Спеціальні потреби

Західна преса про геополітичне становище України та можливі сценарії розвитку


www.economist.com

Західна преса цього тижня присвячує увагу політичним перипетіям в Україні та складному геополітичному становищі держави.

«Україна та Захід. Дилема Віктора» – під такою назвою вийшла цього тижня стаття у журналі «Економіст». Автори розмірковують над геополітичним становищем України і впливом на неї країн-сусідів. «Межуючи з Росією на сході, Європейським Союзом на заході та з Туреччиною через Чорне море, ця країна з населенням 48 мільйонів, цікавить усіх трьох», – пише «Економіст». Представники як ЄС, так і Туреччини, висловлювали відкрито свій інтерес до України на цьогорічній конференції у Ялті. І хоча представників Росії там не було, пише журнал , але «її тінь відчувалась».

Журнал посилається на міністра закордонних справ Польщі Родослава Сікорського, який вважає хорошою новиною, те, що майбутнє України не будуть визначати імперіалістичні сили. Поганою новиною, пишуть автори, є те, що в українських політиків немає стратегії ролі та місця України у світі.

«Президент Янукович виглядає проєвропейським, але його поведінка яскраво посткомуністична. Прикладом цього є суд над Юлією Тимошенко – найсильнішим противником … Януковича», – йдеться у статті. У контексті пострадянської поведінки української влади журнал нагадує про рейди на бізнесменів, які заявляють, що бізнес-клімат в країні погіршився.

Нагадуючи про сусідство Росії, видання констатує, що «Янукович знає, що повернення до Росії може перетворити його на васала Москви, навіть, якщо це додасть йому декілька додаткових голосів». Автори публікації з песимізмом зазначають, що в таких умовах Україні навряд чи вдасться ближче інтегруватись з Європою.

«Україна залишатиметься у пастці пострадянського простору, якщо ситуація в самій країні не покращиться», – пише «Економіст».

Цієї ж теми торкається політолог Тарас Кузьо у своїй статті у виданні «Еurasia Daily Monitor». Автор наголошує, що українська влада намагається задовольнити вимоги Європи, водночас створюючи у самій країні контрольовану демократію. Суд над Юлією Тимошенко, на думку автора, є нічим іншим як намаганням позбутись сильного політичного опонента на майбутніх виборах.

«Європа продовжуватиме виявляти антидемократичні дії адміністрації Януковича, еліта якої хоче отримати дивіденди від Європи, з керуючою демократією вдома», – зазначає експерт.

Ця неорадянська багатовекторність не хоче визнати, що є неспівставною з Європою, – підсумовує автор.

  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Ведуча, головний редактор і керівник Української служби «Голосу Америки». На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах  таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медія-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого - Мирослава також була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерность» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Виховує доньок-близнюків Нану та Саломе.

XS
SM
MD
LG