Спеціальні потреби

Актуально

В Україні наростають протести проти переслідувань істориків

«37 рік?»…Такий напис, викладений з комп’ютерних дисків, з’явився сьогодні біля входу до будівлі СБУ. В Україні наростають протести проти переслідувань істориків спецслужбами.

Причиною протестів стало затримання Службою безпеки України директора львівського музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслана Забілого. Історика затримали 8 вересня у Києві за підозрою у намірі передати третім особам документи, що містять державну таємницю. У науковця відібрали ноутбук та диски з інформацією про діяльність ОУН-УПА. Обшук провели і в музеї «Тюрма на Лонцького» у Львові, де також вилучили комп’ютери, диски та зібрані дослідниками відео-свідчення дисидентів.

9 вересня Служба безпеки повідомила, що порушила кримінальну справу за фактом замаху на розголошення державної таємниці.

«Стоп КҐБ!» «Ганьба СБУ!»…Акція протесту під такими гаслами відбулася у середу під стінами Служби безпеки. На мітинг, що зібрав, за різними оцінками, від 100 до 200 людей, вийшли активісти низки партій, правозахисники, діячі культури. Серед протестувальників були колишні політв’язні Василь Овсієнко, Євген Сверстюк та Левко Лук’яненко; історики Роман Коваль та Володимир В’ятрович; письменниця Оксана Забужко.

Як стверджують організатори акції, жодних державних таємниць історик Забілий знати не може, бо не має до них доступу. Що ж до документів, вилучених у музеї «Тюрма на Лонцького», то вони є суто історичними і доступні всім бажаючим в Інтернеті. На думку пікетників, переслідування істориків має на меті зупинити відновлення історичної правди та залякати тих, чиї дослідження йдуть урозріз з нинішнім «курсом партії». «Історикам свободу!» – скандували учасники мітингу.

Своєю чергою, Служба безпеки поспішила запевнити, що про жодні утиски істориків не йдеться.

Заява, поширена у середу прес-службою відомства, наголошує на тому факті, що Забілий числиться в штаті СБУ. Музей «Тюрма на Лонцького» також утримується коштом Служби безпеки, а відтак спецслужби, мовиться в заяві, мали повне право його обшукати.

«Музей перебуває на балансі СБУ, утримується за рахунок СБУ, його працівники, у тому числі його директор пан Забілий отримують зарплату в СБУ», – підкреслюється у заяві.

«Отже, заяви про те, що СБУ «не санкціоновано» обшукала власне приміщення, звучать абсурдно», – сказано в документі.

А тим часом до протестів проти переслідування українських істориків долучилась у середу світова академічна спільнота. Науковці, що представляють європейські та американські університети зі світовим ім’ям, підписали лист на підтримку Руслана Забілого. Як підкреслюється в листі, не всі підписанти поділяють наукові погляди Забілого, проте безумовною цінністю для всіх є академічна свобода.

«Рішуче виступаючи проти політизації історії, яка стала особливо помітною в останні роки, під час «помаранчево-біло-блакитних» дебатів, ми, однак, переконані, що успіх наукових дискусій залежить передовсім від вільного обігу ідей і доступу до історичних джерел, хай якими контроверсійними вони є», мовиться в листі, під яким стоїть понад 100 підписів.

Як зазначається у документів, переслідування істориків, зокрема, затримання Руслана Забілого «сигналізує про повернення до сумної і небезпечної практики тоталітарного минулого. Ми вважаємо цей інцидент особливо тривожним на тлі попередніх незаконних дій СБУ стосовно академічної спільноти та громадянського суспільства, які розпочалися в Україні з приходом нової влади».

Ситуацію з переслідуванням Руслана Забілого прокоментував для Голосу Америки львівський професор Українського католицького університету Ярослав Грицак. За його словами, опальний історик займається документами часів Другої світової війни. Які можуть бути державні таємниці? – обурюється Грицак:

«Знаючи цього історика і чим він займається, ми припускаємо, що йдеться про документи, які стосуються Другої світової війни. Дуже важко зрозуміти, як можуть документи часів Другої світової війни бути державною таємницею через 65 років після закінчення цієї війни. Єдине пояснення, яке спадає мені на думку: нинішній політичний режим солідаризується із тодішнім радянським режимом, раз він не хоче, щоб стали відомі деякі страшні злочини. Тим більше, що Забілий займається вивченням репресій саме в сумнознаній тюрмі Лонцького, де радянські війська, відступаючи влітку 41 року, залишили по собі дуже багато розстріляних та закатованих політичних в’язнів. І ми не можемо уявити, як це може бути державною таємницею. Держава не має стояти на перешкоді розкриттю всіх таємниць, пов’язаних із загибеллю її громадян», - підкреслив професор Грицак.

Як він додав, різні дослідники можуть мати різні погляди на історію. Проте найважливіше, за його словами, це академічна свобода, яку сьогодні починають переслідувати в Україні. «Сьогодні найважливіше на кону – академічна свобода. А в ширшому розумінні – це взагалі свобода думки, свобода слова», – зазначив Грицак.

Всі новини дня

Війна Росії в Україні стала головною темою зустрічі Джо Байдена та Еммануеля Макрона. Відео

Президент Франції Еммануель Макрон прибув до Вашингтона із державним візитом. Президенти США та Франції підтвердили підтримку України та захисту її суверенітету, включаючи надання політичної, безпекової, гуманітарної та економічної допомоги – стільки, скільки це буде потрібно.

Байден: "Я не планую наразі контактувати з Путіним" 

Президент США Джо Байден та президент Франції Еммануель Макрон докладно обговорили питання протистояння агресії Росії та допомогу Україні під час двосторонньої зустрічі в Білому домі, заявив президент США на прес-конференції за її результатами.

Відповідаючи на питання щодо можливих мирних перемовин, Байден зауважив, що російських президент Путін може завершити війну "забравши свої війська з України", однак Путін не виявляє готовності шукати шляхів до миру. "Він [Путін] сплачує високу ціну, але також чинить надзвичайні вбивства цивільного населення в Україні, бомбить пологові будинки, лікарні, дитячі будинки", - вказав Байден.

"Я не маю зараз намірів контактувати з Путіним ... Я готовий говорити з паном Путіним, якщо він справді буде зацікавлений в тому, щоб вирішити шукати шлях припинення війни. Він цього не робить. Якщо це станеться, то, в консультаціях з моїми друзями в НАТО, я буду щасливий поговорити з Путіним, щоб дізнатись що він має на думці", - заявив Байден. Він відзначив, що поки цього на сталось, надзвичайно важливо підтримати український народ".

Ми ніколи не закликатимемо українців до компромісу, який не буде прийнятним для них. Тому що вони настільки хоробрі, і вони захищають свої життя, свою націю, і наші принципи
Еммануель Макрон

Макрон, у свою чергу, додав, що тривалий мир можливий лише, якщо міжнародна спільнота поважатиме умови українців.

"Ми ніколи не закликатимемо українців до компромісу, який не буде прийнятним для них. Тому що вони настільки хоробрі, і вони захищають свої життя, свою націю, і наші принципи, - сказав президент Франції. - І тому що це ніколи не створить стійкий мир. Якщо ми хочемо стійкого миру, ми маємо поважати право українців самим визначити момент і умови, на яких вони будуть вести переговори про свою територію і своє майбутнє.

Обидва лідери підкреслили свою підтримку України. "Путін думає, що він може зламати волю тих, хто виступає проти його імперських амбіцій, але напади на цивільну інфраструктуру в Україні, зменшення поставок енергоресурсів до Європи, щоб підвищити ціни, погіршуючи продовольчу кризу - це шкодить вразливим верствам населення і не лише в Україні, але і по всьому світові. Він не досягне успіху. Президент Макрон та я вирішили, що ми працюватимемо разом, щоб притягнути Росію до відповідальності за її дії, зменшити вплив путінської війни на решту світу", - заявив Байден.

Макрон також наголосив на намірі Франції збільшити підтримку України.

Макрон перебуває в США з державним візитом. Це перший державний візит для Байдена в якості президента. Питання війни Росії в Україні - серед центральних, які обговорюють президенти. Серед інших тем порядку денного президентів США та Франції - ядерна програма Ірану та безпека в регіоні Сахель в Африці.

Спільна заява Байдена і Макрона: підтримувати Україну до кінця та притягнути Росію до відповідальності 

Президенти США та Франції Джо Байден та Еммануель Макрон засудили незаконну агресивну війну Росії проти України та наголосили, що навмисні атаки на цивільне населення та цивільну інфраструктуру є воєнними злочинами, винуватці яких мають бути притягнуті до відповідальності. Про це мовиться у спільній заяві президентів, яку оприлюднили у четвер, 1 грудня, після переговорів президентів у Білому домі.

"Вони також засуджують і відкидають незаконну спробу Росії анексувати суверенну українську територію, що є явним порушенням міжнародного права. Сполучені Штати та Франція висловлюють жаль через навмисні ескалаційні кроки Росії, особливо щодо її безвідповідальної ядерної риторики та дезінформації щодо ймовірних хімічних атак, а також програм біологічної та ядерної зброї", - йдеться у заяві президентів.

Президенти Байден та Макрон підтвердили, що готові підтримувати Україну так довго, скільки буде потрібно.

Це передбачає, серед іншого, надання значних ресурсів для підтримки стійкості українського цивільного населення взимку, а також "посилення поставок систем протиповітряної оборони та обладнання, необхідного для ремонту енергетичної мережі України".

Глави держав наголосили, що продовжуватимуть надавати Україні пряму бюджетну підтримку, а також співпрацюватимуть з міжнародними фінансовими установами в цьому питанні.

Президенти Байден та Макрон підтвердили свою рішучість притягнути Росію до відповідальності “за широко задокументовані акти жорстокості та військові злочини, скоєні як російськими регулярними збройними силами, так і їхніми ставлениками, як то найманці, такі як "Вагнер" та інші”, за допомогою міжнародних механізмів притягнення до відповідальності.

Такими механізмами у заяві названі Міжнародний кримінальний суд, Генеральна прокуратура України, Слідча комісія Ради ООН з прав людини, Московський механізм ОБСЄ, санкції та інші засоби.

США та Франція запевнили також, що продовжуватимуть працювати, аби підвищити стійкість ринку до перебоїв у постачанні харчів та енергопостачанні.

Напередодні переговорів з Байденом, президент Еммануель Макрон заявив, що війна Росії в Україні буде одним з головних питань їхніх переговорів.

“З самого початку цієї війни ми дуже багато працювали разом, щоб допомогти Україні вистояти і бути стійкою, і ми будемо посилювати ці зусилля. - сказав Еммануель Макрон. - Ми хочемо побудувати стійкий мир, що передбачає повну повагу до суверенітету та територіальної цілісності України. Але в той же час, нову архітектуру, яка гарантуватиме, що у нас буде стійкий мир у довгостроковій перспективі, і ми дуже віддані цьому питанню”.

Питання допомоги Україні буде на порядку денному міжнародної конференції у Парижі , що відбудеться 13 грудня цього року.

Заборона Голосу Америки в Афганістані лише підкреслює важливість новин без цензури - ГА

Кабул, Афганістан, 9 листопада 2022. REUTERS/Ali Khara

Захоплення талібами FM- та середніх радіохвиль (AM), мовлення на яких вів Голос Америки в Афганістані, порушує багаторічний контракт і є ударом по великій аудиторії, яка звертається до Голосу Америки за новинами та інформацією без цензури. Так керівництво Голосу Америки прокоментувало заборону в Афганістані мовлення Голосу Америки та Радіо Свобода.

Представники руху "Талібан" послалися на начебто одержані скарги на контент цих засобів інформації "через недотримання журналістських принципів та одностороннє мовлення". Однак, там не надали підтверджень нібито отриманих скарг.

У березні 2022 року "Талібан" припинив телевізійні новинні програми Голосу Америки, які транслювалися Афганським національним телебаченням упродовж 10 років.

Мовлення Голосу Америки давало голос простим афганцям через телевізійні програми та дискусійні шоу на теми, які цензурувались у місцевих медіа. У програмах Голосу Америки обговорювалися різноманітні теми: від посилення ізоляції нинішнього уряду Афганістану та другосортного статусу жінок і дівчат внаслідок політики "Талібану" до постійних економічних невдач, які погіршили якість життя в країні після захоплення Талібаном, йдеться в заяві.

"Багато програм ведуть жінки, – підкреслила виконувачка обов’язків директора Голосу Америки Йоланда Лопес. - Вилучення Голосу Америки з внутрішнього ефіру не змусить нас замовкнути. Це лише підвищить важливість служіння поневоленій аудиторії в Афганістані". У Голосі Америки підкреслили, що мовлення залишається доступним для афганської аудиторії через радіо на коротких хвилях, супутникове телебачення, веб-сайти та соцмережі.

Як зауважує Радіо Свобода, від часу захоплення влади в серпні 2021 року таліби запровадили численні обмеження для медіа та журналістів в Афганістані. Міжнародні організації звинувачували "Талібан" у цензурі, переслідуванні журналістів та відмові у праві на роботу жінкам в інформаційній галузі. Через обмеження талібів та економічні труднощі у країні закрились десятки приватних телевізійних каналів, радіостанцій та друкованих видань. Сотні співробітників афганських медіа також залишили країну, втікаючи від переслідувань.

Радіо Свобода також засудило рішення очолюваного «Талібаном» уряду Афганістану припинити трансляцію Радіо Свобода в 13 афганських містах та заявило, що продовжуватиме трансляцію з-за меж країни, незважаючи на цей крок.

Українська громада в Лос-Анджелесі подякувала американцям за допомогу

Волонтерські організації, українська діаспора і тимчасові переселенці дякували американцям, які всі ці місяці допомагали Україні наближатись до перемоги.

В маятку, що розташований в одному із найпрестижніших районів Лос-Анджелеса з'явились гігантський тризуб, портрет Зеленського та макет ракети. Так тут святкували український День подяки. Захід провела організація Stand with Ukraine Foundation, яка від початку війни допомагає збирати гроші для України.

"Цей захід називається Ukrainesgiving. Це новий вид Дня подяки - американського свята. Це започаткував наш фонд і я маю надію, що ми продовжимо це свято проводити і в наступні роки, мета його є подякувати усім людям, які вже протягом 9 місяців так далеко з-за океану допомагають Україні.", – каже Мар’яна Бойко, співзасновниця Stand with Ukraine Foundation

Власник будинку, Дерен Беррі, погодився запросити українську та американську громади до свого дому, адже дуже вболіває за Україну.

"Це справді шляхетна ціль і нам дуже пощастило, що ми маємо такий будинок, де ми можемо влаштувати таку подію. І коли я почув, що організатори шукають приміщення, я за секунду погодився і став волонтером", – розповів Дерен Беррі, власник будинку.

Дерен готує для гостей американське барбекю, а от українські організатори приготували борщ з пампушками. Захід відкривають співом гімнів - американського та українського. Також долучились до заходу українські артисти - одним із них є і Діджей Харді - співавтор хіта “Доброго вечора, ми з України”.

"Я cюди приїхав з діджей сетом, я почув про те, що буде благодійна вечірка, будуть зібрані кошти для ЗСУ, тому я тут", – розповів Максим Мокренко, учасник гурту Probass та Hardi.

Головною метою організаторів було проведення благодійного аукціону. Кошти збирали на генератори та теплі речі для українських вояків. На продаж виставляли символічні речі, які потрапили до США з українського поля бою і які підписані українськими військовими. Американські гості розповідають - такі заходи нагадують, наскільки важливою справою є постійна допомога українським військовим.

"Треба підвищувати усвідомлення цієї трагедії, багато американців знають, але їм потрібно знати більше і їм треба нагадувати якнайчастіше, аби ми збирали якнайбільше благодійної допомоги", – зазначив Майк Доні, американський благодійник.

Організатори заходу Stand with Ukraine Foundation сподіваються - український день подяки Ukrainethanksgiving відтепер стане річною традицією.

Дивіться також: Щоб подякувати усім, хто допомагає Україні: в Каліфорнії провели український День подяки. Відео

Більше

XS
SM
MD
LG