Актуально
- Голос Америки
Невдачі в Афганістані викликали вагання адміністрації Байдена щодо України – оглядачі
Публікація урядового звіту про виведення американських військ з Афганістану викликала критику адміністрації Байдена та вказала на причину вагань США щодо підтримки України на початку російської агресії.
Документ, опублікований наприкінці цього тижня, описує на 12-ти сторінках причини невдалої евакуації американських військових з Афганістану. Як зазначають оглядачі, він відкрито не визнає жодних помилок, але він говорить про певні уроки, які були винесені з того часу, коли таліби захопили контроль над країною, попри багатолітні зусилля США з підготовкою та озброєнням афганської армії.
І звіті цитуються дані розвідки, які надто оптимістично оцінювали ситуацію з безпекою, і зазначається, що Байден дотримувався рекомендацій своїх військових командувань, здійснюючи виведення.
Деякі американські аналітики вважають, що хаотичне виведення американських військ з Афганістану, створило враження у президента Росії Володимира Путіна про слабкість американського командування. Про це у своїх численних публічних виступах говорила колишня високопосадовиця Державного департаменту Фіона Гілл.
Деякі члени американського Конгресу також переконані, що невдача в Афганістані «додала сміливості» Кремлю для широкомасштабного нападу на Україну.
«На мою думку, виведення американських військ з Афганістану і саме те, як це було зроблено адміністрацією Байдена, - це надихнуло Путіна. Дало йому помилкове відчуття безпеки, що американський уряд не втрутиться в цей конфлікт. Я думаю, що Афганістан додав їм сміливості, і я вважаю, що це було помилкою. Також помилкою було не діяти раніше, у сфері постачання зброї та підтримки України, коли Путін накопичував сили на кордоні», – сказав Майкл Лоєр, конгресмен-республіканець від штату Нью-Йорк у розмові з кореспонденткою української служби Голосу Америки Катериною Лісуновою.
Український політолог, директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик каже, що афганський досвід призвів до помилки і західних стратегів, які «мали перед очима приклад Аганістану, влітку 2021 року». На його думку, їх стримував страх повторити ту саму помилку – дати зброю тим6 хто не збирається оборонятися.
«Вони не помітили, що Україна – зовсім інший випадок. Україна виявилася не державою-невдахою, а имось діаметрально протилежним, міцною, стійкою державою з діючим урядом, дієздатною та героїчною армією, активним громадянським суспільством», –каже Дубовик у розмові з кореспонденткою Української служби Голосу Америки Тетяною Ворожко.
На думку багатьох вашингтонських оглядачів, було помилкою адміністрації не надавати Україні максимальну кількість зброї, щоб вона могла краще протистояти переважаючим російським силам. Афганський досвід грав у цей момент проти України, каже у розмові з Голосом Америки Адам Кінзінґер, колишній республіканський конгресмен зі штату Іллінойс.
«Ми трохи обпіклися з афганською армією під час падіння Афганістану, через неготовність наших партнерів воювати. З Україною все не так. Україна чітко дала зрозуміти: «Ми будемо воювати, але ви повинні надати нам зброю», – говорить політик.
Посолка України у США Оксана Маркарова каже, що дії українського керівництва швидко переконали Вашингтон, що ні про яке падіння столиці «за три дні» не йдеться. Президент і уряд залишилися у Києві, на відміну від афганського керівництва, і очолили збройну боротьбу проти агресора.
«Треба розуміти, що це на тлі того, коли дуже широко в пресі обговорювалась ситуація в Афганістані, коли лідери країни залишили країну, тут була зовсім інша реакція лідера, який сказав, що він залишається, і він залишився в ситуації, яка багатьом здавалась безнадійною», – наголошує українська дипломатка у розмові з Голосом Америки.
Також вона зазначає, що точно таку рішучість боронити країну продемонстрували і прості українці, незважаючи на прогнози росіян, і багатолітню роботу, спрямовану на розкол країни. У вирішальний момент українці проявили єдність і рішучість, каже дпломатка.
«Не знайшлось у нас більшості українців - ну ми-то про це знали - але всупереч пропаганді, яку полюбляли Росію, чи мали б зустрічати ці війська якимись там квітами. Ну нонсенс, але такий наратив був присутній, такий наратив точно просувався Росією», – каже Маркарова.
За її словами, «раптом всі побачили, що всі 40 мільйонів навіть тих, які були змушені в перші місяці виїжджати, рятувати дітей, виїжджаючи в Польщу, Німеччину чи в Америку», поверталися, чи навіть перебуваючи в інших країнах, підключалися у допомогу своїй країні. За її словами, дії самих українців «як мінімум зменшили негативні очікування».
Американські законодавці кажуть, що США потрібен був час для того, щоб зрозуміти різницю між українськими та афганськими військовими.
«Один із головних уроків полягає в тому, що ми не можемо дати людям те, чого вони НЕ хочуть, за що НЕ хочуть боротися. Саме це сталося в Афганістані. Ми витратили багато грошей, щоб зміцнити їхнє військо, але коли почалась битва, вони розвернулися і втекли. У той період я багато спілкувався з афганцями. Не порівнюйте їхніх військових з українськими воїнами. Українці мають відвагу. Вони б'ються до смерті. Зараз багато з них втрачають життя. Вони не кидають усе та тікають», – каже у розмові з Голосом Америки Джим Ріш, сенатор-республіканець зі штату Айдахо.
Нині провідна група республіканців у Конгресі обстоює надання Україні більшої допомоги для того, щоб вона могла швидше звільнити свою територію. Як повідомляв Голос Америки, під час нещодавніх слухань у Конгресі обговорювалося питання, як Україна використовує американську допомогу. Усі три керівники контролюючи органів повідомили законодавцям, що жодних серйозних порушень вони не знайшли, і вся фінансова та військова допомога використовується за призначенням.
Конгрес схвалив останній раунд допомоги в грудні минулого року. І хоча пакет був розрахований до кінця фінансового року у вересні, деякі військові аналітики кажуть, що він може бути вичерпаний уже до літа. Для схвалення нових асигнувань буде потрібна підтримка республіканців, які тепер мають більшість у Палаті представників. Деякі провідні республіканці діють на випередження, проводячи публічні слухання та відвідуючи Україну, щоб заручитися достатньою підтримккою, коли потрібно буде схвалити виділення нової допомоги.
Цього тижня Пентагон огололсив про два нові пакетів з уже схваленого фінансування, на суму 2,6 мільярда доларів. З 24 лютого 2022 року США пообіцяли надати Україні безпекову допомогу на суму понад 35,2 мільярда доларів, загалом США витратили на підтримку України після початку широкомасштабної російської агресії 113 мільярдів доларів.
За даними Пентагону, військові операції США в Афганістані з 2001 року обійшлися в 824,9 мільярда доларів. Дослідники Університету Брауна оцінюють загальну вартість операцій в Афганістані та Пакистані майже в 2,3 трильйона доларів.
Дивіться також:
Всі новини дня
ЗСУ тепер мають свій "фірмовий" почерк – унікальний шрифт, розроблений дизайнером із Сум. Відео
Збройні сили України тепер мають свій "фірмовий" почерк, унікальний шрифт, розроблений дизайнером із Сум. Які українські традиції використали в роботі над шрифтом для ЗСУ, і чому армія Німеччини користується стилем, який розробили росіяни?
- Голос Америки
Росія заблокувала експорт зерна з українських портів. ООН нагадує про голод, каже, що ситуація "дуже серйозна"
Російська федерація повідомила Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі про обмеження реєстрацій суден в українському порту Південний.
Незважаючи на загрозу продовольчої кризи та голоду у низці країн, Росія таким чином блокує експорт зерна з України та мотивує це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України.
Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.
“Ми стурбовані постійним уповільненням реалізації Чорноморської ініціативи”, - сказав Дюжаррік. Та зокрема повідомив, у травні експорт зерна та інших культур становив менше половини обсягів, відправлених у квітні. Так, у травні з українських портів вийшли 33 судна. Лише 3 з них – з порту Південний.
“Це дуже серйозна ситуація. Треба рухатися вперед. Ініціативу планується відновити 17 липня”, – сказав Дюжаррік.
Раніше ООН заявляла, що не має запасного плану на випадок, якщо Росія вийде з угоди, що дозволяє Україні експортувати зерно на міжнародні ринки.
“Глобальні гарячі точки голоду зростають, про що ми вас регулярно сповіщаємо”, - наголосив Дюжаррік. Він також запевнив, що секретаріат ООН надав практичні пропозиції “всім сторонам”.
Як повідомляв Голос Америки, 31 травня ООН заппропонувала Україні, Росії й Туреччині почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку через Україну. Це одна з “вимог” Кремля, у разі невиконання якої Росія погрожувала заблокувати експорт зерна з України.
Мінінфраструктури України 1 червня повідомила, що українська сторона надіслала листа до СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу. Йдеться про діяльність СКЦ у складі 3 інспекційних команд та 9 інспекцій на день. “Українські інспектори наразі перебувають в СКЦ та готові негайно приступити до роботи в разі відновлення реєстрації суден”, - інформує міністерство.
“Сподіваємося, що партнери по [зерновій - ред.] Ініціативі все ж таки знайдуть рішення та припинять цей шантаж Росії всього світу. Адже значення Зернової Ініціативи вже доведено світовим продовольчим ринком і світ не має мовчати”, - йдеться у оприлюдненій заяві Мінінфраструктури.
У ній також йдеться про 7 місяців “саботажу та гальмування роботи з боку російської делегації в СКЦ”, у результаті чого світ недоотримав мінімум 20 млн тонн продовольства.
За інформацією відомства, упродовж 10 місяців роботи Зернової ініціативи експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.
Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео
Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами Лісової пісні Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США.
Чи може Україна завдавати ударів по території Росії? Коментарі законодавців США. Відео
Упродовж травня Росія здійснює повітряні атаки на українські міста, зокрема на Київ, ледь не щодня. Як на це реагують в Конгресі? Що кажуть про можливість України завдавати ударів по території Росії? І як пропонують притягнути росіян до відповідальності?
- Голос Америки
Україна домагається чіткого плану щодо вступу в НАТО. Союзники узгоджують позиції
Північноатлантичний альянс має ухвалити рішення щодо членства України цього року, заявив президент України Володимир Зеленський на саміті європейських лідерів у Молдові у четвер.
Ця заява пролунала на тлі зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбувається в Осло, і на якій країни-партнери України, що допомагають їй відбити російську агресію, мають узгодити свої позиції щодо потенційного вступу України.
«Для України важливо отримати чіткий сигнал про перспективи членства в альянсі, що стане ще одним мотивуючим фактором для Збройних Сил України та всього українського народу», – заявив президент Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком.
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що місце України є в НАТО. Він написав про це на своїй сторінці у Twitter.
Після понад року російської агресії проти України уряд у Києві розглядає членство як найвищу гарантію своєї безпеки. Позицію України підтримують Східноєвропейські країни, які мали досвід російської чи радянської окупації.
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс нагадав, що Київ пережив два вторгнення, очікуючи на відповідь від НАТО протягом 14 років, після того, як на Бухарестському саміті НАТО у 2008-му році Україні пообіцяли членство в альянсі, але не прописали процедури, за якою Україна могла б набути це членство.
«Настав час сісти за стіл переговорів і знайти конкретну відповідь на питання, як Україна інтегруватиметься в НАТО і коли вона стане членом альянсу», – сказав глава МЗС Литви.
Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна підтримав цей заклик, додавши, що необхідно надати Києву надійні гарантії безпеки після війни, щоб не залишати сірих зон, якими може скористатися Росія.
Неочікувано для багатьох у своїй промові на конференції GLOBSEC, що проходила цього тижня у Братиславі, президент Франції Еммануель Макрон приєднав свій голос до голосів лідерів Східної Європи і наголосив, що Україна має отримати гарантії безпеки ще до вступу до НАТО.
Французький президент заявив, що союзники повинні включити Україну у «надійну архітектуру безпеки, яка також потрібна і нам».
«Я виступаю за надання суттєвих та потужних гарантій безпеки Україні з двох причин: Україна сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що розширення гарантій безпеки відповідає нашим інтересам», - сказав президент Франції.
Інші члени альянсу, зокрема Німеччина та Люксембург, наголосили на ризиках, пов'язаних з можливістю швидкого вступу України до НАТО.
Угорщина взагалі вважає, що це питання не може стояти на порядку денному саміту.
Експерти говорять, що рішення у Вільнюсі буде залежати передусім від Сполучених Штатів, які надають найбільшу військову підтримку.
Але у Вашингтоні мають побоювання, що вступ України до альянсу ще до завершення війни може спровокувати участь у конфлікті країн НАТО через застосування 5-ї статті Статуту НАТО про те, що напад на одну з країн НАТО означає напад на весь альянс.
На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Осло генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ наголосив, що «двері НАТО залишаються відкритими», і всі члени НАТО погоджуються, що Україна стане членом альянсу, «коли настане відповідний час».
Він додав, що головне зараз – забезпечити перемогу України, «тому що лише з незалежною, суверенною Україною в Європі взагалі можна вирішувати питання членства», та інші питання, які постануть вже після того, як війна закінчиться.
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «однією з головних причин успіху, якого Україна досягла у відсічі російській агресії», була єдність НАТО у підтримці України.
«Ми з першого дня говорили, що ми будемо робити і щодо підтримки України, і щодо тиску на Росію, і щодо зміцнення власного альянсу. Ми зробили те, що сказали, і будемо далі це робити», – сказав Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з Єнсом Столтенберґом в Осло.
Форум