Спеціальні потреби

Актуально

НАТО не має чіткої стратегії щодо України, бо боїться Росії?

У Києві у рамках дискусій щодо співпраці між Україною та НАТО українські експерти звернули увагу колег із Північноатлантичного альянсу на відсутність чіткої стратегії щодо України.

Київ – Шостого грудня у Києві у рамках дискусій щодо співпраці між Україною та НАТО українські експерти звернули увагу колег із Північноатлантичного альянсу на відсутність чіткої стратегії щодо України. НАТО розглядає «українське питання» у контексті участі вояків Збройних Сил України у міжнародних акціях із забезпечення миру під егідою НАТО та ООН. Для офіційних Києва і Брюсселя цього достатньо, для експертів із питань безпеки – ні.

Наявність або відсутність стратегії НАТО щодо співпраці з Україною – одна з тем, яку обговорюють і в Північноатлантичному альянсі, і у Києві як чиновники і політики, так і незалежні експерти. При цьому з обох боків лунають голоси про необхідність переглянути положення Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО, яку ухвалено 1997 року та яку вважають офіційною основою співробітництва між Києвом і Брюсселем.

Одним із перших питання про відсутність стратегії НАТО щодо України порушив рік тому екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко. На його думку, має місце «охолодження» відносин між Україною і НАТО. Він назвав дві причини: проголошення Києвом позаблокового статусу у 2010 році та вплив Росії на політику Заходу.
Можна говорити про відсутність стратегії Заходу стосовно України і про панічний страх перед нашим стратегічним партнером Росією
Володимир Огризко

«На сьогодні можна говорити про відсутність стратегії у країн Заходу стосовно України і про панічний страх перед нашим стратегічним партнером Росією, який перетворюється на зовнішньополітичну анемію, – зазначає дипломат. – На превеликий жаль, це призводить до того, що ми говоримо і намагаємось зрозуміти, що таке позаблоковий стан. Це якийсь абсурдний стан!»

Як зазначає Огризко, «охолодження» відносин між Україною і НАТО, Україною та Євросоюзом у практичній площині призвело до зростання в українській спільноті антиєвропейських та антинатовських настроїв.

Некомпетентність чиновництва руйнує гарні справи – експерт

Київський аналітик Олександр Палій вважає, що говорити про відсутність стратегії НАТО щодо України неправильно: альянс підтримує реформи українського сектору безпеки та оборони, підтримує громадянське суспільство, допомагає знищувати застарілі озброєння тощо.

Поглибити ж співпрацю Києву і Брюсселю заважають, серед іншого, некомпетентність чинної влади у Києві та її застарілі погляди на проблематику внутрішньої і зовнішньої безпеки, зауважує Палій.
Стратегія НАТО – це заохочення українського керівництва усвідомити свої власні інтереси та інтереси країни у сфері безпеки
Олександр Палій

«Стратегія НАТО – це заохочення українського керівництва усвідомити свої власні інтереси та інтереси країни у сфері безпеки. Напевно, більшого за нинішніх умов альянс для України зробити не може. В Україні безпека визначається не внутрішнім характером, а перебігом міжнародної ситуації», – вважає Палий.

Із незалежними експертам не згоден один із очільників Міністерства оборони України Володимир Можаровський. Він вважає, що про наявність інтересу (і відтак стратегії) НАТО свідчать здійснювані Альянсом проекти.
НАТО здійснює в Україні надзвичайно важливі для нас проекти, які стосуються наближення наших військових стандартів до європейських
Володимир Можаровський

«НАТО здійснює в Україні надзвичайно важливі для нас проекти, які стосуються наближення наших військових стандартів до європейських стандартів, утилізації надлишкових боєприпасів та стрілецької зброї тощо», – каже урядовець.

Не менш важливим для України Можаровський вважає людський вимір співпраці з НАТО, коли військовослужбовці ЗСУ потрапляють на стажування до країн Північноатлантичного альянсу або беруть участь у міжнародних операціях зі збереження миру.

НАТО: сучасні виклики безпеці потребують спільної стратегії їх подолання

Очільники НАТО у свою чергу вважають, що співробітництво між НАТО та Україною визначає нова стратегія альянсу щодо країн-партнерів, ухвалена на Чиказькому саміті навесні цього року. Про це заявив заступник керівника Департаменту співпраці НАТО з країнами-партнерами Петр Лунак.

Якщо питання членства у НАТО визначає кожна держава самостійно, то деякі аспекти співпраці країн-партнерів з альянсом визначають обидві сторони
Петр Лунак

«Якщо питання членства у НАТО визначає кожна держава самостійно, то деякі аспекти співпраці країн-партнерів з альянсом визначають обидві сторони. Маю на увазі спільні дії проти міжнародного тероризму, корупції, торгівлі зброєю. Не менш важливо разом шукати виходу зі соціальної та енергетичної кризи», – наголосив Лунак.

За його словами, якою би багатою і модерною не була та чи інша держава, вона здебільшого не може подолати всі безпекові виклики самотужки. Тож на порядку денному для НАТО та країн-партнерів – створення стратегії співпраці для боротьби з «проблемами сучасного світу на всіх вертикалях небезпеки».

А генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, перебуваючи у Швейцарії (яка теж є країною-партнером альянсу), закликав до розбудови більш міцних партнерств у галузі міжнародної безпеки.
Передрук з "Радіо Свобода"

Всі новини дня

Воєнна ескалація у світі: Північна Корея без попередження запустила балістичну ракету над Японією

Ядерні випробування

З ранку вівторока, 4-го жовтня, уряд Японії провів часткову евакувацію жителів північних префектур Хоккайдо та Аоморі. Причиною став запуск неідентифікованої балістичної ракети, яка пролетіла над Японією. Ракету випустили зі сторони КНДР, без попередження. Аналогічний запуск світ спостерігав 5 років тому, у 2017му.

Хірокадзу Мацуно, генсекретар Кабінету міністрів Японії, повідомив журналістам, що ракету було запущено о 7:22 ранку, а через 22 хвилини вона впала в Тихий океан за межами виключної економічної зони Японії.

Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда, який цього ж дня відзначає рік перебування на посаді глави держави, назвав запуск "обурливим" актом. Пізніше міністр оборони Японії Ясукадзу Хамада додав, що ракета перебувала у повітрі над Японією приблизно одну хвилину.

Реакція США

Речниця Ради національної безпеки США Едрієнн Уотсон назвала дії КНДР "небезпечними і безрозсудними" , такими, що свідчать про "явне ігнорування резолюцій Ради безпеки ООН та міжнародних норм безпеки".

Держсекретар США Ентоні Блінкен провів телефонну розмову із міністром закордонних справ Республіки Корея, Пак Чіном, та міністром закордонних справ Японії Хаяші Йошімасом. Посадовці рішуче засудили цей запуск та його "глибокі дестабілізуючі наслідки для регіону". Блінкен підкреслив, що зобов’язання США щодо захисту Республіки Корея та Японії залишаються незмінними. Він також підтвердив важливість продовження тісної тристоронньої співпраці, щоб "притягнути КНДР до відповідальності за неприйнятну поведінку".

Об'єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї (JCS) назвав снаряд балістичною ракетою середньої дальності (IRBM), запущеною з північного району Джаганг у Північній Кореї. За їхніми даними, ракета пролетіла 4500 км на висоті 970 км. За словами міністра оборони Японії Ясукадзу Хамадами, ракета приземлитися у водах приблизно за 3200 кілометрів на схід від Японії. Для порівняння, американський острів Гуам, де розташована стратегічна військово-морська база США, знаходиться за 3380 кілометрів від КНДР.

Ризики та наслідки таких тестувань

За словами генсекретаря кабінету міністрів Японії Хірокадзу Мацуно, ракета пролетіла над регіоном Тохоку, де проживає понад 8 мільйонів людей. Такий неоголошений запуск становить загрозу не лише для місцевих мешканців, але й для літаків і кораблів на шляху ракети, оскільки вони не отримали попередження, щоб завчасно уникнути цього району.

"Для японців це виглядає як порушення їхнього суверенітету, — пояснює Джеффрі Льюїс, директор Східноазійської програми нерозповсюдження ядерної зброї в центрі CNS в коментарі для "CNN". — Якби Росія випустила ракету над штатом Флорида, у нас би був серцевий напад".

Експерт вважає, що такий запуск свідчить про амбіції Кім Чен Ина щодо розробки потужнішого озброєння, а також аналогічних запусків у майбутньому.

Тестування КНДР

Востаннє Північна Корея випробовувала ракету Hwasong-12 IRBM наприкінці січня цього року. Нинішній запуск перевищив попередню дальність. IRBM Hwasong-12 також були випробувані в серпні та вересні 2017 року.

Останніми днями на Корейському півострові зростає напруженість. Пхеньян випустив балістичні ракети малої дальності, 25-го, 28-го, 29-го вересня та 1-го жовтня. Нинішнє випробування ракети більшої дальності стало для КНДР п'ятим за 10 днів.

Останній запуск відбувся після спільних військово-морських навчань США та Південної Кореї з використанням ядерного авіаносця USS Ronald Reagan. Ці тренування відновилися вперше за п'ять років. Також вперше з 2017 року відбулись тристоронні протисубмаринні військові навчання з Японією поблизу узбережжя Південної Кореї.

Можливе повернення до ядерних випробувань

Великою ймовірністю, на думку експертів, залишається повернення Пхеньяну до ядерних випробувань. Розвідувальне агентство Південної Кореї минулого тижня повідомило, що 7-ме ядерне випробування може відбутись між 16-м жовтня – першим днем Національного з’їзду Комуністичної партії Китаю – і 8-м листопада, датою проміжних виборів у США.

Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль в суботу, 1-го жовтня, застеріг Північну Корею від будь-яких ядерних провокацій. Він заявив, що союзники будуть готові надати "рішучу та переважаючу" відповідь, якщо КНДР вирішить застосувати ядерну зброю.

У статті використані матеріали центрального сервісу "Голосу Америки", CNN.

Дивіться також: Салліван: США прокомунікували Росії про наслідки використання ядерної зброї.

Салліван: США прокомунікували Росії про наслідки використання ядерної зброї. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:51 0:00

Історія родини біженців з Криму, які переїхали до США за програмою "Uniting for Ukraine". Відео

Земфіра та Алідін разом із трьома дітьми переїхали до США за програмою для українських біженців "Uniting for Ukraine".

ЗМІ: США надішлють в Україну ще 4 HIMARS, боєприпаси та міни - новий пакет допомоги на 625 млн.доларів 

Збройні сили США стріляють ракетою високомобільної артилерійської ракетної системи (HIMARS) під час щорічних філіппінсько-американських навчань з бойового десантування (PHIBLEX) у Долині Кроу в Капасі, провінція Тарлак

Наступний пакет допомоги Україні у сфері безпеки від адміністрації Байдена включатиме чотири пускові установки високомобільних артилерійських ракет (HIMARS), боєприпаси, міни та протимінні транспортні засоби. Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на два джерела, поінформовані про пакет допомоги США у 625 мільйонів доларів.

Як очікується, про цю допомогу США оголосять у вівторок, 4 жовтня. Розпорядження президента Байдена (PDA) дозволяє США швидко передавати товари та послуги без схвалення Конгресу у відповідь на надзвичайну ситуацію.

Чотири пускові установки HIMARS і відповідні ракети, близько 200 протимінно-стійких машин із захистом від засідки (MRAP), а також боєприпаси для гаубиць і мін можуть бути відправлені в Україну вже найближчими днями.

Цей пакет допомоги є першим пакетом допомоги від уряду США у новому фінансовому році, що почався 1 жовтня. Наразі цей пакет функціонує в рамках тимчасового фінансування та дозволяє президенту Джо Байдену використати до 3,7 мільярдів доларів для передачі зброї Україні до середини грудня.

Минулого тижня Сполучені Штати оприлюднили пакет озброєнь для України вартістю 1,1 мільярда доларів, який включав 18 пускових систем високомобільної артилерійської ракетної системи (HIMARS), супутні боєприпаси, безпілотники і радіолокаційні системи.

Минулотижневий пакет допомоги був фінансований Ініціативою сприяння безпеці в Україні (USAI). Це означає, що уряд має закуповувати зброю з виробництв, а не вилучати її з наявних запасів зброї в США.

Точність і велика дальність пускових установок HIMARS виробництва Lockheed Martin, які наразі використовуються в Україні, дозволили Києву зменшити артилерійську перевагу Росії.

Чиновники, які виступили на умовах анонімності, повідомили, що вартість та вміст пакету зі зброєю може змінюватися до останньої хвилини.

Разом із цим пакетом допомоги, загальна сума допомоги Україні з боку США у секторі безпеки складе 16,8 мільярдів доларів з моменту вторгнення Росії в Україну 24 лютого.

У статті використано матеріали Reuters, центрального відділу "Голосу Америки".

Дивіться також: Історія Союзу українок Америки

Глава ЦРУ: Росія не отримала від Китаю очікуваної допомоги для війни в Україні, а Путін "впертий у власних судженнях"

Президент Росії Володимир Путін на концерті після анексії РФ окупованих російськими військами українських територій. Москва, 30 вересня 2022. Sputnik/Sergei Karpukhin/REUTERS

Президент Росії Володимир Путін може стати "небезпечним і безрозсудним", якщо він почувається загнаним у кут. Про це директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернз заявив в інтерв'ю телеканалу CBS.

Відповідаючи на запитання, чи останні успіхи України зі звільнення окупованих російськими військами територій непокоять Путіна, Бернз сказав: "Він має бути занепокоєний, і не лише через те, що відбувається на полі бою в Україні, що відбувається у нього вдома й що відбувається на міжнародній арені [...] Він стояв поруч із Сі Цзіньпіном минулого лютого просто перед початком війни, вони проголосили дружбу без обмежень. Що ж, як виявляється, ця дружба має певні обмеження".

Бернз сказав, що Китай дещо притих із підтримкою Росії у її війні в Україні, наголошучи, що хоча Росія не отримала від Китаю очікуваної військової допомоги для повномастшабного вторгнення в Україну, Путін все одно "вперто впевнений у власних судженнях" й має "хибне припущення, що він може впоратися і проти українців, і проти США, і проти Заходу".

Щодо того, наскільки уважно Китай стежить за війною в Україні, Бернз сказав, що Сі дивиться за цим, "як яструб".

"Думаю, він певним чином протверезів від поганих успіхів у російських військовиків", - зауважив директор ЦРУ, говорячи також про плани Китаю щодо вторгнення на Тайвань, - "китайське керівництво також дивиться на те, що стається, коли ти починаєш вторгнення, й люди, до яких ти здійснюєш вторгнення, протистоять із великою відвагою і завзяттям".

4 жовтня Кремль повідомив, що вже нині Путін "ймовірно" підпише закон про незаконну анексію РФ чотирьох окупованих українських областей, пише Reuters.

США, ЄС, Велика Британія, Канада, решта країн "Групи семи", Україна та низка провідних держав світу назвали це кричущим порушенням ключових положень Статуту ООН. Чимало країн запровадили щодо Кремля черговий раунд санкцій та оголосили про додаткову допомогу Києву у протистоянні з російськими військами.

У статті використано матеріали CBS News, Reuters

Дивіться також: Україна - на останньому етапі війни, аналізують військові експерти

Союз українок Америки: історія та значення організації для української громади у США. Відео

Союз українок Америки – одна з найстаріших організацій, заснованих українською громадою в імміграції. Цього року вона святкує 97-ту річницю створення.

Більше

XS
SM
MD
LG