Спеціальні потреби

У чому суть нових санкцій США? Пояснює американський юрист


Внаслідок запровадження нового раунду американських санкцій, працювати з Росією стане значно важче, - пояснює юрист Джін Берд.

Адміністрація Барака Обами у четвер розширила санкційні списки на більш ніж 20 фізичних та юридичних осіб, у зв'язку з діями Росії в Україні та привласненням державних коштів в Україні. У список санкцій, зокрема, включені Андрій Клюєв, Олександр Янукович, Сергій Курченко, Роман Роттенберг, керівники концерну «Калашников», підприємства Росії і Криму.

Наскільки ці санкції є потужними, чого намагається досягти американський Мінфін та Держдеп їх запровадженням, та чому вони були введені саме зараз – «Голос Америки» поцікавився у юриста Джіна Берда, партнера юридичної фірми AGG, яка працює з клієнтами, які мають бізнес в Росії, в тому числі, консультує їх з питань дотримання санкцій.

«Санкції працюють в геометричній прогресії. У кожної особи, які названі в санкційному списку, є тисячі, якщо не більше, різноманітних ділових та фінансових зв'язків. І уявляєте, всі організації, всі компанії, які пов'язані з ними, тисячі цих компаній, вони зараз повинні будуть або припиняти свої зв'язки з цими особами, або думати про те, яким чином змінювати їх". - Розповідає юрист.

"Наприклад, нове обличчя в цьому списку - Роман Роттенберг. Він - один із співвласників найбільшого хокейного стадіону у Фінляндії. Крім цього, були запроваджені санкції проти фінансової компанії, яка є власником одного з найбільших чотирьохзіркових готелів у Фінляндії. Уявіть тепер, як ці готелі, ці стадіони будуть оперувати без того, щоб приймати картки Visa, American Express, MasterСard?"

"У будь-якому випадку, - пояснює Джін Берд, - виникають питання про переведення грошей. І не тільки через європейські банки, але в даний час і через китайські банки. У нас є інформація про те, що китайські банки значно обережніше ставляться до угод з росіянами».

Одна з цілей цього раунду розширення списку, - говорить Берд, - це синхронізувати списки з європейцями, тому що «на певних рівнях європейські санкції були сильнішими, принаймні, вони поширювалися на більшу кількість осіб, ніж американські». Один з тих, хто вже давно перебуває в списку ЄС, але тільки що потрапив до американського списку, колишній голова Адміністрації президента Януковича Андрій Клюєв.

«Клюєв свого часу дуже агресивно лобіював як у Європі, так і у США. Його лобісти приїжджали у Сполучені Штати, намагалися зустрічатися на найвищих рівнях. Але, без сумніву, зараз це стане неможливо в принципі через санкції, тому що будь-яка особа, яка з ним асоціюється, опиняється під загрозою», - пояснює юрист.

Ще одна мета цього раунду санкцій - «включення до нового списку компаній, щодо яких існувало питання, чи є вони суб'єктами санкцій, у зв'язку зі структурою їх володіння».

Берд пояснює, що «за американським законодавством, якщо більше 50% компанії володіє особа, яка перебуває під санкціями, то і сама компанія теж перебуває під санкціями. У відношенні деяких компаній було незрозуміло, хто є бенефіціарним власником, хто є фактичним власником. А цей список дає вже чітке розуміння, принаймні, щодо певних компаній, чи є вони, чи ні компаніями, які контролюються особами, що перебувають під первісними санкціями».

Останній раунд санкцій також обмежить можливість міжнародним компаніям обходити вже наявні санкції. Наприклад, включення в список безпосередньо кримських портів змусить будь-яких судновласників триматися від півострова подалі.

«Для того, щоб судно могло зайти в порт, йому потрібна страховка. Порт не може, за морехідними законами, прийняти судно без страховики. А цю страховку видає дуже незначне число компаній у світі. Насамперед, це англійська «Ллойд», «Цюріх», інші великі західні компанії, які природно оперують доларами, звертають увагу на те, хто знаходиться в списку санкцій. Вони не будуть страхувати судна, яка заходять в порти, які перебувають у санкційних списках»

Також американський Мінфін закручує гайки американським та іншим компаніям, які намагаються обійти раніше запроваджені санкції. Разом з прес-релізом, який повідомляє про розширення санкцій, компанії отримали меморандум про те, як цих санкцій дотримуватися.

У ньому говориться, що Міністерство фінансів звернуло увагу, що в багатьох випадках порушується технологія передачі банківської інформації через систему SWIFT. Компанії приховують той факт, що гроші переводяться на рахунки в Криму, просто не вказуючи географічних назв, які можуть стати сигналом для автоматичної системи фільтрації грошових переказів, наприклад, «Крим», «Ялта», «Сімферополь», тощо.

«Меморандум, фактично, наказує будь-яким особам, які ведуть бізнес з Росією, прикласти зусиль, щоб визначити, чи потрапляють їхні товари або послуги в Крим. Уявіть собі, ви розробляєте і постачаєте в Росію комп'ютерне забезпечення, що санкціями не заборонено. А тепер вам треба вже в контракті передбачити умови, які б не дозволяли російським користувачам використовувати це комп'ютерне забезпечення в Криму, щоб інші ваші товари туди не потрапляли. Це додаткові проблеми для компаній, які ведуть бізнес в Росії. Природно, більше компаній будуть замислюватися про те, а чи має сенс взагалі вести там бізнес», - пояснює Берд.

Юрист вказує на те, що підготовка до включення фізособи або організації в список вимагає ретельної перевірки і координації між багатьма відомствами, а це забирає чимало часу. Однак не виключено, що оголошення цих санкцій саме зараз пов'язано як з діями сепаратистів на сході України, так і з поведінкою Росії в Раді безпеки ООН.

Дивіться також: "Путіну треба нагадати, що він ніколи не переможе США" - американський конгресмен.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Ведуча програми «Студія Вашингтон», журналіст та редактор. Фокусується на висвітленні українських питань у Конгресі, прямих включеннях із місця подій, американській політиці. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG