Президент Франції закликав країни Заходу запропонувати Україні “відчутні та надійні” гарантії безпеки, поки Україна очікуватиме вступу до Альянсу. Про це Еммануель Макрон сказав під час виступу у Словаччині 31 травня.

“Я за те, і це буде предметом колективних переговорів у наступні тижні... щоб запропонувати відчутні та надійні гарантії безпеки Україні", - заявив президент Франції.

Французький президент наголосив, що Україна "сьогодні захищає Європу", і надати їй гарантії безпеки НАТО - в інтересах демократичного світу.

"Ми повинні побудувати щось між безпекою, наданою Ізраїлю, і повноправним членством", - запропонував президент Франції.

Виступаючи на форумі в Братиславі у середу Макрон наголосив на важливості допомоги Україні в контрнаступі: "Зараз ми маємо допомогти Україні усіма необхідними засобами провести ефективний контрнаступ. Це критично важливо. Ми маємо посилити те, що ми робимо нині, тому що у наступні місяці на кону – можливість обраного, а значить тривалого миру.

Друга річ – ми маємо бути дуже чіткими щодо того, що ми називаємо миром. Мир в Україні і на нашому континенті не може бути режимом припинення вогню, яке закріплює стан справ і створює новий заморожений конфлікт, і в певному сенсі нормалізує захоплення територій Росією, всупереч принципам міжнародного права, тому що цей глухий кут призвів би до нової війни завтра чи післязавтра, і послабив би всіх нас".

Говорячи про можливість миру в Україні Макрон додав: "Якщо ми хочемо вартого довіри надійного і тривалого миру, якщо ми хочемо мати вагу в наших відносинах з Росією, і якщо ми хочемо бути гідними довіри в очах українців, ми повинні дати Україні засоби протистояння від нового нападу, і ми повинні включити Україну у надійну архітектуру безпеки. Ось чому, і це обговорюватиметься впродовж кількох тижнів до Вільнюського саміту, я виступаю за надання суттєвих і потужних гарантій безпеки Україні. З двох причин: Україна, сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що в наших інтересах розширити гарантії безпеки".

Газета Le Monde зауважує, що Макрон, який в 2019 році говорив про "смерть мозку" НАТО, тепер у Братиславі визнає, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну “розбудило НАТО”.

Американське видання The Wall Street Journal повідомляє, що президент Франції Еммануель Макрон допомагає Україні лобіювати серед країн, що стали на бік Росії, зміну їх позиції щодо війни в Україні, і щоб вони взяли участь у можливому саміті світових лідерів, куди може увійти й Росія, де ухвалюватимуть “мирний план” України щодо припинення війни.

Як розповів виданню глава Офісу українського президента Андрій Єрмак: “Нам потрібен єдиний план відповідального цивілізованого світу, який дійсно хоче жити в мирі”.

WSJ пише, що наразі європейські чиновники працюють з Києвом над переробкою мирного плану України з 10 пунктів, щоб зробити його більш прийнятним для інших світових держав, зокрема, Індії, Бразилії, Саудівської Аравії та Китаю.

Як повідомляв Голос Америки, до 10 пунктів мирного плану Зеленського входять питання ядерної, продовольчої, енергетичної безпеки, звільнення полонених і депортованих, відновлення територіальної цілісності України, виведення російських військ, визнання трибуналу щодо злочину агресії Росії, захист природи, недопущення ескалації та фіксація закінчення війни.

Президентка Молдови Мая Санду заявила в середу, що саміт європейських лідерів в її країні цього тижня, надішле непохитне послання про мир та засудить вторгнення Росії в сусідню Україну.

Понад 40 європейських лідерів планують зустрітися в четвер у замку в Молдові, щоб продемонструвати підтримку колишній радянській республіці, яка подала заявку на вступ до Європейського Союзу після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

"Друга зустріч Європейського політичного співтовариства є доказом зростаючої єдності на континенті, - сказала Санду на спільній прес-конференції з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. - ... ця подія є потужним підтвердженням нашої непохитної відданості миру, твердого засудження російського вторгнення, постійної солідарності з Україною та демонстрації підтримки Молдови".

Молдова, як і Україна, подала заявку на вступ до ЄС минулого року невдовзі після російського вторгнення. Через війну потоки українських біженців попрямували до Молдови, війна в сусідній Україні також вдарила по економіці.

Прозахідний уряд, який на початку цього року звинуватив Росію в підготовці зміни уряду, заявив, що планує на саміті продемонструвати реформи та переконати лідерів розпочати переговори про вступ до ЄС якнайшвидше.

Фон дер Ляєн сказала, що Молдова досягла явного прогресу у прагненні до членства в ЄС.

"Дивно бачити, що, незважаючи на весь тиск, Молдова просувається швидко та якісно", – сказала вона.

ЄС "суттєво збільшить" представництво у Кишиневі, щоб підтримати подальші реформи, додала вона. Москва має сотні миротворців і військових у сепаратистському регіоні Придністров'я на сході Молдови з часу війни між проросійськими сепаратистами та урядовими силами після розпаду СРСР у 1991 році.

Міністр закордонних справ Молдови Ніку Попеску на іншій прес-конференції заявив, що Росія протягом 30 років підтримувала сепаратизм у Придністров'ї, незаконно утримувала там війська та ввела ембарго на експорт з Молдови.

"Ці дії та політика Росії щодо Молдови провалилися. Молдова обрала шлях інтеграції в ЄС", - сказав він.

Координатор Ради національної безпеки Білого дому зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі повторив у середу, що українські офіційні особи запевнили Сполучені Штати, що вони не використовуватимуть обладнання, надане Сполученими Штатами, для ударів усередині Росії.

Про це Кірбі заявив у розмові з телеканалом CNN після того, як у середу територію Росії, за повідомленнями, було піддано «масованим» обстрілам з дронів.

«Адміністрація Байдена чітко заявила українцям, як приватно, так і публічно, що ми не підтримуємо напади на російську територію», – заявив Кірбі у коментарі для CNN.

«Ми не хочемо бачити ескалацію цієї війни», – сказав він. Кірбі додав, що українці «дали нам гарантії, що не будуть використовувати наше обладнання для ударів усередині Росії».

З іншого боку, він наголосив, що озброєння, яке партнери надали Україні, тепер належить Україні.

«Як тільки це дісталося до них, воно належить їм», – додав Кірбі.

Він не надав відповіді на запитання про те, чи обстріл вівся українською, чи західною зброєю, сказавши лише, що американські державні органи все ще збирають дані про ці напади.

«Ми все ще намагаємося отримати тут інформацію та виробити якесь уявлення про те, що сталося… але я не можу сказати вам, що на даний момент у нас є будь-яка остаточна інформація», – сказав Кірбі.

Речник уряду Німеччини Штеффен Хебештрайт, говорячи з CNN, також заявив, що згідно з міжнародним правом Україна має "законне" право захищатися від нападів Росії.

Він зробив цей коментар у той час, коли повідомлялося про атаки безпілотників у вівторок у Москві.

Як зауважує CNN, удари дронів по російській території, означають, що Росія побачила наслідки своєї війни проти України. Російські ЗМІ повідомляють, що в результаті обстрілів у Бєлгороді поранено чотирьох людей.

Як заявив місцевий губернатор у середу, вісім багатоквартирних будинків, чотири інші будівлі, школа та дві адміністративні будівлі були пошкоджені під час обстрілу в. селі Шебекіно, неподалік від Бєлгорода.

Напередодні ввечері він повідомив, що в результаті нападу на пункт тимчасового розміщення одна людина загинула і двоє отримали поранення.

Дивіться також:

Від України не вимагають не завдавати ударів по Росії. Але деякі партнери занепокоєні. Західні коментарі про удари дронів у Москві

Ще один безпілотник у середу вранці впав на Ільському нафтопереробному заводі в Краснодарському краї, недалеко від анексованого Криму. Його падіння викликало невелику пожежу, яку невдовзі було ліквідовано.

Нова атака безпілотників сталася наступного дня після атаки безпілотників на Москву, у якій Росія звинуватила Україну.

Україна заперечує свою причетність до атаки у вівторок у Москві, хоча один радник президента України заявив, що Росія відчула смак власних ліків після місяців бомбардувань українських міст.

«Звичайно, ми із задоволенням спостерігаємо і прогнозуємо зростання атак, – сказав радник президента України Михайло Подоляк. - Але, звичайно, ми не маємо до цього безпосереднього відношення».

Дивіться також:

Embed share

"Україна має законне право оборонятися", – Джеймс Клеверлі. Відео

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

---

width px height px

---

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:00:40 0:00

Direct link

• 240p | 1,4MB
• 360p | 1,8MB
• 480p | 2,5MB
• 720p | 8,6MB
• 1080p | 6,8MB

Німеччина повідомила Росію про необхідність закрити всі, крім одного, російські консульства у Німеччині.

На такий крок офіційний Берлін вдався після того, як Москва оголосила про випровадження з країни з наступного місяця німецьких дипломатів, викладачів і співробітників німецьких культурних установ. Кремль оголосив, що в Росії дозволено залишити не більше, ніж 350 представників німецьких структур, включно зі школами та культурними центрами.

Речник німецького МЗС Крістофер Бургер повідомив, що через це обмеження Німеччина змушена буде закрити свої консульства в Єкатеринбурзі, Новосибірську та Калінінграді. Відкритими залишаться лише посольство у Москві та консульство в Санкт-Петербурзі.

Закриття чотирьох із п'яти російських консульств у Німеччині є кроком, що спрямований на створення “паритету персоналу та структур” між країнами, зазначив речник МЗС Німеччини. Бургер додав, що через війну в Україні “просто немає підстав” для численних двосторонніх заходів між Росією та Німеччиною.

Парламент Латвії обрав президентом країни Едгарса Рінкевичса, який обіймав посаду міністра закордонних справ Латвії.

Як повідомляє Reuters, Рінкевичс представлятиме Латвію на саміті НАТО у Вільнюсі в липні.

Напередодні в інтерв’ю латвійському виданню Ir Едгарс Рінкевичс відповідав на питання, якими будуть його пріоритети на посаді президента країни. “У найближчі чотири роки ми маємо досить непередбачувану ситуацію з російською агресією проти України”, - сказав Рінкевичс.

Він також наголосив, що Україна отримуватиме постійну підтримку “всіма можливими способами”.

Рінкевичс додав, що важливе значення матимуть і результати виборів президента Сполучених Штатів.

Із найбільш важливих завдань для президента Рінкевичс додав фінансування національної оборони та інші питання, що стосуються оборонного блоку.

"Рінкевичс є послідовним прихильником підтримки України та різким критиком Кремля", - пише американське видання Bloomberg.

В інтерв'ю для Голосу Америки Едгарс Рінкевичс, будучи міністром закордонних справ Латвії, торік заявляв, що хотів би постійної присутності НАТО на східному фланзі Альянсу, у країнах Балтії.

Президент України Володимир Зеленський привітав нового президента Латвії, зокрема написав у Twitter: “Щирі вітання справжньому другові України з обранням президентом Латвійської Республіки. Налаштований на продовження тісної й партнерської співпраці на благо наших народів, заради спільної перемоги цінностей свободи та демократії, миру для України та Європи”.

Минулого місяця Едгарс Рінкевичс побував у США. Як політик розповів в інтерв'ю Грузинській службі Голосу Америки, усі зустрічі стосувалися у тому числі України: "Основні теми, які ми обговорюємо з усіма людьми, з якими я тут зустрічаюся, це агресія Росії проти України і те, як краще допомогти Україні. Я думаю, що нас чекає рік, який [виявиться - ред.] дуже вирішальним".

"Наша позиція полягає в тому, що ми повинні надати Україні всю зброю та боєприпаси, які вони просять. Тоді, звичайно, потрібні санкції проти Росії та Білорусі", - наголошував Рінкевичс.

Едгарс Рінкевичс здобув освіту на історико-філософському факультеті Латвійського університету, має ступінь магістра політології, свого часу починав кар'єру журналістом Латвійського радіо.

Рінкевичс послідовно виступає за правове регулювання для усіх видів партнерських відносин та, перебуваючи на посаді очільник МЗС Латвії, у 2014 році повідомляв у Twitter про власну гомосексуальну орієнтацію.

Дивіться також: