Спеціальні потреби

Актуально

Трамп виокремить Росію та Китай в своїй промові з нацбезпеки

Президент Дональд Трамп планує оголосити Китай та Росію конкурентами США, які намагаються кинути виклик Америці, послабити її безпеку та добробут. Про це йтиметься в промові президента 18 грудня, присвяченій основним викликам національній безпеці США, повідомив пресі високопосадовець Білого дому.

Виокремлюючи Росію та Китай, Трамп планує підкреслити, що йому відомо про їх дії, незважаючи на його власні намагання зміцнити відносини з президентами цих країн, наголосив посадовець, повідомляє Reuters.

Припущення про те, що залучення Росії та Китаю до міжнародних інституцій зробить з цих країн партнерів, які заслуговують на довіру, "виявилось хибним"
проект промови Трампа з національної безпеки

"Росія та Китай намагаються переглянути глобальні правила: Росія – в Європі через збройне втручання до України та Грузії, а Китай – в Азії, проводячи агресію в Південнокитайському морі", - йдеться в проекті промови.

Припущення про те, що залучення Росії та Китаю до міжнародних інституцій зробить з цих країн партнерів, які заслуговують на довіру, "виявилось хибним", - наголошується в проекті промови.

В стратегії йтиметься про важливість захисту інфраструктури США від кібернападів. В таких діях часто звинувачують Росію та Китай.

Промова з національної безпеки - це документ, який готується місяцями президентом та його головними радниками.

Трамп, на відміну від Барака Обами, не планує згадувати зміну клімату серед пріоритетів безпеки. Він раніше оголосив про вихід США з Паризької угоди про зміну клімату, якщо там не буде проведено змін.

"США продовжать просувати підхід, що балансує між енергетичною безпекою, економічним розвитком та захистом навколишнього середовища", - йдеться в проекті промови.

Зростання кількості ракет, їх видів та ефективності, включаючи ракети більшої дальності робить їх найбільш імовірним інструментом для таких держав, як Північна Корея для використання ядерної зброї проти США
проект промови Трампа з національної безпеки

Позиція Трампа з національної безпеки відображає його пріоритет "Америка – понад усе", наголошуючи на захисті США та кордонів, відновленні оборони США і повернення торговельної політики в русло більш вигідне для США, пише Reuters.

Серед інших загроз безпеці США йтиметься про Північну Корею, Іран та ісламістські групи бойовиків.

Стосовно Північної Кореї, Трамп планує зазначити: "Зростання кількості ракет, їх видів та ефективності, включаючи ракети більшої дальності робить їх найбільш імовірним інструментом для таких держав, як Північна Корея для використання ядерної зброї проти США, Північна Корея також займається розвитком хімічної та біологічної зброї, яку також може доставити ракета", - зазначатиметься в документі.

Дивіться також: Час-Тайм. За що Путін подякував Трампу у телефонній розмові

Всі новини дня

РФ вважає контрнаступ ЗСУ на Херсонщині серйозною загрозою - ISW. Генерал США пояснив, чому звільняти південь буде нелегко

Евакуація цивільного населення з Херсона, 24 листопада 2022. REUTERS/Murad Sezer

Російське воєнне керівництво вважає, що українські сили можуть перетнути Дніпро й продовжити контрнаступ на Херсонщині, - про це свідчать оборонні позиції армії Росії на лівому березі, американський Інститут дослідження війни (ISW).

"З початку жовтня 2022 року російські війська рили траншеї та [обладнували] райони зосередження на сході Херсона, очевидно готуючись до відходу із західного берега Дніпра та міста Херсона. Російські війська готуються або до глибокої оборони, або до проведення операцій оперативного чи стратегічного стримування. Російські сили явно не очікують, що зможуть перешкодити українським силам переправитися через річку, і росіяни також не віддають перевагу оборонним позиціям, щоб зупинити такий перехід", - пишуть експерти ISW.

Водночас, колишній командувач армії США у Європі генерал Марк Гертлінг у серії твітів пише, що "зберегти імпульс" контрнаступу ЗСУ та продовжити звільнення українських земель від російських сил на Донбасі та на Херсонщині буде непросто. За його словами, для цього українцям на сході потрібно буде проривати лінії оборони військ РФ, а на півдні - переходити Дніпро, й обидва ці завдання будуть дуже нелегкими.

"Якщо атакувати траншеї із проривом - це найскладніша місія, то переправа через річку та продовження штурму - одразу за нею за складністю. Це те, що здебільшого доведеться зробити українцям, щоб продовжувати атаку на схід, у бік Мелітополя і далі, - пише Гертлінг. - Досі українці виявляли майстерність у наступах та перемогах над російськими військами, які окупували їхню суверенну землю. Як я вже говорив минулого тижня, четверта фаза цього бою буде важкою... Я окреслив причини. Я й досі переконаний, що Україна досягне успіху за підтримки НАТО та США".

Тим часом, британська воєнна розвідка у своїй щоденній оцінці бойових дій повідомляє, що Херсон залишається у вразливому стані через те, що перебуває "в радіусі дії більшості російських артилерійських систем, які зараз стріляють зі східного берега річки Дніпро, з тилу нещодавно зміцнених оборонних рубежів".

21 листопада міністерка України з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук закликала жителів Херсона евакуюватися до безпечніших областей на час зими. Зокрема, 26 листопада місцева влада повідомила про 39 обстрілів області, загинули дві людини, ще 10 зазнали поранень.

"Приниження" для Росії. Західні ЗМІ про плани G7 обмежити ціну на російську нафту

Фото: нафтові танкери поблизу Новоросійська, Росія, жовтень 2022 року

5 грудня починає діяти європейське ембарго на торгівлю нафтою, а також план "Групи семи" запровадити обмеження ціни на купівлю російської нафти, що постачається морем.

Речник Кремля Пєсков сказав минулого тижня, що Росія не буде продавати нафту країнам, які запровадили обмеження ціни, однак додав, що Росія вивчатиме ситуацію.

Wall Street Journal вказує на складнощі, з якими Росія може зіткнутись через обмеження. Зокрема, дані трейдерів вказують, що 10 поставок російської нафти ESPO з відвантаженням у грудні не мають покупців. Аналітики в якості однієї з основних причин називають уповільнення попиту в Китаї. Наступного року, на тлі очікуваного зростання попиту в Китаї, може виникнути дефіцит нафти і ціни можуть піти вгору, зауважує видання.

Запаси нафти збільшуються в деяких регіонах перед введенням обмежень, пише Reuters, з посиланням на оцінка Норберта Ракера, голови швейцарської дослідницької компанії Julius Baer. Європейські нафтопереробні заводи мають більше нафти, ніж потрібно, очікуючи дефіциту нафти, який може викликати рішення ЄС, зауважує видання.

Сам той факт, що "геополітичні вороги Москви встановлять ціну, за якою Москва продаватиме свою нафту, - приниження для нафтодержави, яка відповідає за 10% світового нафтовидобутку і сидить за столом поруч із Саудівською Аравією на чолі картеля ОПЕК+", пише Financial Times.

WSJ пише - європейські країни наразі обговорюють, яким саме має бути цінове обмеження на російську нафту, а у США вважають, що після встановлення обмеження, його рівень може бути знижено згодом.

А от CNBC вказує, що встановлення обмеження на рівні 65-70 доларів за барель, ймовірно, не матиме значного впливу на нафтові надходження Москви. Агентство наводить слова віце-президента Wood Mackenzie Массімо Ді Одорадо про те, що азійські ринки вже сплачують таку ціну за російську нафту, яка продається "з великою знижкою".

В неділю, напередодні вступу в дію обмеження на нафту, ОПЕК+ має оголосити про нові рівні видобутку, в той час віце-прем'єр-міністр Росії Олександр Новак проведе перемовини з міністром енергетики Саудівської Аравії принцем Адбулазізом бін Салманом.

В статті використано матеріал Reuters

Конгресмени-республіканці МакКол і Тернер підтримують надання Києву далекобійної зброї, але хочуть більшого контролю за допомогою

Ukrainian service members fire a shell from an M777 Howitzer at a front line in Donetsk Region

Конгрес США продовжить підтримувати Україну у її захисті від російської агресії, проте допомогу ретельніше перевірятимуть. Про це в інтерв'ю телеканалу ABC заявили конгресмени Майкл МакКол з Техасу та Майк Тернер з Огайо, представники Республіканської партії. В результаті нещодавніх виборів республіканці здобули контроль над Палатою представників США, у той час як демократи зберегли незначну перевагу у Сенаті.

Обидва республіканці висловили підтримку наданню Україні ракет великої дальності і систем протиповітряної оборони.

МакКол, який, як прогнозують, стане головою Комітету із закордонних справ, сказав: "Зараз проблема у тому, що іранські дрони надходять до Криму, і українці не можуть цілити по цих іранських дронах, допоки вони не матимуть зброю далекого радіусу дії ATACAMS. З якоїсь причини [...] вони (Білий дім - ред.) не надають це Україні".

Ведуча ABC уточнила, чи підтримує МакКол удари Києва по російських позиціях у Криму. "За міжнародним законодавством, Крим - це не частина Росії. Тож якщо вони цілитимуть по Криму, думаю, це справедливо (fair game - ред.). Думаю, проблема у тому, що вони не хочуть бути провокативними. [Але] якщо ми дамо їм те, що вони потребують, вони переможуть, якщо ні - це буде затяжна війна", - сказав законодавець.

Тернер, який, імовірно, очолить Комітету з розвідки Палати представників, сказав: "Ми подбаємо про те, щоб вони (Україна - ред.) отримали те, що їм потрібно". "Зокрема, їм потрібні системи протиповітряної оборони. І в цьому наша уразливість. Наші системи протиповітряної оборони настільки складні, що нам потрібно працювати із партнерами та збирати ці системи, аби вони могли використати їх, щоб захистити Київ та свою інфраструктуру", - сказав законодавець.

Водночас, МакКол повідомив, що республіканці планують "забезпечити більший нагляд, прозорість і підзвітність". Він повторив тезу лідера республіканців у Палаті представників Кевіна Маккарті, який імовірно стане спікером Палати представників, що республіканці не збираються виписувати "необмежений чек" Україні.

МакКол сказав, що останній пакет допомоги Україні був наданий Білим домом законодавцям лише у день голосування, і вони "мали лише кілька годин, щоб переглянути всі ці сторінки". "Республіканці не збираються так керувати. Тепер у нас є право голосу, і ми будемо робити це відповідально та прозоро для американського народу. Це гроші американських платників податків. Чи це зменшує нашу волю допомагати українському народу боротися ? Ні, але ми будемо робити це відповідально", - сказав МакКол.

Разом з тим, конгресмен Тернер зауважив, що раніше він побував в Україні у складі двопартійної групи законодавців, щоб запевнити президента Зеленському, що він продовжуватиме мати двопартійну підтримку Конгресу. Конгресмен МакКол також наголосив, що Конгрес не припинить допомагати українцям у їх боротьбі.

Президент США Джо Байден минулого тижня в 26-тий раз з серпня 2021 року використав свої президентські повноваження, щоб надати Україні безпекову допомогу з запасів Пентагону. Останній пакет мав обсяг 400 млн дол.

Раніше цього місяця Байден звернувся до Конгресу із запитом про надання додаткових 37 мільярдів доларів допомоги Україні.

Раніше в інтерв’ю Голосу Америки конгресмен-демократ Раджа Крішнамутрі запевнив, що підтримка України після проміжних виборів продовжиться, і США нададуть стільки допомоги, скільки буде потрібно, щоб дати відсіч росіянам.

«Деякі мої колеги з опозиції висловили необхідність посилити перевірки будь-якої допомоги, яка надається Україні. Якщо це викликає занепокоєння, я думаю, що ми можемо домовитись про додаткові заходи, які забезпечать нагляд за подальшою допомогою. Але ми повинні принципово підтримувати український народ. Вони воюють хоробро, відважно, та відбивають наступ росіян так, як ніхто не міг навіть передбачити», - сказав конгресмен.

Нещодавно конгресмени-республіканці зареєстрували проект резолюції щодо аудиту коштів, виділених Конгресом, в якому зокрема йдеться про збереження адміністративних документів і повідомлень, пов’язаних з розподілом фінансування України.

Пентагон розглядає постачання Україні зброї радіусом дії у 160 км – Reuters

Військовики ЗСУ використовують гаубицю M777 на лінії фронту на Донеччині, 23 листопада 2022. Radio Free Europe/Radio Liberty/Serhii Nuzhnenko via REUTERS

Міноборони США розглядає пропозицію компанії Boeing постачати Україні дешеві високоточні бомби, встановлені на доступних у великій кількості ракетах. Це дозволить Києву здійснювати удари далеко за російськими лініями оборони, а Заходу - задовольнити попит на більшу кількість зброї, повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела.

Військові запаси США та союзників скорочуються, і Україна стикається зі зростаючою потребою у більш досконалій зброї, пише агенція. Пропонована Boeing система Ground-Launched Small Diameter Bomb (GLSDB) - це один із низки планів із виробництва нових боєприпасів для України та східноєвропейських союзників Америки. За пропозицією, GLSDB можуть почати поставляти вже навесні 2023 року.

Минулого тижня видання The New York Times із посиланням на американські та українські джерела повідомляло, що третина із приблизно 350 гаубиць, які передали Україні країни Заходу, перебувають у небоєздатному стані через активне використання чи отримані у бою пошкодження, нагадує Радіо Свобода.

Для відновлення пошкодженого озброєння Міноборони США розгорнуло у Польщі ремонтну майстерню. Як зазначає The New York Times, Україна хотіла б організувати пункти технічного обслуговування артилерії ближче до лінії фронту, щоб швидше повертати гармати у стрій.

При цьому, як Голос Америки повідомляв раніше, ​союзники України у НАТО занепокоєні тим, що військова допомога Україні спорожнює їхні власні склади зброї, залишаючи їх без достатніх засобів для власної оборони у випадку необхідності.

Глави МЗС країн Північної Балтії прибули до Києва

Глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс

Міністри закордонних справ Латвії, Естонії, Литви, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції прибули до Києва, щоб обговорити подальшу підтримку України, повідомив глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс.

«Міністри закордонних справ країн Північної Балтії відвідують Київ і зустрічаються з високопосадовцями України, це найбільша група міністрів, які відвідали Україну з початку російської агресії. Головне питання – як ще більше підтримувати Україну», – написав він у Twitter.

Після початку повномасштабного вторгнення країни Балтії підтримують ідею посилення тиску на Росію. Крім того, низка країн Євросоюзу, зокрема країни Балтії, закликали повністю відмовитися від видачі віз для громадян Росії.

Естонія, а також Литва, Латвія закрили з 19 вересня в’їзд для громадян Росії, у тому числі тих, хто має шенгенські візи, які були видані третіми державами. Заборона стосується осіб, які подорожують із туристичними візами, і не зачепить людей, які хочуть відвідати країну з метою зустрічей із родичами та «з інших гуманітарних причин».

Більше

Відео - найголовніше

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00
XS
SM
MD
LG