Вже на початку квітня у рамках засідання НАТО на рівні міністрів закордонних справ планується і засідання Комісії Україна-НАТО. Щодо аналогічного діалогу між альянсом і Росією, то змістовна розмова між ними неможлива, - заявив 21 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час презентації річного звіту НАТО за 2022 рік.

За словами Столтенберга, країни-учасниці альянсу “багато років працювали над змістовним діалогом з Росією”, але “Росія відійшла від цієї мети”.

Генсек додав, що неможливо вести змістовний діалог з Росією, коли вона здійснює агресію проти України.

Учасники НАТО, за його словами, намагалися відрадити Росію від вторгнення в Україну торік, використовуючи “усі дипломатичні та політичні канали”. “Ми використовували всі зусилля, щоб спробувати запобігти вторгненню в Україну, - каже Столтенберг. - Але після вторгнення це [діалог] не має сенсу. Ми не можемо вести жодного змістовного діалогу з країною, яка несе відповідальність за незаконну агресію проти сусідньої України”.

Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу, - загалом підсумував ситуацію у регіоні Столтенберг.

“Більше НАТО” замість “менше НАТО”

Столтенберг приділив увагу розширенню Північноатлантичного альянсу та, зокрема, відзначив “внесок” у це російського президента Путіна. “Він хотів менше НАТО, але отримав якраз протилежне: більше НАТО”, - сказав генсек.

Він підкреслив, що вступ Фінляндії та Швеції “зробить їх безпечнішими, а наш Альянс — сильнішим, і продемонструє, що двері НАТО залишаються відкритими”.

За словами Столтенберга, Путін “хоче іншої Європи… прагне контролювати своїх сусідів”. Тому, каже посадовець, навіть у разі закінчення війни в Україні країни-союзниці повинні дбати про безпеку, знаходити можливості для нарощування виробництва боєприпасів промисловістю, посилювати захист критично важливої інфраструктури, включаючи підводні кабелі та трубопроводи.

Генеральний секретар НАТО привітав той факт, що 2022 рік став восьмим поспіль роком збільшення витрат на оборону в Європі та Канаді. “Ми рухаємось у правильному напрямку, але не так швидко, як цього вимагає небезпечний світ, у якому ми живемо», – сказав він, додавши, що «очевидно, нам потрібно робити більше». Столтенберг очікує, що на Вільнюському саміті в липні цього року члени Альянсу узгодять “нове амбітне зобов’язання, згідно з яким країни інвестуватимуть в оборону щонайменше 2% національного ВВП”.

Наразі такі видатки на оборону передбачені тільки у 7 країнах альянсу. Найбільше на оборону витрачають США - 3,46% ВВП, далі Греція і Польща(3,54 і 2,42 відповідно). Найнижче співвідношення оборонних видатків і ВВП – в Іспанії (1,09%), Бельгії (1,18%), Словенії (1,26%) та Канаді (1,29%).

120 мільярдів для України від держав-учасниць НАТО

З моменту вторгнення Росії до України члени НАТО надали Україні безпрецедентну підтримку, виділивши понад 120 мільярдів доларів військової, гуманітарної та фінансової допомоги у 2022 році.

“Хоча Сполучені Штати є найбільшим донором, але Європа та Канада надали понад половину загальної допомоги”, - наголосив генсек. Він також додав, що європейці прийняли майже п’ять мільйонів біженців з України. Європа та Північна Америка продовжують застосовувати безпрецедентні економічні санкції, що демонструє їхню силу та одностайність поглядів, - каже Столтенберг.

Генеральний секретар наголосив, що у 2022-му уже восьмий рік поспіль європейські члени Альянсу і Канада продовжували збільшувати видатки на оборону.

Сталевий опір українського народу

На початку другого року повномасштабної війни Росії проти України Столтенберг повторив свій вислів про те, що “Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгнувся в Україну”.

“Він недооцінив сталевий опір українського народу”, - сказав очільник військово-політичного союзу.

Ще одним прорахунком Путіна, за його словами, стало неврахування «безпрецедентної підтримки України» з боку держав–членів НАТО.

«Вторгнення, яке здійснив Путін, було шоком, але не стало несподіванкою», – зазначив Столтенберг, назвавши його «кульмінацією моделі агресивної поведінки». Він додав, що відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму у 2014 році, в НАТО було здійснено найістотніше зміцнення колективної оборони за останнє покоління.

«Отже, коли російські танки ввійшли в Україну, ми були напоготові, – сказав він. – За лічені години наші оборонні плани набули чинності, від Балтійського до Чорного морів. Під командування НАТО було передано 40 000 військовослужбовців, забезпечено значну присутність у повітрі й на морі, а кількість бойових груп НАТО подвоєно з чотирьох до восьми».

Росія: зближення з Китаєм і збільшення присутності в Африці

Як повідомляв Голос Америки, Єнс Столтенберг дав оцінку зближенню Китаю і Росії. Він поділився інформацією про те, що Росія очевидно просить від Китаю допомоги зі смертоносною зброєю. “Ми не бачимо доказів постачання зброї Китаєм до Росії, але бачимо ознаки того, що такий запит від Росії надійшов до Пекіна і розглядається владою Китаю”, - сказав він.

Крім того, генсек відповідав на питання протидії нелегальній міграції. Йшлося про співпрацю з Туреччиною, Мавританією, Тунісом, Іраком та іншими партнерами, допомогу їм у розбудові власних оборонних і безпекових інститутів, щоб стабілізувати ситуацію, зокрема, щодо викликів міграції.

“Ми, звісно, також бачимо збільшення російської присутності на Півдні. Явно [це пов'язано] з групою Вагнера”, - сказав Столтенберг.

Підсумовуючи 2022-й, генсек НАТО зазначив, що рік став ключовим для колективної безпеки. “У більш небезпечному та сповненому суперечок світі НАТО залишається сильним і єдиним, і надає безпрецедентну підтримку Україні”, - написав Столтенберг у своєму Твітері, презентуючи річний звіт альянсу.

У Білому домі вважають, що Путін конче потребує підтримки Китаю, бо в нього на війні в Україні закінчуються боєприпаси, про це заявив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі в ефірі каналу MSNBC.

«Президенту Путіну потрібен президент Сі, тому що в нього закінчуються боєприпаси, [...] у нього закінчується той інвентар, який йому потрібен для ведення цієї війни, і цілком ймовірно, що він буде шукати додаткової допомоги у Китаю», - сказав представник Білого дому.

Відносини між президентами Росії та Китаю Кірбі раніше називав "шлюбом за розрахунком", який дає Китаю союзника проти Заходу, а Росії - підтримку для ведення війни в Україні.

Як писав Голос Америки, Генсек НАТО Єнс Столтенберг застеріг Китай від постачання Росії летальної зброї, сказавши, що в НАТО бачили «деякі ознаки того, що був такий запит з боку Росії, і що це питання розглядається в Пекіні китайською владою”.

Уряди США та Європи попередили Китай, що він зіткнеться з серйозними наслідками, якщо вирішить надавати зброю та боєприпаси російським силам.

Як пишуть експерти, потенційна хвиля західних санкцій щодо Китаю може зруйнувати економічні цілі, які ставить перед собою Сі Цзіньпінь, тому він не може зайти надто далеко.

"Він [Сі Цзіньпінь] не дозволить Путіну програти, але є межа тому, скільки зусиль він готовий прикласти, щоб Путін досяг успіху", — коментує для видання NBC News Віктор Ча, колишній директор з питань Азії в Раді з національної безпеки США, а нині - член Ради оборонної політики, яка є дорадчим органом міністра оборони США.

Як вважає Ча, Китаю вигідний нинішній стан справ. Поки триває війна, Китай може розраховувати на потік недорогої нафти та газу з Росії, а США та їхні союзники змушені витрачати мільярди доларів на підтримку України, пише NBC News.

Видання NYT з посиланням на офіційні дані російської митниці, пише, що за рік російського вторгнення в Україну Китай вже продав Росії безпілотні апарати та запчастини до них на суму понад 12 мільйонів доларів. Мова здебільшого йде про популярні у світі дрони DJI та товари менших компаній, які здебільшого постачаються через дрібних посередників та експортерів. Ці дрони не вважаються летальною зброєю.

За даними видання, Китай лишається для Росії важливою опорою у військовому, дипломатичному та економічному напрямках. “Китай - один із найбільших покупців російської нафти, що допомагає фінансувати вторгнення”, - мовиться у статті з назвою “Поки війна в Україні триває, Китай допомагає поповнити запаси російських безпілотників”.

Скептична у питанні китайської допомоги Росії директорка програми дослідження Китаю в аналітичному центрі Stimson Юнь Сунь.

“Я не вірю, що Китай буде підтримувати Росію або надавати їй летальну допомогу, принаймні не від китайського уряду, не у великих масштабах, а також не публічно. Якщо конкретні китайські компанії надаватимуть таку зброю Росії, це дозволяє Пекіну заперечити свою участь. Але я не вірю, що політика Пекіна полягає в наданні такої допомоги Росії, особливо військової амуніції під час війни”, - аналізує експертка.

Вона також переконана, що Китай не підтримує дії Росії у цій війні.

“Китай відчуває, що має повний спектр відносин, які можна розвивати з Росією в економічному, енергетичному та міжнародному політичному плані. Але я вважаю, що аргумент про те, що Китай фактично підтримує Росію у війні в Україні, не є коректним. Тільки подумайте, якби Китай дійсно повністю підтримував Росію у війні в Україні, чи Росія досі програвала б, як це відбувається сьогодні”, - зазначила Сунь.

Водночас дослідниця Китаю додала, що не бачить перспектив у мирному плані Китаю щодо закінчення війни в Україні через “брак змістовності” в пропозиціях Пекіна.

На її думку, головною метою візиту Сі Цзіньпіня в Росію є зміцнення економічної співпраці. “Ми знаємо, що китайці говорили про дві речі. Одна з них – економічна співпраця. І це неминуче зосередиться на російському енергетичному секторі, на який Китай має великий попит, російський експорт сирої нафти та експорт природного газу до Китаю розширився та значно зріс минулого року. [...] А Росії потрібні китайські інвестиції в розвиток інфраструктури енергетичного сектору РФ”, - сказала Юнь Сунь.

Вона також вважає, що на китайсько-російську співпрацю не вплине рішення МКС видати ордер на арешт Путіна за вивезення українських дітей. Ні Китай, ні Росія не є підписантами Римського статуту, на якому базує свою роботу МКС, - нагадує експертка.

Китай заперечує закиди про можливість надання Росії летальної військової допомоги й звинувачує США та інші країни Заходу у загостренні війни тим, що вони надають озброєння Києву проти російських військ.

Дивіться також:

Байден доручив розсекретити дані розвідки про походження Covid-19, у Китаї кажуть про спробу наклепу

Україна отримає сучасні винищувачі та зможе розпочати тренування лише після узгодженого рішення країн НАТО. Таку думку висловив сенатор-демократ Дік Дурбін від штату Іллінойс в ексклюзивному інтерв'ю Українській редакції Голосу Америки.

Сенатор також розповів про те, чому затягується визнання Росії державою-спонсоркою тероризму, а також про переслідування російських воєнних злочинців у США.

Катерина Лісунова, Голос Америки: Ваша законодавча ініціатива дозволяє притягнути до відповідальності за воєнні злочини осіб на території США, незалежно від того, де ці злочини були скоєні. Ця ініціатива вже пройшла Конгрес і була підписана президентом. Чи можете ви описати, як цей закон працюватиме?

Дік Дурбін, сенатор-демократ: Цей закон по суті, каже наступне: якщо ти воєнний злочинець, не сподівайся, що ти можеш сховатися у Сполучених Штатах. Ми притягнемо тебе до відповідальності за твої воєнні злочини, навіть якщо вони не були скоєні в Сполучених Штатах або не стосувались американських громадян, - ти все одно несеш відповідальність за свої дії. Це чітке повідомлення не лише росіянам, які причетні до воєнних злочинів в Україні, але й усьому світу.

І, на жаль, ми маємо низку прикладів, коли воєнні злочинці шукали притулку в США і залишались тут роками. До прикладу, ми виявили людину, причетну до воєнних злочинів у боснійському конфлікті, але засудили його за шахрайство з візами. Просто тому, що не було відповідного закону, який би переслідував його. Тепер це зміниться. Тепер у нас є відповідний закон.

К.Л.: Насправді, таким чином Сполучені Штати намагались уникнути участі в будь-яких міжнародних конфліктах. Тому Вашингтон не переслідував людей, які вчинили воєнні злочини за кордоном. Чи можна сказати, що це великий крок не тільки для України, але й для США?

Д.Д.: Саме так. Як я вже згадував про боснійський конфлікт, який стався багато років тому, але переслідування воєнних злочинів у цьому конфлікті все іще було актуальною справою. Отже, це справді повідомлення світові, - якщо ви думаєте, що можете бути в безпеці в Сполучених Штатах після того, як ви вчинили воєнний злочин за кордоном, - ви більше не в безпеці.

К.Л.: Ще одна тема, про яку зараз усі говорять, – це надання Україні винищувачів. Поки що Байден сказав: "ні". Якою є ваша позиція у цьому питанні?

Д.Д.: Зазвичай Сполучені Штати спочатку висловлюють небажання, потім всередині НАТО, між союзниками обговорюються питання, як далеко ми можемо зайти. А далі йде стратегічне і тактичне планування на військовій основі, - що дійсно потрібно на цей момент? І вже коли рішення рухатися вперед приймається в середині НАТО, тоді починається процес навчання українців. Щоб вони могли ефективно використовувати надану зброю, а ми могли забезпечувати необхідний резерв боєприпасів, запчастин, тощо.

Тож це тривалий процес, який, я впевнений, розчаровує українців. Вони хочуть все і сьогодні. І це зрозуміло, тому що на карту поставлені їхні життя, тож такої реакції варто очікувати. Але результат цього процесу, який ми сьогодні бачимо - це міцна підтримка Сполучених Штатів і НАТО, а також історичне зобов’язання надавати найсучасніше покоління зброї.

Візьмемо до прикладу HIMARS - про них говорили довго. Ці реактивні системи залпового вогню дуже точні, дуже смертоносні, і ми повинні були навчити українців користуватися цією зброєю, а потім підготувати їх до бою. Це обернулося великим успіхом, і я радий про це повідомити. Те саме стосується комлексів Patriot і так далі, загалом це довгий список. Тому я би не виключав надання винищувачів F-16. Але при цьому враховував би поетапний процес нашого мислення, щодо того, як це втілити у життя.

К.Л.: А як щодо підготовки українських пілотів? Розмови про це точаться вже довго.

ДД: Це складно. Українські пілоти навчались на літаках радянських часів, і вони повинні ознайомитись із F-16, цей літак є смертоносною бойовою машиною. Люди витрачають місяці на навчання, перш ніж починати пілотувати ці винищувачі. Тож ми хочемо переконатися, що українці будуть безпечно, вправно та ефективно їх використовувати.

К.Л.: У Конгресі були ініціативи розпочати навчання українських пілотів на американських винищувачах вже зараз, до того як буде прийнято рішення про надання самих літаків. Що ви думаєте про це?

Д.Д.: Я підтримую це. Але необхідно розпочати процес перемовин Сполучених Штатів із союзниками по НАТО, - щоб вирішити, яким має бути наступний крок. Ми хочемо, щоб наш альянс і надалі залишався єдиним, сильним і відданим.

К.Л.: Повернімося до 24-го лютого 2022-го року. Путін у прямому ефірі оголошує про напад на Україну. Бомбардування починаються по всій території незалежної держави. Якими були ваші думки тоді і якими були прогнози?

Д.Д.: Я передбачав, що це станеться, багато хто передбачав. Але росіяни і навіть деякі союзники України заперечували повномасштабне вторгнення. Під час закритих брифінгів для членів Конгресу наша розвідка казала: "Путін має понад 150 тисяч військових, готових до вторгнення. Ми думаємо, що Київ паде протягом кількох днів. Або, в кращому випадку, кількох тижнів".

Тому ми змирилися із сумними прогнозами. Але цього не сталося. Росіяни вторглися, але українці були готові до цього. Вони мужньо стояли, захищаючи Київ та інші міста, від яких вони відтіснили росіян. І виявилося, що російської рішучості було недостатньо.

Через деякий час стало зрозуміло, що українці вистояли. Водночас, я не маю жодних ілюзій щодо російської воєнної машини. Зараз вони готуються до чергової великої атаки на Україну. Вони мають удвічі більшу кількість військ, ніж рік тому, і вони зміцнюють власну оборону.

Отже, ця війна ще далека від закінчення. Але один факт не викликає сумнівів: український народ не планує здаватись. Вони битимуться на смерть, щоб захистити свою країну.

К.Л.: Чим здивувала вас українська оборона?

Д.Д.: Українська оборона? Це щось виняткове. Якщо запитати будь-кого про найбільші військові потужності світу, РФ точно опиниться в цьому списку. Але тут ми бачимо крихітну Україну, яка захищає свою територію із вражаючими результатами, які можна пояснити лише їхньою власною мужністю та рішучістю, і авжеж підтримкою союзників, зокрема Сполучених Штатів та НАТО. Усі ці фактори об’єдналися. Але разом із натхненням мене також жахає думка, що деякі американські політики кажуть: "добре, минув рік, цього достатньо, давайте перейдемо до чогось іншого". Я категорично не погоджуюсь із ними. Саме зараз час показати нашу тверду позицію на підтримку України.

К.Л.: Чи можете ви сказати, що Буча стала переломним моментом для законодавців у Конгресі?

Д.Д.: Так. Розкопки масових могил та ідентифікація тіл, які залишилися, і того, що з ними сталося, - це відкрило очі багатьом. Ми часто розмірковуємо в Конгресі про Другу світову війну, Голокост і жахливі воєнні злочини, які сталися тоді. І ми повторюємо: "Ніколи знову". Що ж, сьогодні нам кидають виклик, Сполученим Штатам і всьому світу. Якщо ви казали "ніколи знову" про ті події, - що ви зараз скажете про Україну? Що скажете про Бучу? Для мене це ставить під сумнів наші заяви: чи серйозно ми ставимось до своїх слів? Чи збираємось ми відповідати принципам, про які заявили? Ось що під питанням сьогодні.

К.Л.: США почали надавати Україні військову допомогу в травні 2022 року. Якими були переговори за закритими дверима? Які були дебати щодо того, що надавати? І чи повинні Сполучені Штати взагалі щось надавати?

Д.Д.: Якщо розглядати події з історичної перспективи, ви можете повернутися до президентства Обами. Були побоювання, якщо ми надамо занадто багато допомоги, це спровокує ядерну відповідь Путіна. І ми повинні серйозно розглядати кожен наш крок, враховуючи таку можливість. У нас є власні способи перевірки, чи розглядають росіяни такий крок. І така імовірність є цілком реальною. Отже, ми намагалися, альянс НАТО намагався бути сильним у підтримці України, але так щоб уникнути точки, коли Путін у розпачі звернеться до ядерної зброї. Це автоматично залучило би НАТО до протистояння і стало би перспективою третьої світової війни.

К.Л.: Разом із першим пакетом військової допомоги Конгрес вирішив також проголосувати і за "Ленд-Ліз" для України. З якою метою це було зроблено, і яку роль це має зараз?

Д.Д.: Тут треба повертатися до Другої світової, коли Гітлер із нацистами напали на Європу. Сполучені Штати знали, що це небезпечно, але ми не були впевнені, що хочемо брати пряму участь у війні. Тому президент Франклін Рузвельт запропонував так званий ленд-ліз. Він взяв багато старих літаків та кораблів і відправив їх на допомогу союзникам.

Тоді ми були в процесі прийняття рішення. Але наша участь розвивалась, і ленд-ліз став частиною процесу. Схожим чином, в ситуації з Україною ленд-ліз був проміжним кроком. Але зрештою, ми вийшли за рамки цього і тепер надаємо допомогу українцям майже на всіх рівнях. І я підтримую таку допомогу.

К.Л.: Нині є два важливих для України законопроекти, які обговорювались протягом року. Це визнання Росії державою-спонсоркою тероризму та визнання дій росіян геноцидом українського народу. Поки ані Конгрес, ані Білий дім не підтримали ці ініціативи. Як ви думаєте, чому?

Д.Д.: У мене є технічне пояснення, але я спробую спростити його. Чи вважаю я, що Росія є державою-спонсоркою тероризму? Звичайно, я так вважаю. Ми бачимо докази цьому щодня, коли вони знищують Україну та її невинних людей. Але "держава-спонсорка тероризму" – це юридичний термін, який несе за собою певні зобов’язання. З точки зору санкцій проти Росії ми мало що можемо зробити додатково. Я хочу зробити все можливе, але у нас залишилося небагато важелів.

На жаль, як тільки ви оголосите державу спонсором тероризму, інші країни світу, які ведуть будь-які справи з Росією, зіткнуться з обмеженнями з боку Сполучених Штатів. А деякі країни Європи все ще ведуть мінімальний, але важливий бізнес з Росією, наприклад, у сфері енергетики. Розуміння того, що це визнання потягне за собою покарання для наших союзників по НАТО, створює проблеми. Тому, здавалося би просте та очевидне визнання, є більш складним на ділі.

К.Л.: Які досягнення США та альянсу НАТО за цей рік ви можете назвати? І водночас що було зроблено не так?

Д.Д.: Ми зупиняємо просування росіян в Україні. Ми посилили НАТО, щоб допомогти українцям і зупинити Путіна. І я вважаю, що Сполучені Штати лідирують у формуванні єдиної позиції у світі, що Путін — бандит і різник і йому не можна довіряти.

К.Л.: Яким є майбутнє підтримки України в Конгресі?

Д.Д.: Я вважаю, що це дуже добре майбутнє і так триватиме й надалі. Я хочу, щоб українці перемогли. Ми маємо досягти довготривалого миру, щоб українці могли відбудувати свою націю. І платити за це мають росіяни. Тому що саме вони нанесли цих руйнувань, тож саме вони повинні заплатити за відновлення. А ми маємо допомагати в цьому. Я думаю, що українці чітко налаштовані бути частиною Західної Європи та Євросоюзу. Я також сподіваюся і на їхнє членство у НАТО.

К.Л.: Які ваші очікування від цього року?

Д.Д.: Я думаю, що президент Байден відданий допомозі Україні, так само як і Конгрес. І я вірю, що ми продовжимо нашу міцну допомогу.

Раніше Голос Америки опублікував ексклюзивні інтерв'ю із сенатором-демократом Крісом Мерфі, з його демократичним колегою сенатором Шелдоном Вайтгаузом, санатором-республіканцем і співголовою Комітету з міжнародних відносин, Джимом Рішем, а також із конгресменом-республіканцем Майком Лоулером, співголовами українського конгресового кокусу конгресменом-демократом Майком Квіглі та конгресменом-республіканцем Браяном Фіцпатріком.

А також із 52-ю спікеркою Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі. Остання наголосила, що "Із жаху та розбитого серця народились героїзм та надія. Усі у захваті від надзвичайних людей України: які перед обличчям жахливих випробувань, відмовляються припиняти боротьбу за власну свободу".

Інші ексклюзивні матеріали дивіться незабаром в ефірі Голосу Америки та читайте на сайті. Зокрема, із сенаторкою-демократкою Джин Шагін та конгресовими капеланами, які щотижня перед засіданням законодавців, читають молитву за Україну.

Президент США Джо Байден 20 березня підписав законопроект, яким доручив розсекретити інформацію розвідки щодо походження пандемії коронавірусу. Про це йдеться в повідомленні на сайті Білого дому.

Коментуючи підписання цього документа, Байден зазначив, що поділяє мету Конгресу США "оприлюднити якомога більше інформації про походження" коронавірусу. У заяві йдеться, що у 2021 році Байден доручив розвідувальним органам використовувати всі наявні інструменти для розслідування походження COVID-19, і ця робота досі триває.

"Моя адміністрація продовжуватиме перевіряти всю секретну інформацію щодо походження COVID-19, включаючи потенційні посилання на Інститут вірусології Уханя. Впроваджуючи це законодавство, моя адміністрація розсекретить і поширить настільки багато такої інформації, наскільки це можливо, відповідно до моїх конституційних повноважень щодо захисту від розголошення інформації, яка може зашкодити національній безпеці", - йдеться в заяві Байдена.

За словами президента США, дослідження походження коронавірусу необхідне для того, щоб запобігти майбутнім пандеміям.

За текстом законопроекту, Директор національної розвідки США має оприлюднити інформацію щодо походження коронавірусу протягом 90 днів після підписання документа. Серед оприлюднених даних зокрема повинні бути прізвища та симптоми дослідників, які захворіли в Уханьському інституті вірусології восени 2019 року.

Рішення президента США вже прокоментували в Пекіні. "Без будь-яких доказів законопроект має на меті підняти теорію «лабораторного витоку», вчинити наклеп та атакувати Китай. Позиція Китаю щодо вивчення походження SARS-CoV-2 послідовна. Ми завжди беремо участь у науково обґрунтованому глобальному пошуку походження. Водночас ми рішуче виступаємо проти будь-яких форм політичної маніпуляції", - заявив 21 березня речник Міністерства закордонних справ Китаю Ван Веньбінь.

Суперечки довкола походження коронавірусу виникли після того, як у виданні Wall Street Journal з'явилася інформація про нову секретну доповідь американської розвідки, згідно з якою Міністерство енергетики США дійшло висновку, що пандемія Covid-19, найімовірніше, виникла внаслідок витоку із китайської лабораторії. Водночас за даними видання, інші спецслужби, які брали участь у секретному дослідженні, знову розділилися в питанні походження Covid-19. Частина досі вважає, що вірус, ймовірно, передався природним шляхом, ще частина не визначилася.

1 березня 2023 року директор Федерального бюро розслідувань США Крістофер Рей повідомив, що пандемія COVID-19 найімовірніше поширилася саме через витік вірусу з лабораторії в китайському місті Ухань, йшлося на сторінці ФБР у Twitter. Також у ФБР заявили, що Китай перешкоджає прозорому розслідуванню цього питання.

НАТО бачить ознаки, що Росія просить Китай надати зброю для війни в Україні. Про це під час прес-конференції у Брюсселі повідомив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг, представляючи річний звіт НАТО за 2022 рік.

"Ми не бачимо доказів постачання зброї Китаєм до Росії, але бачимо ознаки того, що такий запит від Росії надійшов до Пекіну і розглядається владою Китаю, - сказав генсек НАТО. - Наше повідомлення Китаю полягає в тому, що вони не повинні надавати смертоносну зброю Росії. Це було б підтримкою незаконної війни і тільки продовжило б її та підтримало б незаконне вторгнення Росії. Це щось, що Китай, звичайно, не повинен робити".

Зустріч у Москві китайського і російського лідерів Столтенберг назвав частиною процесу, що спостерігаються останніми роками, коли Китай і Росія "зближуються все більше і більше".

Столтенберг нагадав підписану двома країнами декларацію про "безмежне партнерство", а також їхні спільні навчання, військово-морські патрулі, зближення в економічній, політичній і дипломатичній сферах.

Щодо китайського мирного плану, Столтенберг сказав, що вирішуватиме насамперед Україна – які умови є прийнятними для встановлення миру.

Посадовець привітав план майбутньої розмови між Сі Цзіньпінем і президентом Зеленським. Як повідомляв Голос Америки, така розмова може відбутися невдовзі телефоном. Діалог між Києвом і Пекіном підтримав також Білий дім США.

Мирна пропозиція Китаю, за словами Столтенберга, містить “деякі позитивні аспекти", наприклад, важливість ядерної безпеки, захисту цивільного населення, суверенітету, територіальної цілісності та незалежності. Але "припинення вогню" або будь-яке рішення, яке не поважає суверенітет і територіальну цілісність України, за його словами, буде лише способом заморозити війну та наданням Росії часу на перегрупування і нову атаку.

Як повідомляв Голос Америки, державний секретар США Ентоні Блінкен заявляв: якщо мирний план Китаю не передбачатиме відновлення українського суверенітету, то він спрямований на затягування часу, і не буде конструктивним.

"Що ми повинні зробити – це підтримати Україну в її праві захищати себе", - сказав Столтенберг.