Спеціальні потреби

Стать має значення: Чому лідери-жінки краще дають раду із пандемією COVID-19. Дослідження


Висновки є дуже попередніми через низьке представництво жінок серед голів держав

Обережніші щодо вірусу, жінки йшли на більший ризик щодо запровадження жорстких обмежувальних заходів

Данія, очолювана наймолодшою прем’єркою в історії, Мет Фредеріксен, однією з перших в Європі, ще у березні, скасувала карантинні заходи. На початок серпня в країні було зафіксовано 14 306 випадків захворювання на COVID-19 та 617 смертей.

Восьмого червня Нова Зеландія на чолі із прем’єркою Джасиндою Арден оголосила себе країною, вільною від вірусу. Тут зняли усі обмеження, крім жорсткого контролю за в’їздом в країну. Німеччина, очолювана канцлеркою Анґелою Меркель, розгорнула найпотужнішу систему тестування в Європі та продемонструвала одні із найкращих результатів стримування пандемії в світі. Лідерки Норвегії, Фінляндії, Ісландії, Тайваню, Південної Кореї, Литви та інші виявилися краще готовими до рішучих кроків із протистояння поширенню вірусу ніж лідери-чоловіки.

прем'єрка Фінляндії Санна Марін та канцлерка Німеччини Анґела Меркель
прем'єрка Фінляндії Санна Марін та канцлерка Німеччини Анґела Меркель

Чому? Відповісти на це питання спробували дослідниці Супрія Гарікіпаті, професорка економіки розвитку Ліверпульського університету та Ума Камбампаті, професорка економіки Університету Рідинга, у дослідженні, опублікованому Світовим економічним форумом.

Одне з пояснень цьому, пишуть авторки, може бути в нижчому порозі терпимості жінок до ризику, описане в попередній науковій літературі

Проаналізувавши заходи у сфері охорони здоров’я та статистку захворювання і смертності від COVID-19 в різних країнах у перші три місяці пандемії, вони підтверджують, що жінки впоралися краще. У середньому в країнах, очолюваними чоловіками, захворюваність та смертність майже вдвічі вища. Ці висновки правдиві навіть у випадку країн-сусідів, близьких за економічними та демографічними показниками. Причому різниця в кількості смертей більш разюча, ніж в кількості захворювань.

Одне з пояснень цьому, пишуть авторки, може бути в нижчому порозі терпимості жінок до ризику, описане в попередній науковій літературі. Країни, очолювані жінками, на загал запроваджували карантинні заходи раніше ніж ті, на чолі яких стоять чоловіки, причому робили вони це після меншої кількості смертей. Дуже ризикована поведінка, у тому числі особиста, була продемонстрована лідерами-чоловіками, зокрема президентами Бразилії та Білорусі, прем’єр-міністром Великобританії. Останній, Борис Джонсон, прийшов у лікарню із хворими на COVID-19, потиснув їм руки, після чого захворів сам.

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон відвідує Медичний центр Толгейт в Лондоні 24 липня
Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон відвідує Медичний центр Толгейт в Лондоні 24 липня

У тої же час обережніші щодо вірусу, жінки йшли на більший ризик щодо запровадження жорстких обмежувальних заходів. Дослідниці припускають, що жінки розглядають ризик по-іншому, де людські життя мають набагато більшу вагу ніж економічні втрати. Вищий у середньому рівень емпатії, як на рівні нейробіології, так і культурної соціалізації, пишуть вони, може пояснити, чому жінки-лідерки більш схильні йти на ризик економічних втрат ніж людських.

Висновки є дуже попередніми через низьке представництво жінок серед голів держав


Також вони вказують на дослідження, які описують різний стиль лідерства жінок і чоловіків, коли жінки більш схильні дотримуватися демократичного стилю управління із залученням більшої кількості голосів у прийняття рішень.

Сильні комунікаційні навички, які грають більшу роль в кар’єрі жінок, можуть також зіграти визначну роль під час кризового менеджменту, припускають дослідниці. Лідерки-жінки зокрема отримали чимало схвальних відгуків саме за вмілу комунікацію із населенням. Прем’єрка Норвегії Ерна Солберг відповідала на питання дітей, а прем’єрка Нової Зеландії активно спілкувалася у фейсбуці.

Втім, ці висновки є дуже попередніми через низьке представництво жінок серед голів держав. На сьогодні лише 19 країн очолювані жінками і 174 – чоловіками.

Дивіться також: Чи є шанс на зміни у Білорусі цього року?

Чи є шанс на зміни у Білорусі цього року? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:03 0:00

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Головна виконавча редакторка Української служби Голосу Америки, журналістка. Висвітлюю політику, відносини України-США, соціальні питання, але найбільш люблю розповісти гарну людську історію. Роблю включення із місця подій, записую інтерв’ю, пишу аналітичні статті, запускаю нові проєкти. Авторка двох книг та двох документальних фільмів. 

XS
SM
MD
LG