Актуально
Західні коментатори висловлюються щодо ухваленого у Раді закону про деолігархізацію
Західні оглядачі, експерти коментують ухвалення Верховною Радою у другому читанні закону про олігархів.
"Позитивною новиною", - назвав голосування Крістофер Міллер, американський журналіст, який спеціалізується на питаннях України.
Ухвалений законопроект прокоментував Білл Томпсон з Організації економічного співробітництва та розвитку.
"Легкість схвалення, за підтримки деяких депутатів із зв'язками з олігархами, каже нам все, що треба знати щодо імовірної ефективності цього законодавства щодо досягнення заявленої мети", - твітує Томпсон.
"Багатії України мають великий досвід щодо структурування свого бізнесу так щоб обійти вимоги декларувати статки, які їм не подобаються. Виключення з великої приватизації - незначна проблема для людей, які вже володіють більшістю того, чим в Україні варто володіти. Якщо олігархи чогось хочуть, вони імовірно можуть отримати це напряму. Обмеження щодо участі у партіях та пожертвуваннях буде дуже складно моніторити в непрозорому політичному середовищі України. Є чимало способів спрямувати гроші туди, куди хочуть олігархи", - також відзначив Томпсон.
Критично щодо законопроекту висловилась політична оглядачка Аріяна Ґіць, яка назвала законопроект "жахаючою концентрацією влади незаконними методами в руках президента".
Ґіць також заявила, що Зеленський не бореться із корупцією, натомість, на її думку, "його олігархічні союзники прибирають інших олігархів, щоб консолідувати владу".
"Україна ухвалила закон про деолігархізацію дивним голосуванням у 279 голосів, включно із 33 нардепами із олігархічних фракцій "Довіра" та "За майбутнє". Остання контролюється Коломойським, то чому би Коломойський голосував за деолігархізацію, якби не знав, що вона його не торкнеться?" - твітує консультант Тарас Кузьо.
Натомість політолог Університету Оттави Іван Качановський відзначає, що "дві опозиційні олігархічні партії" проголосували проти закону. Качановський вказує, що закон дає Зеленському можливість "визначати проти кого його використовувати".
У липні політичний експерт Девід Кларк на сайті аналітичного центру Atlantic Council відзначав, що "дії Зеленського на посаді президента вказують, що його підхід до протидії вплив українських олігархів у найкращому випадку є вибірковим". Кларк наголошував, що "деолігархізація, без націленості на Коломойського, це взагалі не деолігархізація".
"Парламент України ухвалив закон спрямований на обмеження впливу олігархів - швидко та із сумнівами щодо того, чи він справді обмежить їх вплив, чи ж деякі уникнуть його дії", - пише французький журналіст Гуллівер Крагг.
Як повідомляє "Радіо Свобода", відповідно до законопроєкту, рішення про визнання особи такою, яка має значний економічний або політичний вплив у суспільному житті (олігархом), приймається РНБО на підставі подання уряду, члена РНБО, Національного банку, Служби безпеки або Антимонопольного комітету. Проектом закону, серед іншого, передбачено створення реєстру олігархів.
Інформаційна агенція Reuters повідомляє, що закон надає визначення олігарха, і дає владі повноваження визначати осіб, які відповідають критеріям. У цьому ЗМІ відзначають, що олігархам буде заборонено фінансувати політичні партії або брати участь у приватизації, а провідним посадовцям, включно із президентом, головою уряду та Нацбанку необхідно буде повідомляти про взаємини, які вони мали з олігархами.
У статті використано матеріали Reuters, "Радіо Свобода".
Дивіться також: Вибори в Німеччині та існуючі геополітичні виклики: що важливо знати
Всі новини дня
«Митці у війні». Відео
Власний досвід проживання війни змушує до пошуку нової мистецької мови. «Митці у війні» - програма, започаткована у Львові, існує завдяки донатам, підтримує митців, які працюють в Україні та заохочує їх повертатися до творчості.
"Готові відповісти подальшими санкціями" - ЄС про ядерні заяви Путіна
Розміщення російської тактичної ядерної зброї у Білорусі означатиме "безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці", і Євросоюз "готовий відповісти подальшими санкціями". Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він додав, що "Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір".
Намір Кремля засудила й Франція. Там закликали Москву проявити "відповідальність" і скасувати "дестабілізуюче" рішення. "Після порушення Росією... договору New START, ця угода є додатковим елементом підривання міжнародної архітектури контролю над озброєннями та стратегічної стабільності в Європі", - йдеться у заяві МЗС країни.
Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що заява президента Путіна є "спробою залякування". "Порівняння, проведене президентом Путіним щодо розподілу ядерних сил НАТО, вводить в оману і не може бути використане для виправдання кроку, оголошеного Росією", – заявили у Берліні і нагадали про зобов'язання Білорусі за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.
Зовнішньополітичне відомство Литви заявило, що "в якості одного із заходів у відповідь [заяві Кремля] Литва закликатиме до введення нових санкцій". "Разом зі своїми євроатлантичними партнерами Литва вирішить, як реагувати на ці мілітаристські плани російського та білоруського режимів", - йдеться в заяві міністерства.
Раніше у відповідь на заяву Кремля МЗС України звернулось до держав Групи Семи та ЄС "попередити білоруську владу про далекосяжні наслідки для Білорусі у разі її згоди прийняти на своїй території тактичну ядерну зброю від Росії".
"Україна очікує на ефективні дії щодо протидії ядерному шантажу Кремля з боку Великої Британії, Китаю, США та Франції, зокрема і як постійних членів Ради Безпеки ООН, які несуть особливу відповідальність за недопущення погроз агресії з використанням ядерної зброї", - йдеться у заяві Києва поряд із вимогою негайно скликати позачергове засідання Ради Безпеки ООН.
Як повідомляв Голос Америки, НАТО назвало ядерну риторику Москви "небезпечною та безвідповідальною", але там додали, що "не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б змусили їх скоригувати нашу власну". В Білому домі заявили, що не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь. Також міністерство оборони США заявило, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю, а також пообіцяли далі "стежити за цією ситуацією".
У статті використано матеріали AFP, Reuters
Jam Factory – центр сучасного мистецтва. Відео
Jam Factory – це центр сучасного мистецтва у будівлях фабрики, зведених у ХІХ столітті. Попри війну, його будівництво відновили у Львові. «Цей неоготичний стиль старої фабрики несе у собі дивовижний шарм», - каже історик та засновник арт-центру Гаральд Біндер.
- Голос Америки
У Білому домі не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь
Відповідаючи на запитання журналістки каналу CBS про обіцянку президента Росії Володимира Путіна розмістити тактичну ядерну зброю в Білорусі, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Джон Кірбі сказав: «Ми повинні за цим стежити та побачити, куди це піде».
«Ми не бачили жодних ознак того, що він виконав цю обіцянку або перемістив ядерну зброю. Насправді ми не бачили жодних ознак того, що він має будь-який намір застосувати ядерну зброю всередині України. Очевидно, ми погоджуємося, що ядерну війну не слід вести, жодну ядерну війну неможливо виграти. Очевидно, що це перетне важливий поріг. Я також хотів би вам сказати, що оскільки ми стежимо за цим, і ми стежимо за цим щодня, адже ми повинні, зважаючи на риторику, що лунає з Москви, і риторику, яка лунає з початку війни, - ми не бачили нічого, що змусило б нас змінити нашу стратегічну позицію стримування», - заявив Кірбі в програмі «Обличчям до нації» в неділю.
Як раніше повідомляв Голос Америки, Пентагон заявив, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю.
«Ми бачили повідомлення про оголошення Росії і продовжуватимемо стежити за цією ситуацією, - йдеться у суботній письмовій заяві прес-служби Міністерства оборони, яку цитує агентство Reuters. - Ми не бачили жодних підстав коригувати нашу стратегічну ядерну позицію, а також жодних ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю. Ми залишаємося відданими колективній обороні альянсу НАТО».
Про свій намір розмістити тактичну ядерну зброю у Білорусі Путін заявив в інтерв'ю, показаному на телеканалі «Россия-24» 25 березня.
За словами Путіна, білоруський керівник Олександр Лукашенко уже довгий час просив його розмістити таку зброю в країні. Як заявив російський президент, до 1 липня має завершитися будівництво в Білорусі сховища для тактичної ядерної зброї. Крім того, Білорусі передано ракетний комплекс «Іскандер», який може використовувати цю зброю, та літаки, які можуть нести ядерні ракети.
Вивчив українську через соцмережі: поради від американця. Відео
Американець Зак Нельсон вивчив українську мову через соцмережі. Він каже: "Я дуже-дуже люблю українську мову і дуже цікавлюся діалектами".
Форум