Спеціальні потреби

Актуально

В Україні різні реакції на відмову Києва від високозбагаченого урану

Перемога чи програш? Коментуючи результати вашингтонського саміту, на якому Україна відмовилась від своїх запасів високозбагаченого урану, український політикум різко розійшовся в оцінках.

Представники уряду привітали ініціативу президента Віктора Януковича позбутися збройового урану і до 2012 року вивезти його з країни. Правильним назвав це рішення перший віце-прем’єр Андрій Клюєв.

«Високозбагачений уран - це досить небезпечна штука. Я думаю, президент прийняв правильне рішення, що ми маємо здихатися цього», - сказав урядовець на брифінгу в середу. Як він наголосив, відмова від матеріалу, що є складовою для виготовлення ядерної бомби, практично знімає загрозу тероризму в Україні. «Чим менше буде такого матеріалу на території України, тим спокійніше ми будемо з вами спати», - підкреслив Клюєв.

Натомість опоненти Януковича потрактували ініціативу, як поразку української дипломатії. Зобов’язання віддати останні запаси урану позбавляє Україну аргументу в переговорах про гарантії безпеки. Про це заявив лідер партії «Фронт змін» Арсеній Яценюк у вівторок в ефірі 5-го каналу. «Якщо ми приймаємо рішення вивезти ядерні матеріали, то ми остаточно втрачаємо переговірну позицію в цьому плані - я хотів би почути, що ми отримаємо взамін», - зауважив народний депутат. Як він додав, Україна пішла на поступку, проте вигоди від цього не отримала. «Я поки що ніякої перемоги не бачу. Це не переговори, це плата за те, щоб добре на Заході зустріли», - вважає Яценюк.

Інші представники опозиції ще жорсткіші в оцінках. «Черговою капітуляцією та здачею національних інтересів» назвали рішення Януковича в партії «Наша Україна». А у ВО «Свобода» Олега Тягнибока заявили про «диверсію проти національної безпеки України».

В експертному середовищі так само нема одностайності у думках. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін вважає, що рішення віддати збройовий уран вигідне для України. Щоправда, які саме вигоди Україна отримає за свою згоду вивезти з країни запас у кількадесят кілограмів ядерної речовини, йому поки що невідомо, визнає Саприкін.

«Я вважаю, що рішення стосовно передачі збагаченого урану, а також відпрацьованого ядерного палива є правильним. Хочу одразу підкреслити, щоб не було плутанини в ЗМІ – ці матеріали передаються в країну походження, тобто в Росію. В обмін Україна має отримати грошову компенсацію та певні технології. Деталі, на жаль, сьогодні невідомі. Але я сподіваюсь, що йтиметься про адекватний обмін, і це буде вигідно Україні», - сказав експерт «Голосу Америки».

А тим часом політичний аналітик Володимир Горбач висловлює сумнів у вигодах такого кроку .

«Сам по собі факт, що Україна позбувається уранових запасів, не є загрозою для наших національних інтересів. Інша справа - якою ціною це зроблено. Адже попередні президенти - і Кравчук, і Кучма, і Ющенко - цього не робили з якихось міркувань. Очевидно - торгувалися, і ми не знаємо, що саме вони просили взамін. А Віктор Янукович зробив подарунок. Він просто заради знайомства з президентом Обамою, до саміту з питань ядерної безпеки зробив йому презент. З точки зору без’ядерної дипломатії це, звичайно, поступка з боку України. Адже Сполучені Штати цього хотіли давно і домагалися давно. Але що ми отримуємо за цю поступку - нам не відомо. Зараз виглядає так, що нічого. Просто поплескали по плечу Віктора Федоровича і сказали, що він для американського президента є «своїм хлопцем». І для російського також, оскільки ця домовленість торкається взаємин у трикутнику Україна-Росія-Сполучені Штати. Тому сам факт, що рано чи пізно Україні варто було б це зробити, не викликає заперечень. Але думаю, що ціну вона могла б виторгувати набагато більшу», - вважає Горбач.

Як пояснив експерт, під «ціною» він має на увазі не гроші і навіть не додаткові гарантії безпеки, яких давно безуспішно домагається Україна.

«Мова навіть не про гарантії безпеки. В даному випадку можна було б говорити про енергетичне співробітництво, атомну енергетику, про певні передові американські технології, які могла б застосовувати Україна на своїх АЕС. А про це нам нічого не відомо, чи були такі домовленості зі США і Росією, яка має насправді поступитися частиною ринку ядерного палива в Україні. Цього всього ми не знаємо. Зараз виглядає, що віддали за безцінь і нічого не виграли. Просто якісь піарні вигоди для українського президента. Янукович завдяки цьому кроку опинився у променях софітів, увійшов у дуже гарну телекартинку. Особисто для Януковича це чудово. І його візит можна вважати з формальної точки зору дуже успішним. А от як для України і національних інтересів - тут я дуже сумніваюсь», -- сказав політаналітик «Голосу Америки».

Нагадаємо: 12-13 квітня президент України Віктор Янукович взяв участь у саміті з ядерної безпеки у Вашингтоні. За результатами саміту глава держави повідомив, що Україна зобов’язується до 2012 року відмовитись від своїх запасів високозбагаченого урану, вивезення якого буде здійснюватися поетапно.

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG