Наприкінці вересня Гуманітарна рада при президентові затвердила концепцію в Україні громадського мовлення. Документ передбачає створення суспільного телебачення і радіо на базі державних теле-радіокомпаній. В інтерв'ю Голосу Америки керівник робочої групи, яка працювала над документом, доктор політичних наук Валерій Бебик розповів про те, як має виглядати громадське мовлення в Україні.
В Україні вже не один рік точаться дискусії навколо того, як має виглядати громадське мовлення і чи потрібне воно взагалі. Як ви ввжаєте, чи вдалося вашій групі обрати оптимальний варіант?
Бебик: Концепція вийшла непогана. І я кажу це не тому, що ми цим займалися, а тому, що вона дійсно враховує інтереси найбільших соціальних, етнічних і релігійних груп.
Чому вирішили створювати громадське мовлення на базі вже існуючого державного? Чи не боїтеся, що воно забере на себе весь той негатив, який люди пов'язують із Першим національним телеканалом?
Бебик: Державне телебачення і радіомовлення, обласні ТРК мають значну матеріально-технічну базу. Це – величезні кошти. Якби ми почали створювати громадське телебачення з нуля, то таких коштів в бюджеті немає. По-друге, це частоти. Це теж серйозне питання. Для нас це принципово. Якщо залишиться державне телебачення, все одно хтось захоче використати його в своїх політичних цілях. Тому що і губернатори тиснуть, і обласні ради. Ми хочемо мінімізувати цей тиск.
Багато експертів були здивовані вашою заявою, що громадське телебачення передусім має бути освітнім каналом. Чи означає це, що на ньому не буде місця для дискусій на гострі політичні теми?
Бебик: Що стосується освітнього компоненту, то я на ньому просто наполягаю. Журналісти чомусь вважають, що ідея громадського мовлення це лише їхня прерогатива. Вони чомусь думають, що там має бути лише політична інформація. Ми виступаємо за те, щоб громадське мовлення мало потужний освітньо-культурний сегмент. Нам треба виховувати свідомого громадянина – а без знання історії, суспільних дисциплін, соціології, політології цього не можна зробити. Науково технічний прогрес неможливий без розвитку природничих дисциплін – важливо привернути увагу дітей до вивчення фізики і математики. В США, наприклад, громадське мовлення в багатьох речах побудовано на освітніх функціях. Ми хочемо, щоб у нас також проводили уроки найкращі вчителі України, щоб там проволили відкриті лекції найкращі професори і доценти. Я думаю, що від цього виграють усі. Але засади редакційної політики громадського телебачення має формувати наглядова рада, де будуть представники громадськості
Хто і як, на вашу думку, має оплачувати діяльність суспільного ТБ і радіо?
Бебик: Робоча група передбачила перехідний період у два роки від фінансування з бюджету (а його проект подає уряд. А уряду може не сподобатися робота громадського телебачення). Протягом двох років ми плануємо перехід на абоненстську плату за громадське телебачення. Я думаю, це буде запорукою того, що це буде незалежне фінансування з боку громадян, буде незалежне формування команди, яка буде працювати на каналі.
Чи матиме право канал отрмувати доходи від реклами?
Бебик: Що стосується рекламного ринку, то громадське телебачення буде поступово зменшувати кількість реклами і в ідеалі ми бачимо, щоб на цьому каналі була тільки соціальна реклама – пропаганда здорового способу життя, національних культурних цінностей, культ освіти і інтелекту. Тобто на каналі повинна бути соціально розвиваюча реклама, а не медпрепарати чи алкоголь.
Чи ваші ідеї і пропозиції знайшли розуміння у владних коридорах? Адже і в уряді і в парламенті немало людей, яких вважають власниками комерційних телеканалів і радіостанцій. Громадське мовлення буде з ними конкурувати і фактично заважати їхньому бізнесу.
Бебик: Було б наївним думати, що і в уряді і в середовищі великого бізнесу усі із захватом поставилися до цієї концепції. На рівні її підготовки, намагалися протиснути якісь ідеї, які б знівелювали суть громадського мовлення. Ясно, що наближені до влади чиновники хотіли б цією «кнопкою» керувати.
Представники громадських організацій і опозиція побоюються, що влада все ж не втримається від спокуси мати контроль над громадським мовником. Які гарантії незалежності його редакційної політики?
Бебик: В концепції виписана схема контролю громадськістю за діяльністю і керівництвом громадського теле- і радіомовлення. Наглядова рада буде формуватися із 22 осіб і лише семеро осіб буде від влади – одна людина від президента, одна від Кабміну, п'ять людей від кожної фракції в парламенті. Решта – це представники громадських, освітніх, культурних, правозахисних, релігійних, спортивних, ветеранських організацій. Тобто контрольний пакет буде у громадськості. Ця громадська рада буде затверджувати правління національної громадської телерадіокомпанії. Не буде такої кон'юнктури як зараз, коли змінився уряд і він своєю постановою призначає свого голову радіо, свого голову телебачення. Ми повинні розуміти, що уряди змінюються часто, парламенти змінюються, президенти, а громадське телебачення повинно виконувати свою функцію справжньої четвертої влади. Громадське телебачення повинно бути демократичним опонентом влади. І через канали мас-медіа, радіо і телебачення громадськість повинна мати можливість висловлювати свою думку про діяльність влади і про розвиток суспільства.
Громадська рада розробила концепцію громадського ТБ і радіо. Але закон, за яким вони будуть працювати, має ухвалити парламент. Чи не побоюєтесь ви, що депутати Верховної Ради можуть змінити ідею до невпізнаваності?
Бебик: Безумовно завджи знайдуться люди, які захочуть знівелювати цю ідею і перетворити її на фікцію. Зараз є політична воля створити громадське мовлення у президента, у нього є можливість впливати на більшість у парламенті. Президент перед камерами заявив, що він зацікавлений у створенні громадського телерадіомовлення і він обов'язково підпише цей закон. Я думаю, якщо Верховна Рада спотворить ідею, то президент не підпише такий закон. Ми говорили про те, що Громадська рада проведе експертизу закону, який ухвалить парламент. І ми зможемо вплинути на ситуацію. Крайній варіант – це вето (президента). Але я думаю, що до цього не дійде. Звичайно, якісь шліфовки будуть – це право народних депутатів. Може вони якісь цікаві пропозиції внесуть – ми будемо це тільки вітати. Ми ж просто допомагаємо парламенту і президенту. Головне, щоб цей закон був працюючий.
За вашими розрахунками, коли громадське мовлення може запрацювати?
Бебик: До 1 грудня ми маємо подати проект закону і президент має внести його до парламенту. Він буде внесений як невідкладний законопроект і буде розглядатися в першу чергу. На другий день після того як Рада ухвалить закон і президент його підпише почнеться реформування Національної і обласних телерадіокомпаній в єдину структуру громадського мовлення. Це буде зроблено дуже швидко. Президент аболютно чітко і однозначно сказав, що не буде затримувати підписання закону.
