Спеціальні потреби

Актуально

Один з найбільших журналів про рекламу у США поступився правами на випуск нового номера українським митцям

Обкладинка квітневого випуску американського журналу Adweek. Автор: Waone Interesni Kazki, Володимир Манжос

Американський культурний журнал Adweek вперше за 43 роки свого існування поступився правами на випуск нового номера українцям, щоб підтримати українську культуру в час війни.

У заяві редакторів видання мовиться: “Це безпрецедентний момент у 43-річній історії журналу. Ми, редактори, віддали контроль на публікацію номера. В результаті цього, 25 квітня 2022 року вийшов номер видання, створений повністю українськими митцями, чийого життя і добробуту торкнулась війна”.

Новий номер назвали “Українці про Україну”, над ним працювали разом понад 20 українців з усього світу, деякі з них - з України, де наразі йде війна.

Гостьовим головним редактором виступила Ганна Руденко, яка в Україні очолює видання SKVOT. Ілюстратор обкладинки - Володимир Манжос, учасник арт-дуету Interesni Kazki. Художник відомий тим, що поєднує естетику стародавніх майстрів зі сміливим сучасним мистецтвом, це його перша робота для обкладинки друкованого видання, - повиться у прес-релізі журналу Adweek.

В номер увійшли статті, художні ессе та інтерв’ю на тему української історії, про сучасну культуру та про людей, які живуть в Україні.

Прибутки, зібрані від цього номера, видання обіцяє витратити на оплату фрілансерських послуг митців, а решту - близько 75 тисяч доларів - надішлють на гуманітарну допомогу Україні через організації “Нова Україна” та “Українсько-американська координаційна рада”.

Журнал Adweek - американський тижневик із головним офісом у Нью-Йорку, що висвітлює теми ринку реклами, креативності, торговельних відносин між компаніями та клієнтами. Він існує з 1979 року.

Каннський кінофестиваль

Раніше стало відомо, що Каннський кінофестиваль на заклик українців змінив назву фільму, який відкриває цьогорічні покази.

Кінофестиваль мав відкритися фільмом “Z”. Хоча назва стрічки, як заявляють організатори, не має стосунку до російського війська, а сам фільм знімався до масштабного вторгнення в Україну, втім через однойменний символ російської окупації Український інститут звернувся до режисера фільму та Каннського кінофестивалю з проханням перейменувати картину.

Українців почули і тепер стрічка називатиметься “Cut” (переклад українською - “Ріж”).

Володимир Шейко, генеральний директор “Українського інституту” в інтервю “Голосу Америки” повідомив, у країнах Заходу зараз є великий попит на пізнання України та української культури.

“Ми бачимо величезну кількість запитів з усього світу на те, щоб ми їм порадили, що краще зараз українського показати: кіно, театр, виставки, візуальне мистецтво, музика, література, що може запропонувати Україна академічній спільноті, університетам світовим. Тобто цей запит є величезним, і ми заледве встигаємо його задовольняти і комунікувати з нашими партнерами”, - розповів Володимир Шейко.

“Ми розуміємо, що без солідарності міжнародної культурної спільноти, без їхньої підтримки, зокрема фінансової, українській культурній дипломатії, і культурі загалом, буде доволі не просто. … Ми всіляко закликаємо міжнародну спільноту планувати цю підтримку України не лише зараз, коли йде гаряча фаза війни, але й на кількарічну перспективу, коли нам доведеться відбудовувати країну, коли нам доведеться проходити через складні, в тому числі, й економічні обставини в країні. Тому ми сподіваємось, що ця солідарність не буде ситуативною, а довгостроковою”, - додав очільник “Українського інституту” .

Український Інститут також звернувся до Каннського фестивалю з проханням зняти з цьогорічного показу фільми російських режисерів, які не засуджують військове вторгнення Росії в Україну. Відповідь активісти поки не отримали, - повідомив Шейко.

Всі новини дня

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Суд у Грузії відмовився випустити Саакашвілі за станом здоров'я

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі під час відеозв'язку на судовому слуханні у Тбілісі, 1 лютого 2023. REUTERS/Irakli Gedenidze

Тбіліський міський суд 6 лютого відмовився відтермінувати виконання вироку в справі колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, передає грузинська служба Радіо Свобода. Рішення оголосив суддя Георгій Аревадзе, тим самим не задовольнивши клопотання адвокатів Саакашвілі.

Рішення судді викликало невдоволення родичів та прихильників колишнього президента.

На сьогоднішньому засіданні сторони проголосили заключні промови, після чого суддя зачитав рішення.

Представники пенітенціарної служби не погодилися з клопотанням адвокатів Саакашвілі. За словами представника служби, юриста Ніки Абрамішвілі, поданий суду висновок не містив достовірної інформації про тяжкість хвороби засудженого Міхеїла Саакашвілі і не міг служити підставою для відтермінування покарання.

Зі свого боку, адвокати сьогодні закликали суддю задовольнити їхнє клопотання та винести справедливе рішення. Зокрема, Шалва Хачапурідзе сказав судді, що порятунок життя третього президента – у його руках. За поясненням адвокатів, Аревадзе своїм рішенням міг зіграти історичну роль і закласти основу для великого примирення.

Виходячи зі стану здоров’я, Михайло Саакашвілі ані на засіданні, ані на оголошенні рішення не був присутнім, навіть дистанційно.

З клопотанням про відстрочку або звільнення від покарання колишнього президента Грузії до суду звернулися адвокати Саакашвілі. Це клопотання суддя Георгій Аревадзе розглядав близько двох місяців.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень.

Через проблеми зі здоровʼям Саакашвілі перевели до цивільної клініки у Тбілісі. Сам політик та його прихильники наполягають, що погіршення стану могло бути спричинене отруєнням. Влада Грузії стверджує, що для таких висновків немає доказів.

Більше

XS
SM
MD
LG