Спеціальні потреби

Експерти США закликають українську владу прислухатись до критики Заходу


У відповідь на резолюцію Сенату США з вимогою припинити політичні переслідування та звільнити Юлію Тимошенко, українська влада приготувала листа у відповідь. Заступник генпрокурора Ренат Кузьмін звернувся з листом до Конгресу США, в якому повідомив, що має докази причетності Юлії Тимошенко до вбивства чотирьох осіб. Про цей лист повідомила «Українська правда» з посиланням на прес-секретаря генпрокуратури Маргариту Велькову. У посланні зокрема мовиться, що «основою резолюції Сенату стала ситуація з Тимошенко, яка, на мій погляд, була невірно сприйнята деякими американськими політиками», – пише Ренат Кузьмін.

«Чим довше Тимошенко, Луценко та інші залишаються в ув’язненні, тим частіше американські законодавці замислюються над застосуванням методів до українських посадовців, подібно як до російських у рамках закону Магніцького».
У Вашингтоні ж експерти стурбовані тим, що українська влада досі не може зрозуміти серйозність ухваленої Сенатом резолюції. Ця тема стала одним з предметів дискусії під час круглого столу, присвяченого виборам, організованого Українською службою Голосу Америки.

Американські експерти, які займаються Україною, переконані, що українська влада повинна серйозно поставитись до сигналів та закликів припинити політичне переслідування, які звучать з Вашингтона та Брюсселя. Заступник директора програм Євразії Національного демократичного інституту Кеті Фокс зазначила:

«Український уряд повинен зрозуміти, що у Сенаті США та взагалі у Вашингтоні серйозно підтримують ідеї демократизації, верховенства права та чесних виборів. Я чула від представників українського уряду, під час їх візитів до Вашингтону, що вони розглядають ухвалення подібних документів як роботу лобістів на користь Тимошенко, чи результат існування великої української діаспори. Вони не розуміють, що у Вашингтоні існує щире обурення тим, що відбувається в Україні з політичними переслідуваннями, вони мусять це усвідомити».

Здивування вузькозорістю української влади висловлює і старший експерт Інститут міжнародної економіки Андерс Аслунд:

«Усі поза межами України розглядають ухвалення подібних документів дуже серйозно. І мене вражає, що президент Янукович цього не розуміє. Минулого року у Ялті він давав обіцянку публічно змінити законодавство з тим, щоб Тимошенко не сиділа у тюрмі. Він нічого не зробив, і це відверта брехня лунає публічно. Жодний західний політик не хоче мати справу з людиною, яка бреше публічно і приватно і саджає опозиційних лідерів в тюрми без серйозних юридичних підстав».

За словами ж віце-президента Національного Фонду за демократію Надії Дюк, такою позицією українське керівництво заганяє себе у глухий кут:

«Чим довше Тимошенко, Луценко та інші залишаються в ув’язненні, тим частіше американські законодавці замислюються над застосуванням методів до українських посадовців, подібно як до російських у рамках закону Магніцького – а саме накладення візових обмежень, перевірка їх банківських рахунків у західних країнах, більш прискіплива увага до їх нерухомої власності».

За словами Андерса Аслунда, низка урядовців України уже не може потрапити до США через візові обмеження:

«Чи через зв’язки з організованою злочинністю, які встановило ФБР, чи через те, що вони порушують права людина. Однією з цих осіб є заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін. Він у Ялті скаржився, що не може отримати візу до США, і це тому, що він є відверто порушником прав людини».

І як підсумували експерти, доти, доки президент Янукович продовжуватиме подібну політику, ніхто – ні у Вашингтоні, ні у Брюсселі і навіть у Росії – не бажатимуть мати з ним справу.
  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Ведуча, головний редактор і керівник Української служби «Голосу Америки». На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах  таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медія-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого - Мирослава також була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерность» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Виховує доньок-близнюків Нану та Саломе.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG