Спеціальні потреби

Як в Україні ставляться до «видимих меншин»?


Як в Україні ставляться до «видимих меншин»?
Як в Україні ставляться до «видимих меншин»?

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) до Міжнародного Дня толерантності представив дані щодо ставлення українців до різних етнічних груп. Толерантність у дослідженні розглядалася як згода на те, щоб представники тих чи інших меншин проживали в Україні.

Найнижчий рівень толерантності виявився до представників чорної раси. Тільки 22% українців погодились, щоб вони жили в Україні. Серед етнічних груп, рівень толерантності до яких нижчий за 50%, опинилися німці, роми, румуни, канадці, американці та французи. Водночас у КМІС зазначили, що до деяких національних груп ставлення українців змінюється дуже різко. Нестабільно та поступово погіршується ставлення до ромів та афроамериканців.

«Ми маємо тривожну динаміку… Якщо наприкінці 1980-х років було загалом шанобливе, піднесене, гуманістичне ставлення до етносів, яке зберігалося до середини 1990-х років, то починаючи з 2002 року відбувається різкий спад толерантності», – заявив на прес-конференції заступник директора Інституту соціології НАН України Микола Шульга.

Сумну статистику наводить Міжнародна організація з міграції в Україні. З 2007 року до сьогодні в країні було здійснено 156 нападів, з них 15 закінчилися трагічно, розказує помічниця з питань протидії расизму та ксенофобії Яна Тяпкіна. Хоча останнім часом кількість нападів зменшується. «Це відбувається, на мою думку, тому, що правоохоронні органи почали розуміти, що таке є. Є різні націоналістичні угрупування, вони несуть певну небезпеку. Робляться певні превентивні заходи. Наприклад, якщо проходить футбольний матч, і хтось себе дуже агресивно поводить, міліція бере такого «під олівець», каже Яна Тяпкіна. Проблемою залишається те, що й досі невизначено на правовому рівні механізм характеризування того, що саме цей злочин було зроблено на расовому підґрунті. Адже із 156 нападів тільки 8 було визначено як ті, що зроблені через расову ненависть, додає Яна Тяпкіна.

Одним із найнебезпечніших міст України для «видимих меншин» залишається Харків. «Якщо ви пройдетесь по парку Шевченка, то ви це відчуєте. Раніше ця група влаштовувала марші під університетами проти іноземних студентів. Скандували «Геть іноземних студентів!», і як таким студентам вчитись потім в цьому виші?», – говорить Яна Тяпкіна.

Харків є осередком однієї із радикально-націоналістичних українських груп – «Патріот України». Організація поширює різну інформацію, листівки, написи расистського та ксенофобського спрямування. Наприклад, на сайті групи можна у вільному доступі завантажити посібник «Чим білі кращі за чорних».

Небезпеку для «видимих меншин» в Україні підтверджують і іноземні посольства, які в путівниках та довідковій інформації для тих, хто збирається приїжджати, застерігають своїх туристів. В ресурсі «Wikitravel» попереджають іноземців, які збираються до України, таким чином: «Територія навколо посольства США в Києві відома для певних груп, виступаючих проти чорних. Також було декілька повідомлень про напади на Андріївському узвозі, головній туристичній вулиці міста. В основному, в селах чорна шкіра є приводом для упередженого ставлення. Великою проблемою для східних регіонів залишається антисемітизм…Мігранти з Середньої та Центральної Азії, роми часто й постійно перевіряються міліцією...»

XS
SM
MD
LG