Актуально
- Голос Америки
Росія не готова до поразки під Лиманом. Західні аналітики про бої на Донбасі та мобілізацію в Росії

Британські та американські аналітики пишуть, що моблізація, ймовірно, завдасть більше шкоди, ніж принесе користі російській державі та армії. Вони також вважають, що українські війська просунулися на Донбасі в районі ключового міста Лиман, але російська інформаційна машина не готова до того, щоб представити такі новини в позитивному ключі. А це призводить до подальшої деморалізації російської армії та «гніву» в російських націоналістичних мілітаристських колах.
Кількість росіян, які втікають від мобілізації за кордон, імовірно, перевищує кількість війська, з яким Росія напала на Україну в лютому 2022 року, повідомляє британська розвідка.
«Через сім днів після того, як президент Путін оголосив про «часткову мобілізацію», відбувся значний відтік росіян, які прагнуть уникнути призову. Хоча точні цифри невідомі, вони, ймовірно, перевищують розмір загальних сил вторгнення, які Росія виставила в лютому 2022 року», – повідомляє британська розвідка у своєму зведенні від 29 вересня.
Британські аналітики звертають увагу на те, що керівництво Росії власними зусиллями підриває свою економіку, тому що не лише значна частина працездатних чоловіків вилучається з економіки, але і втікають з Росії багатші та освіченіші росіяни, що не зможе не позначитися на економіці країни та її перспективах.
«Серед тих, хто намагається виїхати з Росії, багато заможних і добре освічених, – мовиться у повідомленні. – У поєднанні з тими резервістами, яких мобілізують, внутрішні економічні наслідки зменшення кількості робочих рук і прискорення «витоку мізків», ймовірно, ставатимуть дедалі суттєвішими».
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) кажуть, що українські війська, ймовірно, завершують оточення міста Лиман.
«Розвал Лиманської кишені, ймовірно, матиме серйозні наслідки для російського угруповання на півночі Донецької та західної Луганської областей і може дозволити українським військам загрожувати позиціям Росії вздовж західного кордону Луганської області та в районі Сєвєродонецька-Лисичанська», – кажуть американські дослідники у повідомленні, опублікованому пізно ввечері 28 вересня.
Аналітики ISW звертають увагу на те, що російське військове керівництво не підготувалося інформаційно до «потенційно неминучої поразки росіян у Лимані», що, «ймовірно, ще більше знизить і без того низький бойовий дух росіян».
Вашингтонські дослідники пишуть, що російське військове керівництво не може пояснити військам, чому вони відступають, і це викликає деморалізацію армії та «гнів російського націоналістичного інформаційного простору».
На думку дослідників, ймовірно, в цьому була причина того, що Кремль наказав про часткову мобілізацію майже відразу після першогомасштабного контрнаступу України.
«Майбутні досягнення України навколо критично важливих районів Донецької та Луганської областей можуть вбити додатковий клин між російськими націоналістами та військовим керівництвом, а також між російськими військами та їхнім начальством», – зауважують у ISW.
Американські фахівці кажуть, що російська влада продовжує надсилати щойно мобілізованих і недостатньо навчених новобранців для посилення залишків різних підрозділів, послиаючись на дані українського Генштабу та численні повідомлення у соціальних мережах.
Аналітики кажуть, що той факт, що російські війська в Україні посилюють погано дисциплінованими, непідготовленими людьми, узгоджується з попередніми оцінками ISW про те, що навіть найелітніші частини Росії зазнали значних втрат в Україні.
Всі новини дня
Ізраїльський «майдан» - США закликають шукати компроміс

Уряд прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу в Ізраїлі опинився під ще більшим політичним тиском на тлі тривалих протестів проти реформи судочинства, яку опоненти Нетаньягу називають намаганням підпорядкувати урядові призначення суддів.
Заклики до уряду зупинити процес пролунали також від представників урядової коаліції і профспілок, які погрожують загальним страйком.
«Задля єдності народу Ізраїлю і задля відповідальності я закликаю вас негайно зупинити законодавчий процес», - закликав ізраїльський президент Ісаак Герцоґ у дописі в Twitter 27 березня.
Система стримувань і противаг зміцнює демократичні суспільства...
Президент Герцоґ заявив, що під загрозою опинилися «безпека, економіка, суспільство» після того, як поліція і військові в ніч з 26 на 27 березня застосували водомети, щоб розганяти демонстрантів.
Демонстранти були особливо обуренні усуненням з посади міністра оборони Йоава Ґаллата, який висловився проти судової реформи.
Беньямін Нетаньянгу заявляв, що реформа потрібна для того, щоб судді не зловживали своїми повноваженнями.
Але опоненти прем'єр-міністра кажуть, що він намагається захиститися від процесу за звинуваченнями в корупції.
Адміністрація президента Байдена оприлюднила заклик, щоб ізраїльські політики якомога швидше дійшли компромісу.
«Ми глибоко стурбовані сьогоднішніми подіями в Ізраїлі, які ще більше підкреслюють негайну потребу компромісу. Як сказав нещодавно президент прем'єр-міністрові Нетаньягу, демократичні цінності завжди були і повинні залишатися ознакою американсько-ізраїльських відносин. Система стримувань і противаг зміцнює демократичні суспільства і засадничі зміни демократичної системи необхідно проводити за умови якнайширшої народної підтримки. І далі активно закликаємо ізраїльських лідерів якомога швидше досягти компромісу. Ми вважаємо, що це найкращий шлях для Ізраїлю та всіх громадян. Підтримка ізраїльської безпеки й демократії з боку США залишається залізною», - сказано в заяві від імені речниці Ради національної безпеки США.
Дивіться також:
«Митці у війні». Відео
Власний досвід проживання війни змушує до пошуку нової мистецької мови. «Митці у війні» - програма, започаткована у Львові, існує завдяки донатам, підтримує митців, які працюють в Україні та заохочує їх повертатися до творчості.
"Готові відповісти подальшими санкціями" - ЄС про ядерні заяви Путіна

Розміщення російської тактичної ядерної зброї у Білорусі означатиме "безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці", і Євросоюз "готовий відповісти подальшими санкціями". Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він додав, що "Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір".
Намір Кремля засудила й Франція. Там закликали Москву проявити "відповідальність" і скасувати "дестабілізуюче" рішення. "Після порушення Росією... договору New START, ця угода є додатковим елементом підривання міжнародної архітектури контролю над озброєннями та стратегічної стабільності в Європі", - йдеться у заяві МЗС країни.
Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що заява президента Путіна є "спробою залякування". "Порівняння, проведене президентом Путіним щодо розподілу ядерних сил НАТО, вводить в оману і не може бути використане для виправдання кроку, оголошеного Росією", – заявили у Берліні і нагадали про зобов'язання Білорусі за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.
Зовнішньополітичне відомство Литви заявило, що "в якості одного із заходів у відповідь [заяві Кремля] Литва закликатиме до введення нових санкцій". "Разом зі своїми євроатлантичними партнерами Литва вирішить, як реагувати на ці мілітаристські плани російського та білоруського режимів", - йдеться в заяві міністерства.
Раніше у відповідь на заяву Кремля МЗС України звернулось до держав Групи Семи та ЄС "попередити білоруську владу про далекосяжні наслідки для Білорусі у разі її згоди прийняти на своїй території тактичну ядерну зброю від Росії".
"Україна очікує на ефективні дії щодо протидії ядерному шантажу Кремля з боку Великої Британії, Китаю, США та Франції, зокрема і як постійних членів Ради Безпеки ООН, які несуть особливу відповідальність за недопущення погроз агресії з використанням ядерної зброї", - йдеться у заяві Києва поряд із вимогою негайно скликати позачергове засідання Ради Безпеки ООН.
Як повідомляв Голос Америки, НАТО назвало ядерну риторику Москви "небезпечною та безвідповідальною", але там додали, що "не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б змусили їх скоригувати нашу власну". В Білому домі заявили, що не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь. Також міністерство оборони США заявило, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю, а також пообіцяли далі "стежити за цією ситуацією".
У статті використано матеріали AFP, Reuters
Jam Factory – центр сучасного мистецтва. Відео
Jam Factory – це центр сучасного мистецтва у будівлях фабрики, зведених у ХІХ столітті. Попри війну, його будівництво відновили у Львові. «Цей неоготичний стиль старої фабрики несе у собі дивовижний шарм», - каже історик та засновник арт-центру Гаральд Біндер.
- Голос Америки
У Білому домі не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь

Відповідаючи на запитання журналістки каналу CBS про обіцянку президента Росії Володимира Путіна розмістити тактичну ядерну зброю в Білорусі, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Джон Кірбі сказав: «Ми повинні за цим стежити та побачити, куди це піде».
«Ми не бачили жодних ознак того, що він виконав цю обіцянку або перемістив ядерну зброю. Насправді ми не бачили жодних ознак того, що він має будь-який намір застосувати ядерну зброю всередині України. Очевидно, ми погоджуємося, що ядерну війну не слід вести, жодну ядерну війну неможливо виграти. Очевидно, що це перетне важливий поріг. Я також хотів би вам сказати, що оскільки ми стежимо за цим, і ми стежимо за цим щодня, адже ми повинні, зважаючи на риторику, що лунає з Москви, і риторику, яка лунає з початку війни, - ми не бачили нічого, що змусило б нас змінити нашу стратегічну позицію стримування», - заявив Кірбі в програмі «Обличчям до нації» в неділю.
Як раніше повідомляв Голос Америки, Пентагон заявив, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю.
«Ми бачили повідомлення про оголошення Росії і продовжуватимемо стежити за цією ситуацією, - йдеться у суботній письмовій заяві прес-служби Міністерства оборони, яку цитує агентство Reuters. - Ми не бачили жодних підстав коригувати нашу стратегічну ядерну позицію, а також жодних ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю. Ми залишаємося відданими колективній обороні альянсу НАТО».
Про свій намір розмістити тактичну ядерну зброю у Білорусі Путін заявив в інтерв'ю, показаному на телеканалі «Россия-24» 25 березня.
За словами Путіна, білоруський керівник Олександр Лукашенко уже довгий час просив його розмістити таку зброю в країні. Як заявив російський президент, до 1 липня має завершитися будівництво в Білорусі сховища для тактичної ядерної зброї. Крім того, Білорусі передано ракетний комплекс «Іскандер», який може використовувати цю зброю, та літаки, які можуть нести ядерні ракети.
Форум