Спеціальні потреби

Актуально

Резолюція ПАРЄ розкритикувала владу в Україні

Парламентська Асамблея Ради Європи.

Припинити тиск СБУ на громадянське суспільство. Розслідувати випадки обмеження свободи слова і свободи зібрань. Не допустити зосередження всієї влади в одних руках. Забезпечити чесні – без фальсифікацій та застосування адмінресурсу – вибори на місцях.

Такі вимоги до держави Україна містить резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи, ухвалена у вівторок 5 жовтня. За рішення під назвою «Функціонування демократичних інституцій в Україні» Асамблея проголосувала одностайно: 102 депутати «за», 1 голос – проти і 6 – утримались.

Як і очікувалося, резолюція по Україні стала однією з найжорсткіших в історії ПАРЄ.

«Безпрецедентним» назвала документ лідер опозиційної партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. «Парламентська Асамблея Ради Європи прийняла безпрецедентну для своєї роботи жорстку резолюцію», – заявила Тимошенко на прес-конференції у середу. Вона наголосила на тому, що всі вимоги цієї резолюції Україна як член Ради Європи повинна виконати. «Це не факультатив – ці зобов’язання треба виконувати», – підкреслила опозиціонер. Лідерка «Батьківщини» повідомила також, що її політична сила, на виконання однієї з вимог ПАРЄ, зажадає відставки голови СБУ, а також реформування Служби безпеки відповідно до європейських стандартів.

А тим часом представники влади, на противагу опозиції, схоже, схильні вважати оцінку європейців компліментом. «Остання резолюція ПАРЄ вітає появу політичної стабільності в Україні», – заявило українське Міністерство закордонних справ в офіційному коментарі, оприлюдненому в середу. А очільник відомства Костянтин Грищенко побачив у резолюції похвалу демократії в Україні. «Вважаю, що дана резелюція цілком підтверджує очевидний для всіх факт: демократія в Україні пустила глибоке коріння», – цитують слова головного дипломата українські інформагенції.

Резолюція ПАРЄ не врахувала жодної поправки української опозиції. На цьому зробила акцент у вівторок, коментуючи щойно прийняте рішення, депутат делегації України в ПАРЄ, член Партії регіонів Юлія Новікова.

«Не було прийнято нічого, що б зробило жорсткішою цю резолюцію, запропоновану доповідачками. Жодна поправка від опозиції, яка б ужорсточила цю резолюцію, не була підтримана ні в моніторинговому комітеті, ні в залі Парламентської Асамблеї. І мені це дає змогу говорити, що той час, коли ПАРЄ, інші інститути Європи були інструментом у вирішенні якихось політичних завдань та отримання політичних дивідендів, - цей час в минулому», - заявила Новікова зі Страсбурга в ефірі 5 каналу.

Своєю чергою, експерти кажуть, що влада своїми заявами про підтримку з боку ПАРЄ намагається видати бажане за дійсне.

«Резолюція справді жорстка. Там у кожному абзаці критика», - сказав Голосу Америки професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

«Все дуже жорстко, дуже критично. Звідки влада взяла, що це комплімент? Ось переді мною англомовний оригінал. Так, документ складений за бюрократичними стандартами, там спершу вказується на певний позитив, прогрес. Сказано – добре, що є політична стабільність. Хто з цим буде сперечатися? Але далі, наступним пунктом, вже йдеться про те, що стабільність можлива лише за чіткого розподілу влади, системи балансів. І висловлюється стурбованість з приводу концентрації влади в руках однієї політичної сили. І так у кожному пункті: «стурбовані наступом на демократичні свободи», «занепокоєні надмірним втручанням СБУ», «стурбовані конфліктом інтересів у правоохоронних структурах». Починаючи вже з другого абзацу другого пункту – суцільна критика, прозорі натяки на те, що робить нинішня влада. Як на мене, це дуже жорстка і абсолютно критична резолюція. Причому критика в ній не захована, а пряма – прямо в лоб. Тобто влада, трактуючи цей документ як панегірик, свідомо перекручує зміст», - вважає Гарань.

Рішення ПАРЄ прокоментувала також для Голосу Америки народний депутат від НУНС, член делегації України в ПАРЄ Ольга Герасим’юк. За її словами, думка опозиції таки була врахована у документі – на відміну від поправок влади, яка намагалась пом’якшити вердикт.

«Правляча партія очікувала, що ця резолюція вітатиме стабільність влади і її досягнення на шляху до демократії. Але зараз ми бачимо, що ці слова вилучені з резолюції. Після останнього візиту в Україну доповідачок ПАРЄ – який відбувся нещодавно, буквально перед сесією – в документ були внесені великі зміни. Оскільки численні звернення преси, інтелігенції, міжнародних та громадських організацій, а також бесіди з опозицією і владою переконали доповідачок у необхідності саме такої резолюції. І те, що вона була ухвалена просто небаченою кількістю голосів – буквально один голос проти – це означає, що всі ті проблеми, які ми озвучуємо у себе в країні і які ніхто не чує вдома, тут, у Європі, помічені. Цю резолюцію можна назвати щонайжорсткішою, яку ми могли взагалі очікувати, у плані вимог до України. ПАРЄ зажадала від влади все ж таки почати виконувати свої зобов’язання, а не лише декларувати наміри. Тому казати, що це якась перемога влади, я би на місці її представників не насмілилася», - зазначила депутат.

Герасим’юк підтвердила також інформацію про те, що влада вела переговори для пом’якшення резолюції. «Вони намагалися зняти певні формулювання. Наприклад, про те, що існують «достовірні відомості» щодо порушень свободи слова, тиску СБУ на громадянське суспільство. Такі слова – «достовірні відомості» – були в проекті резолюції. Ви погляньте: вони там лишилися. Представники влади наполягали на знятті тих слів, мовляв, це не доведено: кожен випадок побиття, прослуховування, стеження. Зняття цих формулювань проводилося голосами російської делегації, яка у ПАРЄ єдина підтримує політику Януковича. І все ж вердикт залишився не тільки у тому стані, в якому ми його бачили попередньо, перед засіданнями, але й були внесені поправки, які звучали вперше. Наприклад, щодо надмірного втручання в громадське життя СБУ».

Водночас, на думку Герасим’юк, це взагалі недоречна постановка питання – хто які поправки зміг відстояти. «Я би не зводила питання до торгівлі – скільки поправок провела опозиція, скільки коаліція. Опозиція сюди до Страсбурга приїхала не для того, щоб наставляти палиці в колеса влади. А для того, щоб не відбувся регрес на шляху демократії, щоб ми його зупинили. Ідеться зовсім не про боротьбу за поправки – хто більше собі прихильників знайде – а про те, що ми повинні зупинити сповзання назад, у Радянський Союз. Куди нас Європа також не хоче відпускати. І тому я вважаю, що резолюція ПАРЄ це велика перемога тих людей, які прагнуть почути підтримку Європи», - сказала Ольга Герасим’юк в інтерв’ю Голосу Америки телефоном зі Страсбурга.

Всі новини дня

Україна отримає ракети Harpoon для захисту узбережжя

Архівне фото: пускові системи Harpoon на американському військовому кораблі "Колорадо", 2016 рік

Україна очікує на нові поставки ракет Harpoon, повідомив міністр оборони країни Олексій Резніков.

"Берегова оборона нашої держави не просто буде посилена ракетами Harpoon - їх застосовуватимуть підготовлені українські команди. Впевнений, що бойове братерство «Гарпунів» та наших «Нептунів» допоможе звільнити та знову зробити наше Чорне море безпечним, у тому числі – надійно захистити нашу Одесу", - написав посадовець у Facebook.

Раніше надання Данією протикорабельних установок Harpoon та ракет відзначив міністр оборони США Ллойд Остін. Ці поставки призначені, "щоб допомогти Україні захистити узбережжя", наголосив Остін під час зустрічі Міжнародної контактної групи з оборони України "Рамштайн-2".

Українські посадовці зазначають, що для посилення оборони сходу країни Україна прагне отримати американську систему залпового вогню М270 MLRS. В Пентагоні зауважили, що розглядають можливість надання такої системи.

Резніков також зазначив, що в Україні "на передовій вже успішно працюють три види 155-мм артилерії – гаубиця М777, гаубиця FH70, САУ «CAESAR»".

Для того, щоб поновити власні запаси зброї, які зменшилась після поставок до України, Сухопутні сили США надали контракт на 624 млн дол компанії Raytheon Technologies на виробництво протиповітряних ракет "Стінгер". США надали приблизно 1 400 "Стінгерів" Україні.

Ось про що Шольц та Макрон говорили з Путіним

Архівне фото: Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон біля Брандербурзьких воріт, освітлених в кольори українського прапору. 9 травня 2022 року. REUTERS/Мішель Тантуссік

Президент Франції Еммануель Макрон та німецький канцлер Олаф Шольц більше 80 хвилин розмовляли з російським президентом Путіним у суботу.

Серед іншого, лідери ЄС закликали Путіна звільнити 2500 оборонців "Азовсталі", затриманих Росією, а також погодитись на безпосереднє спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським і розблокувати порт Одеси для того, щоб відновити поставки зерна, йдеться в повідомленні Єлісейського палацу.

Шольц та Макрон "наполягали на негайному припиненні вогню і виведенні російських військ", повідомили в службі німецького канцлера.

В Кремлі вказали, що Путін висловив готовність вжити кроків для розблокування портів Чорного моря. Як йдеться в повідомленні, пише Радіо Свобода, Росія готова "сприяти знаходженню варіантів" для вивезення зерна із заблокованих зараз українських чорноморських портів, а також наростити постачання російських добрив та сільгосппродукції. В обмін на це Путін вимагає "зняття відповідних санкційних обмежень".

Як повідомляв Голос Америки, в Держдепі заявили, що США не зніматимуть санкції з "у відповідь на пусті обіцянки, які ми постійно чуємо від Російської Федерації".

Після стрілянини в техаській школі, у США обговорюють питання контролю над обігом зброї

Фото однієї з жертв стрілянини в Техасі, Алескандрії Рубіо, на меморіалі в місті Увальді, Техас, 27 травня 2022 року REUTERS/Марко Белло 

У вівторок, 24 травня, озброєний чоловік убив щонайменше 19 дітей і двох дорослих під час нападу на початкову школу в південно-західному американському штаті Техас, що стало однією з найбільш смертоносних масових стрілянин у школі в історії країни, як повідомляв Голос Америки.

Напад стався в місті Увалді, де влада заявила, що 18-річний озброєний чоловік спершу застрелив свою бабусю, а потім розбив автомобіль і увійшов до школи, де відкрив стрілянину, перш ніж його вбили правоохоронні органи.

На адресу правоохоронних органів прозвучала критика щодо їхніх дій під час стрілянини. Відповідальний за безпеку Стівен МакКроу визнав, що поліція прийняла "невірне рішення", коли не взяла штурмом класну кімнату, в якій "забарикадувався" нападник. МакКроу вказав, що поліція на той час була переконана в тому, що "активної стрілянини" немає.

Президент США Джо Байден та перша леді планують поїхати до Увальді в неділю. В день стрілянини Байден звернувся до країни, висловивши співчуття сім'ям загиблих, та запитав, чому масові стрілянини настільки поширені в країні. Він закликав законодавців підтримати те, що він назвав "законами про зброю".

Після стрілянини, в США поновились заклики до посилення контролю над обігом зброї, і, зокрема, запровадження обов'язкової перевірки покупців. Протестувальники зібрались і поблизу місця проведення щорічного з'їзду Національної асоціації зброї (NRA), впливової неурядової організації, яка виступає проти обмеження права американців носити зброю .

Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон
Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон

Засідання розпочалось в техаському Г'юстоні в суботу. На тлі стрілянини, губернатор Техасу Грегг Ебботт скасував свою участь в засіданні і, натомість, привітав учасників записаним наперед зверненням.

Учасники засідання вшанували пам'ять загиблих в Увальді хвилиною мовчання. У виступах під час конференції, однак, не звучали заклики до більшого регулювання обігу зброї, пише АР.

"Існування зла у світі не є причиною роззброїти законослухняних громадян, - сказав під час засідання колишній президент США Дональд Трамп, повідомляє АР. - Існування зла є однією з найбільших причин, щоб озброїти законослухняних громадян". Він закликав спочатку забезпечити безпеку американських шкіл, а вже потім надавати зброю Україні.

В статті використані матеріали АР, Reuters, AFP.

Українська студентська асоціація організувала відео-зустріч Стенфорда із Володимиром Зеленським. Відео

Відеозвернення президента України Володимира Зеленського у Стенфорді: які ініціативи організовують студенти престижного каліфорнійського вишу на підтримку України?

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:28 0:00

Українська влада закликає США якомога швидше надати реактивні системи залпового вогню. За словами Дмитра Кулеби, без цих систем ситуація на Донбасі стане ще гіршою, і не можна буде повернути контроль над Херсоном. Як коментує ситуацію і потенційну передачу такої зброї Вашингтон?

Більше

XS
SM
MD
LG