Спеціальні потреби

В України вдосталь летальної зброї, треба допомагати оснащенням – генерал Шувірт


«Якщо ви наполягаєте, що Україна – партнер і друг Євросоюзу і США – має робити цю роботу самостійно, ви маєте всіляко посприяти їй у цьому»

Україна потребує військової допомоги Заходу, але не летальної зброї, а допомоги в навчанні військових і якісному оснащенні. Таку думку в інтервʼю Радіо Свобода висловив генерал Райнер Шувірт – колишній головнокомандувач обʼєднаних збройних сил НАТО в Європі (SHAPE). Він вважає, що летальної зброї для оборони своєї території в України достатньо. Радіо Свобода, зокрема, запитало у генерала Шувірта, чи не призведуть, на його думку, плани НАТО розширити свою присутність у Східній Європі до розширення географії агресії Росії.

– Не думаю, що це могло б стати спокусою для Росії перетворити цей конфлікт на глобальніший. Плани НАТО – це дуже помірні кроки. Ми не говоримо про постійне базування сил – йдеться про маленькі осередки, штаб-квартири. Вони могли б посприяти у разі, якщо виникне необхідність у доправленні туди більших військових груп, з якої б то не було причини – чи то навчання, чи реальна військова загроза з тієї чи іншої сторони.

Звісно, коли ви вживаєте таких кроків, ніколи не знаєте, як Росія їх собі інтерпретує. Побачимо, але, на мій погляд, обґрунтування намірів дуже чітке, і Росія мала б їх розуміти.​

– Коли ми говоримо про наміри НАТО розширити свою присутність у Європі, чи повʼязані вони напряму з агресією Росії в Україні? Чи це планувалося і раніше, протягом останніх років?

– Думаю, це було і те, й інше. З одного боку, після змін у політиці безпеки багато людей, зокрема, й усередині НАТО, зосередилися на так званих операціях кризового менеджменту, забуваючи – чи, щонайменше, посуваючи на задній план – будь-який потенційний ризик для європейської безпеки, звідкіля б він не виник. Потім ішлося про систему протиракетної оборони, яка захищала б від загрози з південного сходу, але це ніяк не стосувалося Росії.

Отже, є потреба бути гнучкішими. Водночас, є потреба захистити зовнішній периметр країн-членів НАТО. Таким чином, дії НАТО мають кілька причин. Зараз іще одна причина – це недовіра до намірів Росії у майбутньому.

– Українські і навіть деякі американські політики заявляють про те, що Захід, ймовірно, мав би надати летальну зброю для українських військових, які воюють на сході України. Але ані США, ані ЄС, як виглядає, не планують надавати таку зброю. Чи зброя з-за кордону допомогла б вирішити кризу?

– Моя субʼєктивна думка, що якщо ви наполягаєте, що Україна – партнер і друг Євросоюзу і США – має робити цю роботу самостійно, ви маєте всіляко посприяти їй у цьому. Це, на мій погляд, означає допомогу у навчанні, що вже надається. Але це також може означати надання оснащення. Коли я кажу про оснащення, я не маю на увазі танки чи одиниці артилерії – мені здається, в України їх вдосталь, і вона цього не потребує. У вашому випадку вам справді стала б у нагоді допомога обладнанням для командування і контролю, для спостереження (не супутники, а, наприклад, дрони), радари, щоб виявляти ворожу артилерію, моніторити кордон тощо. Тут я чітко уявляю, як можна допомогти Україні.​

– Але не летальною зброєю?

– Я підтримую контакти з деякими українськими військовими. Думаю, в української армії вдосталь летальної зброї для оборони своєї території. Я не бачу невідкладної потреби отримати таку зброю з-за кордону. Водночас, у тих питаннях, які я назвав, я уявляю, як можна допомогти Україні.

– Лунала також теза про те, що, можливо, на схід України варто доправити миротворців ООН, або ж це могла бути спеціальна місія ЄС. Що Ви думаєте про це? Чи ж достатньо роботи спостерігачів ОБСЄ?

– Складно сказати, ефективна їхня робота чи ні, адже вона залежить від ситуації на місці. Якби всі сторони дотримувалися мінських домовленостей – якби був режим припинення вогню, якби спостерігачі ОБСЄ могли вільно пересуватися, щоб робити обʼєктивні висновки – робота місії ОБСЄ була б ефективною. Але «режиму тиші» не дотримуються. Щодо миротворців ООН – має бути відповідна резолюція Ради безпеки ООН. Я не можу уявити, щоб Росія як один із постійних членів Ради безпеки ООН погодилася на таку місію.

Передрук з "Радіо Свобода"
XS
SM
MD
LG