Спеціальні потреби

Актуально

"Частина спадщини, за яку українці зараз борються". У Мадриді представили картини репресованих в СРСР українських модерністів

Робота «Експериментальне життя» Олександра Богомазова - серед понад 50 картин на виставці українського авангарду з українських колекцій, які представлено в музеї Тіссен-Борнесміса в Мадриді. Іспанія, 29 листопада 2022 року. REUTERS/Juan Medina

В одному з найвідоміших музеїв світу у Мадриді відкрилась виставка евакуйованих під обстрілами з Києва картин українських авангардистів початку ХХ століття.

"Представлено український авангард, який став предтечою модернізму у західній Європі", – сказала в інтерв'ю іспанському виданню El Pais патронка Національного музею Тіссен-Борнеміса баронеса Франческа Тіссен-Борнеміса.

"Подорож під обстрілами півсотні картин українських художників до музею Тіссена в Мадриді", так у статті описує пригоду музейників під час війни культурна оглядачка El Pais.

Іспанське видання розповідає, що в середині листопада, коли картини українських модерністів готували для мадридської виставки, Київ уже зазнавав сильних атак Росії, тому мистецькі роботи супроводжував військовий конвой.

У заяві ініціативи Museums for Ukraine "Музеї для України", групи музеїв, які співпрацюють, щоб допомогти охороняти культурну спадщину України, мовиться, що роботи, позичені Національним художнім музеєм України та іншими музеями країни, "були таємно упаковані" у вантажівки та вивезені з Києва 15 листопада.

Дорогою на захід, що складала 3,5 тисячі кілометрів, шлях по українській землі до польського кордону, був особливо напружений, що "вантажівки мусили проходити через зони неочікуваного потужного ракетного обстрілу" в районі Львова, а потім ще кілька днів простояли на польському кордоні, додається у заяві.

"Ця виставка є найповнішим на сьогодні оглядом українського авангардного мистецтва у великому європейському музеї", – зауважують у "Музеях для України".

«Портрет» Костянтина Єлєва та «В тирі» Семена Йоффе серед картин, привезених із Національного художнього музею та Київського музею театру, музики та кіно. Виставка у музеї Тіссен-Борнесміса в Мадриді, Іспанія, 29 листопада 2022 року. REUTERS/Juan Medina
«Портрет» Костянтина Єлєва та «В тирі» Семена Йоффе серед картин, привезених із Національного художнього музею та Київського музею театру, музики та кіно. Виставка у музеї Тіссен-Борнесміса в Мадриді, Іспанія, 29 листопада 2022 року. REUTERS/Juan Medina

Як повідомляє американський телеканал CNN, Тіссен-Борнеміса заснувала ініціативу Museums for Ukraine невдовзі після вторгнення Росії в Україну.

Ми хотіли виступити як захисники цих надзвичайно унікальних і рідкісних творів, а також зробити це, відзначаючи цінність величезної спадщини України
Франческа Тіссен-Борнеміса

Агентство Associated Press пише, що центральна концепція виставки полягала в тому, щоб протистояти наративу Росії про те, що України не існує, а її мистецтво насправді є російським, як його часто представляли на Заході раніше.

"Ми хотіли виступити як захисники цих надзвичайно унікальних і рідкісних творів, а також зробити це, відзначаючи цінність величезної спадщини України, яка була повністю забута та привласнена Росією протягом останніх десятиліть", – сказала Тіссен-Борнеміса.

"У центрі бурі” відроджує маловідомий на Заході розділ європейського модернізму і представляє орієнтовно 70 робіт таких художників як Олександр Богомазов, Василь Єрмілов, Борис Косарев, Вадим Меллер, Віктор Пальмов та Анатоль Петрицький. Виставка включає неовізантійський живопис послідовників Михайла Бойчука та експериментальні роботи учасників Культур-Ліги, які пропагували своє бачення сучасного українського та єврейського мистецтва відповідно. На виставці представлено творчість Казимира Малевича та Еля Лисицького – авангардистів світового рівня, які творили в Україні, а ткож відомих художників, які народилися та розпочали свою творчість в Україні, але стали відомими за її межами, зокрема Олександри Екстер, Володимира Баранова-Россіне та Соні Делоне, мовиться у повідомленні музею. REUTERS/Juan Medina
"У центрі бурі” відроджує маловідомий на Заході розділ європейського модернізму і представляє орієнтовно 70 робіт таких художників як Олександр Богомазов, Василь Єрмілов, Борис Косарев, Вадим Меллер, Віктор Пальмов та Анатоль Петрицький. Виставка включає неовізантійський живопис послідовників Михайла Бойчука та експериментальні роботи учасників Культур-Ліги, які пропагували своє бачення сучасного українського та єврейського мистецтва відповідно. На виставці представлено творчість Казимира Малевича та Еля Лисицького – авангардистів світового рівня, які творили в Україні, а ткож відомих художників, які народилися та розпочали свою творчість в Україні, але стали відомими за її межами, зокрема Олександри Екстер, Володимира Баранова-Россіне та Соні Делоне, мовиться у повідомленні музею. REUTERS/Juan Medina

За словами організаторів виставки "У центрі бурі. Модернізм в Україні 1900–1930-х років", українські музеї та приватні колекціонери віддали на виставку найцінніші картини – відомих на Заході Михайла Бойчука, Казимира Малевича та Еля Лисицького, а також менш знаних в Європі українських художників – Олександра Богомазова, Василя Єрмілова, Бориса Косарева та інших, чия творчість розвивалася "на складному соціально-політичному тлі розпаду імперій, Першої світової війни, революцій 1917 року з подальшим короткочасним здобуттям незалежності Українською Народною Республікою (1917–20) і створенням Радянської України".

Українські куратори виставки на сторінці мадридського музею пояснюють, що багато з представлених художників були репресовані у часи сталінських репресіїй проти української інтелігенції. Одна з українських кураторок виставки Катя Денисова каже, що сподівається, що українське авангардне мистецтво розкаже світу історію творення та опору українців.

"Це невід’ємна частина нашої спадщини, нашої культури в Україні. Це те, за що українці зараз борються", – розповіла Денисова Reuters.

Паралелі тим часом на початку ХХ-го століття, коли українці мусили виборювати своє право на існування, на думку Франчески Тіссен-Борнеміси, очевидні.

"Ця виставка має на меті відновити історію модернізму в Україні. Оскільки ми спостерігаємо, як історія повторюється, ця виставка є потужним нагадуванням про те, наскільки ми близькі до чергової катастрофи, – сказала вона Аssociated Press. - "З кожним днем стає все ясніше, що війна [президента Росії Володимира] Путіна проти України полягає не лише в крадіжці території, але й у контролі наративу нації та її культурної спадщини".

Виставка пробуде в Мадриді до 30 квітня, де вхід для громадян України буде безкоштовним, а потім відправиться до німецького Музею Людвіга в Кельні, де вона пробуде до вересня наступного року.

У статті використано матеріали Аssociated Press, Reuters, CNN, El Pais

Всі новини дня

У Росії арештовують за прапор власних Повітряно-космічних сил, бо він синьо-жовтий – британська розвідка

Мітинг біля російського консульства у Франкфурті, Німеччина, 31 травня 2023 р. AP Photo/Michael Probst

Міністерство оборони Великої Британії опублікувало дані розвідки про те, як співробітники російських спецслужб тлумачать “драконівське законодавство Росії”. Йдеться, зокрема, про хвилю арештів, причиною яких стало використання синьо-жовтої символіки.

У тому числі, представники Національної гвардії Росії заарештували 22-річного чоловіка поблизу Санкт-Петербурга за демонстрацію прапора власних Повітряно-космічних сил Росії. Причиною затримання стали кольори прапора – синьо-жовті.

Крім того, раніше арештували працівницю будинку престарілих, яка одягла на роботу синьо-жовту куртку.

Публічна демонстрація синьо-жовтих речей у Росії є поза законом, оскільки це може свідчити про непомітну підтримку України – припускає Міноброни Великої Британії.

А придушення таких проявів, вважають у британській розвідці, “підкреслює невпевненість та параноїдальні настрої російських чиновників щодо того, що вважається допустимим у дедалі більш тоталітарній системі”.

Водночас розвідка інформує, що критика арештів пролунала “з неочікуваного боку” – від ультранаціоналістичної і провоєнної Ліберально-демократичної партії Росії, чия власна символіка містить жовтий і синій кольори.

Генсек НАТО у Стамбулі переконував Ердогана не протидіяти вступу Швеції до Альянсу

Генсек НАТО Єнс Столтенберґ і президент Туреччини Реджеп Ердоган у Стамбулі, Туреччина, 4 червня 2023 р. Murat Cetinmuhurdar/Handout via REUTERS

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у Стамбулі обговорив із президентом Туреччини Реджепом Ердоганом порядок денний липневого саміту Альянсу, що триватиме у Вільнюсі. Зокрема, йшлося про підтримку України та про членство Швеції у НАТО. Генсек заявив, що сподівається якомога швидше завершити приєднання країни до Альянсу.

Столтенберґ повідомив турецькому президенту, що Швеція “зробила значні конкретні кроки, щоб задовольнити занепокоєння Туреччини” – інформує офіційний сайт Альянсу. Як повідомляв Голос Америки, саме Туреччина (разом з Угорщиною) зволікала із ратифікацією членства Швеції в НАТО.

Кроки Швеції, за словами Столтенберґа, включали внесення поправок до конституції країни, припинення ембарго на поставки зброї та активізацію співпраці в боротьбі з тероризмом.

Генсек НАТО наголосив, що “Швеція виконала свої зобов’язання” і додав, що “було важко бачити демонстрації проти Туреччини та проти НАТО у Швеції”, але закликав не дозволити їх організаторам досягти успіху в спробах заблокувати антитерористичну співпрацю та вступ Швеції до НАТО.

Йдеться зокрема про акцію у Стокгольмі, учасники якої спалили Коран. Як повідомляла агенція Reuters, Ердоган тоді заявив, що Швеції не варто очікувати підтримки Туреччини щодо її членства в НАТО.

Столтенберґ подякував президенту Туреччини за “рішучу підтримку України”, у тому числі щодо Чорноморської зернової ініціативи.

Дивіться також:

Росія мілітаризує суспільство, залучаючи дітей до підтримки війни – ЗМІ

На архівному фото: "Дитячий парад" у Ростові-на-Дону, Росія. AP Photo

У російських школах впроваджують навчальну програму з наголосом на героїзації армії, водночас демонізуючи Захід як “бандитів”. Тему снайперів додано навіть до програми з математики початкової школи – пише видання New York Times.

"Воєнні" букварі та пластикові гвинтівки

Армійської теми у Росії торкаються навіть букварі, а, наприклад, на змаганнях із плавання у Магнітогорську підлітки пірнали в басейн у камуфляжній формі, інші учасники одягали на спини моделі автоматів Калашникова.

“Ці зусилля є частиною масштабної кампанії Кремля з мілітаризації російського суспільства, навчання майбутніх поколінь шанобливому ставленню до армії та подальшого закріплення наративу президента Путіна про те, що “на нашій батьківщині знову розв’язана справжня війна”, - пише New York Times.

За інформацією видання, так Кремль сподівається переконати громадськість активно підтримувати військові зусилля, а молодих чоловіків – воювати.

Найкращий можливий спосіб мобілізувати суспільство – це промивання мізків молоді.
Грег Юдін
“Вони намагаються націлитися на людей, які мають найменше ресурсів, — цитує NYT Грега Юдіна, російського соціолога, який проводить дослідження в Прінстонському університеті в США. – Найкращий можливий спосіб мобілізувати суспільство – це промивання мізків молоді”.

Про мілітаризацію російських шкіл повідомляв і журнал Economist. За інформацією видання, у рамках “історичного квесту” діти у Росії стріляли із пластикових гвинтівок і кидали гранати в імітацію танка. Учасникам одягли радянські солдатські кашкети, а на футболках працівників музею, де відбувався квест, була вишита літера Z – символ підтримки вторгнення Росії в Україну.

Шкільні програми із прищеплення “російських цінностей” на противагу західним покликані виправдати російську війну, а за задумом організаторів “у дітей повинно бути позитивне враження від армійського життя, адже багато з них незабаром можуть піти в армію” – пише Economist.

Видання наводить дані опитування російської організації “Левада-Центр”, згідно з якими, близько 80% росіян підтримують відновлення піонерської організації. І 87% людей віком від 55 років були “зацікавлені” у цьому.

Водночас дослідники російської Вищої школи економіки перед вторгненням Росії до України заявляли, що молодь, згідно з опитуваннями, віддає перевагу менш ідеологічним громадянським активностям, наприклад місцевим громадським роботам.

Російська "Юнармія" як "мілітаризація дітей"

Російська “Юнармія” (організація, заснована Міністерством оборони РФ у 2016 році), яка навчає дітей військовим навичкам у літніх таборах, стверджує, що нараховує 1,35 мільйона членів по всій Росії. До організації приймають школярів віком від 8 років.

Як повідомляло раніше Радіо Свобода, Росія почала створювати загони «Юнармії» навіть на тимчасово окупованих територіях півдня України. Мер Меліотополя Іван Федоров заявляв, що російські окупаційні сили "посилюють ідеологічний тиск" на дітей і молодь. За словами мера, "у школах навчають за російськими підручниками з відповідним тлумаченням історії, старшокласникам планують викладати початковий військовий вишкіл, тобто готують до можливої участі у так званих "добробатах".

Іван Федоров назвав цей процес "мілітаризацією дітей".

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що "викликає хвилювання мілітаризація освіти та російська пропаганда, спрямована на українських дітей". Лубінець зазначив, що Росія такими діями виховує в неповнолітніх ненависть до рідної держави та "бажання мститися за війну, але не росіянам, а Україні". За словами Лубінця, такі дії є "проявом геноциду" та однією з форм примусу до подальшої служби у збройних силах Росії.

Найбільша частина переговорів про вступ України до ЄС стосується сільського господарства – міністр

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський

Україна набагато більша за всіх інших нових членів ЄС у сфері сільського господарства, тож це, імовірно, змінить деякі правила в ЄС. Наразі ця сфера є найбільшою частиною євроінтеграційних переговорів.

Про це в інтерв'ю керівниці мовлення Голосу Америки у Східній Європі Мирославі Гонгадзе розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

За його словами, серед документів, які Україна повинна узгодити із законодавством ЄС, приблизно 40% стосується саме сільського господарства та продуктів. Це найбільша частина переговорів.

Зараз українські фермери намагаються врятувати бізнес в умовах війни та російської блокади експорту українського зерна. “Вони намагаються отримати якийсь прибуток, але наразі їм це не вдається. Для більшості з них головна мета – зберегти бізнес”, - каже міністр. За його словами, війна вплинула і на доставку, і на виробництво. “Українські фермери працюють у дійсно складних умовах, під ударом, під бомбардуванням. Самотужки розміновують землю”, - додав Сольський.

За його словами, нинішня найнижча ціна на зерно викликана не лише тим, що місцеві компанії експортують багато зерна з України, а й тим, що інші країни світу виробляють багато зерна протягом цього нового сезону, особливо Бразилія. “Отже, ми повинні пояснити це всім громадам, усім спільнотам фермерів, і вони повинні це зрозуміти”, - каже Сольський.

За інформацією Миколи Сольського, з врожаю минулого сезону Україна має на експорт ще близько 9-10 мільйонів тонн зерна, олії та подрібнених продуктів з соняшнику і сої тощо.

Як повідомляв Голос Америки, Росія заблокувала експорт зерна з українських портів усупереч попереднім домовленостям, мотивуючи це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України. Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.

За інформацією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, з серпня 2022 року, коли стартувала реалізація Зернової ініціативи, з українських портів "Південний", "Чорноморськ" та "Одеса" експортовано понад 30 мільйонів тонн продовольства.

Через російську блокаду експорту щонайменше 10 країн недоотримують продовольство. "Для амортизації завданої шкоди плануємо збільшувати пропускну спроможність Дунайського портового кластеру", - повідомив під час візиту на Одещину президента України Володимира Зеленського віце-прем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

Face to Face. Врятовані обличчя захисників. Відео

Face to Face. Врятовані обличчя захисників. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:50 0:00

Після поранень обличчя, українські військові часто потребують складних пластичних операцій. Місія хірургів зі США Face to Face допомагає українським колегам здобувати знання у складних випадках реконструкції лиця та шиї.

Більше

Відео - найголовніше

Face to Face. Врятовані обличчя захисників. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:50 0:00
XS
SM
MD
LG