Актуально
Скільки грошей і часу потрібно на відбудову України - оцінки міжнародних фінансистів
Чи зробить бізнес ставку на перемогу України? Відбудова України після війни, ремонт пошкоджених російськими обстрілами енергетики, доріг, мостів - масштабне завдання, яке, згідно з оцінками Світового банку, потребуватиме 411 мільярдів доларів. Такі кошти не під силу зібрати державам та міжнародним організаціям, вважають аналітики, потрібно залучати кошти приватних інвесторів.
Брати участь у відбудові України - це "робити ставку на перемогу і на завершення конфлікту", сказала перм'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, звертаючись до сотень італійських бізнесменів під час конференції 26 квітня.
Відбудова вже почалась, говорять в Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). За допомогою міжнародних донорів в Україні вже відбудовуються дороги, житло та енергетика. ЄБРР, а також Міжнародна фінансова корпорація (МФК) при Світовому банку, які підтримують український бізнес у часи війни, намагаються залучити іноземні інвестиції і вже інвестують власні кошти у відновлення України та екстрений ремонт.
Ми поговорили з директоркою МФК з Центральної та Східної Європи Раною Карадшех та за головною економісткою ЄБРР Беатою Яворчик про те, що потрібно для відбудови України, скільки часу потрібно, щоб повернутись до довоєнного життя.
Гроші, реформи і мир - три передумови успішного відновлення України
Яворчик вважає - Україна має всі шанси для успішного відновлення, але є три необхідні умови: інвестиції, реформування стандартів управління державою, а також стійкий мир. Всі з цих умов - досяжні, однак, останню передумову - стійкий мир - забезпечити найбільш складно, каже вона.
"Для успішного відновлення потрібні три речі, - говорить експертка в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки. - Очевидно, гроші, але Україна має багато друзів за кордоном, тому гроші будуть надходити. Також приватний сектор інвестуватиме, якщо буде певне страхування від міжнародної спільноти. Друге – покращення роботи інституцій та якості управління. І тут я маю оптимізм, бо процес вступу до Європейською Союзу може створити якір і задати напрямок реформам. Третій компонент – стабільний мир. Цього найскладніше досягнути".
Рана Карадшех, чия установа працює в Україні і намагається підтримати приватний бізнес, каже, що Україна має, на що і на кого спертися і всередині країни. Її вразила стійкість українських бізнесменів, які і в часи війни, намагаються надавати товари та послуги українцям.
Бізнес, який не припинив працювати в час війни, зауважує Карадшех в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки, виявив надзвичайну стійкість і потребує підтримки. "Вважаю, критично важливо для нас зараз підтримувати приватний сектор України. Перед війною 70% ВВП країни припадало на приватний сектор. Це робочі місця, торгівля, економіка. МФК підтримав приватний сектор України після російського вторгнення до України. Ми оголосили про пакет обсягом 2 мільярди, який плануємо спрямувати на різні сфери діяльності приватного сектору".
Нас справді вразила стійкість людей, які віддані тому, щоб продовжувати працюватиРана Карадшех
"Нас справді вразила стійкість людей, які віддані тому, щоб продовжувати працювати і наша підтримка в основному спрямована на те, щоб компанії продовжували діяльність, щоб люди мали оплачувану роботу, а бізнес надавав товари та послуги. Вони тяжко працюють і надзвичайно стійкі, але їм потрібен капітал, вони мають шукати нові торгові шляхи, цикл обігу робочого капіталу більш довгий, потрібно ремонтувати завдані руйнування. Їм потрібні гроші", - додає вона.
У час війни потрібно створювати такі умови, щоб люди могли продовжувати жити та працювати в Україні, людський ресурс стане основним у відбудові, переконані в ЄБРР.
Минулого року ЄБРР інвестував 1,7 мільярда доларів до України. Цього року банк планує інвестувати щонайменше 1,3 млрд, щоб життя людей стало кращим, каже Яворчик.
"Ми фінансували екстрені закупки газу для опалення взимку, допомагали ремонтувати енергомережу, щоб було світло. Ми фінансували ремонт залізниці, щоб ходили потяги. Коли йдеться про відбудову, багато говорять про відновлення капітальних активів, але потрібні і людські ресурси. Тому треба покращити життя, щоб люди залишались в країні, щоб коли настане відбудова, тут були люди", - каже Яворчик.
Вже зараз інвестувати до галузей, що рухатимуть економіку вперед після війни, закликає МФК
В МФК додають – не варто очікувати, коли ситуація покращиться, потрібно інвестувати вже зараз і відбудовувати не лише житло чи інші соціальні об’єкти, але і підтримувати тих, хто стане рушієм української економіки, як працівників у галузі високих технологій чи сільського господарства.
"Хочу наголосити, що ми прагнемо підтримати нужденних, але ми також хочемо підтримати ті сфери, де Україна має перевагу і може ще збільшити зростання", - каже Карадшех.
"МФК дивиться на різні сфери економіки і надало декілька сотень мільйонів клієнтам з початку конфлікту. Це – клієнти в сфері високих технологій, клієнти в агробізнесі. Ми працюємо з банками, щоб ті кредитували торгівлю, щоб товари та послуги надходили", - каже Карадшех.
Банки розвитку інвестують свої кошти, але і сподіваються, що приватні компанії прийдуть за ними. Тут може допомогти партнерство з інституціями розвитку, або планований механізм страхування інвестицій від ризиків війни, який може бути створений на базі агенції МІГА, каже Яворчик, але і зараз в участі у відбудові України, яка може стати одним із найбільших будівельних проектів покоління, зацікавлені багато компаній.
"Є компанії, які до нас звертаються, і я сама розмовляю з приватним бізнесом в багатьох країнах, країнах-сусідах в регіоні і закликаю їх інвестувати до України. І, кажу вам, багато хто цікавиться, але хочуть заходити на ринок в партнерстві з такою установою як МФК, бо вважають теперішню ситуацію дещо ризикованою. Я кажу компаніям, зацікавленим в інвестиціях, що ми готові їх підтримати", - каже Карашдех.
Стосовно історичного досвіду відбудов, каже Карадшех, якщо і є якийсь урок - то це те, що умови для інвестицій ніколи не будуть досконалими і з інвестиціями не варто зволікати.
Українські біженці можуть стати містком для європейських інвестицій до України, вважають в ЄБРР
В ЄБРР вважають – Україна має всі шанси на швидке відновлення. В нещодавньому дослідженні ЄБРР дослідив повоєнну відбудову після 200 воєн. У половині випадків країнам знадобилась чверть століття, щоб повернутись до довоєнних доходів. Навіть Японія, яку вважають історією успіху, відновлювалась 15 років після Другої світової.
"В Україні багато що відбувається, що є позитивним для неї у підготовці до відновлення, - каже Яворчик. - Реформи в контексті вступу до ЄС, люди в Україні освічені. Міжнародна спільнота хоче допомогти. Тому Україна має всі шанси на відновлення. Хоча багато біженців зараз за кордоном, і з досвіду ми знаємо, що дехто з них не повернеться, вони можуть статі містком між Україною та країнами, де вони перебувають, стати каналом для інвестицій, допомогти фірмам з-за кордону інвестувати до України".
В МФК додають, їхня нова програма – цифровий коридор інформації – покликана спростити обмін банківською інформацією між Україною та Європою, щоб допомогти саме українцям за кордоном вести бізнес, отримувати доступ до банківських кредитів, користуватись кредитними картками.
Всі новини дня
- Голос Америки
Росія заблокувала експорт зерна з українських портів. ООН нагадує про голод, каже, що ситуація "дуже серйозна"
Російська федерація повідомила Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі про обмеження реєстрацій суден в українському порту Південний.
Незважаючи на загрозу продовольчої кризи та голоду у низці країн, Росія таким чином блокує експорт зерна з України та мотивує це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України.
Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.
“Ми стурбовані постійним уповільненням реалізації Чорноморської ініціативи”, - сказав Дюжаррік. Та зокрема повідомив, у травні експорт зерна та інших культур становив менше половини обсягів, відправлених у квітні. Так, у травні з українських портів вийшли 33 судна. Лише 3 з них – з порту Південний.
“Це дуже серйозна ситуація. Треба рухатися вперед. Ініціативу планується відновити 17 липня”, – сказав Дюжаррік.
Раніше ООН заявляла, що не має запасного плану на випадок, якщо Росія вийде з угоди, що дозволяє Україні експортувати зерно на міжнародні ринки.
“Глобальні гарячі точки голоду зростають, про що ми вас регулярно сповіщаємо”, - наголосив Дюжаррік. Він також запевнив, що секретаріат ООН надав практичні пропозиції “всім сторонам”.
Як повідомляв Голос Америки, 31 травня ООН заппропонувала Україні, Росії й Туреччині почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку через Україну. Це одна з “вимог” Кремля, у разі невиконання якої Росія погрожувала заблокувати експорт зерна з України.
Мінінфраструктури України 1 червня повідомила, що українська сторона надіслала листа до СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу. Йдеться про діяльність СКЦ у складі 3 інспекційних команд та 9 інспекцій на день. “Українські інспектори наразі перебувають в СКЦ та готові негайно приступити до роботи в разі відновлення реєстрації суден”, - інформує міністерство.
“Сподіваємося, що партнери по [зерновій - ред.] Ініціативі все ж таки знайдуть рішення та припинять цей шантаж Росії всього світу. Адже значення Зернової Ініціативи вже доведено світовим продовольчим ринком і світ не має мовчати”, - йдеться у оприлюдненій заяві Мінінфраструктури.
У ній також йдеться про 7 місяців “саботажу та гальмування роботи з боку російської делегації в СКЦ”, у результаті чого світ недоотримав мінімум 20 млн тонн продовольства.
За інформацією відомства, упродовж 10 місяців роботи Зернової ініціативи експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.
Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео
Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами Лісової пісні Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США.
Чи може Україна завдавати ударів по території Росії? Коментарі законодавців США. Відео
Упродовж травня Росія здійснює повітряні атаки на українські міста, зокрема на Київ, ледь не щодня. Як на це реагують в Конгресі? Що кажуть про можливість України завдавати ударів по території Росії? І як пропонують притягнути росіян до відповідальності?
- Голос Америки
Україна домагається чіткого плану щодо вступу в НАТО. Союзники узгоджують позиції
Північноатлантичний альянс має ухвалити рішення щодо членства України цього року, заявив президент України Володимир Зеленський на саміті європейських лідерів у Молдові у четвер.
Ця заява пролунала на тлі зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбувається в Осло, і на якій країни-партнери України, що допомагають їй відбити російську агресію, мають узгодити свої позиції щодо потенційного вступу України.
«Для України важливо отримати чіткий сигнал про перспективи членства в альянсі, що стане ще одним мотивуючим фактором для Збройних Сил України та всього українського народу», – заявив президент Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком.
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що місце України є в НАТО. Він написав про це на своїй сторінці у Twitter.
Після понад року російської агресії проти України уряд у Києві розглядає членство як найвищу гарантію своєї безпеки. Позицію України підтримують Східноєвропейські країни, які мали досвід російської чи радянської окупації.
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс нагадав, що Київ пережив два вторгнення, очікуючи на відповідь від НАТО протягом 14 років, після того, як на Бухарестському саміті НАТО у 2008-му році Україні пообіцяли членство в альянсі, але не прописали процедури, за якою Україна могла б набути це членство.
«Настав час сісти за стіл переговорів і знайти конкретну відповідь на питання, як Україна інтегруватиметься в НАТО і коли вона стане членом альянсу», – сказав глава МЗС Литви.
Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна підтримав цей заклик, додавши, що необхідно надати Києву надійні гарантії безпеки після війни, щоб не залишати сірих зон, якими може скористатися Росія.
Неочікувано для багатьох у своїй промові на конференції GLOBSEC, що проходила цього тижня у Братиславі, президент Франції Еммануель Макрон приєднав свій голос до голосів лідерів Східної Європи і наголосив, що Україна має отримати гарантії безпеки ще до вступу до НАТО.
Французький президент заявив, що союзники повинні включити Україну у «надійну архітектуру безпеки, яка також потрібна і нам».
«Я виступаю за надання суттєвих та потужних гарантій безпеки Україні з двох причин: Україна сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що розширення гарантій безпеки відповідає нашим інтересам», - сказав президент Франції.
Інші члени альянсу, зокрема Німеччина та Люксембург, наголосили на ризиках, пов'язаних з можливістю швидкого вступу України до НАТО.
Угорщина взагалі вважає, що це питання не може стояти на порядку денному саміту.
Експерти говорять, що рішення у Вільнюсі буде залежати передусім від Сполучених Штатів, які надають найбільшу військову підтримку.
Але у Вашингтоні мають побоювання, що вступ України до альянсу ще до завершення війни може спровокувати участь у конфлікті країн НАТО через застосування 5-ї статті Статуту НАТО про те, що напад на одну з країн НАТО означає напад на весь альянс.
На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Осло генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ наголосив, що «двері НАТО залишаються відкритими», і всі члени НАТО погоджуються, що Україна стане членом альянсу, «коли настане відповідний час».
Він додав, що головне зараз – забезпечити перемогу України, «тому що лише з незалежною, суверенною Україною в Європі взагалі можна вирішувати питання членства», та інші питання, які постануть вже після того, як війна закінчиться.
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «однією з головних причин успіху, якого Україна досягла у відсічі російській агресії», була єдність НАТО у підтримці України.
«Ми з першого дня говорили, що ми будемо робити і щодо підтримки України, і щодо тиску на Росію, і щодо зміцнення власного альянсу. Ми зробили те, що сказали, і будемо далі це робити», – сказав Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з Єнсом Столтенберґом в Осло.
- Голос Америки
Блінкен: Оборона, реформи, вступ до ЄС – шлях до процвітання України
Розбудова армії, реформи та інтеграція в Європейський Союз забезпечать не лише безпеку України, але і її процвітання, сказав Державний секретар США Ентоні Блінкен, перебуваючи в Осло.
«Найкращий захист для України – це мати якомога сильнішу армію, щоб була можливість ефективно стримувати агресію або захищатися від неї, якщо вона все ж таки відбудеться, і якомога сильнішу економіку», – сказав Блінкен в інтерв’ю норвезькому телебаченню NRK TV.
На його думку, від України це вимагає продовження реформ, які вона проводила, а також її подальша інтеграція з Європою.
«З цією довгостроковою допомогою у сфері безпеки та економічною інтеграцією з Європою Україна не тільки виживе, вона буде процвітати. І це буде її найкращий захист від подальшої агресії», – заявив Блінкен.
Нині допомога Україні від західних партнерів зосереджена на тому, щоб Україна змогла повернути більшу частину своєї території, та розбудувати свою оборону так, щоб захиститися від російської агресії у майбутньому, сказав Блінкен.
Відповідаючи на запитання кореспондента норвезького телебачення про те, коли Україна зможе стати членом НАТО, головний американський дипломат нагадав, що це питання мають підтримати всі члени Північноатлантичного альянсу.
Зараз всі зосереджені на наданні підтримки Україні, зауважив Блінкен, щоб вона могла відбити російську агресію та розбудувати свою оборону на майбутнє.
«Ми інтенсивно зосереджуємося на тому, що ми можемо зробити зараз, щоб допомогти Україні, підтримати Україну в зусиллях повернути більшу частину її території від Росії, а також допомогти їй забезпечити її середньо- та довгострокову здатність стримувати агресію у майбутньому та захистити себе від цієї агресії, якщо вона все ж таки відбудеться», – сказав Блінкен.
Він додав, що виходячи з розмов, яку міністри закордонних справ країн НАТО мали на зустрічі в Осло, можна очікувати «дуже потужний пакет як політичної, так і практичної підтримки у Вільнюсі». Але не уточнив деталі цієї підтримки.
Відповідаючи на запитання про те, чи триватиме підтримка України і після президентських виборів у США наступного року, Блінкен сказав, що допомога України виділялася на двопартійній основі. «І я не бачу, щоб це змінилося», – додав він.
Він навів приклад Норвегії та інших союзників, які допомагають Україні, й наголосив, що ця підтримка, яка триває вже понад рік, означає, що президенту Росії Володимиру Путіну не вдасться «перечекати».
«Він не зможе просто зачекати, поки підтримка України припиниться, а потім продовжувати робити те, що він робить», – наголосив Блінкен.
Держсекретар США Ентоні Блінкен перебуває в Осло, де відбуваються зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО. Напередодні саміту альянсу у Вільнюсі партнери намагаються зменшити розбіжності щодо прагнення України приєднатися до альянсу, збільшити витрати на оборону, а також запропонувати нову кандидатуру на посаду генерального секретаря НАТО.
Форум