Спеціальні потреби

Актуально

Резолюція ПАРЄ розкритикувала владу в Україні

Парламентська Асамблея Ради Європи.

Припинити тиск СБУ на громадянське суспільство. Розслідувати випадки обмеження свободи слова і свободи зібрань. Не допустити зосередження всієї влади в одних руках. Забезпечити чесні – без фальсифікацій та застосування адмінресурсу – вибори на місцях.

Такі вимоги до держави Україна містить резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи, ухвалена у вівторок 5 жовтня. За рішення під назвою «Функціонування демократичних інституцій в Україні» Асамблея проголосувала одностайно: 102 депутати «за», 1 голос – проти і 6 – утримались.

Як і очікувалося, резолюція по Україні стала однією з найжорсткіших в історії ПАРЄ.

«Безпрецедентним» назвала документ лідер опозиційної партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. «Парламентська Асамблея Ради Європи прийняла безпрецедентну для своєї роботи жорстку резолюцію», – заявила Тимошенко на прес-конференції у середу. Вона наголосила на тому, що всі вимоги цієї резолюції Україна як член Ради Європи повинна виконати. «Це не факультатив – ці зобов’язання треба виконувати», – підкреслила опозиціонер. Лідерка «Батьківщини» повідомила також, що її політична сила, на виконання однієї з вимог ПАРЄ, зажадає відставки голови СБУ, а також реформування Служби безпеки відповідно до європейських стандартів.

А тим часом представники влади, на противагу опозиції, схоже, схильні вважати оцінку європейців компліментом. «Остання резолюція ПАРЄ вітає появу політичної стабільності в Україні», – заявило українське Міністерство закордонних справ в офіційному коментарі, оприлюдненому в середу. А очільник відомства Костянтин Грищенко побачив у резолюції похвалу демократії в Україні. «Вважаю, що дана резелюція цілком підтверджує очевидний для всіх факт: демократія в Україні пустила глибоке коріння», – цитують слова головного дипломата українські інформагенції.

Резолюція ПАРЄ не врахувала жодної поправки української опозиції. На цьому зробила акцент у вівторок, коментуючи щойно прийняте рішення, депутат делегації України в ПАРЄ, член Партії регіонів Юлія Новікова.

«Не було прийнято нічого, що б зробило жорсткішою цю резолюцію, запропоновану доповідачками. Жодна поправка від опозиції, яка б ужорсточила цю резолюцію, не була підтримана ні в моніторинговому комітеті, ні в залі Парламентської Асамблеї. І мені це дає змогу говорити, що той час, коли ПАРЄ, інші інститути Європи були інструментом у вирішенні якихось політичних завдань та отримання політичних дивідендів, - цей час в минулому», - заявила Новікова зі Страсбурга в ефірі 5 каналу.

Своєю чергою, експерти кажуть, що влада своїми заявами про підтримку з боку ПАРЄ намагається видати бажане за дійсне.

«Резолюція справді жорстка. Там у кожному абзаці критика», - сказав Голосу Америки професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

«Все дуже жорстко, дуже критично. Звідки влада взяла, що це комплімент? Ось переді мною англомовний оригінал. Так, документ складений за бюрократичними стандартами, там спершу вказується на певний позитив, прогрес. Сказано – добре, що є політична стабільність. Хто з цим буде сперечатися? Але далі, наступним пунктом, вже йдеться про те, що стабільність можлива лише за чіткого розподілу влади, системи балансів. І висловлюється стурбованість з приводу концентрації влади в руках однієї політичної сили. І так у кожному пункті: «стурбовані наступом на демократичні свободи», «занепокоєні надмірним втручанням СБУ», «стурбовані конфліктом інтересів у правоохоронних структурах». Починаючи вже з другого абзацу другого пункту – суцільна критика, прозорі натяки на те, що робить нинішня влада. Як на мене, це дуже жорстка і абсолютно критична резолюція. Причому критика в ній не захована, а пряма – прямо в лоб. Тобто влада, трактуючи цей документ як панегірик, свідомо перекручує зміст», - вважає Гарань.

Рішення ПАРЄ прокоментувала також для Голосу Америки народний депутат від НУНС, член делегації України в ПАРЄ Ольга Герасим’юк. За її словами, думка опозиції таки була врахована у документі – на відміну від поправок влади, яка намагалась пом’якшити вердикт.

«Правляча партія очікувала, що ця резолюція вітатиме стабільність влади і її досягнення на шляху до демократії. Але зараз ми бачимо, що ці слова вилучені з резолюції. Після останнього візиту в Україну доповідачок ПАРЄ – який відбувся нещодавно, буквально перед сесією – в документ були внесені великі зміни. Оскільки численні звернення преси, інтелігенції, міжнародних та громадських організацій, а також бесіди з опозицією і владою переконали доповідачок у необхідності саме такої резолюції. І те, що вона була ухвалена просто небаченою кількістю голосів – буквально один голос проти – це означає, що всі ті проблеми, які ми озвучуємо у себе в країні і які ніхто не чує вдома, тут, у Європі, помічені. Цю резолюцію можна назвати щонайжорсткішою, яку ми могли взагалі очікувати, у плані вимог до України. ПАРЄ зажадала від влади все ж таки почати виконувати свої зобов’язання, а не лише декларувати наміри. Тому казати, що це якась перемога влади, я би на місці її представників не насмілилася», - зазначила депутат.

Герасим’юк підтвердила також інформацію про те, що влада вела переговори для пом’якшення резолюції. «Вони намагалися зняти певні формулювання. Наприклад, про те, що існують «достовірні відомості» щодо порушень свободи слова, тиску СБУ на громадянське суспільство. Такі слова – «достовірні відомості» – були в проекті резолюції. Ви погляньте: вони там лишилися. Представники влади наполягали на знятті тих слів, мовляв, це не доведено: кожен випадок побиття, прослуховування, стеження. Зняття цих формулювань проводилося голосами російської делегації, яка у ПАРЄ єдина підтримує політику Януковича. І все ж вердикт залишився не тільки у тому стані, в якому ми його бачили попередньо, перед засіданнями, але й були внесені поправки, які звучали вперше. Наприклад, щодо надмірного втручання в громадське життя СБУ».

Водночас, на думку Герасим’юк, це взагалі недоречна постановка питання – хто які поправки зміг відстояти. «Я би не зводила питання до торгівлі – скільки поправок провела опозиція, скільки коаліція. Опозиція сюди до Страсбурга приїхала не для того, щоб наставляти палиці в колеса влади. А для того, щоб не відбувся регрес на шляху демократії, щоб ми його зупинили. Ідеться зовсім не про боротьбу за поправки – хто більше собі прихильників знайде – а про те, що ми повинні зупинити сповзання назад, у Радянський Союз. Куди нас Європа також не хоче відпускати. І тому я вважаю, що резолюція ПАРЄ це велика перемога тих людей, які прагнуть почути підтримку Європи», - сказала Ольга Герасим’юк в інтерв’ю Голосу Америки телефоном зі Страсбурга.

Всі новини дня

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Суд у Грузії відмовився випустити Саакашвілі за станом здоров'я

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі під час відеозв'язку на судовому слуханні у Тбілісі, 1 лютого 2023. REUTERS/Irakli Gedenidze

Тбіліський міський суд 6 лютого відмовився відтермінувати виконання вироку в справі колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, передає грузинська служба Радіо Свобода. Рішення оголосив суддя Георгій Аревадзе, тим самим не задовольнивши клопотання адвокатів Саакашвілі.

Рішення судді викликало невдоволення родичів та прихильників колишнього президента.

На сьогоднішньому засіданні сторони проголосили заключні промови, після чого суддя зачитав рішення.

Представники пенітенціарної служби не погодилися з клопотанням адвокатів Саакашвілі. За словами представника служби, юриста Ніки Абрамішвілі, поданий суду висновок не містив достовірної інформації про тяжкість хвороби засудженого Міхеїла Саакашвілі і не міг служити підставою для відтермінування покарання.

Зі свого боку, адвокати сьогодні закликали суддю задовольнити їхнє клопотання та винести справедливе рішення. Зокрема, Шалва Хачапурідзе сказав судді, що порятунок життя третього президента – у його руках. За поясненням адвокатів, Аревадзе своїм рішенням міг зіграти історичну роль і закласти основу для великого примирення.

Виходячи зі стану здоров’я, Михайло Саакашвілі ані на засіданні, ані на оголошенні рішення не був присутнім, навіть дистанційно.

З клопотанням про відстрочку або звільнення від покарання колишнього президента Грузії до суду звернулися адвокати Саакашвілі. Це клопотання суддя Георгій Аревадзе розглядав близько двох місяців.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень.

Через проблеми зі здоровʼям Саакашвілі перевели до цивільної клініки у Тбілісі. Сам політик та його прихильники наполягають, що погіршення стану могло бути спричинене отруєнням. Влада Грузії стверджує, що для таких висновків немає доказів.

Більше

XS
SM
MD
LG