Спеціальні потреби

Чи скорочують США військову підтримку України та як насправді Америка надає допомогу?


Цього місяця у Палаті представників проголосували за законопроект про національну оборону на 2017 рік, в який закладено 150 мільйонів доларів на військову допомогу Україні. В бюджеті минулого року на ці ж цілі було закладено 335 мільйонів доларів. Чи є це реальним зменшенням допомоги, чи радше особливістю бюджетного процесу, і на що в подальшому може розраховувати Україна?

Підтриманий Палатою представників законопроект виділяє 150 мільйонів доларів на решту поточного бюджетного року – тобто до 1 жовтня 2017 року.

«Хочу вас запевнити, що ніхто 350 мільйонів, що зазначаються в поточному бюджеті, що вже прийнятий, не знімав», - заявив посол України в США Валерій Чалий.

Оскільки бюджет на оборону на 2017 рік не був вчасно прийнятий, діє так звана бюджетна резолюція (Continuing Resolution). Згідно з нею, гроші витрачаються відповідно до обсягів, закладених в бюджет попереднього року.

Хочу вас запевнити, що ніхто 350 мільйонів, що зазначаються в поточному бюджеті, що вже прийнятий, не знімав

Екс-помічник заступника міністра оборони з питань Росії, України та Євразії Майкл Карпентер пояснює, що фактично витрачають кошти, закладені в бюджеті минулого року:

«335 мільйонів безпекової допомоги для України витрачають уже зараз. Їх витрачають останні 9 місяців – ми продовжуємо надавати обладнання, проводити навчання у Яворові».

Бюджет про національну оборону має ще бути проголосований в Сенаті, який може запропонувати власну версію, а потім – підписаний президентом. Не виключено, що сума допомоги Україні в Сенаті зросте. Це вже траплялося раніше, адже в ключових для цього процесу комітетах Сенату – «друзі України».

Не виключено, що сума допомоги Україні в Сенаті зросте. Це вже траплялося раніше

Зокрема комітет з питань збройних сил очолює республіканець Джон Маккейн. Військову підтримку Україні він вважає одним з ключових елементів оборонної стратегії США.

«Елементи нового підходу в Європі явні. Це – посилення присутності американських збройних сил. Подальша модернізація нашої ядерної тріади. Надання оборонної летальної зброї Україні», зазначив впливовий американський сенатор.

Ми маємо зробити усе, аби Державний департамент та Міністерство оборони переконалися, що ми надаємо українцям солідний пакет допомоги, щоб вони могли себе захистити

Демократ Ричард Дурбін очолює підкомітет з оборони Комітету з асигнувань, який є основним комітетом з підготовки та схвалення бюджетних документів. Він нещодавно повернувся з України. На зустрічі з українською діаспорою у Чикаго Дурбін розповів, що побачив прогрес реформ в Україні та почув від президента Петра Порошенка прохання про надання протитанкової зброї.

«Ми маємо зробити усе, аби Державний департамент та Міністерство оборони переконалися, що ми надаємо українцям солідний пакет допомоги, щоб вони могли себе захистити», - заявив сенатор Дурбін в інтерв’ю UaPost.

Дія бюджетної резолюції, за якої тепер відбувається надання допомоги Україні, закінчується 28 квітня. Повільний процес прийняття оборонного бюджету, пояснює Майкл Карпентер, може негативно вплинути на подальшу військову підтримку України з боку США.

Іноді, коли рішення про конкретну допомогу прийнято, надати її можна швидко. Але – не завжди.

«Після того, як Конгрес визначає скільки грошей виділити, тільки потім засідає Пентагон і вирішує, як витратити ці гроші. Головний засіб спілкування із українським урядом – через мультинаціональну об’єднану комісію. Вона включає США, Велику Британію, Литву, Канаду і тепер Польщу. Вони сідають за стіл і говорять про те, як раціоналізувати безпекову допомогу, що вони вважають пріоритетом, і як відповідати на ці виклики. Такі розмови відбуваються між посадовцями Пентагону та українськими посадовцями, та іншими, тому що ми не хочемо вдруге надавати ту ж саму допомогу, яку вже надали інші країни, і ми хочемо, щоб кожна країна надавала допомогу, необхідну Україні».

Іноді, коли рішення про конкретну допомогу прийнято, надати її можна швидко. Але – не завжди.

«Це американські військові контракти на зброю чи техніку, прилади нічного бачення, шоломи, бронежилети, які закуповують у компаній, які працюють за контрактом. Часом це обладнання доступне і є на складах, і щойно рішення приймають, його можна відправити до України. Іноді цю зброю ще треба виробити на заводі. І коли вона виготовлена, її відправляють», - каже Карпентер.

Аргументом на користь подальшої допомоги Україні може бути ефективність існуючої співпраці. Взаємодією з українцями в Пентагоні задоволені, говорить колишній високопосадовець Міністерства оборони Майкл Карпентер:

«Звісно, часом є якась бюрократична тяганина, у нас були певні проблеми із митницею. Але в такому разі ми звертались до своїх колег у Міністерстві оборони й казали: «Дивіться, ми маємо проблему, чи ви можете допомогти нам її вирішити?» І через кілька днів чи тижнів ці проблеми вирішувались. Тож дійсно чимало цієї допомоги потрапило до солдатів, це й була наша мета. У нас були гарні робочі відносини. Усі проблеми, які ми мали на початку, зараз цілком задовільно вирішені».

Карпентер сподівається, що нова адміністрація розуміє загрозу, яку становить Росія в Європі, та роль України в її стримуванні. Стосовно військової допомоги він радить своєму наступникові сприяти наданню Україні мобільної протитанкової зброї, техніки проти артилерії і бронемашин та радарів, а також – продовжувати проводити військові навчання, які сам він вважає найуспішнішим компонентом військової співпраці між Україною та США.

Дивіться також: Як у Конгресі з’ясовували чи втручалась Росія в американські вибори

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Ведуча програми «Студія Вашингтон», журналіст та редактор. Фокусується на висвітленні українських питань у Конгресі, прямих включеннях із місця подій, американській політиці. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG