Вільямсбурґ в американському штаті Вірджинія – це живий музей під відкритим небом. Тут живуть «тлумачі», які надягають одяг з 18 століття і відтворюють для туристів те, як американці жили під час війни за незалежність, коли американські колонії відокремились від Великобританії.
Щодня понад півтори тисячі акторів заповнюють вулиці колоніального Вільямсбурґа. Вони проводять екскурсії і відповідають на численні запитання туристів: від виготовлення перук до звичаїв 18 століття. Билу Розу, якому відведена роль чоловіка, який жив під час Війни за незалежність, каже:
«Талановитому актору не потрібно перекручувати фактів історії. Вони можуть зробити їх сприйнятливими і цікавими для сучасної аудиторії. Вони вміють провести зв’язок між минулим і сучасністю, а це – найкраще, що може бути в світі».
Одяг і манери акторів повністю відповідають колоніальному періоду Америки. Деякі перевтілюються у кілька постатей, інші грають лише одну. Для більшості з них це не просто робота, це їх професія.
Директор історичних програм Джим Сутфін говорить:
«Це їх робота, але також і їх пристрасть – переодягнутися в убрання вісімнадцятого століття і тлумачити історію для наших гостей».
Актори повинні пройти інтенсивний курс історії колоніальної Америки, звикнути до костюмів того періоду і не пропускати репетицій. Гоуп Смит грає роль рабині. У вісімнадцятому столітті половину населення Вільямсбурґа складали раби з Африки, оскільки рабство в Америці тоді ще не було скасовано.
«Я ніби конкретна людина того часу. Відвідувачі можуть бачити американську революцію очима людини, роль якої я граю, і пов’язати, те що сталося, з тим, що переживала ця особа. Так що це не лише великі історичні події», - розповідає Гоуп Смит.
У Вільямсбурґу також є кілька майстерень, де демонструються різні ремесла: ковальство, теслярство, шиття. Метью Окецо хоче стати ковалем, тому приїхав стажуватися до Вільямсбурга.
«Люди мають досить погане уявлення про те, хто такий коваль. Цікаво дивитися на те, як туристи приходять сюди і діляться своїми знаннями. Вони дуже дивуються, коли бачать, що насправді відбувається».
У кузні виготовляють знаряддя, що використовуються у майстернях, чи придатні для інших потреб міста. Головним завданням ковалів-акторів є зберегти це ремесло для майбутніх поколінь американців. Метью Окецо каже, що він радий, що може продовжувати тисячолітню традицію минулого.
«Сьогодні люди ходять на роботу, яку вони ненавидять і відчувають там відразу. У кузні, на противагу, кожного дня чекає насправді цікава робота, яка приносить велике задоволення».
Задоволення, яке актори, разом з уроками історії, намагаються передати відвідувачам цього історичного міста.