Актуально
76-та “гібридна” Генасамблея ООН почнеться також і з українського питання
У вівторок, 14-го вересня, о 15:00 за Нью-Йорком - 22:00 за Києвом стартує 76-та сесія Генеральної Асамблеї ООН.
Перший тиждень є організаційним. Попередній очільник Генасамблеї турецький дипломат Волкан Бозкир передасть головування своєму наступнику, колишньому Міністру закордонних справ Мальдівської республіки, Абдуллі Шахіду.
Новий склад Генкомітету та Генасамблеї має прийняти порядок денний сесії.
“Коли мова йде про розгляд української проблематики, то серед ключових питань, які вже у найближчі години будуть розглядатися новою Генасамблеєю, є збереження на її порядку денному пункту про ситуацію на тимчасово окупованих територіях України!“, - прокоментував українській службі Голосу Америки постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.
Вперше, ситуацію на тимчасово окупованих територіях України було внесено до офіційного розкладу Генасамблеї у 2018-му році.
9-го вересня цього року Росія виступила проти збереження цього пункту та ініціювала відповідне голосування. Представників Москви підтримали 11 країн, зокрема: Вірменія, Білорусь, Болівія, Куба, Північна Корея, Іран, Казахстан, Нікарагуа, Сирія, Філіппіни та Зімбабве.
Натомість, 71 країна ООН проголосувала за збереження цього пункту на 76й сесії. Очікується, що вже цієї Середи Генасамблея розгляне включення українського пункту, коли затверджуватиме свій порядок денний.
Іншою важливою темою українські дипломати називають Декларацію кримської платформи, яку Україна, разом із державами-партнерами прийняла у серпні цього року.
“В ході дискусій на Генасамблеї, будуть враховуватись рішення прийняті учасниками інавгураційної саміту в Києві, на якому була запущена Кримська платформа”, - розповідає Сергій Кислиця.
КОВІД
Високий тиждень дебатів стартує у вівторок 21-го вересня і триватиме до понеділка 27-го вересня.
Цьогорічні дебати Генасамблеї називають "гібридними", оскільки виступи очільників держав відбуватимуться, як сособисто, так і у форматі попередніх відеозаписів.
Держави, які планують особистий візит будуть обмежені у кількості представників і повинні мати негативний тест на COVID. Про це, повідомив журналістам речник Генсекретаря ООН, Стефан Дюжаррик:
“Держави-члени погодились обмежити кількість делегатів, які знаходитимуться в залі Генеральної Асамблеї. Усі представники будуть зобов’язані пройти тест на COVID, в якості умови входу і підтвердити, що у них немає симптомів, не було діагностовано COVID і вони не контактували з хворими… Окрім того, персонал ООН, який перебуватиме в будівлі під час високого тижня, повинен мати обов'язкову довідку про вакцинацію”.
Попри посилені вимоги до вакцинування в середині США, ООН не висуватиме аналогічних вимог до членів делегацій.
“Ми нагадали усім делегатам, які планують візит, що для повноцінного пересування по Нью -Йорку їм необхідно зробити щеплення, будь то… громадський транспорт, ресторани або магазини… повноваження Генерального секретаря щодо делегатів обмежені”, - уточнив Стефан Дюжаррик.
В рамках Генасамблеї очікуються також двосторонні зустрічі глав держав та урядів і низка міністерських засідань. Щоправда, більшість делегатів зустрічатимуться поза будівлею ООН. На вимогу самої організації та США, як приймаючої сторони, кількість місць для проведення зустрічей в штаб-квартирі буде обмеженою.
Загалом, представники 83-х країн підтвердили свою особисту присутність на високому тижні 76-ї Генасамблеї, як на рівні очільників держав і урядів, так і на рівні міністрів. Про це повідомив голова 75-ї Генасамблеї, турецький дипломат Волкан Бозкир, під час своєї заключною прес-конференції.
Дивіться також: 20 років по тому: як пожежник із Нью-Йорка став жертвою теракту 9/11. Відео
Всі новини дня
«Митці у війні». Відео
Власний досвід проживання війни змушує до пошуку нової мистецької мови. «Митці у війні» - програма, започаткована у Львові, існує завдяки донатам, підтримує митців, які працюють в Україні та заохочує їх повертатися до творчості.
"Готові відповісти подальшими санкціями" - ЄС про ядерні заяви Путіна
Розміщення російської тактичної ядерної зброї у Білорусі означатиме "безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці", і Євросоюз "готовий відповісти подальшими санкціями". Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він додав, що "Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір".
Намір Кремля засудила й Франція. Там закликали Москву проявити "відповідальність" і скасувати "дестабілізуюче" рішення. "Після порушення Росією... договору New START, ця угода є додатковим елементом підривання міжнародної архітектури контролю над озброєннями та стратегічної стабільності в Європі", - йдеться у заяві МЗС країни.
Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що заява президента Путіна є "спробою залякування". "Порівняння, проведене президентом Путіним щодо розподілу ядерних сил НАТО, вводить в оману і не може бути використане для виправдання кроку, оголошеного Росією", – заявили у Берліні і нагадали про зобов'язання Білорусі за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.
Зовнішньополітичне відомство Литви заявило, що "в якості одного із заходів у відповідь [заяві Кремля] Литва закликатиме до введення нових санкцій". "Разом зі своїми євроатлантичними партнерами Литва вирішить, як реагувати на ці мілітаристські плани російського та білоруського режимів", - йдеться в заяві міністерства.
Раніше у відповідь на заяву Кремля МЗС України звернулось до держав Групи Семи та ЄС "попередити білоруську владу про далекосяжні наслідки для Білорусі у разі її згоди прийняти на своїй території тактичну ядерну зброю від Росії".
"Україна очікує на ефективні дії щодо протидії ядерному шантажу Кремля з боку Великої Британії, Китаю, США та Франції, зокрема і як постійних членів Ради Безпеки ООН, які несуть особливу відповідальність за недопущення погроз агресії з використанням ядерної зброї", - йдеться у заяві Києва поряд із вимогою негайно скликати позачергове засідання Ради Безпеки ООН.
Як повідомляв Голос Америки, НАТО назвало ядерну риторику Москви "небезпечною та безвідповідальною", але там додали, що "не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б змусили їх скоригувати нашу власну". В Білому домі заявили, що не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь. Також міністерство оборони США заявило, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю, а також пообіцяли далі "стежити за цією ситуацією".
У статті використано матеріали AFP, Reuters
Jam Factory – центр сучасного мистецтва. Відео
Jam Factory – це центр сучасного мистецтва у будівлях фабрики, зведених у ХІХ столітті. Попри війну, його будівництво відновили у Львові. «Цей неоготичний стиль старої фабрики несе у собі дивовижний шарм», - каже історик та засновник арт-центру Гаральд Біндер.
- Голос Америки
У Білому домі не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь
Відповідаючи на запитання журналістки каналу CBS про обіцянку президента Росії Володимира Путіна розмістити тактичну ядерну зброю в Білорусі, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Джон Кірбі сказав: «Ми повинні за цим стежити та побачити, куди це піде».
«Ми не бачили жодних ознак того, що він виконав цю обіцянку або перемістив ядерну зброю. Насправді ми не бачили жодних ознак того, що він має будь-який намір застосувати ядерну зброю всередині України. Очевидно, ми погоджуємося, що ядерну війну не слід вести, жодну ядерну війну неможливо виграти. Очевидно, що це перетне важливий поріг. Я також хотів би вам сказати, що оскільки ми стежимо за цим, і ми стежимо за цим щодня, адже ми повинні, зважаючи на риторику, що лунає з Москви, і риторику, яка лунає з початку війни, - ми не бачили нічого, що змусило б нас змінити нашу стратегічну позицію стримування», - заявив Кірбі в програмі «Обличчям до нації» в неділю.
Як раніше повідомляв Голос Америки, Пентагон заявив, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю.
«Ми бачили повідомлення про оголошення Росії і продовжуватимемо стежити за цією ситуацією, - йдеться у суботній письмовій заяві прес-служби Міністерства оборони, яку цитує агентство Reuters. - Ми не бачили жодних підстав коригувати нашу стратегічну ядерну позицію, а також жодних ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю. Ми залишаємося відданими колективній обороні альянсу НАТО».
Про свій намір розмістити тактичну ядерну зброю у Білорусі Путін заявив в інтерв'ю, показаному на телеканалі «Россия-24» 25 березня.
За словами Путіна, білоруський керівник Олександр Лукашенко уже довгий час просив його розмістити таку зброю в країні. Як заявив російський президент, до 1 липня має завершитися будівництво в Білорусі сховища для тактичної ядерної зброї. Крім того, Білорусі передано ракетний комплекс «Іскандер», який може використовувати цю зброю, та літаки, які можуть нести ядерні ракети.
Вивчив українську через соцмережі: поради від американця. Відео
Американець Зак Нельсон вивчив українську мову через соцмережі. Він каже: "Я дуже-дуже люблю українську мову і дуже цікавлюся діалектами".
Форум