Спеціальні потреби

Західні експерти вважають угоду між Україною і Росією нерівноцінною


Західні експерти остерігаються негативного впливу підписаної угоди на можливість України приймати самостійні зовнішньополітичні рішення. Про це зокрема заявив віце-президент Атлантичної ради США Деймон Вілсон:

«Це величезна, величезна стратегічна поступка Росії. Мене турбує те, що ця угода прямо пов’язується з економічною ситуацією в Україні, з газовими домовленостями, і тут відверто прослідковується елемент потенційного примусу. Україна перебуває у вразливій економічній та фінансовій ситуації і я відчуваю певний несмак у прямому пов’язуванні газових домовленостей з питанням національної безпеки, а саме продовженням перебування Російського чорноморського флоту у Криму. Я б не хотів, щоб моя країна опинилась у такій ситуації. Звичайно, українці повинні зробити самостійні оцінки, але я, як зовнішній спостерігач, засумнівався б у тому, що ця угода є взаємовигідною».

Деймон Вілсон каже, що очікує серйозних дебатів з цього приводу:

«Рішення такого масштабу повинне спровокувати дискусію як у суспільстві, так і у Верховній раді. У США, я переконаний, сенатори б дуже голосно висловили свою позицію, були б організовані слухання та інші заходи. Тому я очікую серйозних дебатів, враховуючи усю серйозність ухваленого рішення».

Експерт висловлює сумнів, що угода про продовження базування Російського чорноморського флоту в Криму сприятиме побудові рівноправних взаємин України та Росії:

«Мене турбує вплив цієї угоди на побудову добрих і міцних взаємовідносин між Україною та Росією. Для того, щоб мати такі взаємини, Україна повинна діяти як стабільний, незалежний та суверенний фактор і сприйматись такою північним сусідом. Але серйозність цієї угоди та часові рамки її укладення викликають запитання, чи справді Україна діє як рівний партнер».

Подібні угоди, на думку колишнього керівника відділу Європи у Раді національної безпеки США, позбавляють Україну можливості приймати самостійні геополітичні рішення:

«Я думаю, українці хочуть самостійно будувати своє майбутнє і не бути суб’єктом рішень, ухвалених у Москві чи Вашингтоні. Але подібні угоди ставлять Україну в залежність від подальшого розвитку відносин між цими двома країнами. Це забирає у якійсь мірі в України можливість ухвалювати самостійні рішення, бо тепер це залежить від розвитку ситуації в Росії, чи реакції Вашингтона. На мою ж думку, чим більше Україна може ухвалювати самостійних рішень, тим краще для України».

  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медіа-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого – Мирослава також здобула освіту у Гарвардському університеті за стипендією Фундації Німана (2018-2019 рр.), була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерність» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Має дорослих доньок-близнюків Нану та Саломе.

XS
SM
MD
LG