Спеціальні потреби

Актуально

Американські жінки ламають ще один статевий бар’єр

Після довгих дебатів і схвалення Конгресом, жінкам дозволяють служити на підводних човнах. Військовий флот підбирає перших жінок-підводниць. 11 з них - цьогорічні випускниці Військово-морської Академії в Аннаполісі. Вони перші жінки, яких готуватимуть до служби на підводному човні.

22-річна морячка першого класу Лора Мартіндейл залишає Військово-морську академію США як одна з перших майбутніх жінок-підводниць. Вона увійшла до елітної групи моряків жіночої статі, які після спеціальної підготовки служитимуть на підводному човні. Лора розповідає:

«Я завжди цікавилася підводними човнами, щоправда коли я поступила в Академію жінки не могли служити на них. Під час навчання, два роки тому, я потрапила на підводний човен, і закохалася. Ми опустилися під воду і я зрозуміла, що це для мене. Дякуючи Богові, Конгрес та адмірали вирішили, що важливо, аби жінки служили на підводних човнах. І я буду однією з них».

Жінкам дозволили служити на надводних військових кораблях США ще у 1994 році. Але лише пару років тому керівництво флоту почало розглядати можливість служби жінок під водою. По-перше, до цього закликали організації захисту прав жінок. По-друге, військовий флот почав будівництво нових підводних човнів, які були пристосовані до потреби розділення екіпажу за статтю в умовах обмеженого простору. І по-третє, флоту стає все важче заповнювати вакансії на підводних човнах виключно чоловіками. Адже служба під водою вимагає високої технічної освіти. Якщо сорок років тому сімдесят відсотків чоловіків на флоті мали вищу технічну освіту, то тепер таких лише 25 відсотків. У той же час кількість жінок з необхідним рівнем освіти у збройних силах зростає. Однак, каже Лора, перших жінок-підводниць обирали не лише за рівнем технічної підготовки:

«Я думаю вони підбирали людей, які захоплюються підводними човнами та ядерною енергією. Також, вони шукали людей, які зможуть впоратися з унікальною роллю перших жінок на службі, де їх ніколи не було».

Флот США розраховує набрати близько двадцяти жінок-підводниць. Одинадцять з них - цьогорічні випускниці Академії, решту підбирають з різних частин військово-морських сил Сполучених Штатів. Очікується, що після спеціальної підготовки вони зможуть розпочати службу. Це має статися або наприкінці наступного або на початку 2012 року.

На сьогодні, близько 15% складу військо морських сил США - жінки. Загалом на флоті служить понад 330 тисяч моряків.




Всі новини дня

Нові ракетні удари по Україні: як реагують у США. Відео

Нові ракетні удари по Україні: як реагують у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:43 0:00

Новий тиждень в Україні почався із чергових ракетних ударів Росії по енергетичній інфраструктурі. Масові обстріли Росії свідчать про її жорстоку стратегію: принести війну в кожен український дім - заявили в посольстві США в Україні.

Білий дім про санкції щодо священиків УПЦ (МП): очікуємо, що дії України відповідатимуть міжнародному законодавству

Українські правоохоронці - поблизу Києво-Печерської Лаври у Києві 

Сполучені Штати спостерігають за ситуацією навколо Української православної церкви (Московського патріархату) і очікують, що Київ, запроваджуючи санкції до священиків, причетних до російської агресії, дотримається міжнародного законодавства.

Про це заявив Джон Кірбі, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки у Білому домі.

"Очевидно, ми спостерігаємо за розвитком (ситуації) навколо українських православних церков, пов'язаних з московським патріархатом, і санкцій України проти членів цієї церкви, які вжили кроків на підтримку російської військової агресії. Президент Зеленський наголосив на принципах релігійної свободи, і ми очікуємо, що дії України будуть відповідати міжнародному законодавству, яке захищає свободу релігії або віросповідання", - сказав представник Адміністрації президента США.

Він додав, що ситуація зі "злочинним впливом" Росії всередині України прямо пов'язана з ракетними ударами по цивільному населенню, яке здійснює РФ.

"США лишаються непохитними у нашій підтримці України в час, коли вона потребує свого захисту від Росії, від російської агресії всередині їхньої країни, і звісно, злочинного впливу - все це пов'язано з тим, що ми бачимо сьогодні, десятки нових ракетних ударів проти цивільного населення", - сказав Джон Кірбі.

Напередодні стало відомо, що Рада національної безпеки та оборони України запровадила санкції щодо низки священиків Української православної церкви (Московського патрірхату). Серед них - намісник Києво-Печерської Лаври Петро Лебідь, низка єпископів та митрополітів УПЦ (МП), а також колишній депутат ВР Вадим Новинський.

2 грудня президент Зеленський видав Указ, яким увів в дію рішення РНБО про діяльність проросійських релігійних організацій в Україні та обмежувальні заходи щодо них. За цим указок парламент має за два місяці внести законопроект, за яким релігійні організації, причетні до Росії, не можуть діяти в Україні.

Встановлення максимальної ціни на російську нафту обмежить здатність Путіна отримувати прибутки - Кірбі

Координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі 

У понеділок в Адміністрації Байдена намагались заспокоїти побоювання, що обмеження ціни на російську нафту може призвести до довгострокових негативних наслідків і завдати шкоди світовій економіці.

США залишають за собою право коригувати ціну в майбутньому, коли обмеження почне запроваджуватися, - координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі, якого цитує канал CNN.

«Ми не віримо, що це матиме якийсь довгостроковий вплив на світові ціни на нафту», — сказав Джон Кірбі у спілкуванні з журналістами.

У п'ятницю 27 держав-членів Європейського Союзу обмежили ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель, обмеження вступило в дію 5 грудня. У понеділок світові ціни на нафту зросли на 2,6%.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у понеділок, що Москва «не визнає жодних цінових обмежень» і попередив, що це «крок до дестабілізації світового енергетичного ринку».

Джон Кірбі заявив, що США вважають, що «це обмеження закріпить знижку на російську нафту», додавши, що Вашингтон «повністю» підтримує обмеження ціни на рівні 60 доларів, оголошене минулого тижня.

Кірбі припустив, що обмеження ціни дозволить країнам «торгуватися за більш високі знижки на російську нафту», але «не має на меті усунення російської нафти з ринку».

«Ми вважаємо, що це допоможе обмежити здатність пана Путіна отримувати прибуток з ринку нафти. Це (обмеження – ред. ГА) також може регулюватися. Це не означає, що ми не можемо повернутися й переглянути його, якщо нам це знадобиться», — сказав він.

Цього ж дня набирає чинності заборона Європейського Союзу на імпорт російської нафти за винятком тієї, що постачається трубопроводами.

Західні країни вважають, що санкції, зокрема, обмеження ціни російської нафти на рівні $60 за барель «не дозволять Росії заробляти на своїй агресивній війні проти України».

Президент України Володимир Зеленський критикував визначену верхню межу для російської нафти, назвавши її надто високою і «комфортною для бюджету терористичної держави».

Росія, яка є другим найбільшим експортером нафти у світі, заявила, що не визнаватиме обмежень і також готова зменшити продаж, щоб тримати ціни на вищому рівні.

В матеріалі використані джерела CNN

В ЄС встановили граничну ціну на російську нафту. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Німецькі волонтери у Дюссельдорфі підказують українським біженцям, як отримати допомогу держави та найнеобхідніші речі 

Біженці в українському відділі організації Фонду Маргарет Бройє Штіфтунг

У німецькому місті Дюссельдорф створили центр, де тимчасово переміщені особи з України можуть знайти одяг, їжу, психологічну підтримку і класи німецької мови. Фонд Маргарет Бройє Штіфтунг створив український відділ.

До центру приходить чимало українських біженців, які потрапляють у Дюсельдорф. Їх зустрічає донеччанка Марина Шифер, одна із співзасновниць і найактивніших волонтерів українського відділу фонду Маргарет Броє.

На першому поверсі біженці можуть отримати харчі та одяг, розповідає вона.

"У нас кожного тижня, кожного четверга, відбувається роздача харчів зранку, кожну середу ми отримуємо харчі від нашого партнера по фудшерінгу - це така організація, яка збирає їжу з різноманітних супермаркетів, кафе - все те, що може бути з’їдженим, але вже не може бути використаним чи проданим,"– розповідає Марина Шифер, співзасновниця українського відділу фонду.

На другому поверсі - консультаційний кабінет, де допомагають заповнювати заявки на державні програми з пошуку житла, роботи, влаштування дітей в школу чи дитячий садок.

"Наприклад, ті українці, які шукають квартири, у них багато питань про те, якою повинна бути квартира по ціні, квадратурі, щоб за неї сплатила держава, і як її знайти,"– розповідає Марина Шифер, співзасновниця українського відділу фонду.

Тут також надають психологічну підтримку та допомагають у навчанні. Місцеві вчителі безкоштовно навчають українських дітей та дорослих німецькій мові.

"Я вирішила допомогти, тому що вважаю, що кожен повинен допомагати людям, які змушені тікати з країни, де відбувається війна. Дуже важливо, щоб кожен робив те, що може," – розповідає вчительна німецької мови Марія Шаах.

У сусідньому кабінеті проходить групова психологічна консультація.

Тут своїми внутрішніми проблемами діляться підлітки, які через війну змушені були залишити школу і друзів. З ними займається психологиня з України Євгенія Пелипенко.

"Ми говоримо про те, що проживаємо тут, як адаптуємось, говоримо про питання, які актуальні у їхньому віці", – каже Євгенія Пелипенко, психологиня.

Центр Фонду Маргарет Бройє у Дюсельдорфі не лише допомагає переселенцям, а й збирає гуманітарну допомогу для України. Марина Шифер каже, організація допомоги біженцям для неї - справа особиста. Жінка відчула, що таке трагедія війни, на прикладі своєї сім’ї ще до початку повномасштабного вторгнення Росії. Тато Марини потрапив у полон до донецьких сепаратистів через свою проукраїнську позицію, і досі перебуває у полоні.

В українському відділі Фонду Маргарет Бройє так багато послуг для біженців, що організація задумується над переїздом у більше приміщення.

Дивіться також: Як українським переселенцям допомагають у Дюссельдорфі

Як українським переселенцям допомагають у Дюссельдорфі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:23 0:00

Війна розлучила з мамою. Історія 16-річної української дівчинки з Харкова

Німецьке подружжя стало опікунами 16-річної української дівчинки з Харкова. Діана мусила попрощатись з мамою, яка працює волонтером у Харківському притулку і залишається там аби рятувати тварин із-під завалин. Доньку ж жінка з питань безпеки відправила до Німеччини, до подружжя друзів, захисників тварин, які погодилось стати офіційними тимчасовими опікунами дівчинки.

У цьому котеджі, у маленькому селі неподалік Дюсельдорфа живе родина Бабет та Тім Тервір, з двома синами. У будинку з ними живуть 5 котів та стільки ж собак. На подвір'ї тримають гусей та качок. Віднедавна ця німецька родина прийняла у себе Діану, 16 річну вимушену переселенку з Харкова.

"Я познайомилась з її мамою через порятунок тварин, я відчула її страх за життя доньки. Тому ми не вагаючись погодились її забрати до себе, і я дуже щаслива, що вона в безпеці." – розповідає Бабет Тервір, опікунка Діани.

Опікуни Діани є волонтерами з порятунку тварин
Опікуни Діани є волонтерами з порятунку тварин

"Ми прийняли це рішення разом з мамою, тому що дуже довгий час ми були під обстрілами, після вона мені запропонувала, що є варіант поїхати до Німеччини. Спочатку я не хотіла, бо це моя рідна країна, рідне місто, я не хочу її покидати. Та згодом я зрозуміла, що мені буде краще." – розповіла Діана.

Коли почалась війна, Діана вчилась у 10 класі і жила з мамою у рідному Харкові. Її мама, Юлія Криворотько - добре знана волонтерка у місті, яка вже давно працює у Харківському притулку для тварин Animal rescue Kharkiv. З початку війни вона займається евакуацією тварин до більш безпечних місць.

"Коли почалась війна, моя мама не була зі мною. Вона поїхала до Києва 22 лютого, та вона мене попередила, пояснила, що робити, якщо почнеться війна, а її немає. То понад сто днів я перебувала у друзів родини. Це було дуже складно, я завжди з мамою. Бо я звикла, що я приходжу додому, вона там. Вона знає, що після работи я її чекаю. Тут так вийшло, що я сама, треба все робити самостійно. Я пережила це, і мені легше. Я знаю, що це. Але я скучаю. Я дуже сильно її люблю…Вона є дуже хорошою жінкою."– каже Діана.

Діана була під обстрілами 100 днів.

"Її місто зруйноване, її школа розбомблена, її мати на передодвій у Харкові рятує тварин і людей. З першого дня війни все змінилося. Ти втрачаєш своїх друзів, будинки, які ти знаєш, розбиті, школа зруйнована. Мені так шкода її та її маму. Її мама дзвонить щодня і я кажу - “ Будь ласка, приїжджай. Ти також можеш залишитися з нами. Я хочу, щоб ти була у безпеці. Але для неї дуже важливо допомагати. Допомагати людям у Харкові та тваринам", - розповідає Бабет Тервір, опікунка Діани.

Діана, каже, не може не хвилюватись за маму.

"Я знаю як це, перед сном думати, прокинусь я завтра, чи мене вб'є ракета, чи я проснусь під завалами. Але я можу зрозуміти, чому вона не хоче їхати. Бо вона любить свою країну… І це не просто якісь слова… Вона виражає це діями, вона правда любить народ… вона хоче бути корисною.. Вона помагає тваринам, людям.. І я її дуже поважаю. Але в першу чергу вона моя мама…", – каже Діана.

Діана зідзвонюється з мамою
Діана зідзвонюється з мамою

Бабет і Том називають Діану своєю українською донькою, адже мають старшу доньку, яка не живе з ними.

"Спочатку я подумав, що, можливо, тут буде занадто тісно, а потім ми вирішили, що просто не можемо відправити Діану назад. У нас є кімната, не вільна, але ми її звільнити, та й не користуємося нею так часто.", – розповідає Том Тервір, опікун Діани.

"Ми справді справжня сім'я, ми раді мати другу доньку, а вона щаслива мати другу маму. ", – каже Бабет.

Попри чудові відносини з прийомною родиною Діана каже, Німеччина ніколи не замінить рідний дім.

"Я б хотіла отримати освіту і повернутись в Україну. В будь-якому випадку є ціль повернутись. Хочу допомагати своїй країні, своєму місту."

Війна, каже 16-річна дівчина, змінила не лише її довколишній, а, головне, внутрішній світ.

Дивіться також: Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео.

Війна розлучила 16-річну Діану з Харкова з мамою. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00

Більше

Відео - найголовніше

Нові ракетні удари по Україні: як реагують у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:43 0:00
XS
SM
MD
LG