Спеціальні потреби

Актуально

Від прибиральника до завуча школи у США: як українець втілив свою американську мрію

Від прибиральника до заступника директора школи - саме таким шляхом йшов до своєї американської мрії українець Тарас Петришин. У 16 років він, разом з батьками, переїхав до США. Коли пішов отримувати вищу освіту, аби заробити на життя, влаштувався прибиральником у початковій школі в штаті Нью-Джерзі. Здобувши диплом, став у цій школі вчителем, а потім завучем. Наші журналісти відвідали школу і дізнались секрети стрімкого кар’єрного зростання Тараса, або як його називають діти – містера Пі.

Третьокласник Даниїл розповідає про успіхи на уроках плавання заступнику директора школи Тарасу Петришину. Каже: містеру Пі він довіряє, вони емігрували з однієї країни і можуть розмовляти не лише англійською, але й українською. «Він веселий, він дає хай файв, не кричить ніколи», - каже Даниїл.

А от 10-річний Омар зізнається: містер Пі переконав його краще вчитися: «Минулого року якось в мене був поганий день, він поговорив зі мною, розказав свою історію, як він важко в житті працював, і це мені допомогло. Я добре запам’ятав нашу розмову і вирішив почати краще вчитися», каже Омар.

Тарас Петришин емігрував до США у 90-х роках. Життя за кордоном давалося важко: працював на будівництві, у ресторані, в магазині, пізніше вступив у коледж і влаштувався у місцевій школі прибиральником.

«Прибирати школу було добре. Платили гроші. Розклад співпадав. Я вранці вчився і працював до 11 ночі», - згадує він.

Шість років основними знаряддями праці у нього були відро і швабра: «Десь 20 кімнат, туалет на кожному поверсі. Це означає треба скрізь позамітати, пилюку витерти, туалети помити. Якщо пальці на вікнах, повитирати пальці. Взимку, якщо сіль заноситься, треба шваброю вимити і позамітати», - каже Тарас Петришин. На тертій поверх треба було носити коробки паперу: «вони по 25 кілограм, я брав по 2-3 пачки в руки і ніс», - пригадує.

Каже, що було важко, але впоратися можна. «Як кажуть, людина живе, і ми адаптуємось до всього», - каже Петришин.

Своїх амбіцій він не приховував: «Я не хотів прибирати школу все своє життя, хотів бути вчителем».

Врешті, Тараса Петришина помітила директорка навчальних програм.

«Інколи вечорами, коли він працював у моєму офісі, ми говорили про його освіту, як він бачить свою педагогічну кар’єру. Я рада, що була тією людиною, яка повідомила йому, що в нашому шкільному окрузі відкрилося робоче місце, яке терміново треба було заповнити», - каже керівниця навчальних програм шкільного округу м. Кліфтон Дженін Куселевич.

Тарас тоді якраз закінчив навчання, то ж не вагаючись подав документи і отримав роботу вчителя 5-го класу. На цьому освіту не зупинив, продовжив навчатись на всіх програмах, які пропонує місцеве відділення освіти.

«Сильна професійна етика і велике бажання вчитись може мотивувати кожного. Якщо ти справді ставиш роботу на перше місце, не боїшся ризикувати, спробувати щось нове, розширити свої горизонти, тоді ти справді можеш досягти успіху», - вважає Дженін Куселевич.

Тарас каже: щоб досягнути своєї мети, головне – не опускати руки.

«Знаєте, от люди кажуть: з мене насміхаються, бо я іммігрант, або з мене насміхаються, бо я англійською не говорю, і мені соромно. А я не можу сказати, що з мене насміхались, тому що я був іммігрантом, чи що наді мною діти насміхалися. Так, діти казали: о, ти прибирав. Так, я прибирав, але зараз я тут, це є прикладом для вас щось робити. Вчися, щоб ти не прибирав колись», - каже Петришин.

Коли в місцевій початковій школі відкрилась посада заступника директора, Тарас вирішив випробувати свої сили. Його взяли на рік стажування, із зарплатою звичайного вчителя.

«У нас 385 школярів і 105 осіб шкільного персоналу. Це багато людей. У кожного свої потреби і виклики», - каже директор 14-ї школи м.Кліфтон Джейсон Гебеданк. «Він повинен бути гнучким, щоб завжди прийти, коли потрібно, їх підтримати. Щодня, коли ми приходимо на роботу, які б проблеми ми б не мали, ми повинні їх лишати вдома», - каже директор школи.

Джейсон Гебеданк
Джейсон Гебеданк

Тарас сприймає свою роботу як місію. «Я стараюсь щодня, щоб діти зростали – чи в поведінці, чи в науці, чи їм погано, я хочу, щоб їм було приємніше, щоб вони любили приходити до школи. І я стараюсь, щоб вчителі зростали. Бо коли я прибирав, мені пані Куселевич казала: ти не можеш прибирати, ти мусиш зростати, ти мусиш кудись вперед рухатись. І я тоді подумав: ви праві, ми це будемо робити», - ділиться він.

Мотивувати інших зростати - саме цієї риси бракує в українських школах, вважає Тарас Петришин. «Якби в нас були люди, які сказали тій жінці, що прибирає: слухай, тобі 30 років, ти вчися і роби щось з того. Якби хтось допомагав цим людям зрости трошки, думаю, в нас було б трохи інакше. Проблема не в науці, проблема в людях», - вважає Тарас Петришин.

Історія Тараса Петришина є прикладом американської мрії, - переконані місцеві освітяни.

«Це справді американська історія, про те, у що ми віримо в Америці: якщо ти важко працюєш, ти будеш винагороджений. І це якраз випадок пана Петришина», - каже директор шкільного округу м. Кліфтон Денні Робертозі.

Денні Робертозі
Денні Робертозі

Тарас радить емігрантам не розпорошуватись на різні проекти, натомість поставити перед собою мету і йти до неї.

«Вивчіть мову, отримайте освіту, поставте перед собою мету і працюйте в напрямку її втілення. Знаю, це важко. Але в цій країні є багато можливостей, ти просто маєш ними скористатись», - каже він.

У планах Тараса стати директором школи. Далі – ще вище. Тарас вірить: свого досягне, головне бути вірним трьом своїм життєвим принципам: важко працювати, бути справедливим і любити дітей.

Дивіться також: Українка популяризує писанкарство у Кремнієвій долині

Українка популяризує писанкарство у Кремнієвій долині. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:02 0:00

Всі новини дня

Евакуація з Маріуполя – як волонтеру Денису Мініну вдається рятувати людей з окупації. Відео

У зруйнованій 6 жовтня багатоповерхівці в Запоріжжі був волонтерський склад Дениса Мініна. До 24 лютого він працював ведучим одного з українських телеканалів, а тепер став волонтером, який допомагає евакуювати людей з окупованого рідного Маріуполя.

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:11 0:00

«Протистояти злу важко, але ми знаємо, що правда перемагає» – з таким посланням прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала відкрив перший саміт Європейської політичної спільноти у Празі – нового форуму практично усіх держав Європи, крім Росії. Яке ж місце у форумі відведено Україні?

Рафаель Ґроссі: позиція МАГАТЕ полягає в тому, що ЗАЕС - це український об’єкт

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі на прес-конференції в аеропорту Відня після повернення з України, де він зі своєю командою відвідав Запорізьку атомну станцію. Австрія, 2 вересня 2022 року.

Голова міжнародної агенції з ядерної енергетики назвав Запорізьку АЕС українською, заперечуючи твердження президента Володимира Путіна про те, що станція тепер належить Росії.

"Позиція МАГАТЕ полягає в тому, що цей об’єкт є українським. Але я не вдаюся в коментарі щодо розвитку воєнних подій", – сказав голова МАГАТЕ Рафаель Ґроссі на прес-конференції в Києві після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським.

За його словами, "це питання стосується міжнародного права". "Тут конфлікт, тут війна. Ми хочемо, щоб ця війна припинилася. Війна повинна припинитися негайно", – сказав голова МАГАТЕ.

У середу Путін підписав указ, згідно з яким Запорізька АЕС мала стати "федеральною власністю" РФ. Російські війська захопили станцію у березні, але на ній продовжував працювати український персонал, який, за словами Ґроссі, "працює в майже нестерпних умовах".

"Стрес, невизначеність, вони не знають, що може статися", – наголосив він.

Голова української державної атомної енергетичної компанії "Енергоатом" Петро Котін того ж дня заявив, що бере станцію під контроль і керуватиме нею з Києва після того, як російські військові затримали, а потім відпустили директора станції Ігоря Мурашова.

Міжнародне агентство з ядерної енергії закликало створити навколо станції демілітаризовану зону для того, щоб бойові дії не створювали ядерної небезпеки.

"Ми не змінюємо нашу лінію, ми продовжуємо говорити про те, що має бути зроблено, щоб, по суті, уникнути ядерної аварії на АЕС. Що все ще є дуже, дуже реальною можливістю", – сказав Ґроссі у Києві.

Як заявив голова МАГАТЕ, на даний момент організація не має "жодних ознак" того, що Росія намагається підключити станцію до російської мережі.

За його словами, перемикання з однієї мережі в іншу є складним технологічним процесом, на який потрібно багато часу і який би був помітний.

"Це потребує, може потребувати серйозної інфраструктурної роботи. Отже, ми б про це знали, ми б побачили, що якби щось відбувалося", – сказав Гроссі. - "У нас двоє співробітників (на станції), і ми збираємося збільшити групу до чотирьох".

Після поїздки до Києва генеральний директор МАГАТЕ планує вирушити до Москви, щоб досягти угоди щодо "зони ядерної безпеки та безпеки" навколо Запорізької АЕС.

Макрон: Європейська політична спільнота потрібна для обговорення спільної стратегії Європи. Відео

«Мета полягає в тому, щоб поділяти однакове розуміння становища, яке впливає на Європу і виробляти спільну стратегію.Це в наших інтересах - зустрітися тут і накреслювати разом наше майбутнє. Ось для цього і є Європейська політична спільнота», - заявив президент Франції Еммануель Макрон.

МВФ вчетверте погіршив прогноз для світової економіки

Крісталіна Георгієва під час виступу в Джорджтаунському університеті в четвер.

Міжнародний валютний фонд вчетверте погіршив прогноз світової економіки на наступний рік. Нові оцінки буде оприлюднено в Світовому економічному прогнозі, який Фонд опублікує наступного тижня, заявила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

Раніше Фонд прогнозував зростання економіки світу на 2,9% в 2023 році. На 2022 рік прогноз зростання залишається незмінним - на рівні 3,2%.

В 2021-222 роках світова економіка рухалась від ні на що не схожої кризи - пандемії - до іншого безпрецедентного шоку - війни", - твітує Георгієва.

Світова економіка втратить 4 трильйони доларів випуску від теперішнього часу до 2026 року, що еквівалентне економіці Німеччини, поділилась оцінками МВФ Георгієва у виступі в Джорджтаунському університеті в четвер.

Промова прозвучала перед засіданням Світового банку та МВФ, запланованим на наступний тиждень.

Більше

XS
SM
MD
LG