Введений в Індонезії мораторій на лісозаготівельні роботи ігнорують. Фермери та великі компанії вирубують ліс, пускають деревину на продаж, а на звільненій землі створюють пальмові плантації – попит на пальмову олію постійно зростає.
Планувалось, що врятовані від вирубки ліси будуть переробляти двоокис вуглецю, один із парникових газів, які – на думку науковців – призводять до глобального потепління.
Подібні проекти – загалом більше 300 - діють у ще 52-ох країнах світу, серед яких Болівія та Танзанія. Це робиться в рамках ініціативи Організації Об‘єднаних Націй, спрямованої на зменшення наслідків вирубки та зникнення лісів.
Досі ці проекти не принесли очікуваних результатів.
За словами Фреда Больца, віце-президента організації Conversion International, проект зазнає невдачі, бо кидає виклик базовим принципам сучасної економіки.
"Глобальна економіка трансформується. Ліси мають сьогодні значно більшу цінність. І саме цю вартість потрібно закладати у визначення значення ролі лісів у стримуванні змін клімату. Змінити усталені погляди не просто. Знадобиться час", - каже Фред Больц.
Больц каже, для того щоб ініціатива ООН стала успішною треба по-перше мотивувати компанії дотримуватись обмежень, а по-друге – ще більше грошей, ніж вже обіцяні 10 мільярдів доларів. зазначають, що і великим компаніям і зубожілим фермерам не так вже просто задовольняти постійно зростаючий попит на продукти харчуванні, не вирубуючи при цьому ліси під нові пасовища та поля.
Він додає що, міжнародна громадськість визнає, що вирубування лісів треба зупинити , бо наслідки вирубки лісів мають більший вплив на клімат Планети, ніж вихлопи всі транспортних засобів у світі разом узяті.
"Вирубка лісів складає одну шосту частину проблеми глобального потепління. Якщо не вирішувати цю проблему в цілому, ми зазнаємо поразки. Тож мені здається всі розуміють важливість ініціативи ООН", - додає Больц.
Він очікує, що на Кліматичній конференції у Катарі буде зроблено вирішальні кроки у забезпечені розширеного фінансування для заходів зі збереження природи та ухвалення норм проти вирубки лісів.
Запровадження мораторію, який тепер ігнорується, відбулось відповідно до угоди між Індонезією та Норвегією. Її вартість – один мільярд доларів!
Планувалось, що врятовані від вирубки ліси будуть переробляти двоокис вуглецю, один із парникових газів, які – на думку науковців – призводять до глобального потепління.
Подібні проекти – загалом більше 300 - діють у ще 52-ох країнах світу, серед яких Болівія та Танзанія. Це робиться в рамках ініціативи Організації Об‘єднаних Націй, спрямованої на зменшення наслідків вирубки та зникнення лісів.
Досі ці проекти не принесли очікуваних результатів.
За словами Фреда Больца, віце-президента організації Conversion International, проект зазнає невдачі, бо кидає виклик базовим принципам сучасної економіки.
"Глобальна економіка трансформується. Ліси мають сьогодні значно більшу цінність. І саме цю вартість потрібно закладати у визначення значення ролі лісів у стримуванні змін клімату. Змінити усталені погляди не просто. Знадобиться час", - каже Фред Больц.
І великим компаніям і зубожілим фермерам не так вже просто задовольняти постійно зростаючий попит на продукти харчуванні, не вирубуючи при цьому ліси під нові пасовища та поля
Він додає що, міжнародна громадськість визнає, що вирубування лісів треба зупинити , бо наслідки вирубки лісів мають більший вплив на клімат Планети, ніж вихлопи всі транспортних засобів у світі разом узяті.
"Вирубка лісів складає одну шосту частину проблеми глобального потепління. Якщо не вирішувати цю проблему в цілому, ми зазнаємо поразки. Тож мені здається всі розуміють важливість ініціативи ООН", - додає Больц.
Він очікує, що на Кліматичній конференції у Катарі буде зроблено вирішальні кроки у забезпечені розширеного фінансування для заходів зі збереження природи та ухвалення норм проти вирубки лісів.
