Актуально
Україна-Росія: у кого краща енергетична стратегія?
Енергонезалежна Росія знову випереджає енергозалежну Україну.
Енергонезалежна Росія знову випереджає енергозалежну Україну. «Однією рукою» Москва продає Києву газ за ціною дорожче, ніж країнам ЄС, а «другою рукою» закладає у своїй енергетичній стратегії до 2030 року великі амбіції щодо розвитку альтернативних джерел енергії.
Тим часом в оновленій українській енергетичній стратегії до 2030 року заледве зроблені кроки для розвитку відновлювальних джерел енергії та позбавлення залежності як від російського газу, так і зменшення в балансі «брудної» вугільної складової.
Енергетичні стратегії України та Росії були розроблені в однаковий час – у 2005-2006 роках. Лише Україна її ухвалила раніше, у 2006 році, а Росія – у 2008 році. Проте, якщо Києву знадобилося 6 років, щоб переглянути свою стратегію, то «брати-росіяни» провели ревізію своїх енергетичних планів вже через 4 роки.
Несподівано для всіх Росія – багата на дешеві газ, нафту і вугілля, – заявила про наполеонівські плани довести частку відновлюваних джерел енергії в загальному обсязі виробленої електроенергії до 4,5%. І це має бути зроблено не до 2030 року, а раніше – до 2020 року. «З урахуванням того рівня розвитку гідрогенерації, який у нас є на сьогоднішній день, і те, як активно розвивається генерація за рахунок сонця, вітру, гідротермальних джерел на Камчатці і Північному Кавказі, цілком досяжний реалізований показник (4,5% )», – заявив заступник директора департаменту енергоефективності та модернізації ПЕК Міненерго Росії Олексій Кулапін у рамках III Ярославського енергетичного форуму.
Логіка розвитку альтернативних джерел енергії у Росії доволі цікава. Необхідність розвитку відновлюваних джерел продиктована наявністю віддалених об’єктів, до яких технічно складно організувати централізоване постачання енергії. Показово і те, що Росія планує розвивати проекти з впровадження відновлюваних джерел енергії виключно за рахунок інвесторів.
В українській енергетичній стратегії все скромно. До 2020 року частка електроенергії з відновлюваних джерел у загальному обсязі виробництва повинна зрости до 1,7%. Це удвічі менше цілей, які ставлять перед собою росіяни. І лише до 2030 року Україна забезпечуватиме з альтернативних джерел 4,6% свого енергобалансу.
Росія виробляє 1 трильйон кВт/год щороку. Україна – 190 млрд. кВт/год. Загальна установлена потужність електростанцій України 53 ГВт. У Росії – 220 ГВт. Отож, Україна у 2020 році буде виробляти 6 млрд. кВт/год електроенергії (загальне прогнозне виробництво – 300 млрд. кВт/год). Росія ж вироблятиме 75 млрд. кВт/год. (загальна прогнозне виробництво – 1500 млрд. кВт/год).
Безумовно, Росія є більшою країною і має значні фінансові можливості. Але дивує інше. В енергетичній стратегії України потенціал відновлювальної енергетики відверто занижений. Адже виходить, що Росія, маючи найбільші світові запаси нафти, газу і вугілля, ставить перед собою амбітні цілі щодо розвитку енергетичної альтернативи. А Україна – вичерпуючи викопне паливо і все одно роблячи ставку на газ та «брудне» вугілля, – не докладає зусиль для розвитку альтернативних джерел енергії.
Власне, на перший погляд, в українській стратегії можна помітити прогрес, бо з’явився цілий розділ присвячений відновлювальній енергетиці. Але на цьому прогрес і завершився. У вітчизняній енергетичній стратегії понизили показник сукупної потужності нетрадиційної й відновлюваної енергетики в Україні. До 2030 року він має скласти 10% від установленої потужності або 5-7 ГВт.
«Ганьба»
Дивує, що не врахували пропозиції Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. За їх даними, сукупна потужність відновлюваної енергетики в Україні до 2030 року має скласти 22% від установленої потужності або 17 ГВт. Навіть якщо говорити лише про 2020 рік, то показник мав би становити 9 ГВт.
Схоже, що автори стратегії забули, що Україна приєдналася до Європейського енергетичного співтовариства і зобов’язалася імплементувати Директиву 2001/77/ЄС і Директиву 2009/28/ЄС стосовно сприяння використання на внутрішньому ринку електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії. Ці документи встановлюють цілі щодо частки споживання електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії – вона має скласти вже у 2020 році не менше 20% (так званий план «20-20-20»). Договір про Енергетичну хартію також зобов’язує країни-члени приділяти особливу увагу розвитку цього сектора енергетики.
Отже, показник у 4,6% виробництва електроенергії з відновлювальних джерел Україна може досягти вже через 2 роки – у 2014-2015 роках. А у 2020 році українська держава спокійно може виробляти за допомогою альтернативних джерел 7-8% від усієї виробленої електроенергії.
На думку спадає популярне у середовищі «революціонерів» 90-х років слово «ганьба». Інакше важко охарактеризувати логіку української енергетичної стратегії у питанні розвитку альтернативних джерел енергії.
P.S.: Але якби ж то проблема була лише в альтернативній енергетиці. Енергетична стратегія України «забула» і приділяє мало уваги енергоефективним та енергоощадним технологіям. Як підтвердження існування такої проблеми стала поява рейтингу ефективності енергетичних систем країн для їх економічного розвитку, екології та безпеки. Серед 105 проаналізованих країн Україна посіла 72-у сходинку. Рейтинг підготувала організація Всесвітній економічний форум (The Global Energy Architecture Performance Index Report 2013). Росія опинилася на 27-у місці, Польща на 37-у, Грузія - на 57-у.
Юрій Корольчук – експерт з енергетичних питань
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
| Передрук з "Радіо Свобода" |
Всі новини дня
США підтримали створення трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України
Державний департамент США підтримав створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України. Про це заявила посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак 27 березня під час виступу на конференції в Католицькому університеті Америки у Вашингтоні, присвяченій сучасним викликам Нюрнбергським принципам.
«Зараз, у цей критичний момент історії, я можу оголосити, що ми підтримуємо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України. Було багато різних моделей, які розглядались. США детально розглядали всі «за» та «проти» кожної з них і дійшли до висновку, що найбільш ефективний спосіб забезпечення відповідальності за злочини агресії передбачає створення інтернаціоналізованого [internationalized, - ориг.] суду в рамках судової системи України», - заявила представниця Держдепу.
Зараз, у цей критичний момент історії, я можу оголосити, що ми підтримуємо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України.посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак
За словами Бет Ван Скаак, подібні зусилля включатимуть «предметну юрисдикцію стосовно міжнародних злочинів, залучення міжнародного персоналу, можливо, шляхом інтеграції професіоналів, суддів, прокурорів, розслідувачів, адвокатів, чи через надання експертної допомоги за запитом України».
У Держдепі наголошують, що це також може включати міжнародні елементи в тому, як саме суд підтримуватиме Україну та де буде знаходитись. «Наприклад, потенційно це може бути десь у Європі, принаймні під час війни, це надалі зміцнить європейську орієнтацію України, міжнародну легітимність такої інституції та матиме важливе значення для неї, а також сприятиме наданню допомоги сильними державами, які віддані розслідуванню злочину агресії», - наголошує Бет Ван Скаак.
Представниця Держдепу додає, що такий суд міг би сприяти ширшій міжнародній підтримці, а також не потребуватиме резолюції Генеральної Асамблеї про створення нової незалежної міжнародної інституції, для становлення якої потрібні час та ресурси.
«Такий гібридний суд також демонструватиме лідерство України у забезпеченні відповідальності за злочин агресії повністю в рамках національної юридичної системи. Сполучені Штати готові співпрацювати з Україною та іншими країнами світу, надавати ресурси, обмінюватись інформацією з таким трибуналом задля досягнення всебічної відповідальності за міжнародні злочини, які скоюються в Україні», - говорить представниця Держдепу.
Такий гібридний суд також демонструватиме лідерство України у забезпеченні відповідальності за злочин агресії повністю в рамках національної юридичної системи.посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак
На питання української служби Голосу Америки про те, чи існує міжнародний консенсус та підтримка створення подібної гібридної моделі міжнародного трибуналу для розслідування злочину агресії Росії, представниця Держдепу відповіла, що поки не вдалось досягнути остаточного консенсусу.
«Не думаю, що поки що вдалось досягнути остаточного консенсусу. Існують дві моделі, що розглядаються: це ця модель – український трибунал, який матиме міжнародний характер [internationalized tribunal, - ориг.] і матиме багато міжнародної підтримки та інший варіант, який може створити Генасамблея ООН. Влада України розглядає обидва варіанти. Висловлювалась перевага більше відокремленій міжнародній інституції, але є побоювання, що, можливо, не вийде зібрати необхідні голоси в Генасамблеї для створення подібної інституції».
Нагадаємо, що як повідомляв Голос Америки, 17 березня, Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російського президента Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Ордери, видані судом в Гаазі звинувачують Путіна у воєнному злочині примусового вивезення населення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації.
Президент США Джо Байден назвав виправданим ордер на арешт російського президента Путіна, який напередодні видав Міжнародний кримінальний суд в Гаазі. Байден підкреслив, що Путін скоїв воєнні злочини. Американський президент, однак, зауважив, що МКС має обмежене міжнародне визнання.
Дивіться також: Міжнародний трибунал для Росії: перспективи створення та реакція Заходу. Відео
Історія українки, якій аплодував канадський парламент, Джастін Трюдо і Джо Байден. Відео
Під час виступу Джо Байдена та Джастіна Трюдо перед спільною сесією канадського парламенту прем’єр-міністр Канади звернув окрему увагу на одну із гостей засідання.
- Голос Америки
Байден доручив збільшити виробництво друкованих плат, що використовуються і на війні в Україні
Президент США Джо Байден у понеділок доручив виділити 50 млн доларів на виробництво друкованих плат у США і Канаді, які можуть використовуватися, зокрема і під час війни в Україні. Про це повідомляє агенція Reuters.
У коментарі про це рішення, опублікованому на сайті Білого дому, Джо Байден зазначив, що такі технології є важливими для національної оборони США. «Я вважаю, що дії щодо збільшення внутрішніх виробничих потужностей для друкованих плат ... необхідні для запобігання нестачі промислових матеріалів або критично важливих технологічних елементів, які серйозно підірвуть потенціал національної оборони», - заявив Байден.
Також у заяві йдеться, що без відповідних дій президента "не можна очікувати, що промисловість Сполучених Штатів своєчасно забезпечить необхідні промислові ресурси, матеріали або критично важливі технології."
Як зазначає Reuters, друковані плати використовуються в ракетах і радарах, а також в електроніці, яка застосовується в енергетиці та галузі охорони здоров'я.
У коментарі агенції юрист із державних контрактів компанії McCarter & English заявив, що такий крок президента США прискорить контракти "за рахунок оптимізації та визначення пріоритетів у процесах закупівель для цих критично важливих технологій, які використовуються на різних театрах воєнних дій в усьому світі, зокрема, в діючому конфлікті в Україні."
Дивіться також:
- Голос Америки
Голлівудська зірка і посол Доброї Волі ЮНІСЕФ Орландо Блум - в Україні. Відео
Голлівудська зірка і посол Доброї Волі дитячого фонду ООН, ЮНІСЕФ, Орландо Блум, - в Україні.
- Голос Америки
Як в США та інших країнах світу реагують на заяви Путіна про розміщення ядерної зброї у Білорусі. Відео
"Відчайдушним намаганням Путіна та Лукашенка створити ще одну хвилю дестабілізації в Європі" назвали в Литві плани Росії розмістити ядерну зброю на території Білорусі.
Форум