Спеціальні потреби

Актуально

Українські науковці у США випробовують революційний метод діагностики та лікування раку

У штаті Орегон у місцевому університеті вчені працюють над перспективною нанотехнологією діагностики та лікування раку. Очолюють дослідження українські науковці. Сімейне подружжя Олена та Олег Таратула винайшли метод, який дозволяє виявляти злоякісні пухлини на ранній стадії і видаляти з організму усі ракові клітини.

Наномедицина - серед пріоритетних галузей розвитку медицини майбутнього. Технології наночастинок допомагають діагностувати, попередити чи вилікувати хворобу. У Сполучених Штатах на цю галузь покладають неабиякі сподівання і фінанси. Зокрема, в Університеті Орегона розвитком нанотехнологій займається Лабораторія Таратул. Її заснували українські науковці Олена та Олег Таратули. Серед їхніх найперспективніших розробок – нанотехнологія діагнозу та лікування ракових пухлин. Винахід, що допомагає виявити пухлину на ранній стадії і видалити з організізму всі ракові клітини, має високі шанси потрапити в американські лікарні.

Речовина, що знаходить в організмі ракові клітини, допомагає їх візуалізувати і навіть знешкодити – результат кількарічних досліджень у галузі наномедицини дослідників Орегонського університету.

«Наночастинки використовуються для доставки барвника до ракової пухлини, щоб діагностувати рак, спостерігати за його ростом, і також, коли рак видаляється, щоб зробити так, аби нічого з ракової пухлини не лишилось в тілі» каже дослідник Орегонського університету Кенон Шуман.

Винайшли цю речовину двоє професорів – подружжя емігрантів з України - Олена та Олег Таратули. Чотири роки вони випробовували різні варіанти синтезу речовин, - розповіла Олена, і те, що шукали, як виявилось, має надзвичайно простий склад.

«Барвник – в органічному розчиннику, а полімер – у воді. Коли ми їх змішуємо разом і випаровуємо органічну частину, вона дає нам ці наночастинки», - розповідає професор фармацевтики Олена Таратула-Богун. «Під дією світла вони можуть знайти і візуалізувати ракову пухлину, а також продукувати тепло, яке і вбиває ракові клітини».

Свій винахід дослідники з успіхом випробували у лабораторії, названій на їх честь при Орегонському університеті.

«Ось в цю білу мишу лікарі ввели речовину, яку виробили в лабораторії Таратул. Минуло 24 години. Онкохвора миша має пухлину на задньому стегні. І ця пухлина в останні години вбирала в себе цю речовину. Тепер через камеру з інфрачервоним світлом можна бачити, де найбільше накопичена ця речовина. Відтак лікарі будуть знати, яку ділянку тканини потрібно видаляти», - пояснює журналіст "Голосу Америки" Ярина Матвійчук, яка побувала в лабораторії Таратул.

Тепер дослідники працюють над тим, щоб почати клінічні випробування. Олена доводить, речовина абсолютно безпечна для людини.

«Насправді це барвник, який поглинає світло в інфрачервоному спектрі, оточений нетоксичним полімером, затверджений інспекціями охорони здоров’я, що його можна використовувати в людському організмі», - розповідає Олена Таратула-Богун.

При цьому дослідники наголошують, видалити злоякісні пухлини цілком є дуже важливо.

«Той рак, що лишився невидаленим, його клітини продовжують рости, і це спричиняє повернення цієї хвороби. І якщо рак повертається, є великий ризик, що з’явиться стійкість до хіміотерапії», - каже Кенон Шуман, дослідник лабораторії Таратул, Орегонський університет.

Для тривалих досліджень науковцям потрібно чимало ракових клітин. Їх вирощують в спеціальній кімнаті. Тут стерильне середовище. Кілька комп’ютерів, холодильник, шафки для зберігання клітин.

«Ми вирощуємо тут ракові клітини, взяті з пухлин або з інших поверхонь, ось у цих пляшках. Коли клітини виростають, ми їх розділяємо, кладемо в іншу пляшку, де вони знову ростуть», - розповідає Анна Лоренц, аспірантка Орегонського університету.

Чи це безпечно працювати з раковими клітинами? «Так, я маю захисний одяг, він трохи захищає мене від цих клітин. Але значною мірою він захищає ці клітини від забруднюючих частинок. Ось вони зараз в цій пробірці. Ми намагаємось не мати прямого контакту з ними», - каже аспірантка.

В інкубаторах створене ідеальне середовище для розмноження ракових клітин.

«Клітини раку яєчників дуже швидко ростуть, а клітини раку простати повільно ростуть. Ми як науковці зацікавлені якомога швидше зробити аналіз, тому ми любимо працювати з клітинами раку яєчників, бо вони швидко виросли, ми зробили свої тести і знаємо, чи наночастинки працюють чи ні», - каже Олена Таратула-Богун, професор фармацевтики.

Ось на екрані комп’ютера дослідниця показує нам дорослі онкоклітини. Інколи, можна їх побачити і в житті – у вигляді маленьких сірих частинок.

У лабораторії Таратул працює 10 науковців. Крім діагностики та лікування раку, вони також досліджують можливість вирощувати м’язи та проводити генну, термо, фото терапію.

Кенон Шуман каже, в жодній науковій лабораторії не почувався настільки по-сімейному, як у Таратул. «Ні, ми не друзі, ми не колеги. Ми – сім’я. У нас дуже дружній колектив, сміємось, плачемо, кричимо один на одного, це чудово. Я в багатьох лабораторіях працював раніше, і жодна з них не була настільки привітною, як ця», - ділиться Кенон Шуман, дослідник в Орегонському Університеті, Лабораторія Таратул.

Науковці називають винахід Таратул «надзвичайно перспективним», який може змінити медицину майбутнього. «Ми насправді не маємо жодного ефективного способу сфотографувати ракову пухлину так, щоб допомогти хірургу видалити абсолютно усі уражені раком клітини. І цей винахід може вирішити цю проблему. Він має великий потенціал стати успішним у використанні в лікарнях»,- каже професор Орегонського університету Адам Алані.

При цьому, каже професор, у дослідників попереду найважливіший крок – перенести випробування з тварин на людину. Якщо тести спрацюють, винахід української пари з Орегону допоможе рятувати життя мільйонів людей.

Дивіться також: Українець створив книжкову крамницю, що стала однією з найбільших у світі

Українець створив книжкову крамницю, що стала однією з найбільших у світі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:56 0:00

Всі новини дня

ЄС погодив восьмий пакет санкцій проти РФ

Belgium, Brussels, EU Flag

Євросоюз погодив восьмий пакет санкцій проти проти Росії через агресію проти України і влаштовані Кремлем на окупованих українських територіях псевдореферендуми про приєднання до РФ.

«Комісія вітає ухвалення Радою восьмого пакета суворих санкцій проти Росії за її агресію проти України. Цей пакет, який був тісно погоджений із нашими міжнародними партнерами, є відповіддю на ескалацію і незаконну війну Росії проти України, що триває, зокрема шляхом незаконної анексії української території на основі фіктивних «референдумів», мобілізації додаткових військ та відкритих ядерних погроз», – йдеться у повідомленні Єврокомісії.

У пакет санкцій потрапила заборона на транспортування нафти вище за встановлену стелю цін, обмеження на імпорт сталевої продукції, деяких видів пластмас та хімікатів. Росіянам буде заборонено користуватися європейськими криптогаманцями. Європейським компаніям забороняється надавати Росії IT- та юридичні послуги, розробляти архітектурні та інжинірингові проєкти, йдеться на сайті Ради Європи.

У Росію буде заборонено експорт цивільної зброї та військового транспорту та розширеного списку продукції, що використовується в авіаційній галузі.

Зазначається, що санкції позбавляють російську армію та її постачальників додаткових конкретних товарів та обладнання, які необхідні для ведення війни на території України. Пакет також закладає основу необхідної правової бази реалізації обмеження ціни на нафту, передбаченого G7.

Єврокомісія 28 вересня запропонувала новий пакет санкцій проти Росії через проведені нею псевдореферендуми на окупованих українських територіях.

Перший саміт Європейської політичної спільноти, в якій нема місця Росії Путіна

Жозеп Боррель

Представники 44 країн Європи зібралися у Празі на перший саміт Європейської політичної спільноти - нового об'єднання практично усіх держав Європи, крім Росії.

Український президент Володимир Зеленський братиме участь у саміті з допомогою відеозв’язку.

Неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна...

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель назвав ідею Європейської політичної спільноти (ЄПС) одним з наслідків війни Росії проти України і частиною «переосмислення і реформування ширшого європейського порядку понад роботою ЄС і НАТО».

Боррель наголосив, що «Росія залишається географічним сусідом і членом міжнародної системи, але зараз європейці вимушені будувати Європейську політичну спільноту без путінської Росії».

«У найближчому майбутньому і можливо допоки Путін залишається при владі неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна, яка поважала б спільні принципи», - сказав посадовець напередодні саміту.

Жозеп Боррель окремо застеріг, що «ЄПС не може бути альтернативою для розширення ЄС (тобто ерзацом, або заміною повного членства в ЄС)».

23 червня Європейський Союз офіційно надав Україні статус кандидата на членство в ЄС, але в той час як лунають різні оцінки щодо тривалості процесу вступу, українські лідери наголошують, що вони проти затягування.

Ідея Макрона

Пропонуючи Європейську політичну спільноту, президент Франції Еммануель Макрон у травні цього року заявив, що російська війна проти України, на тлі прагнень українців і таких країн як Молдова та Грузія приєднатися до Європейського Союзу підштовхує до «потреби переосмислити географію та організацію нашого континенту».

За його словами «та нова європейська організація дозволила б демократичним європейським державам, які поділяють наші спільні цінності, знайти новий простір для політичного співробітництва і співпраці в галузі безпеки, енергетики, транспорту, інвестицій, інфраструктури і вільного пересування людей, особливо нашої молоді».

Макрон тоді вважав за потрібне наголосити, що «приєднання до неї не обов’язково виключало б майбутній вступ в Європейський Союз», ймовірно маючи на увазі Україну, а також додав, що та спільнота «не була б з закрита для тих, хто вийшов з ЄС», вказуючи, очевидно, на Велику Британію.

Участь Британії

У той час як колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, зробивши вихід з ЄС своїм принциповим досягненням, демонстративно уникав участі в зібраннях, влаштованих Євросоюзом, його наступниця на посаді Ліз Трас поїхала на саміт ЄПС у Празі.

Напередодні вона заявила, що головним своїм завданням бачить «зміцнення підтримки України та активізацію колективних дій щодо енергетичної безпеки, міграції та втілення пріоритетів Великої Британії».

«Європа постала перед своєю найбільшою кризою з часів Другої Світової війни. І ми подолали її згуртовано і рішуче… Нам треба і надалі стояти твердо, щоб забезпечити перемогу України у цій війні, а також, щоб дати раду стратегічним викликам, які ця війна виявила», - йдеться в офіційній заяві від імені Ліз Трас.

Дивіться також:

Як війна вплинула на українську економіку та що потрібно для її відновлення. Відео

За прогнозами Світового банку, економіка України цьогоріч впаде на 35%. Ірина Соломко дослідила, як війна вплинула на українську економіку, і скільки часу та грошей потрібно на її відновлення.

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:25 0:00

Для вимушених переселенців з України у каліфорнійському окрузі Оранж організували спеціальний притулок. Про те, як там живуть родини із Запоріжжя, Слов'янська, Києва та Криму дізнавалась Христина Шевченко.

Реакції учасників Варшавського безпекового форуму на військові успіхи України. Відео

Які оцінки ходу війни дають учасники Варшавського безпекового форуму, що пропонують робити, аби запобігти потенційній ядерній загрозі від Росії – подробиці від Мирослави Гонгадзе, яка стежила за усіма головними подіями Безпекового форуму у Варшаві.

Більше

XS
SM
MD
LG