про реальну кампанію боротьби з корупцією:

«Боротьба з корупцією – це, звичайно, добра справа, і можна було б усе це вітати, якби тільки не простежувалася вибірковість у цій боротьбі. Тобто спрацьовує класичний принцип «друзям – усе, а ворогам – закон». Я пригадую, як «помаранчева» влада намагалася почати боротьбу з корупцією, і які були тоді верески з боку сьогоднішньої влади, а тодішньої опозиції, яка кричала про політичні переслідування. Ну, природно, що сьогоднішня опозиція теж кричить про політичні переслідування. Я не компетентний настільки, щоб оцінити, чи були там якісь справжні злочини, чи ні, але тенденція є настільки очевидною... Адже переслідування йде абсолютно за партійною ознакою, злочинцями виявляються представники тільки одного табору. Так ніби в тому, другому, все прекрасно, і самі лише кришталево чисті люди. Треба бути дуже наївним, щоб повірити в чесність усіх цих намірів і всієї цієї «боротьби з корупцією», - зауважив Рябчук. Як він додав, ідеться про зведення політичних рахунків:

«Це звичайне зведення рахунків, звичайне залякування. І я думаю, що більшість цих справ нічим не закінчиться, тому що навряд чи там будуть знайдені якісь серйозні докази. А навіть якщо будуть знайдені, то знову ж таки, з попереднього досвіду ми знаємо, що різні неформальні зв’язки рятують тих, хто провинився, з неприємних ситуацій. Так що все це мильна бульбашка, яка лусне. Але зараз, сьогодні це використовується для передвиборчої кампанії, для дискредитації опонентів. Тобто це таке свідоме нагнітання психозу. Буде з того щось чи ні, чи хтось вкрав шубу, чи у нього вкрали, - але створюється певний суспільний настрій, здіймається галас, і все це готується і подається до осінніх виборів. Ну, а там, мабуть, на гальмах усе це потихеньку спустять. Ми вже не вперше таке бачили. Ми бачили і «справу педофілів», і багато інших гучних корупційних справ, які нічим не завершилися. Так що я думаю, що це радше передвиборна кампанія, аніж кампанія серйозної, реальної боротьби з корупцією», - вважає Микола Рябчук.

Нагадаємо: окрім екс-міністра економіки Богдана Данилишина, оголошеного у міжнародний розшук, в Україні заарештовано виконуючого обов’язки міністра оборони Валерія Іващенка, екс-голову митниці Анатолія Макаренка, колишнього заступника голови НАК Нафтогазу України Ігоря Діденка. Усі ці та інші високопоставлені чиновники, яким пред’явлені корупційні звинувачення, належали до однієї урядової команди на чолі з екс-прем’єром Юлією Тимошенко.

Єдиним із заарештованих в останні місяці високопосадовців, котрий не має відношення до опозиційного Блоку Юлії Тимошенко, став колишній заступник міністра охорони навколишнього природного середовища Богдан Преснер. Чиновник, що працював у чинному уряді і був спійманий на отриманні хабара, свою посаду отримав за квотою Блоку Литвина.

Всі новини дня

"Україна має повне право завдавати ударів у відповідь по російській території" - на Заході реагують на чергові обстріли РФ

Рятувальники працюють на місці будівлі, пошкодженої під час удару російського безпілотника-смертника під час атаки Росії на Київ, 28 травня 2023 р. REUTERS/

У ніч на понеділок, 29 травня, російські війська випустили по території України 40 крилатих ракет та 35 дронів Shahed, із них 29 дронів та 37 ракет збили українські сили ППО. Про це йдеться в повідомленні Повітряних Сил Збройних Сил України.

Крім того, згідно з повідомленням, близько 11 год понеділка росіяни атакували Київщину балістичними та крилатими ракетами наземного базування з комплексів "Іскандер." Загалом випустили 11 ракет: "Іскандер-М" та "Іскандер-К", силами протиповітряної оборони України вдалося знищити усі, повідомили ЗСУ.

Чергову хвилю атак прокоментувала перша леді України Олена Зеленська. На сторінці у Twitter вона написала: "Київ. Ранок після безсонної ночі під обстрілами. Знову тривога… Діти, що з криками біжать в укриття під звуки вибухів, – це наша реальність. Але так не має бути – ніде й ніколи. Страх неможливо вимкнути – але ми не завмираємо, а діємо. Україна продовжує боротись."

Заступниця директора Євразійського центру Атлантичної ради Шелбі Мадіг прокоментувала відео з українськими дітьми: "Я неподалік. Я ніколи цього не забуду. Українці цього ніколи не забудуть. І світ не може також".

Шелбі Мадіг також наголосила, що це була чергова російська атака на мирне населення: "Я дивилася у вікно в центрі Києва, поки тремтіли вікна і було чути вибухи над головою, і я бачила людей на велосипедах, які дивилися вгору, хитаючи головами. Це напад на мирних цивільних".

Водночас колишній конгресмен США із Нью-Джерсі Том Маліновский прокоментував відео із нареченими, яким довелося святкувати весілля у бомбосховищі, та закликав світ не зупиняти поставки озброєння Україні:

"Краса. Кожна ракета, яку росіяни запустили минулої ночі, аби вбити цих прекрасних людей, була збита системами ППО, які надіслали США та наші союзники. Давайте продовжувати постачання до перемоги України".

Дослідниця Фінського інституту міжнародних відносин Мінна Алендер також наголосила на тому, що Росія продовжує терор мирного населення України: "Росія намагається тероризувати українських цивільних, щоб довести їх до того стану, щоб вони через брак сну і ментальне виснаження почали вимагати завершення війни. Але цей постійний терор досягає іншого - це ще більше розлючує людей".

Колишній командувач армією США у Європі Бен Годжес зазначив, що відповідальність за обстріли цивільних несе не лише найвище керівництво Росії:

"Імена та фотографії кожного російського чиновника та офіцера, де б вони не були в ланцюжку командування, відповідального за ці ракетні атаки на цивільних, мають бути оприлюднені, щоб вони знали, що не можуть діяти безкарно".

Американський політолог Ендрю Міхта, декан коледжу міжнародних і безпекових досліджень, вважає чергову атаку ще одним приводом до більшої міжнародної підтримки України:

"Давайте прояснимо базові речі: Росія - у стані постійної війни з Україною (і Заходом). Україна має повне право завдавати ударів у відповідь по російській території. Тим на заході, хто не розуміє азів війни, моя порада: Час подорослішати".

Водночас експерти зазначають, що такі атаки виснажують саму Росію. Самюель Рамані, дослідник RUSI, британського королівського аналітичного центру, який займається оборонними дослідженнями, написав:

"Найостаннішу атаку на Київ, так виглядає, росіяни здійснили за рахунок переважно Іскандерів. Росія витрачає свої запаси більш удосконалених ракет, аби послабити українську протиповітряну оборону".

Дивіть також:

США в ОБСЄ відзначили ефективність українських ППО, обіцяють їх посилювати 

"Ми сповнені рішучості допомогти Україні ще більше покращити якість ППО, зокрема, співпрацюємо з партнерами, щоб підготувати українських пілотів на літаки F-16”, - заявив Майкл Карпентер, голова місії США в ОБСЄ.

Місія США в ОБСЄ вітає успішну роботу українських ППО і обіцяє працювати над їх посиленням. Про це заявив голова місії Майкл Карпентер.

“Протиповітряна оборона України підтвердила високу успішність у протидії атакам ракет та безпілотників з Росії. Ми сповнені рішучості допомогти Україні ще більше покращити якість протиповітряної та протиракетної оборони, зокрема співпрацюючи з нашими союзниками та партнерами, щоб підготувати українських пілотів на літаки F-16”, - заявив Майкл Карпентер, голова місії США в ОБСЄ 24 травня.

Брехня не змінює реальності, навіть якщо вона заважає декому її бачити. Реальність така: Україна з кожним днем стає сильнішою
Майкл Карпентер

За його словами, все більш очевидним стає, що Росія втрачає впевненість у своїй здатності контролювати окуповані частини України.

“Кремль напевне відчуває, що вітер змінюється, тому що там плетуть ще більш безглузду брехню своєму власному населенню. Брехня не змінює реальності, навіть якщо вона заважає декому її бачити. Реальність така: Україна з кожним днем стає сильнішою”, - каже Карпентер.

У заяві місії США в ОБСЄ також наголосили на необхідності притягнення росіян до відповідальності: “Якщо Кремль вважає, що ескалація воєнних злочинів призведе до зниження міжнародної рішучості підтримувати Україну, то у нас для них є новини. США продовжуватимуть підтримувати Україною і притягуватимуть Росію та її захисників до відповідальності за цю невиправдану та незаконну війну”.

Карпентер закликав ОБСЄ активно працювати з протидії воєнним злочинам Росії. “Ця Рада повинна продовжувати викривати воєнні злочини Росії та злочини проти людяності для всього світу”, - наголосив він.

Менш оптимістичний щодо ролі ОБСЄ міністр закордонних справ Фінляндії. Він напередодні заявив про загрозу руйнації ОБСЄ як організації через позицію Росії та Білорусі.

Організація з безпеки та співробітництва в Європі працює за ротаційним головуванням, за статутом щороку всі 57 членів організації мають підтримати головування кожного наступного члена ОБСЄ.

У 2022 році в ОБСЄ головувала Польща, цього року - Північна Македонія, на наступний рік головування мала б перебрати Естонія. Втім Росія та Білорусь відмовились підтримати її головування.

Тепер, як заявив глава МЗС Фінляндії Пекка Хаавісто, без консенсусу щодо головування, організація може припинити існування взагалі у 2024 році.

Після Естонії у 2025 році на головування в ОБСЄ претендує Фінляндія.

США оголосили нову програму грантів, щоб допомогти українському бізнесу

Архівне фото: Центр Києва

Адміністрація міжнародного розвитку США USAID оголосила нову програму грантів обсягом 2 мільйони доларів, щоб допомогти українським бізнесменам брати участь в міжнародних виставках і просувати свою продукцію за кордоном. Загалом, очікується, що буде виділено 30 грантів.

"Гранти допоможуть українському бізнесу просувати свої товари в ЄС та поза ним, стимулювати економічне відновлення та створювати робочі місця", - йдеться в соцмедійному дописі USAID.

Пріоритетними галузями для надання грантової підтримки є інформаційні технології, інжиніринг, виробництво, а також креативні індустрії та послуги, повідомило Міністерство економіки України.

"Міжнародна торгівля є однією з основних статей наповнення бюджету та можливістю українського бізнесу розвиватися та стимулювати національну економіку. Попри війну, підприємці продовжують працювати та експортувати за кордон, просуваючи бренд України на світовій торговій арені. Грантова підтримка від наших міжнародних партнерів – це можливість для бізнесу реалізувати нові проекти, знайти бізнес-партнерів, диверсифікувати виробництво і експорт», - зазначала перший віце-прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.

Як повідомляв Голос Америки, USAID допомагає Україні просувати цю розробку в інші країни.

Уряди принаймні трьох країн світу зацікавились можливостями українського мобільного додатку “Дія” і хочуть застосовувати їх в своїх країнах, про це повідомила очільниця американської агенції з міжнародного розвитку США (USAID) Саманта Пауер під час презентації додатку у Вашингтоні.

За словами Пауер, Косово, Колумбія та Замбія ведуть переговори з USAID про можливість застосування додатку “Дія” в їхніх країнах.

Як пояснила Голосу Америки помічниця Саманти Пауер з питань Європи та Євразії Ерін Маккі, мова йде про використання окремих функцій “Дії” в різних країнах, залежно від потреб конкретного уряду.

"Краса в еволюції цього інструменту, що він або якісь його частини можуть бути корисними для певних цілей. Наприклад, можливо, Замбія захоче користуватись лише електронними паспортами, щоб полегшити здатність громадян подорожувати. Або, можливо, Косово зацікавиться лише системою державних закупівель, щоб їхні громадяни знали, куди направляються гроші платників податків. Все залежатиме від країни та їхньої ситуації", - розповіла Голосу Америки Маккі.

Крім того, Естонія, яка створює власний цифровий інструмент урядування, користуватиметься кодом, який розробили в Україні під додаток “Дія”.

Загалом, як повідомили Голосу Америки в Міністерстві цифрової трансформації України, наразі про можливість виходу “Дії” на міжнародні ринки переговори ведуться з урядами 15-ти країн.

"Наприклад, Естонія - найбільш цифрова держава в Європі, від якої Україна багато чому навчалася, насправді адаптує наш досвід і створює власний застосунок на основі нашого мобільного застосунку “Дія”. Сьогодні ми маємо переговори приблизно з 15-ма країнами світу, з частиною з них нам допомагає контактувати USAID, за що ми їм дуже вдячні", - зазначила Валерія Іонан, заступниця міністра цифрової трансформації України.

Критики угоди Байдена та Маккарті щодо боргового ліміту, серед іншого заявляють про ризик для допомоги Україні

Президент США Джо Байден оголосив про домовленість зі спікером Палати представників Конгресу США Кевіном Маккарті щодо збільшення боргового ліміту. Фото перемовин Маккарті та Байдена в Білому домі, 22 травня 2023 року

Законодавці США вивчають деталі угоди щодо збільшення боргового ліміту перед голосуванням, яке очікується найближчими днями. Президент США Джо Байден, і спікер Палати представників Кевін Маккарті закликають законодавців схвалити законопроект, що став результатом домовленості.

Пропозиція передбачає скасування ліміту боргу до січня 2025 року та дворічну бюджетну угоду, згідно з якою федеральні витрати залишаться незмінними у 2024 році та збільшуються на 1% у 2025 році.

Компромісний пакет також передбачає скорочення частини фінансування для найму нових агентів Служби внутрішніх доходів, скасування допомоги на COVID-19 у розмірі 30 мільярдів доларів і забезпечення того, щоб люди віком від 49 до 54 років відповідали вимогам щодо роботи, щоб отримувати продовольчу допомогу.

Байден і Маккарті досягли угоди в неділю після тижнів переговорів.

"Угода запобігає найгіршій кризі, першому в історії нашої країни дефолту", — сказав Байден у Білому домі.

Маккарті сказав про угоду: "Зрештою можна об'єднати зусилля, щоб це затвердити".

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який минулого тижня відвідав Київ, заявив, що домовленість загрожує повному фінансуванню війську США. В коментарі для Fox News він відкинув запевнення Маккарті, що військо буде повністю профінансоване і заявив, що не підтримає пропозицію військового бюджету від Байдена. Він сказав, що його "не залякає" останній термін для уникнення дефолту, який міністерка фінансів США встановила на 5 червня.

"Ми маємо підвищити борговий ліміт, але, в пошуках компромісу, не зашкодити спроможності нашого війська захистити країну, і зробити видатки менші за інфляцію", - додав він, повідомляє The Hill.

"Ми матимемо менші Військово-морські сили і недостатньо зброї на підтримку України", - твітує Грем.

Також законодавці-демократи з лівого крила партії та республіканці з правого крила партії негайно висловили опозицію в неділю.

"Угода - це компроміс, а це означає, що не кожен отримує те, що хоче. Але це відповідальне управління", – сказав Байден у заяві. Він назвав угоду "важливим кроком вперед, який скорочує витрати, одночасно захищаючи критично важливі програми для працюючих і розвиваючи економіку для всіх".

Маккарті в недільному шоу Fox News сказав, що з точки зору республіканців "є багато позитиву. Не всі все отримають, але це крок у правильному напрямку".

Законодавиця від Демократичної партії Праміла Джаяпал, лідер прогресивної фракції Палати представників із 102 членів, заявила CNN, що прогресивне крило може не ухвалити підвищення боргового ліміту.

Джаяпал розкритикувала розширення вимог до роботи для одержувачів талонів на харчування та сказала, що не знає, чи буде вона голосувати за підвищення боргу. "Я не є великою прихильницею рамкових домовленостей, — сказала вона CNN. - Проблематично не бачити повного тексту закону".

Конгресмен-республіканець Боб Гуд написав у Twitter: "Ніхто, хто вважає себе консерватором, не може виправдати голосування ЗА" пакет.

Інший республіканський критик угоди, Конгресмен Ральф Норман, написав у Twitter: "Ця «угода» — божевілля". Він сказав, що можливе збільшення боргу на 4 трильйони доларів протягом наступних двох років "без скорочень видатків — це не те, на що ми погодилися. Не збираюся голосувати за банкрутство нашої країни. Американський народ заслуговує на краще".

Деякі відомості для цієї статті надійшли від Associated Press, Agence France-Presse та Reuters.

Застосування Росією касетних боєприпасів в Україні призвело до сотень смертей і поранених – HRW

Архівне фото: розмінування території поблизу Броварів, 21 квітня 2022 року

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає до активізації глобальних зусиль для досягнення мети міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів, які, за її заявою, Росія «неодноразово» використовувала у війні проти України. Відповідний звіт HRW оприлюднила 29 травня.

Згідно з ним, Конвенція про касетні боєприпаси, ухвалена 30 травня 2008 року в Дубліні, «проходить небачене раніше випробування».

Звіт детально описує, як касетні боєприпаси використовуються в кількох конфліктних зонах світу, в тому числі Росією, яка, за словами HRW, «неодноразово» застосовувала їх після початку повномасштабного вторгнення в Україну, спричинивши «сотні жертв і поранених серед цивільного населення і пошкодження цивільних об’єктів».

«Одна атака російських касетних боєприпасів на залізничну станцію в Краматорську 8 квітня 2022 року призвела до вбивства щонайменше 58 мирних жителів і поранень ще 100. Стигматизація, створена конвенцією, призвела до широкого міжнародного засудження цих атак», – йдеться у документі.

При цьому HRW посилається на звіт Верховного комісара ООН з прав людини, стверджуючи, що українські сили «також застосовували касетні боєприпаси у кількох випадках».

HRW зазначає, що сирійсько-російський військовий альянс використовував касетні ракети під час нападів на табори для внутрішньо переміщених осіб у сирійській провінції Ідліб у листопаді минулого року, убивши та поранивши мирних жителів.

Касетні боєприпаси запускаються артилерією, ракетами, ракетами та авіацією. Зброя відкривається в повітрі та розсіює десятки чи сотні суббоєприпасів на великій території.

Багато суббоєприпасів не вибухають під час першого удару і можуть діяти як міни, спричиняючи поранення та смерті через багато років, якщо їх не знешкодити.

Конвенція про касетні боєприпаси забороняє використання, виробництво, придбання, передачу та накопичення касетних боєприпасів і вимагає знищення запасів такої зброї.

У HRW не виявили даних про нові факти використання, виробництво або передачу касетних боєприпасів 123 країнами, які підписали або ратифікували конвенцію. Проте кілька країн, які до не входять, виробляли або використовували касетні боєприпаси, повідомляє група.

Росія і Україна не є підписантами Конвенції про касетні боєприпаси.

Більше

XS
SM
MD
LG