Спеціальні потреби

Актуально

Вінницькі правозахисники звертаються до ЄС

Вінницькі правозахисники звертаються до ЄС

Вінницькі правозахисники закликають Європейський Союз та Раду Європи підготувати спільну доповідь про стан дотримання прав людини в Україні, а також скласти та оприлюднити список чиновників і правоохоронців, причетних до порушень прав людини. До того ж Вінницька Правозахисна група (ВПГ) просить країни Євросоюзу «обмежити можливості по в’їзду вказаної групи осіб, тим самим підтвердивши визнання принципів всезагальності, універсальності і неподільності прав людини та відданості принципу міжнародній солідарності за їх дотримання».

Координатор Вінницької Правозахисної групи Дмитро Гройсман збирається обговорити цю ініціативу з комісаром ЄС з питань розширення та сусідства Штефаном Фюле, під час візиту останнього до України.

Такий заклик правозахисники обумовлюють різким погіршенням ситуації в сфері прав людини та свободи ЗМІ, останніми заявами міжнародних організацій та доповіддю Вахти прав людини (Human Rights Watch). Вінницька Правозахисна група відзначила, що за період керування нової влади покращень не відбулося. Зокрема, нова влада додала й свої «фірмові справи».

«Брутальні переслідування правозахисників, відновлення методів «каральної психіатрії», різке посилення незаконних обмежень свободи мирних зібрань, системні утиски електронних ЗМІ, які поширюють інформацію, що не влаштовує, бентежить чи дратує владу», – саме такими, на думку Вінницької групи, є нововведення української влади.

В заяві, яку поширюють правозахисники, йдеться про те, що «влада виявилася неготовою до встановлення ефективного діалогу з громадянським суспільством в Україні, критика дій і навіть злочинів представників нової влади сприймається вороже та викликає тиск і репресії».

«Вінницька Правозахисна група неодноразово документувала з допомогою відео свідчення про злочини проти біженців та шукачів притулку з боку співробітників міліції і робила їх загальнодоступними в мережі Інтернет, чим створила підґрунтя не для прозорого та ефективного розслідування наших повідомлень про злочини, а лише для оскаженілих репресій з боку міліцейського керівництва та прокуратури, яка здійснює прикриття незаконних дій міліції».

«В ситуації, що склалася, ми закликаємо уряди країн-членів Євросоюзу, підтвердити зв’язок між просуванням України у напрямку євроінтеграції з неухильним дотриманням європейських стандартів в галузі прав людини, невтручанням у діяльність правозахисників, припиненням репресій відносно громадських активістів, гарантування свобод для ЗМІ та профспілок»,– йдеться в заяві.

Всі новини дня

США нададуть Україні $53 млн на обладнання для відновлення критичної інфраструктури

Київ після ударів Росії по енергетичній інфраструктурі, 23 листопада 2022. REUTERS/Vladyslav Sodel

Сполучені Штати нададуть додатково 53 мільйонів доларів на підтримку електроенергетичної системи України на тлі російських атак.

Фінансування піде на "придбання критично необхідного електромережевого обладнання" й буде "оперативно доставлено в Україну в екстреному порядку". Поставка включатиме розподільні трансформатори, автоматичні вимикачі, розрядники перенапруги, роз’єднувачі, транспортні засоби та інше ключове обладнання.

Раніше Вашингтон виділяв 55 мільйонів доларів на екстрену підтримку енергетичного сектора України, а загалом від початку російської війни 24 лютого США надали Києву майже 32 мільярди доларів, включаючи 145 мільйонів на енергетичний сектор.

"Ми продовжуватимемо шукати додаткову підтримку з боку союзників і партнерів, а також допомагаємо розробити довгострокові рішення для відновлення та ремонту мережі разом із нашою допомогою зусиллям України просувати енергетичний перехід і будувати енергетичну систему, що не залежить від російських енергоносіїв", - йдеться у повідомленні Держдепу.

Раніше Голос Америки повідомляв, що напередодні речник Ради національної безпеки Джон Кірбі назвав атаки Росії на цивільну інфраструктуру України і спроби російського президента Володимира Путіна використовувати холод як зброю "абсолютно огидними".

Тим часом, під час зустрічі НАТО міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив про продовження підтримки України перед зимою: "Ми побачили, що Владімір Путін від самого початку конфлікту намагається використати постачання енергії як зброю. І його націленість на цивільну інфраструктуру, енергетичну інфрастурктуру, очевидно має на меті спробувати заморозити українців і змусити їх підкоритися. Я знаю, що насправді це не принесе йому успіху, бо вони показують величезну витривалість, а ми будемо і далі підтримувати їх упродовж цих важких місяців".

Відкриваючи саміт, генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ заявив, що союзники по НАТО збільшать допомогу Україні, оскільки Росія "намагається використовувати зиму у війні проти України".

У статті використано матеріали Reuters

Якісне протезування у США: як діє унікальна програма, що допомагає постраждалим від війни українцям повернутися до повноцінного життя. Відео

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому американський лікар-ортопед українського походження Яків Градінар вирішив відкрити у Міннеаполісі неприбуткову організацію для українських пацієнтів.

Будинки-контейнери: житло для українців, які втратили все внаслідок війни. Відео

Будинки-контейнери: житло для українців, які втратили все внаслідок війни. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

Через обстріли українських міст російськими військами щодня десятки та сотні українців залишаються без даху над головою.

Треба допомогти Україні максимально наблизитись до членства у НАТО - глава МЗС Словаччини на саміті в Бухаресті

Саміт НАТО у Бухаресті, 29 листопада 2022. REUTERS/Stoyan Nenov

НАТО не має проблем із недостачею танків та амуніції для них, які можна відправити до України, заявив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс під час саміту Альянсу у Бухаресті. "В НАТО не закінчуються танки і набої для танків. Тому, якщо ми розширимо набір того, що ми надаємо Україні, тоді НАТО має можливіть продовжити постачання. Можливо, існують труднощі з певною амуніцією, яка вже надається", - сказав посадовець.

Тим часом, глава чеського МЗС Як Ліпавський висловив сподівання, що союзникам по НАТО вдасться домовитись про новий "значний" пакет допомоги Києву для підготовки країни до зими на тлі російський атак по цивільній інфраструктурі.

Водночас, словацький міністр закордонних справ Растістав Качер заявив журналістам, що на саміті також буде розглянуто заявку України на вступ до НАТО. "Ми будемо обговорювати висловлене бажання України вступити до НАТО, - сказав Качер. - Нам потрібно поставитися до цього серйозно і допомогти Україні пройти процес максимального наближення до членства, а потім, коли ми будемо готові, щоб перехід до повноправного членства проходив дуже плавно".

Нинішня зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

Раніше Голос Америки повідомляв, що від нинішньої зустрічі в Бухаресті очікують оголошення нових зобов’язань допомоги Україні пальним, генераторами, медичними препаратами й устаткуванням, а також зимовим спорядженням для українських військових. У Вашингтоні повідомили, що державний секретар США Ентоні Блінкен оголосить значний набір допомоги для української енергосистеми.

У статті використано матеріали Reuters

Кремль прагне використати війська РФ у Білорусі, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва - ISW

Російські військовики під час навчань у Білорусі. 23 листопада 2022. Фото Міноборони Росії (AP)

Розгортання російських військ у Білорусі, ймовірно, є частиною зусиль Росії з посилення навчального потенціалу і проведення інформаційної операції, йдеться у щоденному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

«Супутникові знімки з середини листопада вказують на збільшення російської техніки, зокрема основних бойових танків, на 230-му загальновійськовому Обуз-Лєсновському полігоні в Бресті, Білорусь, включаючи техніку щонайменше на одну бригаду. Незалежна білоруська моніторингова організація The Hajun Project 28 листопада повідомила, що російські війська перекинули 15 зенітно-ракетних комплексів «Тор-М2» і 10 одиниць невизначеного інженерного обладнання до Бреста. Ці дислокації, ймовірно, підтримують зусилля Росії з навчання, а не підготовку до бойових дій з Білорусі…Бойові втрати серед російських інструкторів і стреси, пов’язані з мобілізацією, зменшили навчальний потенціал Росії, ймовірно, збільшивши залежність Росії від білоруського навчального потенціалу», – зазначають в Інституті вивчення війни.

Експерти ISW також додають, що Кремль, ймовірно, прагне використати розгортання російських військ у Білорусі як інформаційну операцію, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва, щоб запобігти їх використанню на півдні та сході. За оцінкою ISW, білоруські війська малоймовірно атакуватимуть Україну.

Тим часом Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки повідомляє, що Росія, ймовірно, відмовилася від концепції розгортання батальйонних тактичних груп.

«За останні три місяці російські війська в Україні, ймовірно, в цілому припинили розгортання у вигляді батальйонних тактичних груп (БТГ). Кілька внутрішніх недоліків концепції БТГ були виявлені під час високої інтенсивності широкомасштабних бойових дій під час війни України. Відносно невеликий розподіл бойової піхоти на БТГ часто виявлявся недостатнім. Децентралізований розподіл артилерії не дозволив Росії повністю використати свою перевагу в кількості гармат», – йдеться у повідомленні.

У британській розвідці зауважують, що концепція БТГ відігравала важливу роль у російській військовій доктрині протягом останніх десяти років і передбачала інтеграцію батальйонів із повним спектром допоміжних підрозділів, включаючи бронетехніку, розвідку та артилерію.

Більше

XS
SM
MD
LG