Спеціальні потреби

Актуально

«Міжнародна допомога - підґрунтя нашої перемоги», Гонтарева порівнює початок війни 2014 і 2022

Валерія Гонтарева, яка очолювала Національний банк України на початку російської війни, з червня 2014 до березня 2018, вважає, що тепер масштабна міжнародна підтримка допоможе Україні перемогти й відбудуватися.

В інтерв’ю Голосу Америки у Лондоні, де вона вже кілька років працює як старша співробітниця Інституту глобальних справ при Лондонській школі економіки, Гонтарева висловила думку, що навіть зараз в умовах війни в Україні треба здійснювати реформи, які зміцнювали б економіку і покращували б умови для відбудови.

2014 року ми втратили 20% ВВП і 30% валютної виручки. Наші резерви офіційно тоді становили мінус 3 мільярда доларів… А зараз мова йде про втрату 50% ВВП.
Валерія Гонтарева

Гонтарева активно висловлюється за те, щоб міжнародну програму економічної допомоги Україні очолив Європейський Союз, і щоб програма відбудови й реформ була одночасно програмою приготування України до членства в ЄС.

Порівнюючи період 2014-15 років після російського захоплення Криму і наступу на Донбасі з умовами 2022 року, колишня голова НБУ визнала, що масштаби ударів, яких зазнала українська економіка тепер, набагато більші, але вона також зауважила, що міжнародна спільнота виявляє більшу готовність допомагати.

«Коли я в перший день прийшла на роботу в Національному банку, - пригадує вона, - то захопили відділення Національного банку у Донецьку, наступного дня - у Луганську, а Крим тоді вже був захоплений».

Масштаби економічних проблем зараз неспівмірні, каже вона: «2014 року ми втратили 20% ВВП і 30% валютної виручки. Наші резерви офіційно тоді становили мінус 3 мільярда доларів… А зараз мова йде про втрату 50% ВВП».

Вона пригадує: «5 вересня 2014 року російська армія стояла на підступах до Маріуполя, і для НБУ тоді доля міста була визначена як межа, за якою банк був готовий запроваджувати надзвичайні дії, зокрема припиняти валютні торги у Києві».

Перші можливості після припинення вогню на Донбасі 2015 року після «мінських» переговорів український уряд використав для реформ, які стабілізували економіку.

Валерія Гонтарева наголошує, що саме в час захоплення Росією Криму й частини Донецької та Луганської областей НБУ розробляв план дій на випадок катастрофічних ситуацій таких як воєнний стан.

Той план дій був запроваджений 24 лютого 2022 року.

«Теперішнє вторгнення (24.02.22) ми зустріли з армією, з очищеною банківською системою, зі збалансованими фінансами», - каже Гонтарева, припускаючи, що якби Росія пішла на повномасштабну війну 2014 року, то Україна, на її думку, могла б тоді не встояти.

Потрібні реформи для верховенства закону

Валерія Гонтарева лунала в інтерв’ю Голосу Америки дуже оптимістично, прогнозуючи, що українська армія завдасть поразки російському вторгненню у найближчі «3-4 місяці».

Представники Єврокомісії кажуть, що шлях країни від статусу кандидати до члена триває приблизно 8 років. Але ми намагаємося це зробити за 2 роки.
Валерія Гонтарева

Тим часом головне завдання вона бачить у кращому залученні й використанні міжнародної спільноти для допомоги Україні: «Я вважаю, що вони нам допоможуть. Сума буде дуже великою. Проєкт буде на 5-10 років».

«Це дуже важливо, щоб Європейський Союз був лідером цієї платформи. Тому що ми намагаємося вступити в ЄС. Представники Єврокомісії кажуть, що шлях країни від статусу кандидати до члена триває приблизно 8 років. Але ми намагаємося це зробити за 2 роки. І якщо вони будуть лідерами тієї платформи відбудови, то це буде один проект: як нам стати членами Євросоюзу з допомогою цього “плану Маршала”», - каже Гонтарева.

Вона при цьому вказує, що донори постійно наголошують на потребі контролю над використанням фінансово-економічної допомоги в Україні: «Ми говоримо про старих олігархів. Але зараз наші донори і партнери, посилаючись на досвід допомоги країнам уражених війнами… розуміють, що якщо це не контролювати, то ми можемо побачити, як будуть народжуватися нові олігархи».

Пріоритетами у найближчих реформах Валерія Гонтарева назвала посилення антимонопольного комітету і загалом зміцнення верховенства закону в Україні, «а це - реформа прокуратури, судів, поліції, виконавчих органів».

«Це треба робити з першої хвилини. Зараз. Не чекати нічого. Більше того, я вважаю, що коли у нас дуже складні умови: макроекономічні, війна, то це навіть легше зробити, бо парламент налаштований на підтримку. Коли у нас мирна ситуація, то починаються сварки», - каже вона.

Всі новини дня

Україні потрібна та зброя, з якою вона може перемогти - колишні американські дипломати. Відео

Колишні посли США в Україні та Росії вважають, що лідери США мають чітко сказати, що вони не просто допомагають Україні, а інвестують у власну безпеку. Бо без перемоги України безпека Заходу не буде гарантована. З деталями - Наталія Чурікова.

Президент Зеленський та дух України стали «Людиною року» за версією журналу Time. Відео

Американський журнал Time назвав президента України Володимира Зеленського та дух України людиною 2022-го року. Це звання присуджують тим, хто найбільше, на думку редакції, вплинув на хід подій у році.

Дії РФ проти українців визнали геноцидом в комітеті Сенату США. Відео

Дії РФ проти українців визнали геноцидом в комітеті Сенату США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:08 0:00

Резолюцію щодо визнання дій РФ геноцидом проти українського народу підтримали в комітеті Сенату США із міжнародних відносин. Подробиці – від Марії Ульяновської.

У США є апетит постачати Україні ефективне озброєння - полковник армії США у відставці. Відео

Якщо не чути про F-16 чи Рatriot для України, це не означає, що це неможливо – говорить полковник армії США у відставці Роберт Гамільтон в інтервʼю Олексію Коваленку. «У США з’явився більший апетит постачати ефективніші системи», - вважає військовий експерт.

ЄС запровадив 9-й пакет санкцій проти Росії. У ньому - військові, політики, пропагандисти

У списку – відповідальні за жорстокі, навмисні ракетні удари Росії по цивільному населенню – фон дер Ляєн

Євросоюз запроваджує дев’ятий пакет санкцій проти Росії через те, що Москва «продовжує нести смерть та спустошення в Україну», - про це повідомила в середу президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Цей пакет, дев’ятий з часу російського вторгнення в Україну, посилює тиск на Росію, додаючи ще майже 200 фізичних та юридичних осіб до списку санкцій. Серед підсанкційних осіб – російські військові, депутати російського парламенту та підприємства ОПК.

«Цей список охоплює ключові фігури у жорстоких, навмисних ракетних ударах Росії по цивільному населенню», – сказала фон дер Ляєн у відео, опублікованому в Twitter.

Як додала голова Єврокомісії, ЄС також накладе санкції на ще три російські банки, що включає повну заборону на операції з Банком регіонального розвитку країни. Нові заходи, за словами фон дер Ляєн, обмежать доступ Росії до безпілотників як безпосередньо, так і через постачальників із третіх країн, таких як Іран.

Євросоюз, за словами фон дер Ляєн, також запровадить обмеження експорту, зосередивши увагу на товарах подвійного призначення, таких як хімікати, нервово-паралітичні речовини, електроніка та ІТ-компоненти, які «може використовувати російська військова машина».

Очільник зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель заявив, що останні заходи є прямим наслідком використання президентом Росії Володимиром Путіним зими як зброї.

«Після продуктів харчування та голоду Путін вирішив зробити зиму зброєю, – заявив Боррель. - Відповіддю на це є 9-й пакет санкцій".

«Він хоче перервати електропостачання, опалення та водопостачання для мільйонів мирних жителів по всій Україні. Ми відповідаємо 9-м пакетом санкцій проти тих, хто бере участь у цій жорстокій війні», – написав шеф європейської дипломатії у Twitter.

Окремо Жозеп Боррель згадав про те, що санкції накладені і на російських пропагандистів.

«Ми вводимо обмежувальні заходи щодо ЗМІ, осіб та організацій, які атакують публічний простір дезінформацією, намагаючись зняти провину з Росії та отруювати свідомість людей», – написав Боррель у своєму наступному твіті.

«Ми налаштовані діяти на підтримку України. Скільки потрібно», – додав він.

Як повідомляв «Голос Америки», у п'ятницю, 2 грудня, 27 держав-членів Європейського Союзу обмежили ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель. Санкції набрали чинності у понеділок, 5 грудня. У понеділок світові ціни на нафту зросли на 2,6%.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у понеділок, що Москва «не визнає жодних цінових обмежень» і попередив, що це «крок до дестабілізації світового енергетичного ринку».

Більше

XS
SM
MD
LG