Спеціальні потреби

Актуально

Як українці в Філадельфії вже понад століття зберігають українські традиції та мову

За роки перебування у США, українська громада створила чимало установ та організацій, розбудувала церкви, школи та бізнеси по всій країні. Громада міста Філадельфія та її передмістя - одна з найбільших, найуспішніших та найактивніших. Окрім традиційних церков, місцевих українців об’єднує Український освітньо-культурний центр. Там побували Наталія Леонова та Дмитро Савчук.

Український освітньо-культурний центр служить українській громаді Філадельфії вже майже 40 років. Створений зусиллями батьківського комітету української суботньої школи, сьогодні Центр – це домівка для понад тридцяти українських організацій.

"Що це значить - служити? Мати садочок, мати українську школу, мати кредитівку, що знаходиться у нас в приміщенні, мати Союз Українок. Ми маємо українську бібліотеку, ми маємо три хори, окремо дитячий хор, ми маємо Пласт і СУМ", - розповідає президент Українського освітньо-культурного центру Андреа Жаровська .

Для наймолодших тут працює дитячий садочок «Світличка», всі вихователі – з України, мають педагогічну освіту, спілкування виключно українською.

"Ми святкуємо всі українські свята, які їх однолітки, наші родичі, наші родини святкують в Україні. Ми стараємось тут дітям прищепити любов та знання того, що ми є українці. Посіяти в ті маленькі сердечка зерна. Ми надіємось, що вони проростуть плодами. З самих перших часів існування "Світлички", з того часу як вона започатковувалась, основними засадами, фундаментом, було два гасла – це Бог та Україна. У нас кожний день починається з молитви. Це все є підґрунтя того, що наші вихованці виростуть справжніми українцями і тут, так далеко від України, але будуть знати, що вони є українці", - каже адміністратор "Світлички" Руслана Фартачук.

Годують вихованців виключно домашньою кухнею – борщем, варениками, дерунами. Батькам, як запевняють у «Світличці», турбуватися за малечу не треба.

"Ми стараємось бути не як садочок просто, а як родинний садочок, тобто у нас вихователька може взяти на руки, приголубити. Якщо дитина не хоче спати, вона заколише її. Це є як стосунки справді бабусі та мами вдома. Тобто вони передають нам дітей зранку, і вони знають, що діти є у безпеці і в любові перш за все", - ділиться адміністратор.

Український освітньо-культурний центр у Філадельфії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:37 0:00

Втім, головне, кажуть батьки - тут закладають основи української мови.

"В кінцевому рахунку - це питання української мови та культури. Тому що піти в американську школу – і воно швидко все зникає та забувається. А як вони вже мають ту основну базу до 5-6 років, та українська мова все-таки лишається", - каже мама Іванна Плахта.

А поглибити знання мови, історії та традиції випускники дитячого садочку можуть у суботній школі. При ній також працює молодіжний громадський центр – для суспільно активних учнів.

"Ми повинні плекати наших дітей, робити їх свідомими громадянами і давати їм поштовх для того, щоб вони йшли у велику політику. Ми вирішили, що ми закцентуємо увагу на наших дітях-підлітках. Тому був створений спеціальний громадський клуб при українській школі, куди увійшли діти-підлітки, які цікавляться громадським життям. Потрошку-потрошку їх не тільки почало цікавити спілкування з конгресменами, з представниками уряду і так далі. Вони почали з нами їздити на зустрічі в Конгрес. Вони проявляють дуже великий інтерес, активність, і я сподіваюь, що ми ростимо свого роду майбутніх конгресменів чи сенаторів", каже громадська активістка Ірина Мазур.

Особливо пишаються в центрі партнерством з танцювальним колективом «Волошки», який конкурує за державні гранти з престижними Філадельфійським симфонічним оркестром та Пенсильванським балетом. Художній керівник колективу Тарас Левицький називає своїх танцюристів культурними дипломатами України.

"Наша публіка це переважно американці, ми також буваємо в Канаді і ми працюємо як посли української культури в Америці. Цього року ми працювали з кримськими татарами в Києві, ставимо кримсько-татарський номер, щоб американці знали, що в нашій програмі є номери з цілої України. Є Закарпаття, є Волинь, є центральна Україна. Також тепер буде Кримсько-татарський номер", - розповідає художній керівник ансамблю "Волошки" Тарас Левицький.

Тарас також ставить українські номери для американських колективів. Цього року він допомагає Пенсильванському балету опанувати гопака.

Ансамбль «Волошки» протягом 25 років існування намагається підтримувати тісну співпрацю з майстрами та музикантами в Україні.

"Ми вже 25 років пишемо музику в Україні. Симфонічний оркестр пише нам. Всі костюми зшиті в Україні. Я би сказав, що за 25 років ми вклали понад 700 тисяч доларів з тих грантів, які ми отримуємо, ми вклали в українську роботу художню в Україні", - ділиться Левицький.

Співпрацюють вони і з місцевими українськими організаціями. В Українському центрі для цього створені ідеальні умови.

"Це такий дуже енергійний центр, тут все є. Тут всі збираються, кожен знає, що роблять інші, і це є плюс. Колись було так, що діаспора була розсіяна по цілій Філадельфії, а зараз ми всі знаходимось в одному місці, і легше робити спільні проекти. І їх є зараз дуже багато у Філадельфі", - каже художній керівник ансамблю "Волошки".

"Ми тут є як мурашник. 420 дітей. Кухня варить, смажена цибуля, вареники можна замовити, щось полагодити, або просто прийти на виставку, показ фільму", - каже президент Українського освітньо-культурного центру Андреа Жаровська .

Українська громада Пенсильванії вважається однією з найбільш динамічних та активних в США.

Дивіться також: Українські мисткині з гурту Dakh Daughters підкорюють Америку

Українські мисткині з гурту Dakh Daughters підкорюють Америку. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:12 0:00

Всі новини дня

«Рамштайн-2»: у Пентагоні заявили про друге засідання контактної групи з оборони України

Речник Пентагону Джон Кірбі.

У понеділок, 23 травня, за ініціативи очільника Пентагону Ллойда Остіна представники понад 40 країн світу візьмуть участь у другому засіданні контактної групи з оборони України – так званій «Рамштайн-2». Про це заявив речник Пентагону Джон Кірбі.

Мета засідання, яке відбудеться онлайн, – скоординувати зусилля для подальшої військової підтримки України. Перед тим, як повідомив Кірбі, міністри оборони США та України обговорять військові потреби телефоном.

Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив 21 травня у твітері, що мав розмову з очільником Міноборони США Ллойдон Остіном.

«Ми обговорили нинішні зусилля української армії для відбиття збройної агресії Росії. Ми також обговорили в онлайн-режимі майбутню зустріч у форматі «Рамштайн-2», де оцінимо потреби армії України», – йдеться у повідомленні.

Наразі перелік учасників ще невідомий.

26 квітня у Німеччині на американській авіабазі «Рамштайн» відбулося засідання міжнародної Консультативної групи з питань оборони України, яку скликав міністр оборони США Ллойд Остін. Участь у заході взяли керівники оборонних відомств понад 40 країн світу.

За підсумками засідання міністр оборони США сказав, що Німеччина відправить до України 50 зенітних систем Gepard, Канада – 8 броньованих машин, Велика Британія - додаткові зенітні системи.

Байден підписав закон щодо допомоги Україні, обсягом 40 млрд дол

Президент США Джо Байден проводить турне по Азії. 21 травня 2022 року він перебуває в Південній Кореї (Jeon Heon-Kyun/Pool Photo via AP)

Президент США Джо Байден підписав закон, в якому передбачено виділення 40 млрд дол допомоги для України до кінця 2022 фіскального року, 30 вересня, повідомили в Білому. Текст закону, після голосування в Сенаті США цього тижня, було доставлено на підпис президентові до Південної Кореї, де Байден перебуває з візитом.

Президент США подякував лідерам обох палат Конгресу "за швидке внесення цього законопроекту, щоб гарантувати, що фінансування для цих важливих потреб не буде припинятися".

"Ресурси, які я просив, дозволяють нам надсилати ще більше зброї та боєприпасів в Україну, поповнити власні запаси та підтримувати війська США, які дислокуються на території НАТО", - йдеться у заяві, поширеній Білим домом.

Новий пакет допомоги передбачає спрямування 6 млрд дол на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 млрд дол - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні. Майже 4 млрд дол фінансування буде спрямовано на зміцнення сил США в європейському регіоні. Більше 8 млрд дол піде на економічну підтримку України, тощо.

Міністр аграрної політики України: "Усвідомлення продовольчої кризи почнеться у липні"

Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський розмовляє із «Голосом Америки». Фото: кадр з інтерв'ю.

Глобальна продовольча криза, спричинена війною в Україні, може затягтися на роки, стверджують в ООН. Голос Америки поспілкувався із Міністром аграрної політики України Миколою Сольським щодо прогнозів та можливостей запобігти як голоду в світі, так і кризі в Україні.

Мирослава Гонгадзе, Голос Америки: Україна - один з найбільших постачальників продовольства у світі, у зв’язку з війною це створило величезну кризу, оскільки нині Україна не може ані вирощувати, ані відвантажувати свою продукцію. Як ви оцінюєте ризики і наскільки серйозною є ця продовольча криза?

"В ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись".
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.

Микола Сольський, Міністр аграрної політики України: Я вважаю, що основні світові організації, які повинні вирішувати та передбачати такі кризи, не до кінця розуміють об’єми нинішніх проблем. І ми це відкрито говорили, наприклад, голові ФАО (“FAO”- продовольча та сільськогосподарська організація ООН). Аналізуючи попит і пропозицію зерна у світі, усі бачать скільки зараз не вистачає і роблять висновки з поточних проблем. Але тут потрібно дивитись ширше. Коли ми говоримо ,наприклад, про озиму пшеницю, то у нас цього літа вирішується питання 3-х урожаїв: по-перше ми не можемо вивести перший урожай. Те, що минулого року зібрали. По-друге, ми не зможемо зібрати і вивести поточний урожай, який потрібно буде збирати через місяць-два. Тому що половина цього посіву знаходиться на окупованих територіях і на територіях активних бойових дій - це Запорізька, Херсонська області.

Фермери в ситуації війни готові працювати і вони це показують зараз. Але в ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись. Це друга проблема, другий урожай. Третя проблема - фермери не захочуть сіяти озиму пшеницю в серпні. Вони або не будуть сіяти взагалі, або перейдуть на інші культури, наприклад на ріпак, який менше дає тонн на гектар але більше коштує. Відповідно, його легше перевозити, він витримує більше проблем з логістикою.

МГ: Про які об’єми ми сьогодні говоримо?

"Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь всередині липня. Багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну".
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.

МС: Ми не вивезли ще 5 мільйонів тонн пшениці, які планували вивести. Точно планували вивезти, як мінімум, 10-15 мільйонів тонн пшениці цього урожаю. Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь в середині липня. Тому що багато країн Північної Африки, арабських країн, країн Південно-східної Азії - вони все іще споживають те, що закупили раніше, ті резерви, які сформовані. У них іще є гроші щось дотувати, щось здешевити. Але вони усі чекають нового врожаю. Як і в будь-якій ситуації, кожен надіється на краще. Мовляв, якось саме вирішиться. Але ж ми розуміємо, що саме не вирішиться.

Рівно через два місяці, вони приїдуть до країн чорноморського басейну, в першу чергу до нас, і побачать що зерна немає і альтернативи у світі особливої не буде. Тому що це як з нафтою - неможливо різко, за місяць, наростити об'єм. Наприклад, уся північна півкуля вже пройшла посівну. Американський та канадський фермери вже засіяли усе кукурудзою, соєю та чимось іншим. Вони не буде переорієнтовуватись на серпень на інші культури.

Такий ціновий цугцванг почнеться саме у липні і багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну. І це зрозуміє будь-яка країна і будь-який начальник на Філіппінах, в Індонезії в будь-якій африканській країні, що вони разом зі своїми людьми кожен день доплачують за цю війну, яку розв'язала Росія.

МГ: який вихід із цієї ситуації?

МС: По-перше, це спрощення процедур пов’язаних з документацією, які вимагаються іще з довоєнних часів, для того, щоб зерно їхало в сторону західних кордонів. Вчора ми підписали домовленість з Польщею: із 11 пунктів, 8 вони перевели на цілодобову роботу 7 днів на тиждень. Замість 3 інспекторів збільшили кількість до 17-ти. Іще для 3 додаткових пунктів вони зараз дозакуповують обладнання. Тобто Європа не була готова до перевезення такого об'єму зерна своєю інфраструктурою, в першу чергу вагонами. Велика робота ведеться для того, щоб в якійсь формі, розблокувати українські порти. Також є запас експорту, який можна вивести з дунайських портів.

Як мінімум тимчасово, в Україні точно зміниться структура посівної. Фермери, агропідприємства, увесь бізнес перейде на культури, які на гектарі дають менше тонн але які дорожчі. Наприклад, кукурудзи з одного гектару виходить 10 тонн, а соняшника - 3 тонни. Тому зрозуміло, що вони будуть дивитись в сторону соняшника, ріпака, сої та зменшувати об’єм кукурудзи. На пшениці це несуттєво відіб’ється в плані продовольчої безпеки. Тому що, ми завжди виробляли пшеницю із суттєвими запасом.

МГ: Чи ви бачите ризики кризи продовольства в Україні?

МС: Ми не бачимо загрози щодо базових продуктів. Очевидно, що змінився раціон і буде далі мінятись. До прикладу, на яловичину українці зараз витрачають менше грошей ніж на курятину чи на картоплю, хліб і так далі. Люди також не готові багато платити за овочі, вони не готові переплачувати за фрукти. Це скорегує набір того, що продається. Виходячи з меншого попиту, буде менша пропозиція.

МГ: У зв’язку із тим, що Україна не може відвантажувати багато продукції, що можна зробити всередні держави? Можливо, потрібні якісь зовнішні інвестиції, чи дотації для того, щоб більш ефективно проводити переробку продукції, саме в Україні?

МС: Якщо ми візьмемо усі наші зернові та олійні, а це приблизно 110 мільйонів тонн за минулий рік, то внутрішнє споживання було 20 мільйонів тонн. Із 90 мільйонів тонн ми переробляли десь 15-20 мільйонів, - це в першу чергу, на шрот, олію, соняшник та сою. Решта - це продаж зерна. Звичайно частину його можна переробляти.

У більшості випадків легше побудувати завод і зрозуміти який завод треба, аніж потім продати цю продукцію. Тому найважливіше, - це відкриття ринків. Перший та великий крок, це Євросоюз. Завдяки керівництву України, вони оперативно відкрили ці ринки. Зараз треба з ними допрацювати це питання, щоб вони сказали: “це не на один рік, а назавжди”. Або ми домовимось про один текст, який працюватиме вже на увесь час. Він може бути приблизно такого характеру, що з наступного року ми даємо 30% чогось, через рік 50% і так далі.

Але бізнес повинен зрозуміти, що далі це рішення не буде переглядатися. Тому що інакше, якщо текст буде мінятись і кожен рік вони казатимуть щось нове, то в бізнес скаже: “як ми можемо будувати щось із прицілом на наші ринки, якщо ми не знаємо, що ви придумаєте через рік”. Коли ми говоримо про програми відновлення в Україні то там можна вибудувати пріоритети, де в першу чергу можна направити кошти на переробку.

І я думаю, що бізнес із задоволенням підхопить ініціативу та зробить, усе що потрібно. Головне щоб держава відстояла ринки. А якщо держава також забезпечить дешеве фінансування, то це дві базові речі, які спровокують масовий рух в переробку. І це дасть результат, який вже не зупиниться. Тому що, у певний момент, вони будуть конкурентніші ніж просто продавці зерна.

МГ: Чого сьогодні Україна потребує від Заходу, Європейського Союзу, ООН, від світу для того щоб врятувати цей самий світ від продовольчої кризи?

МС: Приклад останніх кроків ООН показує, що вони спроможні впливати на ситуацію і разом із нашими Західними партнерами знайти формат тиску і якогось впливу для того, щоб були розблоковані шляхи перевезення зерна, щоб вони дійшли до портів. Які це будуть шляхи, в якому варіанті, це вже питання часу. Я точно знаєю, що ця робота ведеться і так само надіюсь, як і усі аграрії, що це дасть результат.

Дивіться також: Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України.

Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:47 0:00


США відправляють до України броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости. Відео

США відправляють до України броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:55 0:00

Броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости: корабель із важливим американським військовим обладнанням відправили в Україну із Бельгії через Німеччину.

У Пентагоні заявили про зібрання другого засідання контактної групи з оборони України. Відео

У понеділок, за ініціативи очільника Пентагону Остіна, представники понад 40-ка країн світу візьмуть участь у другому засіданні контактної групи з оборони України. Тим часом, Міноборони США показало, як американські військові завантажують гаубиці M777 - для доставки в Україну.

Більше

XS
SM
MD
LG