Спеціальні потреби

Війна - це особисте

«Захищати сім’ю, дітей і Україну». Історія журналіста, який став мінометником. Відео

З початку повномасштабної агресії Росії журналіст Петро Шевченко пішов на фронт і став мінометником. Його відправили на Донецький напрямок, де зараз точаться одні з найгарячіших боїв. Про життя на передовій він розповів Анні Костюченко та Павелу Суходольському.

Завдяки свічкам волонтери зі США заробили майже 1 млн доларів для допомоги Україні

Крістіана Трапані за роботою над "українськими" свічками

Родина зі США виготовила і продала тисячі свічок у синьо-жовтих кольорах, а всі зароблені кошти передала на благодійність. “Українські” свічки маленької компанії з Вісконсину розкупили люди з усіх штатів Америки. Крім десятків волонтерів, над їхнім виробництвом невтомно трудилися самі власники компанії. Серед них - три покоління українських емігрантів. Тепер свічкова майстерня виготовляє ще й окопні свічки для українських військових.

У маленькій свічковій майстерні Door County Candle Company, яка розташована у штаті Вісконсин, її власниця, Крістіана Трапані, розливає синьо-жовтий віск у скляні баночки практично щодня від початку повномасштабної війни в Україні. “Це процес на 2-3 дні, щоб виготовити свічку. Спочатку ми заливаємо жовту смужку, вона має застигати щонайменше 8 годин, і далі ми додаємо синю”, - розповідає Крістіана.

Раніше в бізнесі Крістіани працювало лише шестеро осіб. Коли розпочалася війна, американка українського походження вирішила продавати жовто-сині свічки, і весь прибуток віддавати на допомогу Україні. Обсяг роботи зріс настільки, що працювати довелося всій родині Крістіани без вихідних. Допомагає, зокрема 83-річна бабуся Крістіани, Люба Деркач, українка, яка виїхала до США під час Другої світової війни.

Бабуся Крістіани - Люба Деркач - виїхала з України в часи Другої світової війни
Бабуся Крістіани - Люба Деркач - виїхала з України в часи Другої світової війни

Тато Крістіани, Юрій Горчинський, працює лікарем швидкої допомоги, але з весни теж швидко опанував свічкову справу. Увесь час після основної роботи та на вихідних він працював у свічковій майстерні. А також на допомогу почали приїжджати волонтери. "Люди з різних штатів просто хотіли допомогти. Вони приходили до нас, представилися і казали: "Що я можу зробити?" Або просто приходили цілою родиною, і ті українці, що недавно емігрували, також нам допомагали. Приїжджали люди і з Вісконсину, і з Міннесоти, і з Іллінойсу, навіть були люди, які приїхали з Каліфорнії, лише щоб нам допомагати", - розповів Юрій.

Ні Крістіана, ні її родина, не очікували такого великого попиту на свічки. “Ми вже виготовили понад 85 тисяч таких свічок менш ніж за рік, а наш бізнес зазвичай виготовляє лише 12 тисяч свічок на рік. І ми доставляли ці свічки в кожен штат США, також у Канаду”, - розповіла Крістіана.

Від продажу жовто-синіх свічок по 30 доларів за кожну Крістіані вдалося зібрати понад 850 тисяч доларів. Їх вона передала благодійному фонду “Razom for Ukraine”.

Свічки з Вісконсина придбали покупці з усіх штатів США
Свічки з Вісконсина придбали покупці з усіх штатів США

Юрій Горчинський пригадує: “Спочатку, коли почалася війна і Крістіана розпочала цей проект, ми не думали, що це буде щось масштабне. Вона хотіла передати Razom for Ukraine близько 5 тисяч доларів. А тоді це просто “вибухнуло”. Так “вибухнуло”, що 5 тис доларів передали вже давно, і вже передали значно більше”.

Зараз попит на українські свічки став трохи меншим, проте Door County Candle Company планує зібрати 1 млн доларів до річниці початку повномасштабної війни в Україні. У фонді Razom for Ukraine зізнаються - не очікували, що маленька свічкова компанія стане одним із найбільших благодійників. "Це чудова історія, яка мені дуже імпонує. Що відбулося: одна людина мала кілька свічок і подумала, можливо, я їх продам і зможу зробити внесок для України. Можливо, тисячу доларів. І люди так відреагували!" - розповіла Дора Хомяк, президентка Razom for Ukraine.

Виготовлення окопних свічок для українських військових
Виготовлення окопних свічок для українських військових

Із настанням зими волонтери вирішили передати в Україну партію окопних свічок. Крістіана кілька разів тестувала виробництво, перш ніж знайти вдалий варіант. Тепер кожна виготовлена компанією свічка у бляшаній формочці може давати щонайменше 50 годин світла. Окопні свічки також виготовили за кошт від придбаних американцями звичайних свічок. Понад 2000 свічок уже відправили до України, і планують ще, розповіла ​Дора Хомяк: “Вони поїдуть у гарячі точки, на передову, щоб люди, які їх потребують, мали доступ до світла, але вони також їдуть і по всій Америці. Це дає можливість людям тут підключитися до справи в Україні, це також є важливо, що свічка і світло їдуть в Україну, але духовне світло йде в Америку. Людина, яка тут купує, підключає себе до швидкої перемоги”.

На кожній свічці, яку компанія Крістіани надсилає в Україну, є рукописна записка з побажаннями від американців.

Записки з побажаннями для українців від мешканців США
Записки з побажаннями для українців від мешканців США

Юрій Горчинський зізнається, що читаючи записки, його родина не може стримати сліз: "Багато людей англійською пишуть, що вони з Україною, що вони моляться за Україну, і кажуть що Україна переможе, і що це буде перемогою добра над злом. Деякі записки настільки зворушливі, хочеться плакати, коли їх читаємо".

Передаючи свічки до України, Крістіана теж почувається особливо емоційною. Сама вона в Україні досі не була, але дуже хоче приїхати до місць, де народилася її бабуся, і вірить у якнайшвидшу перемогу: "Ми торкалися до цих свічок, ми виготовляли їх, і вони їдуть в Україну. Це завжди дуже емоційно - знати, що це допоможе людям. Коли я працюю над ними, я щодня плачу".

“Кактуc і Тризуб”: як українки заснували волонтерський рух в Аризоні

Учасниці волонтерського руху Cactus and Tryzub

Заручитися підтримкою тих, хто не готовий був навіть чути про Україну. Зібрати десятки тисяч доларів на допомогу армії. І пожертвувати кар'єрою заради внеску в перемогу. Це про трьох українок з Аризони, які мешкають у США багато років, але з початком війни присвячують підтримці Батьківщини весь свій час. Вони заснували волонтерський рух “Кактус і Тризуб” і роблять усе можливе, щоб у далекій від України спекотній Аризоні українські питання гучно лунали якомога частіше.

Українка Олі Невінська мешкає у США понад 10 років. До початку повномасштабної війни вона не мала друзів серед земляків в Аризоні. Втім після 24 лютого українці почали швидко знаходити одне одного, бо намагалися допомогти хто чим може. "Я фінансист за освітою і працювала в галузі фінансів у США останні 5-6 років. Коли почалася повномасштабна війна, мабуть, так само, як і в дуже багатьох українців, у мене виникло бажання допомогти і внести свою частину до перемоги України", - розповіла засновниця Cactus and Tryzub Олі Невінська.

Вона пригадує, що спочатку познайомилася з деякими українцями з Аризони в соцмережах, коли шукала бронежилети та спорядження для українських військових. У перші дні війни вони влаштували акцію у столиці Аризони, місті Фінікс, на яку прийшли не більше 40 осіб. На заході, серед інших земляків, Олі зустріла Ірину Емрайн та Ольгу Заскальну, які у США мешкають більше 20 років, і які так само не могли спокійно спостерігати за подіями в Україні.

Засновниці Cactus and Tryzub Олі Невінська, Ірина Емрайн та Ольга Заскальна
Засновниці Cactus and Tryzub Олі Невінська, Ірина Емрайн та Ольга Заскальна

“Коли почалася ця остання стадія агресії Росії проти України весь мій світ розвалився на маленькі шматочки і щось треба було робити. Я взагалі дуже тиха людина, живу своїм життям, але я не могла стояти обіч. Ми просто сказали: "Давай станемо на розі нашої однієї з найбільших вулиць з українськими прапорами". Люди нам сигналили, авто проїжджали, всі почали це помічати”, - розповіла Ольга Заскальна, засновниця Cactus and Tryzub.

Дівчата почали влаштовувати протест за протестом, а також взялися за волонтерську діяльність. “Я хотіла, щоб назва нашого волонтерського руху мала якесь співвідношення між Україною й Аризоною. І я думаю, що ця назва - “Кактус і тризуб” - охоплює це співвідношення,” - каже Ірина Емрайн, засновниця Cactus and Tryzub.

Розпочинати волонтерську роботу “Кактусу і Тризубу” у штаті, де відносно небагато українців, було нелегко. Запитів на допомогу та ідей для фандрайзингів з’явилося так багато, що Олі Невінська була змушена залишити основну роботу. Складно було не лише через невелику кількість українців, які мешкають у штаті. А ще й тому, що в Аризоні далеко не всі готові були чути про українські проблеми.

Ірина згадує, як на одному з мітингів люди вигукували непристойні гасла, дивлячись на український прапор. “Якось на фандрайзері до мене підійшов чоловік і сказав, що Україна отримала вже достатньо допомоги, і мене це вразило. Звідки він може знати, що достатньо, а що недостатньо, і як у людей може бути така реакція. Він відійшов, але через кілька хвилин повернувся і дав нам у скриньку 20 доларів”, - розповіла Ірина Емрайн.

Акція на підтримку України в Аризоні
Акція на підтримку України в Аризоні

День за днем дівчата почали розповідати про Україну всім: від перехожих на вулиці до представників Аризони у Конгресі. Вони не лише телефонували, а й мали особисті зустрічі з конгресменами: просили про нове озброєння, а також домоглися прискореного отримання дозволів на роботу для переселенців, згадує Олі Невінська: "Ми співпрацювали з українськими біженцями і більшість із них мали проблеми з дозволом на роботу. Ми працювали з командою, аби прискорити отримання таких дозволів. І завдяки співпраці з місцевими сенаторами і конгресменами зараз ми бачимо зміни в процесі отримання дозволу на роботу".

Засновниці Cactus and Tryzub під час зустрічей у Конгресі США в рамках Ukraine Action Summit
Засновниці Cactus and Tryzub під час зустрічей у Конгресі США в рамках Ukraine Action Summit

Щоб залучити більше людей до збору коштів, дівчата почали об'єднуватися з іншими громадами в Аризоні: польськими, німецькими, французькими, перуанськими. Також представляли Україну на азійському фестивалі, участь у якому Олі Невінська вважає дуже успішною: “Найцікавішим заходом, на мою думку, був азійський захід, де ми заручилися підтримкою азіатської спільноти в Аризоні й організували фандрайзер на підтримку України, який включав приблизно 700 гостей 8-9 різних національностей. Це був захід, який, по-перше, доніс інформацію про Україну, і по-друге, розказав, як саме і чому люди мають нам допомагати”.

Учасниці Cactus and Tryzub на азійському фестивалі в Аризоні
Учасниці Cactus and Tryzub на азійському фестивалі в Аризоні

За менш ніж рік роботи волонтери “Кактусу і Тризубу” допомогли зібрати понад 70 тис. доларів для шести великих фондів, зокрема Razom for Ukraine, You Are the Angel, церкви St. Mary’s Protectress Ukrainian Orthodox Church of Ukraine у Фініксі та інших. Ці кошти пішли на допомогу військовим, закупівлю генераторів. Найбільша нагорода для дівчат - це подяка з передової, каже Ольга Заскальна: “Один із хлопців з України прислав фотографію з осколками. Осколок застряг в окулярі. Якби в нього не було цих якісних окулярів, він би був мертвий. І це таке неймовірне відчуття, коли ти розумієш, що то була твоя частка, яка врятувала людину”.

Акція на підтримку України в Аризоні
Акція на підтримку України в Аризоні

Українки мають ще багато ідей для майбутніх фандрайзерів. Тож закликають усіх, хто хоче допомогти, приєднуватися. Адже їм потрібна не лише фінансова підтримка, часто волонтерам просто не вистачає рук для втілення усіх проектів, зізнається Ірина Емрайн: "Ми всі можемо щось робити, якось допомагати. Це ніби наша боротьба. В Україні своя боротьба, а в нас своя боротьба. І мені здається, що багато цієї боротьби відбувається саме на волонтерському фронті тут, в Америці".

Американка відтворила з імбирного печива розбитий росіянами Маріуполь. Відео

Американка відтворила з імбирного печива розбитий росіянами Маріуполь. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:44 0:00

Американка кримськотатарського походження Веліда Кент сезон Різдвяних свят вже традиційно відзначає створенням захопливих конструкцій із імбирного печива. Цьогоріч вона вирішила відтворити із солодкої випічки один із найгіркіших наслідків російської війни – зруйнований Маріуполь.

Координатор руху «Жовта стрічка» – про життя в окупації і опір українців на окупованих територіях. Відео

Європарламент вручив Премію Сахарова українському народу. Серед тих, кого відзначили номінацією – рух опору «Жовта стрічка».

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG