Спеціальні потреби

Актуально

Держава в обмін на газ? Експерти про ініціативу Семиноженка

Слідом за міністром Табачником, в Україні розгорається скандал навколо іншого урядовця з Кабінету міністрів Азарова – Володимира Семиноженка. Хвилю обурення здійняла заява віце-прем’єра з гуманітарних питань, який публічно виступив за те, щоб обговорити ідею створення союзу трьох держав – України, Росії і Білорусі.

Пропозиція загрожує втратою суверенітету, – так відреагував на цю заяву перший президент України Леонід Кравчук. Екс-президент зажадав також від нинішнього глави держави Віктора Януковича публічних пояснень.

«Голови» Семиноженка вимагає опозиція в особі Блоку Юлії Тимошенко. Питання розглянуть у Верховній раді: проект постанови про звільнення віце-прем’єра з посади, поданий депутатом із фракції БЮТ, парламент зареєстрував у вівторок.

Натомість сам Семиноженко вирішив дати «задній хід». Його заяву перекрутили політичні опоненти, – поскаржився віце-прем’єр у середу перед засіданням Кабміну. Як стверджує урядовець, він нікого не кликав іти в союз із Росією, а лише підтримав ідею президента про участь України в усіх глобальних інтеграційних процесах.

А тим часом експерти по-різному оцінюють зовнішньополітичну ініціативу «гуманітарного» віце-прем’єра. У той час, як одні називають ці заяви марною популістською балаканиною, інші радять поставитись до них як до знакових, що відкривають справжній зміст умов, виставлених українським лідерам на недавніх газових переговорах у Москві.

Що стоїть за ініціативами Семиноженка і чи справді може йтися – як стверджує опозиція – про політичні поступки Кремлю, які межують з державною зрадою? Своїми думками в інтерв’ю з «Голосом Америки» поділилися політологи Олексій Гарань, Олександр Сушко та Євген Жеребецький.

Професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань: «Розмови про відновлення державного союзу нагадують гру дитини з сірниками»

«Ідея союзу трьох східнослов’янських держав не нова. Ця ідея довела свою безплідність ще за часів Леоніда Кучми. Колись, на початку його президентства, було дуже багато розмов про те, що може бути створений союз Росії, України і Білорусі. Однак насправді розвиток трьох країн пішов у різних напрямках, і східнослов’янський союз випустив дух, не народившись.

Сьогодні ми намагаємося ставити більш реалістичні цілі – партнерство, взаємовигідне співробітництво, створення зони вільної торгівлі. Але і ця мета часто виявляється недосяжною. Про який економічний союз може йтися, якщо навіть угода про зону вільної торгівлі в рамках СНД не є ратифікованою російським парламентом. От у чому парадокс!

І тому мені здається, що всі ці розмови про союз трьох країн – це насправді гра, риторична забавка, спекуляція на питаннях, якими привертають увагу виборців. Адже в українських виборців справді існує, підмічена соціологією, така собі амбівалентність зовнішньополітичного мислення. Тобто, якщо людей запитують – чи ви за вступ до ЄС? – понад 60% каже, що так, ми «за». Якщо запитують – а ви за союз з Росією і Білоруссю? – 60% теж підтримують ідею. Тобто, для людей слово «союз» не несе негативного навантаження, і тому вони дають позитивну відповідь на це запитання. А от якби їм пояснити, що це означає на практиці і яким буде союз із Росією – що він призведе до втрати економічного суверенітету, що він втягне Україну у збройні конфлікти, в яких зав’язана Росія – тоді частка прихильників такого союзу різко падає.

Тому ця гра з сірниками настільки ж беззмістовна, наскільки й небезпечна. І я думаю, що українському керівництву – все-таки нашій незалежності вже 19 років – варто було б зрештою «подорослішати» і припинити бавитися в ігри під назвою «відновлення державних союзів з Росією». Достатньо того, що в нас є стратегічне партнерство – давайте його реалізовувати, наповнювати. Але саме як рівноправні партнери», – наголосив Олексій Гарань.

Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко: «Повернення в СРСР – приватні фантазії людей із минулого»

«З одного боку, нас провокують; з іншого боку, ми «ведемося» на провокацію. Адже це відверте маніпулювання; прожект, який не може бути реалізований в існуючих територіальних межах України. За жодних обставин – це гіпотетично можна уявити тільки за умови територіального розчленування України.

А те, що деякі політикани, які давно вже відпрацювали свій моральний ресурс і які з нафталіну були витягнуті й поставлені в уряд, зараз висмикують на світ Божий подібні ідеї – ну, то це свідчить лише про їхній рівень «людей із минулого».

На жаль, багато хто з нинішніх урядовців мислить категоріями XIX століття. Це саме ті люди – погляньте лишень на їхній середній вік – які збудували Україну такою, як вона є. Не європейську. Вони просто не бачать іншої моделі. Їм комфортно у «совку». Для цих людей Європа і Євросоюз це світ незбагненний. Вони не розуміють, як люди можуть так жити – керуватися законами, шанувати Конституцію, практикувати відкритість європейського типу. Це керівники з радянським менталітетом. І їхні геополітичні погляди віддзеркалюють ситуацію, в якій їм комфортно. Ну, не буде така людина, як Семиноженко, віце-прем’єром у жодній країні Європейського Союзу. Це, в принципі, неможливо. Він знає, що його єдина кар’єрна можливість – це щоб Україна залишалася пострадянською, щоб вона залишалася в цьому болоті. Бо в іншому разі у нього просто не буде шансу бути нагорі. Ось тут і слід шукати справжню мотивацію.

Ідея повернення в Союз, яку підтримав віце-прем’єр Семиноженко, не буде на офіційному рівні реалізовуватися. Це було б аж надто ризиковано для тих політиків, які претендують на загальноукраїнське лідерство. Тому не варто перейматися: мене більше тривожить політика гуманітарного віце-прем’єра в гуманітарній сфері. А те, що стосується зовнішньої політики, ми спитаємо в людей, які відповідають за зовнішню політику, – міністра закордонних справ, президента, прем’єра. На їхні заяви звертатимем більше уваги», – радить Сушко.

Експерт з проблем міжнародної безпеки Євген Жеребецький: «Союзна держава – це знижка на газ плюс динаміт у київському метро»

«Президент Янукович прийшов на обіцянках ковбаси. І «оновлений Союз» пропонують для того, щоб було багато ковбаси. Дарма що газові перспективи Росії туманні і дешевої ковбаси насправді не буде, – аргумент переконує багатьох. Натомість той, хто візьметься сьогодні нагадувати українцям, що держава не ковбаса і що за цю державу люди гинули колись, – виглядатиме смішним ідеалістом.

Отже, пообіцяли ковбасу – а дати її не можуть, бо нинішні ціни на газ, стараннями попереднього уряду Юлії Тимошенко, катастрофічно високі. У цій ситуації Янукович своїм єнакіївським розумом вирішив, що єдиний вихід – просити у Москви знизити газові ціни. І ось Янукович, і Азаров біжать до Кремля і приносять дари: от вам наша газотранспортна система. А росіяни кажуть – «нє хотім». Ну добре, от вам російська мова, Бандера, флот. А ті відповідають – ні, нам це нецікаво, «нам нада вся Україна целіком».

Ось тут на сцену й виходить віце-прем’єр Семиноженко, який каже, що після 19 років незалежності треба все віддати, тому що буде ковбаса. При цьому він не згадує, що союзна держава це означає спільна армія, це означає динаміт у київському метро, це означає наші солдати на Кавказі. А Кавказ не вгамується ніколи, бо їм ковбаси не треба – їм треба свободу.

Я не вважаю, що ця заява випадкова. Це елемент продуманого плану, який цілеспрямовано реалізується багато років. У 1991-му, коли розвалився Союз, його насправді ніхто не розвалював. Пазли розсипали, щоб позбирати у новій іпостасі. Сьогодні хтось вирішив, що настав час збирати пазл.

І тому в суспільство вкидається дика теза для дискусії – аби народ звикав, аби штучно знизити поріг чутливості. Усіма цими дражливими темами – мова, історія, церква, а тепер ще й «відновлений Союз» – зіштовхують країну і хочуть її просто розірвати. Власне, ніхто у Росії особливо цього й не приховує.

А далі я хочу запитати наших божевільних урядовців, які хочуть союзу з Росією – як вони тоді збираються транспортувати в Європу газ через Західну Україну? Адже в разі реалізації їхнього плану Західна Україна гарантовано перетвориться на «гарячу точку», свого роду нову Чечню.

Тому Янукович має зробити одну просту річ – перестати стравлювати народ. Держава – це найбільша цінність, яка в нас є. Президент, якщо він не самогубець, має зрозуміти це, бодай виходячи з інстинкту самозбереження.

Взагалі, на мою думку, наші головні гаранти незалежності сьогодні це не Ющенко і не націонал-демократи, які нашпиговані через одного провокаторами і тільки й думають про те, як би в депутатах залишитись. Гарантами нашої незалежності радше є всі оці злодії, які прихопили в Україні майно і яким зовсім не цікаво, щоб сюди прийшли російські олігархи і повідстрілювали наших українських та забрали в них бізнес. Тому хоч я дуже сумніваюся в інтелектуальному рівні та патріотизмі нинішніх хлопців при владі, – але на жадібність їхню покладаю надії. Справний хапальний рефлекс наших скоробагатьків – хоч якась опора, на якій ця держава може сьогодні триматися. Крім цього, зараз її вже не тримає ніщо», – вважає політичний експерт.

Всі новини дня

Влада Туреччини заблокувала Голос Америки та Deutsche Welle

Фото: вхід до будівлі Голосу Америки в Вашингтоні, США (M. Буш/VOA News)

Турецька влада заблокувала доступ користувачів до німецького мовника Deutsche Welle та американського мовника Голос Америки.

В лютому Верховне правління з радіо та телебачення (RTUK) попередило дві організації, що вони мають отримати ліцензію, або будуть заблоковані. В четвер суд в Анкарі прийняв рішення обмежити доступ до мовників, повідомляє АР. З п'ятниці доступ до цих сайтів в країні заблоковано.

Голос Америки назвав "цензурою" блокування міжнародних мовників.

"Ми виступаємо проти погано завуальнованої спроби цензури несприятливого висвітлення у ЗМІ", - заявила в.о. директора Голосу Америки Йоланда Лопез.

“Спроби RTUK блокувати Голос Америки та Deutsche Welle - вибір, що прокладає шлях до цензури в Інтернеті, - сказала Келу Чао, в.о. керівника USAGM (Агенції США зі світових ЗМІ, до якої входить Голос Америки). - Незважаючи на цей напад на свободу преси, USAGM не відступить у своїй місії підтримувати вільний потік інформації до людей в Туреччині і світі".

Мовник заявив про можливості обходу обмежень: "Введені варіанти обходу цензури, відповідна інформація наявна для аудиторій в соцмедіа".

Deutsche Welle також виступив проти ліцензування, заявляючи, що це "дозволить турецькому уряду цензурувати редакційний контент".

Більшість в наглядовому органі RTUK контролюють прибічники турецького президента Реджепа Ердогана. Член RTUK від опозиційної партії Іхан Таці виступив проти блокування мовників. Він саркатично зауважив у Twitter: "Ось вам і свобода преси, і просунута демократія", - пише АР.

Обидва міжнародні мовники фінансуються за рахунок бюджетних коштів цих країн.

В статті використано матеріал АР.

Вперше в історії Європа придбала більше зрідженого газу у США, ніж трубопровідного з Росії -IEA 

Архівне фото: газова плита в Литві, 2015 рік. (AP Photo/Вітнія Салвада) 

Вперше в історії імпорт зрідженого газу зі США до Європи перевищив імпорт газу трубопроводами з Росії, заявив директор Міжнародної енергетичної агенції (IEA) Фатіх Бірол.

Він вказав на нещодавні обмеження Росії на поставки газу, як на причину того, що "у цей місяць вперше в історії ЄС імпортував більше зрідженого газу зі США, ніж газу трубопроводами з Росії".

В соцмедійному дописі Бірол закликав Європу зменшувати споживання газу і "готуватись до жорсткої зими".

В Bloomberg вказують - загалом імпорт газу з Росії до Європи може все ще перевищувати імпорт газу зі США, адже Росія була серед найбільших постачальників зрідженого газу до Європи, а не лише трубопровідного.

Раніше цього тижня Бірол, який виступав перед учасниками саміту "Групи семи" заявляв, що "в теперішньому контексті" не виключена повна зупинка поставок газу з Росії, але в такому випадку виникає загроза недостатнього заповнення європейських газосховищ перед зимою.

В червні Росія різко скоротила поставки газу до Європи через "Північний потік-1". В Німеччині заявили про загрозу зупинки деяких промислових підприємств через нестачу газу. Путін поклав провину за це на санкції, через які Росія, буцімто, не може повернути турбіни, що проходять ремонт в Канаді. Питання доставки турбіни Siemens з Канади серед іншого обговорили канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо під час саміту "Групи семи" цього тижня, повідомив речник міністра природних ресурсів Канади Кінан Нембхард. "Уряд Канади веде активні перемовини з Німеччиною щодо цих турбін і ми працюємо над рішенням", - сказав Нембхард.

Наскільки жорсткою буде зима для Європи і чи буде далі Росія обмежувати поставки, стане очевидним, після того, як "Північний потік-1", трубопровід, що постачає газ з Росії до Німеччини, знову запрацює після десятиденного ремонту в липні, пише аналітична агенція Barron's.

В пошуках альтернативних джерел газу, Європа звернулась до світових поставок зрідженого газу. "В той час, як Росія припинила поставки газу до деклькох країн-членів ЄС, Сполучені Штати та інші виробники збільшили поставки", - йдеться в спільній заяві президента США Джо Байдена та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Лєяєн з питань енергетичної безпеки, виданій цього тижня. З березня світовий експорт зрідженого газу до Європи зріс на 75%, порівняно до 2021 року, а експорт зрідженого газу зі США до Європи зріс майже втричі, заявили лідери Європи та США.

Однак, конкуренція за зріджений газ в світі може зрости, адже цього тижня Росія заявила про зміну власності російського пакету акцій в "Сахаліні-2" - проекті газовидобутку, який в основному постачає газ до Японії. Японія вже заявила про намір збільшити поставки зрідженого газу зі США та Австралії, щоб зменшити залежність від Росії, пише в Bloomberg.

Чи може війна закінчитись до зими? - думки політиків та посадовців у США

Військовослужбовці 126-ї окремої територіальної бригади Збройних Сил України беруть участь у військових навчаннях в Одеській області 22 червня 2022 року на тлі російського вторгнення в Україну. (Фото Олександр ГІМАНОВ / AFP)

"Війна в Україні має завершитись до зими", - таку заяву президент України Володимир Зеленський зробив під час онлайн-звернення до лідерів Групи семи на саміті в Брюсселі у неділю, 26 червня.

"Я не знаю жодної армії, яка б могла так довго витримувати такий натиск. Більшість конфліктів, які тривають довгий проміжок часу, не мають таких інтенсивних боїв."
Майк Квіґлі, конгресмен-демократ, 5-й виборчий округ штату Іллінойс.

Пізніше, 29-го червня, речник Пентагону Джон Кірбі зявив, що попри бажання США завершити цю війну якомога швидше, Путін наразі, не налаштований на деескалацію.

"Ми усі хотіли би побачити, щоб ця війна закінчилася вже сьогодні. І вона могла би закінчитися вже сьогодні, якщо пан Путін зробив те, що потрібно зробити. Але Путін не демонструє жодного наміру йти на переговори. Водночас він демонструє усі наміри продовжувати атаку на Україну і досягти своїх військових цілей. Саме тому, ми разом із міжнрародною спільнотою, продовжимо допомагати Україні захищати себе", — сказав Кірбі в інтерв’ю американському виданню Bloomberg.

Раніше, в інтерв’ю Російській службі Голосу Америки конгресмен-демократ Майк Квіґлі, зауважив що такі інтенсивні бої, як зараз, не можуть тривати довго, як з точки зору фінансів, так і з точки зору воєнного та людського ресурсу.

Майк Квіглі, конгресмен-демократ, представник США в 5-му виборчому окрузі Іллінойсу. Портрет із офіційного веб-сайту.
Майк Квіглі, конгресмен-демократ, представник США в 5-му виборчому окрузі Іллінойсу. Портрет із офіційного веб-сайту.

"Я думаю, що війна може тривати іще принаймні, пару років. Я не військовий експерт, але важко уявити, що це може тривати довше. Я не знаю жодної армії, яка б могла так довго витримувати такий натиск. Більшість конфліктів, які тривають довгий проміжок часу, не мають таких інтенсивних боїв", - сказав член Палати представників від Демократичної партії, який представляє 5-ий виборчий округ штату Іллінойс.

"Україна - це зовсім інша ситуація. Не порівнюйте воїнів-афганців з українськими воїнами. Вони б'ються на смерть. Зараз багато з них втрачають життя. Вони не кидають усе та тікають".
Джим Ріш, сенатор-республіканець від штату Айдахо

Саме тому, говорить Квіґлі, негайна та потужна допомога НАТО та партнерів Україні може мати вирішальне значення.

"Саме зараз настав час, коли НАТО має подвоїти свої зусилля і зробити набагато більше щодо санкцій та військової допомоги", - стверджує конгресмен.

Історія знає багаторічні конфлікти. Війна в Афганістані тривала 20 років. Але цей випадок із російським повномасштабним вторгненням в Україну порівнювати не можна, вважає Джим Ріш, сенатор-республіканець від штату Айдахо та співголова Комітету з міжнародних відносин.

"Не можна порівнювати Афганістан з Україною, - це як порівнювати яблука та апельсини. Вони різні. Ми засвоїли багато уроків в Афганістані. І один із головних уроків полягає в тому, що ми не можемо дати людям те, чого вони не хочуть і за що не хочуть боротися. Саме це сталося в Афганістані. Ми витратили багато грошей, щоб зміцнити їхнє військо, але коли почалась битва, вони розвернулися і втекли. Не порівнюйте воїнів-афганців з українськими воїнами. Вони б'ються на смерть. Зараз багато з них втрачають життя. Вони не кидають усе та тікають", - сказав Ріш в понеділок, 27-го червня, під час телефонної конференції із журналістами по завершенню свого візиту в Україну 26-27 червня.

Джим Ріш, сенатор-республіканець, від штату Айдахо. Офіційний портрет із вебсайту сенатора.
Джим Ріш, сенатор-республіканець, від штату Айдахо. Офіційний портрет із вебсайту сенатора.

За словами демократа Квіґлі, щоб результат цієї війни був позитивнм для Києва, українці мають якомога швидше переходити на озброєння за стандартами НАТО.

"Члени Верховної ради так мені й кажуть, що зброя – це і є гуманітарна допомога. Вони поінформували нас, що росіяни знають загальну кількість боєприпасів, яка залишилась до цієї зброї з радянських часів. І вони чекають, поки вони закінчаться. Ось чому цей перехід на західний тип озброєння, - зокрема американський, як-от гаубиці, - є таким важливим", - зауважив Квіґлі в коментарі для Голосу Америки.

Сенатор-республіканець Джим Ріш стверджує, що українські військові мають великий потенціал та мотивацію у веденні бойових дій проти російської армії, але їм потрібне відповідне озброєння.

"На цих вихідних я відвідав території, з яких росіян вже прогнали. Тож мені важко погодитися із аргументом, що українці не зможуть повернути свої землі. Вони вже повернули частину своїх земель, повернули аеродром, повернули Ірпінь, повернули Гостомель. Тож мене буде важко переконати, що вони не зможуть повернути усе, використовуючи правильну зброю та ту силу духу, із якою вони воюють. Я думаю, вони можуть це зробити", - заявив Ріш журналістам в понеділок.

Нагадаємо, що в четвер, 30-го червня, президент США Джо Байден заявив, що новий пакет військової підтримки вже на шляху до України. Відповідну заяву американський лідер зробив за підсумками зустрічі лідерів країн членів НАТО в іспанському Мадриді.

У статті використано інформацію агенства Bloomberg.

Дивіться також: Як у НАТО оцінюють здатність України виграти війну?

Студія Вашингтон. Як у НАТО оцінюють здатність України виграти війну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

"Королева криптовалют" з Болгарії - в списку 10 найбільш розшукуваних втікачів ФБР  

Фото, прокурор Мангеттена оголошує про включення Ігнатової до переліку 10 найбільш розшукуваних втікачів ФБР, 30 червня 2022 року

ФБР внесло Руджу Ігнатову, співзасновницю болгарської криптовалютної компанії OneCoin, в список десяти найбільш рошукуваних втікачів від правосуддя. Бюро оголосило винагороду в 100 000 доларів США за інформацію, яка призведе до її арешту.

Американська влада звинувачує Ігнатову у тому, що вона з 2014 року керувала шахрайською схемою, через яку мільйони інвесторів у світі втратили більше чотирьох мільярдів доларів.

“OneCoin заявляв, що має приватний блокчейн, - заявив спецагент Рональд Шимко, слідчий Служби ФБР в Нью-Йорку. - Це контрастує з іншими віртуальними валютами, які спираються на децентралізований публічний блокчейн. В цьому випадку інвесторів просто просили довіряти OneCoin”.

42-річна Ігнатова - 11-та жінка, яка потрапила до Списку ФБР 10-ти найбільш розшукуваних втікачів, що постійно оновлюється, за 72 роки існування такого переліку, повідомили в Бюро.

Український фільм “Погані дороги” показали у Голівуді

Глядачі дивляться фільм в історичному кінотеатрі Сабан

“Погані дороги” показали у Голівуді. В історичному кінотеатрі Сабан, що у Беверлі Гілз презентували українську стрічку, кандидата від України на премію Оскар, "Погані дороги". Подію організували аби показати історію українсько-російської війни, яка триває ще з 2014 року, а також, щоб зібрати кошти для постраждалих від війни сімей. На показ української стрічки в Голівуді приїхала і режисерка, драматургиня Наталія Ворожбит та продюсер Дмитро Мінзянов. Читайте далі, як сприйняли стрічку у Голівуді.

Серед публіки, що зібралась у історичному кінотеатрі Сабан, що у Беверлі Гілз - представники місцевої влади, голівудські актори, учасники комісії кіноакадемії Оскар та українські волонтери.

Цього дня тут показують український фільм “Погані дороги”. Стрічка є екранізацією однойменної п'єси 2017 року і описує стосунки українців на Донбасі на фоні російсько-української війни у 2015 році.

Український оскарівський комітет висунув фільм "Погані дороги" на "Оскар" від України в 2022 році, але фільм не потрапив до остаточного переліку кіноакадемії.

Однак фільм знайшов свій шлях у Голівуд. Група кінопродюсерів, за підтримки Генерального консульства України в Каліфорнії та Українського культурного центру, організували показ-збір коштів на потреби України. Один з авторів фільму каже - не могли не прийняти запрошення.

“Я дуже багато разів бачив цей фільм, але для мене важливо було знаходитись в залі і побачити реакцію людей”, - ділиться своїми думками кінопродюсер Дмитро Мінзянов.

У кінострічці “Погані дороги” розкривається історія п’ятьох новел у яких присутні теми смерті, насильства, згвалтування і кохання і все це на Донбасі.

“Історія між цією дівчиною та її кривдником- терористом у цьому підвалі, я розглядаю як метафору стосунків між Україною та Росією. Коли Україна ніби вдає, що любить свого кривдника, шукаючи моменту, щоб нарешті звільнитися”, - розповідає Расті Юнесоф, глядач.

“Фільм надзвичайно потужний, про те, що війна може зробити з людьми, і на що люди здатні за певних обставин”,- каже Берт Шеплі.

Після показу глядачі отримали нагоду поспілкуватися з авторами фільму, зокрема режисеркою Наталією Ворожбит. Наталія, відома своїми сценаріями до фільму "Кіборги" та телесеріалу "Спіймати Кайдаша".

"Погані дороги" – перша режисерська робота для неї. Каже на Венеціанському фестивалі у 2020 він отримав лише приз кінокритиків, тому що європейські кола не визнавали війни.

“Італійці вважали фільм занадто антиросійським і їх це засмутило, ніхто за ці 8 років не хотів відкрито йти на конфлікт з Росією, і досі частина світу цього уникає, а тоді - тим паче. Я пам'ятаю іноземні продюсери мене тоді просили не використовувати слово “війна”, коли я казала про свій фільм, треба говорити “конфлікт”, бо війна не має офіційного статусу. Мене це страшенно обурювало. Я казала: “Запитайте в дітей, які пережили бомбардування, що вони пережили- війну чи конфлікт”,- розповідає Наталія Ворожбит.

Усі зібрані кошти з показу у Беверлі Гілз підуть на допомогу мешканцям міста Мар'їнка на Донеччині.

“Там з 10 тисяч залишилося півтори тисячі людей, і їх просто вбивають там тому, що вони знаходяться в сірій зоні. У них немає харчів, води, ліків, там п'ять лікарень було, вони всі розбомблені, немає будинків”,- каже Олександ Ройтер, засновник громадської організації Save Life Ukraine.

Автори фільму “Погані дороги” сподіваються, що стрічку побачать і в інших американських містах та інших країнах світу. На їхній погляд вона допоможе іноземцям зрозуміти, коли саме Росія напала на Україну.

Дивіться також: Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео.

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:18 0:00

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG