Спеціальні потреби

Актуально

Україна не знижуватиме рівень стосунків із НАТО

Україна не знижуватиме рівень стосунків із НАТО

Керівництво України і Північноатлантичного Альянсу обіцяють підтримувати рівень співпраці на нинішньому рівні. Заяви про це сторони зробили під час засідання спільної робочої групи з оборонної реформи Україна-НАТО в Києві. Про намір не відмовлятися від виконання запланованих заходів заявив заступник міністра закордонних справ Костянтин Єлісєєв:

«Україна не має намірів знижувати рівень відносин з НАТО. Ми зацікавлені в підтримці політичного діалогу з НАТО. Україна й надалі виконуватиме раніше взяті на себе зобов'язання у відносинах з Альянсом. Ми маємо намір продовжувати всебічні внутрішні реформи, і цінуємо допомогу НАТО в цьому напрямку», - сказав урядовець.

МЗС запевняє, що відносини України з Альянсом розвиватимуться зокрема й на принципах, окреслених в раніше підписаних документах, а саме Хартії про особливе партнерство.

Багато огрядачів побоювалися, що нова українська влада почне обмежувати співпрацю з НАТО. Проте, політичне керівництво країни поки що не згорнуло жодного зі спільних проектів з Альянсом, хоча й заявило, що членство в блоці тепер не є серед завдань країни. Українські посадовці підтверджують намір залучити військові підрозділи до Сил швидкого реагування НАТО. Київ і далі розраховує на співробітництво з НАТО у сфері стратегічних авіаперевезень та проводитиме спільні військові навчання, зокрема й на території України. Посадовці запевняють, що розраховують на кооперацію з Брюсселем у протидії терористичним загрозам та кіберзлочинності.

Перший заступник секретаря Ради національної безпеки й оборони Степан Гавриш наголошує, що українська влада хоче, щоб співробітництво з Альянсом не несло загроз для стосунків з іншими країнами.

«Як і Росія, Україна буде робити все для того, щоб наше співробітництво з НАТО носило абсолютно відкритий, неконфліктний характер, що не створює проблем для третіх країн», - сказав він.

Гавриш нагадує, що нове політичне керівництво країни заявило про намір зберегти позаблоковий статус, а тому не порушуватиме питання про членство в Альянсі.

В НАТО з повагою ставляться до права України самостійно вирішувати, чи приєднуватися до Блоку, і обіцяють продовжувати співпрацю незалежно від цього. Хоча заступник Генесека НАТО з питань оборонної політики і планування Іржі Шедіві під час візиту до Києва і назвав унікальною ситуацію коли країна виконує річну програму підготовки до вступу в НАТО і одночасно заявляє про відсутність плану стати членом Альянсу. В Брюсселі також із розумінням поставилися до пропозицій Києва переглянути договірну базу, яка регулює стосунки сторін.

У Партії регіонів називають зміни в зовнішній політиці країни поверненням до багатовекторної політики. Мовляв, саме вона найбільше відповідає національним інтересам країни і дозволить відновити зіпсовані раніше стосунки з Росією. Заступник керівника парламентського комітету з закордонних справ «регіонал» Леонід Кожара наголошує, що вона відрізнятиметься від підходів попередників:

«Сьогодні ми спостерігаємо реконструкцію фундамента стосунків України з Російською Федерацією. Для України перезавантаження відносин з РФ є частиною більш глобальних змін. Нині ми бачимо, що наша зовнішня політика набула ознак багатовекторності, але не в розумінні президента Леоніда Кучми. Тоді зв'язки будувалися переважно на особистих стосунках з лідерами європейських країн і РФ. Сьогодні ж багатовекторність базується на прагматичних принципах» - заявив депутат.

Всі новини дня

Лише 9% західних компаній залишили Росію після повномасштабного вторгнення в Україну - звіт 

Мережа ресторанів McDonald's вийшла остаточно з Росії в грудні 2022 року і продала ліцензію на діяльність в цій країні.

Лише 9% із майже півтори тисячі західних компаній, які працювали в Росії, вивели з цієї країни бізнес після повномасштабного вторгнення росіян в Україну. Про це свідчать дані нового дослідження швейцарського Університету імені Св. Ґалена.

Дослідження стосується компаній із Європейського Союзу та країн з найбільшими економіками світу G7. Загалом, йдеться в документі, станом на 24 лютого 2022 року в Росії працювало 2 405 фірм, власниками яких є 1 404 компаній з країн ЄС та "Групи семи".

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Майже за рік російської повномасштабної війни в Україні менш як 9% з цих бізнесів відмовилися від принаймні однієї дочірньої компанії в Росії, - дані швейцарського дослідження опублікувало американське видання CNBC.

У дослідженні уточнюють, що з Росії вийшло більше американських компаній, порівняно з європейськими чи японськими.

Станом на кінець 2022 року Росію залишили майже 18% американських дочірніх компаній, 15% японських фірм і лише 8,3% компаній Євросоюзу.

Професори Саймон Евенетт і Нікколо Пізані пишуть у документі, що виходити з ринку Росії для бізнесів невигідно. "В середньому компанії, які залишили Росію, мали нижчі прибутки й більшу кількість робочої сили, ніж ті компанії, які залишаються в Росії”, - зазначили автори звіту.

Серед західних компаній, які залишаються працювати в Росії, найбільшу частку складають німецькі компанії - 19,5%. 12.4% мають американських власників, 7% компаній японські.

"Ці висновки ставлять під сумнів готовність західних компаній відокремитися від економік тих країн, які їхні уряди зараз вважають геополітичними суперниками",- пишуть автори звіту.

Водночас у Великій Британії аналітичний центр Moral Ratings Agency (Агенція морального рейтингу) оприлюднив звіт, де вказує, що деякі найбільші компанії світу замість того, щоб вивести бізнес з Росії, оголосили про списання своїх активів в цій країні.

"Багато хто думає, що коли щось списують, це вже втрачено. Втім, уцінка або списання лише означає, що власник на той момент оцінив актив на нижчу або нульову вартість. Це паперова вартість, яку можна переглянути в будь-який момент за бажанням власника", - цитує видання CNBC Марка Діксона, засновника аналітичного центру Moral Ratings Agency.

За його словами, "коли зміниться ситуація у світі, ці компанії, які не залишили Росію, зможуть підвищити вартість своїх активів".

США нададуть $250 млн на кредитування малого бізнесу

Посолка США в Україні Бріджит Брінк, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, лідери Американської торговельної палати в Україні та генеральний директор Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку Скотт Нейтан. Фото: Twitter Посолки США в Україні. 31 січня 2023

Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) мобілізує 250 мільйонів доларів для українських банків, аби ті могли збільшити кредитування малого бізнесу, заявив її виконавчий директор Скотт Нейтан у вівторок у Києві.

Загалом корпорація збирається залучити 1 мільярд доларів у партнерстві з приватним сектором, заявив Нейтан.

За його словами, нині приватний сектор демонструє стійкість та має сприяти залученню інвестицій в розвиток України. Також він оголосив про наміри сприяти інвестиціям у технологічний сектор та охорону здоров’я.

«Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку запускає ініціативу мобілізації щонайменше 250 мільйонів доларів з приватного капіталу цього року. Ними плануємо підтримати банківські позики на розвиток малого бізнесу в Україні. Тому що малий бізнес є основою економіки, і ми будемо сприяти, аби він наповнювався приватними інвестиціями. Я переконаний, що кошти корпорації дозволять мобілізувати понад 1 мільярд доларів приватного капіталу для підтримки економіки України. Ми налаштовані на реалізацію високоякісних проєктів за найвищими стандартами в найближчі місяці й роки в Україні» – пояснив голова DFC.

Також Нейтан разом із послом США в Україні Бріджит Брінк провів зустрічі з українськими урядовцями.

«Мені дуже приємно, що сьогодні ми вже перейшли від нашої першої зустрічі в Нью-Йорку до дуже конкретних дій. Дякую за те, що пан Нейтан тримає слово, він – в Україні, він підписує угоду про наміри, і це лише перші кроки», – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Керівник Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку також взяв участь у круглому столі із головами українських банків та обговорив виклики в умовах війни.

Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) є установою уряду США з фінансування розвитку. Вона співпрацює з приватним сектором, інвестує у проєкти в різних галузях, зокрема в енергетику, охорону здоров’я, критичну інфраструктуру та технології.

Як розміновують деокуповану Миколаївщину

Розмінування Херсонщини, 16 листопада 2022. REUTERS/Murad Sezer

Два місяці з часу звільнення Снігурівського району на Миколаївщині піротехніки ДСНС і досі продовжують обслідувати населені пункти та розміновувати території, які перебували під контролем російських військ. Перед відступом вони замінували місцеві дороги й поля, розповіли піротехніки для Голосу Америки.

Місто Снігурівка та навколишні села на Миколаївщині 9 місяців перебували під російською окупацією. 10 листопада Збройні сили України звільнили місто. Відступаючи, російські війська залишили за собою боєприпаси різного типу.

"Це вони чекали наступу і робили пастки для сил наступу, тобто вони себе хотіли захистити, свої шляхи підступу до них, а потім вони втекли й покидали усе як є", - каже піротехнік Олександр Антко.

Його колега Андрій Шликов додає: "Це були різноманітні боєприпаси, артилерійські снаряди, гранатометні постріли, касетні боєприпаси, інженерні міни".

Сапери першими заходять і обстежують звільнену територію. Піротехнік Дмитро Кудін розповідає: "Ми отримуємо інформацію, ми не їдемо наосліп, тобто якщо нам кажуть, що там потенційно забруднено, ви туди їдьте, то ми поїдемо туди, де починається потенційне забруднення і починаємо обстеження звідти. Спочатку ми обстежуємо дорогу - це може бути дорога, тому що по цій дорозі нам треба проїхати перед цим. Потім коли ми вже закінчили огляд дороги, ми починаємо оглядати території".

Однією з перших сапери проходять територію під лініями електропередач, аби електрики могли розпочати поновлювати електропостачання.

"У нас було розпорядження, що треба обстежити лінію електропередач, а також наближену туди територію, [...] і там було знайдено доволі багато різних інженерних боєприпасів і це пов'язано саме з тим, що вони там жили, там в них було дуже багато ящиків зі зброєю, боєприпасами та іншими пастками навколо їхньої території", - каже Кудін.

Найбільше небезпечних боєприпасів сапери знаходять саме у місцях дислокації російських військових.

"Тут працює велика кількість груп і в цілому, не можу сказати, що вони знаходять. Тобто наша група, наше відділення, яке зараз працює, найчастіше всього ми зіштовхуємося з [протипіхотними] мінами ПОМ-2, їх було дуже багато, просто величезна кількість, це такі міни - як павук виглядають, так і називають "павуки". Вони викидають сіті. ВОГи [боєприпаси для гранатометів] після боїв чи ще щось, чи після того, як, наприклад, прилетіло в їхні бліндажі, є згорілі снаряди типу "ВОГ 17", - каже Кудін.

Російські снаряди сапери знаходять також на приватних подвір'ях, у полях та на об'єктах інфраструктури.

Сапер Микола Винничук каже: "Звернення громадян були й по населеному пункті, а також за межами населеного пункту були виявлені безпечні залишки з РСЗВ "Ураган" або "Град", і в людей були знайдені гранати, мінометні міни - не розірвані боєприпаси".

Знайдені боєприпаси сапери перевозять у спеціально обладнане місце для зберігання та подальшого знешкодження. З початку повномасштабного вторгнення Росії лише в Миколаївській області було виявлено та знищено шляхом контрольованого підриву більш як вісім тисяч російських боєприпасів.

"Страх - це показник здорового глузду, він повинен бути у всіх, якщо його немає, то це вже проблема, особливо для саперів, тобто страх повинен бути, повинна бути відповідальність, але з ним потрібно боротися, - каже Антко. - Це наганяє певні думки, але це наштовхує на якісніше виконання своєї роботи, тому що ти знаєш, що після тебе будуть йти люди по цій ділянці, наприклад, після нас будуть йти електрики, лагодити мережу".

Столтенберґ: Якщо Путін переможе – це буде сигналом іншим авторитарним режимам. Відео

«Якщо президент Путін переможе в Україні, це дасть сигнал про те, що авторитарні режими можуть досягати своїх цілей за допомогою грубої сили», - заявив генсек НАТО Єнс Столтенберґ.

Перед відступом росіяни нашпигували все навколо вибухівкою: як розміновують деокуповані території на Миколаївщині. Відео

Японія нещодавно оголосила, що передасть Україні сучасне обладнання для розмінування. Група експертів Державної служби з надзвичайних ситуацій пройшла тренування із використання приладів у Камбоджі, а зараз продовжує курс навчання безпосередньо у Японії. Тим часом...

Більше

XS
SM
MD
LG