Спеціальні потреби

Актуально

Вірменія різко розкритикувала керований Росією безпековий альянс

Фото: російський президент Путін та прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян під час саміту Організації договору про колективну безпеку, 23 листопада 2022 року

ЄРЕВАН. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян розкритикував очолювану Росією Організацію Договору про колективну безпеку (ОДКБ) за відмову підтримати Вірменію проти «агресії Азербайджану».

Виступаючи на саміті ОДКБ в Єревані 23 листопада, Пашинян сказав, що його «пригнічує те, що членство Вірменії в ОДКБ не стримало агресію Азербайджану». За його словами, це завдало "великої шкоди іміджу ОДКБ як у нашій країні, так і за кордоном".

Вірменія попросила військової допомоги у вересні після того, як між двома кавказькими сусідами спалахнули смертоносні зіткнення, але ОДКБ лише відправила свого генерального секретаря в зону конфлікту та запропонувала створити робочу групу для аналізу ситуації.

Шість країн — Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан і Росія — входять до ОДКБ, створеної в жовтні 2002 року.

Пашинян заявив, що його країна підтримала члена ОДКБ Казахстан на початку січня, одразу, коли президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв попросив війська ОДКБ увійти в його країну після безпрецедентних антиурядових протестів.

«Вірменія завершує своє головування в ОДКБ. Хоча це ювілейний рік [для ОДКБ], для Вірменії він був зовсім не ювілейним. За останні два роки на країну-члена ОДКБ було здійснено напад Азербайджаном щонайменше тричі, і фактично до цього часу ми не отримали жодної реакції з боку ОДКБ щодо агресії Азербайджану, що є великим ударом по іміджу ОДКБ», – сказав Пашинян.

Вірменія заявляє, що десятки квадратних кілометрів її суверенної території були захоплені Азербайджаном під час військового конфлікту між двома країнами в травні 2021 року, у листопаді 2021 року та у вересні цього року.

Пізніше 23 листопада Пашинян зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним на полях саміту в Єревані, щоб обговорити двосторонні відносини та регіональні питання.

Повідомляється, що на початку зустрічі Пашинян зазначив, що в ОДКБ не вдалося досягти консенсусу з усіх питань порядку денного саміту.

Під час саміту Пашинян заявив, що він не готовий підписати проекти документів щодо «спільних заходів щодо надання допомоги Вірменії», які, за його словами, не знімають стурбованості Єревана щодо політичної позиції ОДКБ щодо вірмено-азербайджанського конфлікту.

«За цих умов відсутність чіткої політичної оцінки ситуації та неприйняття вищезазначеного рішення може не лише означати відмову ОДКБ від союзницьких зобов’язань, але також може бути витлумачено Азербайджаном як зелене світло з боку ОДКБ для подальшої агресії проти Вірменії», – сказав Пашинян на саміті.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що ОДКБ є «необхідною» організацією, чиї послуги «дуже потрібні» для вирішення регіональних конфліктів.

"Дуже важливо, щоб Вірменія та Азербайджан домовилися про мирний договір", - сказав Пєсков, який супроводжував Путіна в Єревані. «Це наше головне завдання. І ми всі маємо зробити все можливе, щоб це відбулося», — сказав він журналістам після саміту.

Під час зустрічі з Путіним Пашинян порушив питання дотримання домовленостей, досягнутих Вірменією та Азербайджаном за посередництва президента Росії.

«Це дуже важливі питання, які, звичайно, ми повинні обговорити, так само як нам потрібно обговорити порядок денний, який, ми сподіваємося, призведе до міцного миру в нашому регіоні», - сказав Пашинян.

Путін, як цитує Кремль, наголосив на союзницькому характері російсько-вірменських відносин, які, за його словами, мають «глибоке коріння».

У своєму виступі на саміті російський лідер зазначив, що зустріч лідерів Росії, Вірменії та Азербайджану в Сочі, Росія, 31 жовтня та їхня спільна заява після цього створили «хорошу основу для майбутніх компромісів» між Єреваном і Баку.

Путін заявив, що лише шляхом послідовного виконання домовленостей про делімітацію кордонів, розблокування транспортних сполучень і вирішення гуманітарних проблем можна досягти нормалізації відносин між Вірменією та Азербайджаном.

Ми сподіваємося, що це врешті-решт прокладе шлях до мирного договору між Єреваном і Баку», - сказав Путін.

Перед самітом сотні активістів, які представляють громадянське суспільство та демократичні інституції, зібралися 23 листопада в центрі Єревана, вимагаючи виходу Вірменії з ОДКБ. Серед демонстрантів були громадяни України, які протестували проти неспровокованого вторгнення Росії в Україну.

Лідери держав-членів ОДКБ – Путін, Пашинян і Токаєв, а також Олександр Лукашенко з Білорусі, Садир Джапаров з Киргизстану та Емомалі Рахмон з Таджикистану – зустрілися у столиці Вірменії, в той час, як Росія продовжує обстрілювати українські міста ракетами і цілисть в енергетичну інфраструктуру.

На саміті стало відомо, що на посаді генсека ОДКБ білоруського політика Станіслава Зася замінить казахстанський політик Імангалі Тасмагамбетов.

65-річний Тасмагамбетов, який був відомий як один із найвірніших людей колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, раніше був прем’єр-міністром Казахстану, віце-прем’єр-міністром, мером столиці Казахстану Астани та найбільшого міста країни, Алмати.

Його останньою офіційною посадою була посада посла у Росії, яку він обіймав до того, як у 2019 році оголосив про відставку.

В статті використано повідомлення казахської служби Радіо Свобода та AFP

Всі новини дня

Блінкен: визнання Росії державою, що спонсорує тероризм, може потягти за собою небажані наслідки. Відео

Визнання Росії державою-спонсоркою тероризму може стати вагомим важелем у стримуванні інших держав, таких як Китай, надавати допомогу Москві для продовження її війни проти України. Таку думку висловив сенатор-республіканець Ліндсі Грем,

Гельсінська комісія США відзначила сміливих українських жінок

Дар’я Каленюк - виконавча директорка громадської організації Центр протидії корупції, членкиня Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України

Гельсінська комісія 22 березня відзначила українку Дар’ю Каленюк, виконавчу директорку та членкиню правління Центру протидії корупції, як одну зі сміливих жінок, що невтомно виступають за перемогу України. Відзначення відбулось в рамках місяця жіночої історії у США, про це йдеться на сторінці Гельсінської комісії у Твіттер.

“Дар'я Каленюк перебуває на передовій зусиль, спрямованих на боротьбу з корупцією в Україні. Її відданість захисту верховенства права не похитнулася навіть у розпал повномасштабного вторгнення Росії. Скоріше, вона її подвоїла, та додала до свого портфоліо підтримку перемоги України”, - зазначили в Гельсінській комісії.

Протягом Місяця жіночої історії Гельсінська комісія відзначила також інших українок. Зокрема, 21 березня в комісії наголосили на хоробрості медика-волонтерки Юлії “Тайри” Паєвської, яка разом зі своєю командою "Ангели Тайри" врятувала сотні життів.

“Юлія Паєвська була захоплена в полон російськими військами, зазнавала тортур і побоїв протягом 3 місяців. Вона таємно перевезла відеодокази російських воєнних злочинів у Маріуполі та продовжує виступати на захист своєї країни, особливо потреб медиків”, - йдеться в повідомленні комісії.

Також у березні Гельсінська комісія відзначила доброволицю Ірину “Джоконду”, "маму двох дітей, яка взяла до рук зброю, щоб захистити свою країну під час нападу Росії", і бойову медикиню Анну Олсен, яка служила в останні дні блокади Маріуполя, потрапила в полон і була звільнена під час обміну.

"Олсен провела 6 місяців в ув'язненні як військовополонена, зазнаючи жорстоких фізичних і психологічних тортур, а її донька залишалася в окупованому Херсоні. Вона була звільнена в жовтні 2022 року і продовжує виступати за звільнення в'язнів і притягнення Росії до відповідальності", - зазначили в комісії.

Місяць жіночої історії – щорічна міжнародна акція, що має на меті наголосити на внеску жінок у світову історію та розвиток сучасного суспільства. Офіційно відзначається у березні у США, Великій Британії та Австралії, у зв'язку з Міжнародним днем прав жінок 8 березня.

Дивіться також:

Українці вразили інструкторів, які навчали їх на Patriot. Відео

Українці вразили інструкторів, які навчали їх на Patriot. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:27 0:00

65 українських військовиків, які від січня проходять навчання на системі ППО Patriot в США, завершують програму вже найближчими днями. Чому американці вчаться від українців та з якими головними викликами зіткнулися українські військовики?

Путін не має "плану відходу", й це ускладнює перемовини - дискусія в університеті Джорджтаун

Акція на підтримку України біля посольства Росії у Вашингтоні, 24 лютого 2023. AP Photo/Jose Luis Magana

Президент Росії Володимир Путін не має "запасного варіанту" у питанні війни в Україні, що може ускладнити потенційні мирні переговори. Таку думку висловила Маргарет Петерлін, представниця Інституту національної безпеки США під час дискусії "Україна через міжнародний об'єктив" у Джорджтаунському університеті.

За словами Петерлін, Путін не має варіанту "я поїду в Сочі [на схилі віку - ред.], і це буде фантастично, і я житиму там своїм життям". Натомість він знає, яка доля спіткала інших світових диктаторів, зокрема, лівійського лідера Муаммара Каддафі, що був убитий повстанцями наприкінці громадянської війни в країні.

"Найбільший виклик для такого диктатора як Путін - це те, що він насправді не має "плану відходу" чи плану щодо закінчення власної влади та повноважень, тож це додає труднощів у переговорах з ним", - сказала Петерлін. Вона порівняла ставлення глави Кремля до України із насильницькими взаєминами у парі: "Це психологічно працює саме так, мов у того хлопця, який не розуміє, що розлучення уже сталося та намагається повернутися – на психологічному рівні чи на рівні міжнародної безпеки".

Це психологічно працює саме так, мов у того хлопця, який не розуміє, що розлучення уже сталося та намагається повернутися.
Маргарет Петерлін, представниця Інституту національної безпеки США

При цьому колишня високопосадовиця висловила підтримку скептичній позиції Джеймса Джефрі, колишнього посла США в Іраку, Туреччині та Албанії, який частково розкритикував рішення Міжнародного кримінального суду про ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна.

Під час дискусії загалом звучали міркування про сценарії перемовин із російським президентом, навіть твердження про те, що не всі території, захоплені Росією, можуть чи повинні бути звільнені, щоб дати йому ілюзію здобутків.

"Війна в Україні закінчиться "як усі війни" - припиненням вогню. Але небезпека триватиме", - сказала під час дискусії Пола Дойл, колишня керівниця спецоперацій ЦРУ, експертка Інституту національної безпеки університету Джорджа Мейсона. "Перемир'я буде порушено, порушено, і знову порушено. Тому що Росія не є надійним партнером", - сказала Дойл.

А старша викладачка Школи урядування й громадської служби імені Буша (The Bush School of Government & Public Service) Катерина Шинкарук пояснила, що "важливо мати таку розмову" про можливі сценарії завершення війни, "але слід розуміти, що існують серйозні контраргументи, не всі вони були представлені під час дискусії".

За її словами, попри висловлені на конференції в Джорджтауні позиції, загалом у Вашингтоні "є багато інших думок – і про повернення всіх територій Україною, і про позбавлення Путіна влади в Росії, що відповідає стратегічним інтересам і США, і України".

США запропонували Словаччині 12 нових гелікоптерів "зі знижкою" за МіГи для України

Словаччина, у разі прийняття пропозиції від США, заплатить 340 мільйонів доларів за гелікоптери AH-1Z Viper у рамках угоди на суму близько 1 мільярд доларів. Фото: Cpl. Harley Robinson/U.S. Marine Corps via AP

США запропонували Словаччині 12 нових військових гелікоптерів Bell AH-1Z Viper зі знижкою у дві третини вартості як компенсацію за винищувачі МіГ-29, передані країною військовим України. Крім того, Словаччина вже отримала перший танк Leopard 2A4 від Німеччини на заміну переданих Україні бойових машин піхоти.

Як повідомляють інформаційні агентства AP та Reuters, уряд Словаччини ще повинен розглянути цю пропозицію. За її умовами, Словаччина заплатить 340 мільйонів доларів за бойові гелікоптери вертольоти Bell AH-1Z в рамках угоди на суму близько 1 мільярд доларів, яка також включає 500 ракет AGM-114 Hellfire II. Крім того, у рамках угоди передбачені навчання.

Очікується, що США за програмою зовнішнього військового фінансування оплатять 660 мільйонів доларів, а Європейський Союз також надішле Словаччині 200 мільйонів євро (близько 213 мільйонів доларів) додаткової компенсації, - поінформував міністр оборони Словаччини Ярослав Над на своїй сторінці у Фейсбуці.

Ярослав Над також заявив, що Збройні Сили його країни наразі не мають бойових гелікоптерів і що угода «суттєво підвищить обороноздатність Словаччини».

Він також написав у Фейсбуці, що наразі тривають випробування бойового танка Leopard 2A4, наданого Словаччині Німеччиною. “Закінчення випробувань заплановано на 31 березня 2023 року. Поки що випробування не виявили жодних недоліків”, - пише Над. Загалом цього року Словаччині передали 15 танків Leopard 2A4, - розповів посадовець.

Як повідомляв Голос Америки, 17 березня Словаччина - другою з країн НАТО після Польщі - оголосила, що надасть Україні 13 літаків Міг-29 радянських часів, ставши другою країною-членом НАТО, яка прислухалася до прохань українського уряду надати військові літаки для захисту від вторгнення Росії.

Видання ABC News інформує, що Словаччина зупинила експлуатацію своїх МіГів влітку через брак запасних частин і досвіду їх обслуговування. Раніше країна також підписала угоду про купівлю 14 американських винищувачів F-16, але постачання було відкладено на два роки. Перший літак надійде в країну на початку 2024 року.

“Наші серця з Україною. Наші літаки для України. Словаччина пожертвує Україні 13 реактивних літаків МіГ-29 (та систему ППО SA-6). Договір підписаний”, - написав у своєму Твіттері словацький міністр оборони Ярослав Над.

Раніше Білий дім повідомляв, що США поважають рішення Польщі та Словаччини надати Україні винищувачі Міг-29. " Це суверенні рішення будь-якої країни і ми поважаємо ці суверенні рішення", - заявив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі.

Більше

XS
SM
MD
LG