Актуально
Суттєві проблеми з правами людини в Україні – звіт США
Державний департаменти США оприлюднив доповідь про права людини в Україні за 2019 рік. Окрему увагу документ звертає на ситуацію на Донбасі та в Криму. Які вони – найбільші виклики для прав людини в Україні?
У щорічному звіті про права людей у різних країнах світу США оцінюють міжнародно визнані індивідуальні, громадянські, політичні та трудові права, встановлені Загальною декларацією прав людини та іншими міжнародними угодами.
Частина, присвячена Україні, охоплює 79 сторінок і проливає світло на виклики, які стоять перед державою у захисті прав людини.
«Суттєві проблеми» в Україні
Серед основних «суттєвих проблем» у звіті про права людей в Україні за 2019 рік США вказують «незаконні або свавільні вбивства»; тортури та інші види жорстокого поводження із затриманими з боку правоохоронців; небезпечні для життя умови утримання у тюрмах та слідчих ізоляторах; довільні арешти та затримання.
Звіт також наголошує на істотних проблемах з незалежністю судової гілки влади; обмеженні свободи вираження думок, друку та інтернету, зокрема, йдеться про насильство стосовно журналістів; цензуру і блокування веб-сайтів; широко поширеній корупції у владі; злочини, пов’язані з насильством або погрозою насильством людям з обмеженими можливостями, етнічним меншинам і представникам ЛГБТ.
Держсекретар Майк Помпео: «Наша нація була заснована на передумові, що всі люди створені рівними у правах та гідності. Я пишаюся тим, що через 244 роки США залишаються лідером у спробах відстоювати людські права»
Українська влада часто не вдається до адекватних заходів для судового переслідування та покарання посадових осіб, зловживання яких «призвели до атмосфери безкарності», йдеться у звіті.
Хоча й Конституція України передбачає незалежні суди, вони залишаються вразливими до політичного тиску та корупції, мовиться далі, довіра до судової гілки залишається низькою.
Попри зусилля реформування судової системи та Офісу генерального прокурора, корупція серед суддів та прокурорів залишається поширеною, мовиться у звіті, неурядові організації продовжують скаржитися на слабку сепарацію повноважень між виконавчою та судовою гілками влади.
Деякі судді, продовжують у тексті, скаржилися на тиск з боку високопосадовців задля винесення рішення на їхню користь, деякі судді та прокурори брали хабарі в обмін на рішення.
Проблемним також залишалося жорстоке поводження з представниками меншин та переслідування іноземців неслов’янської зовнішності, зазначають у звіті. Були повідомлення про насильство над ромами. Правозахисники також були стурбовані відсутністю відповідальності у випадках нападів на ромів, зафіксованих у 2018 році.
Окремо звертають увагу і на проблему домашнього насильства. Зґвалтування та домашнє насильство щодо жінок продовжують бути серйозною проблемою, мовиться у звіті. За даними Міністерства внутрішніх справ, за перші дев’ять місяців минулого року було зареєстровано 761 випадок домашнього насильства.
Донбас
«У спровокованому і підживлюваному Росією» конфлікті на Донбасі, керовані Росією сили займаються вбивствами мирного населення; насильницькими викраденнями, незаконними затриманнями, зазначають у звіті. Також звітують про насильство за гендерною ознакою.
Умови ув’язнення на цих територіях називають суворими та небезпечними для життя утримуваних.
Серед проблем – також відсутність судової незалежності; суворі обмеження свободи висловлювання, преси та інтернету; обмеження прав на мирні зібрання, свободу асоціацій та релігійну свободу; обмеження свободи пересування через лінію зіткнення; а також необґрунтовано обмежена гуманітарна допомога.
За даними громадської організації «Ла Страда», конфлікт на Донбасі призвів до зростання насильства щодо жінок по всій країні. Правозахисні групи пов’язують посилення насильства з посттравматичним стресом, якого зазнають внутрішньо переміщені особи (ВПО), які рятуються від конфлікту, і солдати, що повертаються з поля бою. ВПО повідомляли про випадки зґвалтування та сексуального насильства; багато хто стверджував, що покинув райони, підконтрольні російським гібридним силам, бо побоювався сексуального насильства, мовиться у звіті.
Крим
В окупованому Росією Криму зафіксовані «суттєві порушення прав людини». Вони включають викрадення людей; тортури і знущання над ув’язненими з метою отримання зізнань та покарання осіб, які чинять опір окупації; незаконні затримання; перевезення ув'язнених до Росії; примусове психіатричне лікування.
Також у звіті мова йде про довільне втручання в приватне життя; суворі обмеження свободи вираження поглядів, преси та інтернету, враховуючи насильство стосовно журналістів та блокування веб-сайтів; жорстоке і повсюдне придушення свободи зібрань та релігії; жорстке обмеження свободи асоціацій, враховуючи заборону кримськотатарського Меджлісу; значні обмеження свободи пересування; обмеження щодо політичної участі; системна корупція; насильство та системна дискримінація щодо кримських татар та етнічних українців.
Окупаційна влада Криму й надалі продовжує переслідувати кримських татар і проукраїнських активістів у відповідь на їхню мирну опозицію російській окупації, наголошують у звіті. І додають, що окупаційні органи при цьому мало що зробили для розслідування чи притягнення до відповідальності чиновників чи осіб, які вчинили порушення прав людини, створюючи атмосферу безкарності та беззаконня.
В окремому звіті про ситуацію з правами людини в Росії автори також згадують, що окупація та анексія Криму продовжували суттєво та негативно впливати на ситуацію з правами людини. Російський уряд продовжує озброювати, навчати та воювати разом з проросійськими силами на сході України, йдеться далі.
Надійні спостерігачі приписували тисячі загиблих і поранень цивільних осіб, а також численні знущання військам під керівництвом Росії на території Донбасу. Влада Росії також проводила політично мотивовані арешти, затримки та судові процеси над громадянами України в Росії, багато з яких стверджували, що їх катували.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
Дивіться також: Як українець потрапив на найпристижніше юридичне навчання у США. Відео
Всі новини дня
План бюджету США на 2024 рік і підтримка України: деталі зі слухань в Конгресі. Відео
“Продовжувати допомогу Україні є в прямих інтересах Вашингтона”, - таку заяву зробив Державний секретар США Ентоні Блінкен, виступаючи у Конгресі. Вже кілька днів в Сенаті та Палаті Представників тривають слухання за участі очільника Держдепартаменту, міністра оборони США та генерала Марка Міллі.
Академія наук України відзначила президентку Національної академії наук США за допомогу українським науковцям у час війни
Посолка України у США Оксана Маркарова вручила диплом «Почесний доктор Національної академії наук України» очільниці Національної академії наук США (NAS) Марши Макнат.
Президентка Національної академії наук США Марша Макнат отримала ступінь почесного доктора Національної академії наук України за «значний внесок у розвиток науки та міжнародне наукове співробітництво». Макнат була нагороджена разом з Єжи Душинським, президентом Польської академії наук у листопаді минулого року, а диплом отримала з рук української посолки Оксани Маркарової у четвер, 23 березня, в посольстві України у Вашингтоні.
Посолка України наголосила на великій допомозі, яку українським вченим у партнерстві з Академією наук Польщі надає Академія наук США. Особливо посолка України відзначила, що завдяки допомозі західних колег українські вчені можуть продовжувати наукову діяльність і під час війни, перебуваючи як в Україні, так і за кордоном.
Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, який долучився до церемонії завдяки віртуальному зв’язку, сказав, що за допомогою колег українська наука може не лише вижити, але і продовжити свій розвиток.
Доктор наук Марша Макнат є геофізиком за фахом, колишня Президентка Американського геофізичного союзу, з 2016 року вона очолює Національну академію наук США.
За словами Марши Макнат, наука і науковці не могли бути пріоритетом для українського уряду в той час, коли Україні потрібно було захищатися від російської агресії, але наука буде мати ключове значення для післявоєнної відбудови України.
«Ми скористалися можливістю допомогти Польській академії наук, яка надавала підтримку колегам з України, тому що ми розуміли, що уряд буде зосереджений на завданнях оборони, і не буде кому подбати про довготерміновий добробут України, подбати про те, що буде збережена її наука», – сказала Марша Макнат.
У березні минулого року після початку широкомасштабної російської агресії Національна академія наук США започаткувала Фонд безпечного проходу (Safe Passage Fund) для підтримки Польської академії наук, яка почала допомагати українським вченим-біженцям та їхнім родинам, які переїжджали до Польщі та сусідніх країн.
На початку березня 2022 року Академія наук України уклала угоду з польською академією, яка запропонувала допомогу для українських науковців, але фінансування, доступне через польську академію, було вичерпано за кілька днів.
Програма, до якої приєдналася Академія наук США, не лише поєднала вчених з України – тих, що залишилися, і тих, що виїхали з країни, з колегами зі США та інших країн світу, але і допомогла зібрати внески від окремих осіб і фондів, щоб фінансово підтримати українських дослідників.
Серед них – Фонд Девіда та Люсіль Паккард, Фонд Альфреда П. Слоуна, Фонд Уолдера, Фонд Саймонса, Фонд Шурла та Кей Керчі, Фонд Премії Прориву. Нещодавно до них долучилося Американське хімічне товариство.
За словами Марши Макнат, на початковому етапі було зібрано 7 мільйонів доларів на програму, яка має охопити декілька сотень науковців, і розрахована на три роки.
Планується розширити програму допомоги і зосередити її переважно у Східній Європі, щоб українські учені мали можливість залишитися недалеко від дому і бажання повернутися назад.
За даними Міністерства освіти і науки України, перед війною в Україні було 60 000 науковців, більшість з яких залишилися в Україні. Багато з них є внутрішньо переміщеними особами через те, що їхні робочі місця пошкоджені, зруйновані або неможливі для роботи через брак електроенергії.
Міністерство вважає, що близько 6 тисяч науковців зараз перебувають за межами країни через війну.
За даними міністерства, станом на січень постраждало понад 90 науково-дослідних та вищих навчальних закладів, а з них 4 повністю знищені. Близько 228 залишилися неушкодженими. Серйозно постраждав відомий Харківський фізико-технічний інститут та найбільший у світі радіотелескоп декаметрової довжини хвилі, який належить Інституту радіоастрономії в Харкові.
«Завжди можна зробити більше» – сенатори відповідають на питання про Держдеп США. Відео
Чи достатньо робить Держдепартамент США, щоб допомогти зупинити російську війну в Україні? На це запитання відповіли сенатори від Демократичної та Республіканської партії.
Посол Ізраїлю в Україні: Що робить Ізраїль для допомоги Україні? Відео
За останній рік у відносинах України та Ізраїлю були як гострі звинувачення, так і слова вдячності. Минулого місяця глава МЗС Ізраїлю Елі Коен став першим ізраїльським високопосадовцем, який відвідав Україну після початку повномасштабної війни.
- Голос Америки
"Ми не хочемо, щоб Росія відпочила, перегрупувалась і знову атакувала - через рік, два чи три роки" - Блінкен
Сполучені Штати прагнуть до тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до суверенітету та інших принципів міжнародного права, але зараз від Росії ознак про готовність до змістовної дипломатії немає. Про це державний секретар США Ентоні Блінкен заявив під час свідчень перед Комітетом із закордонних справ Палати представників Конгресу США про "Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав".
Під час слухання обговорювали, зокрема, пропонований Білим домом бюджет на 2024 фінансовий рік, де закладено 63,1 мільярда доларів для Державного департаменту та USAID, що, на переконання уряду, дозволить "продовжувати просувати національні інтереси США, лідирувати у світі в подоланні глобальних викликів і продовжувати підтримувати народ України".
Важливо, щоб це [війна] не тягнулась,.. це буде дуже вигідно для Путіна та Росії
Напередодні під час слухань у комітеті Сенату з асигнувань Блінкен заявив, що у проекті бюджету збережеться безпекова, економічна, енергетична та гуманітарна підтримка України.
Конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк Ендрю Кім відзначив, що цей рік є "критичним для України": "Важливо, щоб це [війна] не тягнулась, бо якщо вона затягнеться, це буде дуже вигідно для Путіна та Росії, бо вони зможуть це певним чином перечекати, тому ми маємо переконатись, що ця коаліція, ця воля [підтримувати Україну] - зберігається".
Джон Джеймс, конгресмен-республіканець від штату Мічиган, подякував адміністрації Джо Байдена за продовження гуманітарного паролю для українців: "Серед виборців мого округу є велика українська громада, і я вітаю це".
Співпраця Китаю та Росії
Натомість його однопартієць від штату Кентуккі Енді Барр розкритикував президентську адміністрацію за недостатньо сувору позицію щодо загроз від Китаю, передусім у питаннях китайського аеростата, що, як припускають, вів шпигунську діяльність, а також у китайській підтримці російської війни в Україні.
існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНРКонгресмен Енді Барр
Барр процитував звіт американського уряду, який засвідчив, що "компанії з КНР надавали російським компаніям... продукцію подвійного призначення, що можуть бути використані Росією у війні проти України, китайські державні оборонні компанії надають [Росії] навігаційне обладнання, технології для глушіння сигналу, запчастини для винищувачів".
Законодавець також процитував численні повідомлення у медіа щодо наданих Китаєм технологій для російської війни: "Чому ви тоді просто... попереджаєте про наслідки надання Росії матеріальної підтримки, коли Держдеп приходить до висновку... із доказами... китайської матеріальної підтримки Росії?"
"Ми зосереджені на летальній допомозі, - пояснив Блінкен, - і також ми стежимо за наданням приватними корпораціями технологій подвійного призначення, які можуть викликати занепокоєння". Барр у відповідь заявив про необхідність "накласти санкції на Китай за летальну допомогу": "Йдеться не просто про купівлю [Китаєм російських] нафти чи газу, існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНР".
"Незамінна" світова сила
"Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України, до прикладу, [рішення про] ракети далекого радіусі дії, які можна було надати, були відкладено, це могло б стати у пригоді, адже вони могли б знищити іранські дрони, які зараз розміщені незаконно у Криму, - сказав республіканець від Південної Кароліни Джо Вілсон. - Що було зроблено, щоб надати передове озброєння? Зупинімо війну, ми можемо це зробити, надаючи це оборонне озброєння".
Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України
Блінкен у відповідь підкреслив, що "поділяє відданість" тому, аби "надавати українцям те, що їм потрібно, щоб долати російську агресію, це те, що ми робили" від самого початку повномасштабної війни Росії та до її початку. "Звинувачення, що ми цього не робили, це просто неправда", - сказав держсекретар Блінкен, підкресливши, що США "на кожному кроці працюють з міжнародною коаліцією" країн й досягли прогресу, зокрема, на зустрічах контактної групи у форматі "Рамштайн".
Конгресвумен-демократка від штату Пенсильванія Меделін Дін підкреслила, що США - це "незамінна" світова сила, яка об'єднала коаліцію з понад 50 країн, щоб закінчити війну Росії в Україні "якомога швидше, що це не буде тривала війна".
Вона запитала, як саме пропозиція бюджету Держдепу може сприяти цьому.
"По-перше, ми не прагнули цієї війни, ми робили все, щоб запобігти їй, я брав участь в активних дипломатичних зусиллях з нашими російськими колегами, - відповів Блінкен. - На жаль, стало очевидно, й президент Путін сказав про це прямо, що йшлось не про безпекові загрози від НАТО чи України, завжди йшлось про переконання Путіна, що Україна - не незалежна держава, що її треба стерти з карти і включити у російську імперію".
Українці хочуть його більше, ніж будь-хто, зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня.Державний секретар США Ентоні Блінкен
"Незалежність, суверенітет України чітко визнані, вони нікуди не зникнуть, українці нікуди не зникнуть. Але звісно те, як це вирішиться, це важливо. На моє переконання і на переконання адміністрації, ми відчайдушно хочемо миру, хоча українці хочуть його більше, ніж будь-хто. Зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня, вони хочуть тривалого і стійкого миру, що відображає базові принципи міжнародної системи й Статуту ООН", - сказав держсекретар.
Він додав: "Ми не хочемо, щоб Росія просто перепочила, перегрупувалась і знову атакувала - півроку, рік чи два-три роки потому". Блінкен додав, що не бачить жодних "ознак того, що Росія готова до змістовної дипломатії" для закінчення війни.
Напередодні у Сенаті Блінкен назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна "гострою загрозою" для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.
Вихід США з Афганістану
Окрім питання російської агресії, законодавці торкались інших викликів для США, передусім з боку Китаю. При цьому чимало законодавців від Республіканської партії поставили під питання окремі аспекти зовнішньої політики Білого дому, зокрема критикували виведення американського контингенту з Афганістану у 2021 році.
При цьому голова Комітету у закордонних справах Палати представників від Республіканської партії Майкл Маккол, який ініціював відповідне розслідування, заявив, що дає Блінкену час до понеділка, аби надати законодавцям відповідні документи щодо виведення США з Афганістану, й попередив держсекретаря, що його може чекати повістка до суду.
У відповідь Блінкен висловив згоду надати комітету необхідну інформацію, а також законодавці-демократи у своїх виступах підкреслювали, що рішення про виведення американських сил з Афганістану, а також відповідні угоди із Талібаном були прийняті ще за попередньої адміністрації президента Дональда Трампа.
Форум