Спеціальні потреби

Актуально

Газпром і Нафтогаз зробили перший крок до злиття?

Газпром і Нафтогаз зробили перший крок до злиття?

Російський Газпром і український Нафтогаз домовились про створення спільного підприємства, яке постане на початку 2011 року.

Про це повідомив у вівторок голова Газпрому Олексій Міллер по завершенні переговорів у Москві з міністром енергетики та вугільної промисловості України Юрієм Бойком.

Новостворене СП добуватиме вугільний газ на території України. Як підкреслив Міллер, СП сформують на паритетних засадах. За його словами, внеском російської сторони стануть газовидобувні родовища, а української – газотранспортні потужності.

При цьому очільник російського газового монополіста запевнив, що проект взаємовигідний.

«Це абсолютно взаємовигідний проект, який потрібен не лише Росії та Україні, не лише Газпрому і НАК Нафтогаз України, але й нашим європейським партнерам», – заявив Олексій Міллер.

Українська сторона також задоволена тим, що Газпром добуватиме метан в Україні. Як сказав, коментуючи досягнуту домовленість міністр Бойко, видобуток метану з вугільних пластів сприятиме безпеці українських шахт, а державу забезпечить додатковими енергетичними ресурсами.

А тим часом в Україні новину про підписаний меморандум щодо створення СП між Газпромом і Нафтогазом багато хто сприйняв з тривогою. Як кажуть експерти, згода Києва допустити Москву до контролю над своєю газотранспортною системою зрештою призведе до повної втрати Україною суверенітету у газовому секторі. Директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар в інтерв’ю Голосу Америки відкинув тезу про «взаємовигідність проекту»:

«Немає тут нічого вигідного. Якщо навіть виходити з букви підписаного документа – що спільне підприємство зорієнтоване на видобуток метано-вугільних пластів – то слід відзначити, що Газпром у цій галузі не вирізняється якимись досягненнями. Адже за логікою, подібного роду СП мали б створюватися з тими компаніями, які є лідерами. А Газпром до їх числа не належить. Це перше.

І друге. Оскільки мова йде про створення СП і формально це озвучують, як підприємство для видобутку метано-вугільних пластів, то висока вірогідність того, що це всього лише відволікаюча акція. А насправді, знову ж таки, обговорюють варіанти, як передати українську газотранспортну систему під опіку Газпрому. Не випадково, що Росія пропонувала Астраханське газове родовище, як одне з можливих, до складу СП. Але про що б не говорилось, мова все одно іде про українську ГТС. І в цьому контексті позиція української сторони виглядає просто як капітулянтська. Ведуть певний переговорний процес, але його ведуть лише для проформи. Рішення практично прийняті, – звідси така динаміка і натиск з російського боку. Тому підписання цього меморандуму є проміжним етапом, а кінцева мета вже визначена раніше», – вважає Гончар.

Влада вирішила «здати» ГТС, – переконаний експерт. На його думку, висловлена раніше незгода українського керівництва на злиття Нафтогазу з Газпромом нічого не означала:

«Це була гра на публіку, театральна постановка, де розписані ролі і темп перебігу процесу. Бо якби українська сторона відразу погодилась на пропозицію, яку озвучив у квітні російський прем’єр, щодо злиття Нафтогазу і Газпрому, то це виглядало б як повна і одномоментна здача позицій. Тому вірогідно, що завдання розбили на кілька етапів: причому імітувалася певна незгода і принциповість. А тепер ми бачимо, що гра добігає фіналу.

Звичайно, ситуація не є простою. І безперечно, що частина правлячого олігархату розуміє: якщо Газпром отримає контроль над українською ГТС, то невдовзі він отримає контроль над внутрішнім ринком газу в Україні. Україна повністю втратить суверенітет у газовому секторі. І український Нафтогаз перетвориться на технічний підрозділ Газпрому. Зрештою, НАК Нафтогаз Україна формально може зберегти своє існування, але центр прийняття рішень буде аж ніяк не в Києві на вулиці Хмельницького.

І для мене очевидно, що нинішня владна команда виторговувала для себе якісь позиції, виходячи виключно з пріоритетів власного бізнесу – не більше.

Тому що в принципі подібна ідея, подібна пропозиція російської сторони, байдуже, в якій формі вона була висловлена – чи прямо, як її сформулював російський прем’єр, про злиття Нафтогазу і Газпрому; чи в непрямій формі, про утворення спільного підприємства або міжнародного консорціуму, – подібна пропозиція мала бути відкинута негайно. Просто не обговорюватись. Натомість мали б вести переговори у тристоронньому форматі. І якщо вже комусь так хочеться створити над українською трубою якусь міжнародну «парасолькову» структуру, то це мав би бути тристоронній формат за участю не тільки і виключно російської сторони, а також інших партнерів з числа європейських компаній. Натомість у нинішній ситуації, коли українська влада загнала себе, по суті, в глухий кут, навряд чи хтось із серйозних європейських компаній захоче мати справу з такою владою, такою енергетичною командою з українського боку. Адже вони бачать, що всі питання краще вирішувати з російським партнером, аніж з недолугими українцями», – каже директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар.

Всі новини дня

План відмови ЄС від російських енергоносіїв через війну і не лише

Європейська комісія, виконавчий орган Європейського Союзу, оприлюднила подробиці плану, який має допомогти позбутися залежності від викопних джерел енергії, які європейці значною мірою досі купують в Росії.

План REPowerEU названий «відповіддю на труднощі і перебої на світовому енергетичному ринку, спричинені вторгненням Росії в Україну».

«Є дві нагальні причини для трансформації енергетичної системи Європи: припинення залежності ЄС від російського викопного палива, яке використовується у якості економічної і політичної зброї та коштує європейським платникам податків майже €100 мільярдів на рік, а також - подолання кліматичної кризи», - проголошує Єврокомісія.

Досі Росія забезпечує понад 40% газового імпорту у ЄС (залежність окремих країн сягає навіть 80%) і приблизно 27% нафти, а також значних обсягів вугілля.

Схвалений у квітні 5-тий пакет санкції ЄС передбачає ембарго на російське вугілля, що має почати діяти від середини серпня.

Ембарго на російське вугілля також запровадили США та Велика Британія.

Тим часом проголошені наміри ЄС відмовитися від російської нафти досі не затверджені через заперечення деяких країн, зокрема Угорщини, яка дуже залежить від нафти з Росії, що надходить трубопроводами.

Заклики до європейських санкцій щодо російського газу наразі залишаються недосяжними, бо рівень залежності Європи від газопостачань з Росії ще вищий, і найбільша країна ЄС - Німеччина залишається найбільшим споживачем російського газу.

Але до 2030 року ЄС планує відмовитися від енергії з Росії повністю.

План REPowerEU зосереджується на трьох головних напрямках:

1. Енергозбереження. Єврокомісія називає енергозбереження «найшвидшим і найдешевшим способом подолання енергетичної кризи та зменшення витрат на енергію».

Пропозиції зокрема передбачають, щоб уряди запровадили фіскальні заохочення енергозбереження «такі як зменшення рівнів ПДВ на енергоефективні системи опалення, на термоізоляцію будинків та пристроїв і устаткування».

2.Диверсифікація енергопостачань. ЄС пропонує такі кроки як колективна закупівля природного газу (зокрема імпорт зрідженого газу) водню тощо, а також підтримку сусідів ЄС.

«Ми далі працюватимемо разом з Україною, щоб гарантувати постачання та функціонування енергетичного сектору, водночас, прокладаючи шлях до майбутньої торгівлі електричним струмом та відновлювальним воднем, а також відбудовуватимемо енергетичну систему (України)», - сказано в роз’ясненнях плану.

3. Пришвидшений перехід на відновлювані джерела. Єврокомісія наполягає, що «пришвидшення і збільшення частки відновлюваної енергії в генеруванні, промисловості, будівництві й транспорті підштовхне зелену трансформацію і в майбутньому знизить ціни».

Планувальники сподіваються, до 2030 року досягти цілі - 40%-45% енергії з відновлюваних джерел.

У планах зокрема згадано використання сонячної і геотермальної енергії, а також «відновлюваного водню».

Дивіться також:

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:02 0:00

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:02 0:00

Делегація українських політиків та представників громадянського супільства перебуває у Вашингтоні. Головна редакторка видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва – про допомогу США у боротьбі за права кримсько-татарського народу, та притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини.

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:49 0:00

У Варшаві почав роботу перший міжнародний офіс проекту «Дія. бізнес», покликаний допомогти українцям, які прибули до Польщі через війну Росії в Україні, започаткувати власну справу. Розмова із міністром цифрової трансформації України Михайло Федеровим.

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:09 0:00

Законопроект про допомогу Україні на 40 мільярдів доларів винесли на голосування Сенату на ранок у четвер. З подробицями – Юлія Ярмоленко

Посадовці Адміністрації Трампа помстилися Євгену Віндману – звіт Офісу генінспектора Пентагону

Архів від 19 листопада 2019 року, помічник Ради національної безпеки підполковник Олександр Віндман (ліворуч) зі своїм братом-близнюком, підполковником армії Євгенієм Віндманом, після свідчення перед комітетом з розвідки Палати представників.

У середу, 18 травня, Офіс генерального інспектора Пентагону оприлюднив звіт, в якому дійшов висновку, що Євген Віндман, брат полковника армії у відставці Александра Віндмана, ключового свідка у першому процесі щодо імпічменту екс-президента Трампа, ймовірно, зазнав помсти з боку чиновників тодішнього президента.

«Перебуваючи на службі в РНБ, скаржник зробив захищені повідомлення, стверджуючи, що колишній Президент Трамп порушив закони США, коли президент Трамп звернувся до іноземного уряду розслідувати звинувачення проти колишнього віце-президента і кандидата в президенти від Демократичної партії Джозефа Р. Байдена-молодший, його політичний опонент», - йдеться у повідомленні.

Це вказує на те, що саме Євген Віндман був тим викривачем, який написав анонімну скаргу на телефонну розмову екс-президента США Дональда Трампа і Володимира Зеленського, де висловив стурбованість, що американський президент намагався використати допомогу іноземного лідера для власних цілей у передвиборчій кампанії, що пізніше стало підставою для процесу імпічменту проти колишнього президента США. Згодом Трамп багато критикував викривача й закликав до розкриття його особистості.

«Ми провели це розслідування у відповідь на скаргу, подану на гарячу лінію Міністерства оборони 18 серпня, 2020 року, стверджуючи, що різні посадовці адміністрації, включаючи колишнього президента Дональда Дж. Трампа, вчинив дії проти підполковника Євгена Віндмана (заявника), армії США, коли він працював у Раді національної безпеки (РНБ) у Вашингтоні, округ Колумбія, в помсту за захищені комунікації», - йдеться у звіті.

Скаржник стверджував, йдеться у звіті, що посадові особи, помстилися також й через його зв’язок із братом-близнюком та його захищене спілкування із членами Конгресу.

Його брат, Александр Віндман, що має українське коріння, був провідним свідком у процесі щодо імпічменту президента Дональда Трампа. На слуханнях у Конгресі він визнав, що двічі засвідчував стурбованість стосовно кроків адміністрації Трампа стосовно України. Зокрема, після зустрічі представників української влади з Джоном Болтоном (тоді радник президента з питань національної безпеки) та після телефонної розмови між президентами США та України.

У 44-сторінковому звіті слідчий орган дійшов висновку, що на основі «переваги доказів», «більш ймовірно», що Євген Віндман зазнав помсти, але він не містить рекомендацій щодо потенційних наслідків для посадовців, які вже покинули Білий дім.

Як повідомляв раніше Голос Америки, підполковник Сухопутних військ США у відставці, колишній представник Ради з національної безпеки при президенті США Александр Віндман подав судовий позов до особистого адвоката екс-президента Трампа - Руді Джуліані та Трампа-молодшого, звинувативши їх та інших представників попередньої адміністрації Білого дому у змові із метою залякування.

Улітку 2020 Віндман заявив, що залишає службу у Збройних силах США. Його адвокат тоді сказав, що Віндман став жертвою "кампанії тиску, залякувань та помсти" після свідчень у процесі імпічменту.

Після слухань в Конгресі син президента США Дональд Трамп-молодший твітив: "Якби не фантастичні розслідувальні навички [лідера конгресового розслідування щодо імпічменту у Палаті представників, конгресмена Адама Шиффа - ред.], Дональду Трампу було би складніше знайти, кого необхідно звільнити. Дякую, Адаме!"

Дивіться також: Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю

Більше

XS
SM
MD
LG