Спеціальні потреби

Конституційна Асамблея від Януковича: коментарі експертів


Віктор Янукович
Віктор Янукович

Нова конституційна ініціатива, оголошена владою, насторожила український політикум. Указ президента про створення Конституційної Асамблеї для підготовки змін до Конституції, підписаний 21 лютого, негайно викликав бурхливі дискусії. І хоч окрім факту – появи президентського указу – обговорювати наразі, власне, нічого, багато політиків та експертів сповнені найтяжчих підозр. На телевізійних ток-шоу, на шпальтах газет, на прес-конференціях заговорили про небезпеку нового витка монополізації влади в Україні.

«Своїм рішенням президент відбирає у парламенту право ухвалювати зміни до Конституцї. Це черговий етап конституційного перевороту», – так прокоментував президентський указ лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк. За його словами, змінами до Конституції президент «виходить на «фінішну пряму»: він намагається остаточно закріпити всю владу за однією особою – за собою».

Змінивши Конституцію, хочуть продовжити каденцію парламенту до 2015-го року. Таку версію висунув член депутатської групи «Реформи заради майбутнього» Тарас Чорновіл. На його думку, продовження повноважень депутатам дадуть як хабар в обмін на згоду проголосувати за переписану Конституцію.

Противники президентської ініціативи побоюються, що Конституційна Асамблея з призначених президентом правників та політиків стане лише імітацією демократичного процесу; «ширмою», за якою проведуть і узаконять узурпацію влади. Вони також закликають до виконання чинної Конституції і законів.

Натомість прихильники ініціативи наголошують на недосконалості нині чинного Основного Закону. «Нинішня Конституція не є такою, що відповідає інтересам українського народу», – заявив в ефірі одного з телеканалів екс-президент України Леонід Кравчук, на підтримку ініціативи якого щодо створення Конституційної Асамблеї послався у своєму указі президент Янукович.

А тим часом експерти, коментуючи ідею, стверджують: нова Конституція потрібна в принципі, проте зараз це далеко не ключова проблема для України. Для чого ж президент анонсував конституційну реформу? Своїми думками з «Голосом Америки» поділилися політологи професор політології НАУКМА Олексій Гарань, заступник гендиректора Центру Разумкова Валерій Чалий і політаналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

Олексій Гарань: «У конституційній реформі останнє слово буде за Банковою»

«Останнім часом відбулася ціла низка порушень Конституції. Можна сказати, що вони відбуваються практично щодня. У сумнівний, м’яко кажучи, спосіб відбулося повернення до авторитарної моделі правління. Приймаються закони, які ще більше посилюють владу президента – навіть всупереч старій редакції Конституції, до якої повернулися. Тобто це відбувається, це реальна тенденція. І одночасно кажуть: а давайте ми створимо таку Конституційну Асамблею, яка буде розробляти і приймати нову, збалансовану Конституцію. Постає запитання: для чого? У мене виникає враження, що це радше відволікаючий маневр.

Крім того, що таке Конституційна Асамблея? До такого органу, який діяв у ряді країн, обираються, а не призначаються громадяни. А те, що створюється зараз, виглядає як якась конституційна комісія з дорадчим голосом. Але аж ні в якому разі не Конституційна Асамблея. Для чого ця підміна понять?

Тому я не виключаю, що там лунатимуть якісь непогані ідеї; можливо, вони навіть будуть закріплюватися в проекті. Але все одно останнє слово потім буде навіть не за парламентом, а останнє слово буде за Банковою – ми маємо це усвідомлювати».

Валерій Чалий: «Пріоритет конституційної реформи неочевидний»

«Перш за все: не сам текст Конституції визначає успішність політичної і конституційної реформи. Набагато важливіше – додержання принципу верховенства права, виконання законів. А тому навіть найкращий текст може не сприяти результату. В цьому плані, я думаю, пріоритет прийняття конституційних змін неочевидний. Тобто це можна зробити у більш спокійних політичних обставинах. І хоч, з одного боку, реформа потрібна, але з другого боку, її прийняття сьогодні не на часі.

Дуже важливо також, щоб процес підготовки нової Конституції не став декорацією для зміцнення монополізації і концентрації влади президента. Сьогодні, на жаль, є небезпека, що певне вузьке коло (хай навіть досвідчених і професійних) юристів створять фінальний текст, який буде затверджений поза проходженням у парламенті.

Адже поки що ігноруються пропозиції затвердження Верховною Радою, й ініціативу на себе перебрав президент. Він може бути гарантом Конституції, але ні в якому разі не може бути стороною контролю над процесом її підготовки. Це абсолютно невірний посил, який сьогодні започаткований.

У мене, на жаль, немає поки що і впевненості в тому, що сам цей процес не стане просто процесом відволікання громадян від дійсно важливих проблем сьогодення. Я ще раз наголошую, що не вважаю сьогодні це ключовою проблемою. Ключова проблема – це виконання існуючої Конституції, існуючих законів. На сьогоднішній день Україна не має антикорупційного законодавства, його просто немає; ті закони, які були вже прийняті, сьогодні відсунуті діючою владою, а нові не прийняті; сьогодні нехтується принцип законності навіть при прийнятті рішення про переформатування влади і монополізацію влади. Таким чином, ілюзій немає. І власне, якщо готувати Конституцію будуть ті, хто знаходиться при владі, то на мій погляд, це завершиться не тим результатом, якого очікує український народ».

Володимир Горбач: «Підозри в нинішній ситуації неминучі»

«Справді, без підозри ставитись до нинішньої ініціативи влади щодо конституційної реформи не можна. І ці підозри продиктовані тим роком знущання над Конститутуцією, який ми прожили в 2010-му. Бо всі ключові резонансні рішення, які ухвалювала нова влада, були або з порушенням Конституції, або з її ігноруванням. Наприклад, самий початок, формування коаліції в парламенті з «тушок». Потім угода з Росією про базування Чорноморського флоту, попри те, що Конституція це забороняє. І зрештою, рішення КС про повернення дії Конституції 96-го року – це вже фінал, апофеоз «топтання» по Конституції.

Тому зрозуміло, що підозри в такій ситуації неминучі, і вони роблять суспільний клімат несприятливим до будь-яких ініціатив влади щодо реформування Конституції, – навіть якби ці ініціативи робилися з найчистішими помислами. Тобто все, раніше зроблене, якраз налаштовує суспільство насторожено до такого роду ініціатив.

Навіщо це нинішній владі? Збагнути складно, оскільки вона сконцентрувала в своїх руках максимум повноважень, прав, можливостей, пільг і привілеїв і може почуватися доволі комфортно, – але чомусь таку ініціативу проголошує. Я бачу три моменти, які могли спричинити вчорашнє доручення президента Леоніду Макаровичу Кравчуку розробити і впровадити Конституційну Асамблею.

Перше – це, так би мовити, погляд у минуле. Що як під кінець своєї каденції Янукович зіткнеться з тим, що необхідно буде відповідати за ті всі знущання над Конституцією, які я перелічив? І ось тоді насправді вже не буде ні тієї Конституції, ні – відповідно – можливості притягти його чи нинішню владу до відповідальності за її порушення. Тобто це такий мотив «замітання слідів».

Другий можливий мотив. Все-таки проведення тих реформ, які сама влада називає непопулярними зменшить рейтинги нинішньої влади і персонально президента. Якщо в адміністрації президента будуть розуміти, що Янукович не має шансів перемогти в 2015-му році, вони зроблять усе, щоб повернутися до парламентської системи. І для цього потрібно буде, щоб ішов конституційний процес, який би завершився напередодні, умовно кажучи, передачі влади від Януковича вже парламенту.

Ну і є ще один момент – це безпосередній зовнішньополітичний тиск на українське керівництво, оскільки наша країна знаходиться під дуже серйозною залежністю від зовнішнього фінансування, кредитів, і думка наших західних партнерів єдино є така, яка може впливати на поведінку нинішньої влади. На опозицію влада не реагує, а реагує лише на зовнішній тиск.

Так от, неодноразові заяви Венеціанської комісії були спрямовані на те, що після цих усіх наших знущань над Конституцією в 2010-му році треба щось зробити з Конституцією, повернути її в конституційне русло. Цей зовнішній тиск і побажання також враховані при прийнятті вчорашнього рішення.

Ось такі три причини. Але тут не видно поки що фіналу, і швидкого фіналу не буде. Це просто влада хоче розпочати конституційний процес, щоб він був у неї підконтрольний. І щоб зі зміною ситуації чи обставин вона могла «розрулювати», повертати цей конституційний процес в необхідному їй напрямку. Ну, і цей процес буде достатньо довгим і затягнеться як мінімум до кінця першої каденції Януковича», – вважає експерт.

Відео - найголовніше

Футбол на протезах - завдяки майстрам з Данії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:29 0:00
XS
SM
MD
LG