Спеціальні потреби

Актуально

Міжнародне право пережило Гітлера – переживе й Путіна – Задорожній

Зараз порушується ціла низка угод, порушується міжнародний правопорядок у цілому - Задорожній.

Кримський парламент навіть не виніс на референдум запитання про збереження чинного статусу Криму. До того ж, згідно із нормами міжнародного права, плебісцит про самовизначення певної території має відбуватися за умов демілітаризації, а не в умовах окупації. Про ці та інші міжнародно-правові аспекти ситуації на півострові розповів завідувач кафедри міжнародного права Київського інституту міжнародних відносин та президент Української асоціації міжнародного права Олександр Задорожній.

– Міжнародним правом якось регулюється ситуація, коли на тій підставі, що в одній країні внутрішньополітична криза, інша країна вводить на її територію війська, окуповує якусь частину і проводить там референдум? Такі ситуації взагалі передбачені міжнародним правом, якось регулюються?

Зараз порушується ціла низка угод, порушується міжнародний правопорядок у цілому
– На жаль, таких ситуацій уже було досить. І зрозуміло, що аншлюс Австрії й ті події, які відбувались в Європі залишили криваву пляму. Я хочу наголосити на безпідставності сумнівів, які зараз у когось виникають щодо ефективності міжнародного права. Міжнародне право пережило Гітлера, міжнародне право переживе Путіна.

Зараз порушується ціла низка угод, порушується міжнародний правопорядок у цілому. Я хотів звернути увагу, що така оцінка дана всім світовим співтовариством. До речі, тільки дві держави на сьогодні – Росія і Сирія, а щодо Сирії не все ще зрозуміло – дотримуються іншої позиції.

– А ці заяви передбачають якусь реакцію міжнародної спільноти? До чогось зобов’язують міжнародну спільноту? Дії Росії в Криму – це окупація, агресія чи як їх тлумачити?

Перше: російські війська повинні перебувати в місцях дислокації і тільки за згодою з компетентною владою України можуть пересуватися
– Перше, що відбувається сьогодні з точки зору «позитивного міжнародного права» – того міжнародного права, яке фіксує – відбувається агресія. Справа в тому, що в 2010 році до Статуту міжнародного кримінального суду на конференції в Кампалі були внесені зміни, які визначають агресивну війну, не тільки як безпосередні дії, а й самі акти планування агресії як такі. Тому, з цієї точки зору виходячи, організація, планування, здійснення агресії – це відбувається вже агресивна війна.

Другий момент: порушені основні угоди, які існують і регулювали наші непрості стосунки з Російською Федерацією. Це Великий договір 1994 року, ратифікований в 1997-1998 роках, договір про базування Чорноморського флоту продовжений до 2042 року в Харкові.

Порушення дуже прості. Перше: російські війська повинні перебувати в місцях дислокації і тільки за згодою з компетентною владою України можуть пересуватися. Друге: встановлені квоти чисельності теж перебільшені.

На сьогодні, позиції уряду і президента Російської Федерації одна – вони не визнають уряд України, вважають, що він прийшов до влади неконституційним шляхом. У зв’язку з цим виникає табула раса, тобто чиста дошка: немає жодних зобов’язань! Ідіотичність цієї ситуації очевидна всім. Не можна, з одного боку заявляти про революцію і говорити, що створилася нова держава, але вимагати виконання якихось домовленостей, зокрема, щодо поставки енергоносіїв. Зрозуміло, що ця позиція виглядає неприйнятною. Але вона виглядає неприйнятною не тільки і не стільки для України, але весь світ визнає, що порушуються основні принципи міжнародного права, статут ООН порушується. А Росія каже: «Ні, ми ігноруємо це». Ну, принаймні це дивно.

– Зараз кримськотатарський Меджліс звернувся з ініціативою, щоб миротворчі війська були введені на півострів. Що стримує Київ від такого звернення?

Україна повинна доєднатися до декларації корінних народів, яка голосувалася в ООН у 2006 році
– Ви знаєте, позиція Києва щодо кримськотатарського народу була якась ублюдочна. З одного боку, ми визнавали право кримських татар повернутися після страшенних цих депортацій, з іншого – якось боялися, мабуть, кожен хотів собі хатинку у Криму отримати і шматочок землі, то щоб татари це не забрали. Треба відновити історичну справедливість. Кримськотатарський народ є корінним народом у Криму. Україна повинна доєднатися до декларації корінних народів, яка голосувалася в ООН у 2006 році. Ублюдочна позиція тоді була і в уряду Ющенка – з одного боку, загравали з кримськими татарами, з іншого – приєдналися до постколоніальних країн, які не надали своїм корінним народам цього права.

– Ну, очевидно, можна припустити, що це було зроблено, щоб не було ескалації напруги у відносинах з Росією, але ескалація відбулася.

– Справа в тому, що Росія абсолютно цинічно порушує права абсолютно всіх корінних народів, і має в цьому плані агресивну й таку шахрайську позицію. Всі природні ресурси Росії, так званої Росії, вони знаходяться на території, де проживають корінні народи, які ніякого відношення до росіян не мають.

– Тим не менше, ці території стали…

– Частиною імперії…

– Частиною імперії в дуже давні часи…

– Але є юридичний шлях – дуже простий. Верховна Рада терміново робить заяву про приєднання до Декларації корінних народів, Верховна Рада терміново звертається до кримськотатарського народу про відновлення корінних прав.

– А що дає Декларація корінних народів у цій ситуації?

– Морально ми їх повинні підтримати. Якщо ми з ними, то вони з нами. Знаєте, є дуже простий такий принцип.

– Тож, якщо кримські татари закликали миротворчі сили в Крим, то що стримує Київ від такого кроку? Це щось може дати Україні?

Уряду треба чітко визначитися по всій ситуації по правах кримськотатарського народу, а звідси підтримувати законні вимоги цього народу
– Я думаю, що ця позиція зміниться не найближчим часом. Але миротворчі сили ООН вони задіюються за рішенням Ради безпеки ООН, а там можливе вето Росії.

Думаю, що уряду треба чітко визначитися по всій ситуації по правах кримськотатарського народу, а звідси підтримувати законні вимоги цього народу. Ось і все. Знаєте, іноді в житті треба бути принциповим. Тож, давайте визнавати до кінця права тих, хто має історичні права на цю землю.

– Референдум в Криму спочатку мав відбутися 25 травня, потім його перенесли на 30 березня, і раптом – на 16 березня. Чи в міжнародному праві подібні прецеденти вже були, коли є іноземні війська на території, де відбувається такий референдум. У міжнародному праві якось прописані такі речі?

В Конституції України – в редакції 1996-го і в редакції 2004 року – є стаття 73-тя: «Виключно Всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України»
– Прописані. Міжнародне право досить часто задіювали для вирішення питань національного самовизначення окремих територій. Давайте згадаємо Східний Тимор, де у 2000 році під контролем ООН, а це була контрольована Індонезією територія, провели плебісцит. При цьому задіяли три принципи: демократизація, заборона дії екстремістських рухів і демілітаризація – виведення всіх військ з території, на якій проводиться це опитування. У нас дуже часто плутають референдум, який є інститутом конституційного права з плебісцитом, який є інститутом міжнародного права. А щодо проголошеного референдуму, то в Конституції України – в редакції 1996-го і в редакції 2004 року – є стаття 73-тя: «Виключно Всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України».

– У даному випадку вже не апелюють до Конституції України..

Навіть відповідно до Конституції Криму референдум Верховна Рада Автономної республіки Крим може проводити відповідно до компетенції до тих питань, які у її віданні
– Навіть відповідно до Конституції Криму (пункт 7, частина 1, стаття 18-та і пункт 3, частина 2, статті 26-ї) записано, що референдум Верховна Рада Автономної республіки Крим може проводити відповідно до компетенції до тих питань, які у її віданні. Ці питання не в її виданні. У Конституції, яка затверджувалася Верховною Радою України, такого питання немає!

До речі, прочитаю питання, які винесені на референдум. Перше питання: «Ви за з’єднання Криму з Росією на правах суб’єкту Російської Федерації?». Друге питання: «Ви за поновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?». Чекайте, а де трете питання? Може, є ті, хто хоче зберегти статус-кво?..

І до речі, колеги, ви спочатку добийтеся незалежності, а потім приєднуйтеся, чому одразу кудись приєднуватися? Ні, все дуже просто.

– Здається, на пострадянському просторі не було прецедентів, щоб частина однієї держави від’єднувалася і приєднувалася одразу до іншої. Були завжди такі перехідні форми.

– Так, перехідні форми: якась там збільшена автономія, незалежність. І, до речі, це ж суперечить самій практиці Російської Федерації. Південна Осетія не приєдналася ж до Росії. Здається, тут не вистачає розуму тим, хто планує цю операцію.

– Переходячи від ситуації кримської до загальноукраїнської, чи можна в умовах, коли над частиною території України втрачений контроль, провести легітимні президентські вибори? Вибори 25 травня, за умов, якщо вони не будуть проведені в Криму, наскільки вони будуть легітимні?

– Це питання має вирішувати Верховна Рада. Так чи інакше, за всієї поваги до жителів Криму, це все ж таки не така вже й велика частина держави.

– 46 мільйонів в Україні, в Криму – мільйон двісті тисяч приблизно…

Ми всі так болісно переживаємо це приниження, що можливий вплив цієї ситуації на перебіг передвиборної кампанії
– Я не думаю, що це дуже суттєво впливає. Але тут є ще один момент – ми всі так болісно переживаємо це приниження, що можливий вплив цієї ситуації на перебіг передвиборної кампанії. Тож, можна було б взагалі подумати над зміною модусу поведінки. Можливо, варто проголосувати про зміну закону про вибори президента. Наприклад, провести вибори президента у Верховній Раді, скоротивши його повноваження. Змінити Конституцію – і провести вибори. Зрозуміло, що знову будуть поставати питання. Але я не хотів би, щоб подальша невизначеність щодо глави держави існувала. Тут треба діяти чітко: ми приймаємо рішення, що вибори в Криму неможливі, вибори проводяться в усіх територіальних одиницях, а у нас 27 регіонів – мінус Крим, мінус Севастополь – залишиться 25.

– Але тоді ж цей президент буде нелегітимний для Криму, де скажуть «Ми цього президента не обирали». А що гірше, з огляду на міжнародне право?..

– Гірше – зволікати з виборами. Оскільки так чи інакше глава держави має бути.

– Але ж обраний в легітимний спосіб.

Є низка повноважень, які в. о. президента не може виконувати. Деякі з них не дуже важливі, наприклад, державні нагороди, але є і серйозні функції
– Так, обраний легітимно – це повинно бути. Я нагадаю, що, відповідно до статті 112 Конституції, є низка повноважень, які в. о. президента не може виконувати. Деякі з них не дуже важливі, наприклад, державні нагороди, але є і серйозні функції, які пов’язані з ветуванням законів, з призначенням дипломатичних представників. Нагадаю, що у нас сьогодні залишаються в. о. міністрів, там, де передбачено право президента, бо в.о. президента не може це робити. Так чи інакше цій невизначеності має бути покладений край, і для цього вибори президента дуже важливі.
Передрук з "Радіо Свобода"

Всі новини дня

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00

Колишній астронавт NASA Скотт Келлі відвідав дитячу лікарню «Охматдит» в Києві. Келлі є послом фандрейзингової ініціативи United24.

Генсек НАТО: Путін намагається використовувати зиму як зброю

генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ

НАТО має посилити підтримку України, щоб не дати президенту РФ Володимиру Путіну жодних шансів поставити її на коліна протягом зими, заявив генсекретар Альянсу Єнс Столтенберґ в інтерв’ю виданню Welt.

За його словами, наразі Путін реагує на поразки з «більшою жорстокістю». З початком зими РФ почала бомбардувати енергетичну систему України, щоб «поставити країну на коліна».

«Путін намагається використовувати зиму як зброю. Але він не досягне цього успіху», – переконаний Столтенберґ.

Генсекретар НАТО зазначив, що чим більше буде військових успіхів України, тим сильнішою буде її позиція в майбутніх переговорах.

«Ми можемо посилити позицію України за столом переговорів, якщо надамо країні військову підтримку. Найкращий спосіб підтримати мир – підтримати Україну», – підкреслив він.

Генсек додав, що всі партнери мають підтримувати та збільшувати допомогу Україні. Це допомогло б українцям відстояти своє право на самозахист.

У цьому контексті він наголосив на ролі Німеччини, сильна підтримка якої має, за його визначенням, вирішальне значення, адже «поставки зброї з Німеччини рятують життя». Зокрема, німецькі системи ППО допоможуть захистити будинки, школи та лікарні від російських ракет.

Столтенберґ визнав, що допомога Україні має певну ціну в західних суспільствах, адже зростання рахунків за їжу та електроенергію означає важкі часи для багатьох домогосподарств у Європі.

«Але ми маємо пам’ятати, що народ України щодня платить своєю кров’ю», – зауважив він.

Столтенберґ наголосив, що якби Путін виграв війну, він та інші деспоти продовжували б використовувати насильство для досягнення своїх цілей.

«Це може означати більше війни та більше страждань. Це зробило б наш світ ще небезпечнішим. У наших власних інтересах, щоб Україна перемогла», – підсумував генеральний секретар Альянсу.

Разом з тим, в інтервю каналу CNN координатор Державного департаменту з питань санкцій Джим О'Браєн заявив, що через американські санкції Росія не може вести в Україні війну сучасного типу.

"Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу", - сказав О'Браєн.

За словами посадовця, санкції Заходу та мужність українського народу змусили Росію відмовитись від її "імперського проекту" зі швидкого завоювання України та змінити заявлені цілі війни: "Це реальні зміни в поведінці Росії. Частково це пов’язано із санкціями, частково з експортним контролем – вони не можуть купувати види товарів, що необхідні для функціонування їхньої армії".

Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей. За даними поліції, загалом в Україні загинули шість людей, ще 36 поранені.

Як повідомили в Генштабі СЗУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях. Через удари зникло електро- і водопостачання.

В матеріалі використані джерела CNN

Через американські санкції Росія не може вести в Україні війну сучасного типу - посадовець Держдепу

Військовики ЗСУ використовують гаубицю M777 на лінії фронту на Донеччині, 23 листопада 2022. Radio Free Europe/Radio Liberty/Serhii Nuzhnenko via REUTERS

Американські санкції проти Росії мали "суттєвий вплив" у її війні в Україні, заявив координатор Державного департаменту с питань санкцій Джим О'Браєн в інтерв'ю CNN.

"Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу", - сказав О'Браєн.

За словами посадовця, санкції Заходу та мужність українського народу змусили Росію відмовитись від її "імперського проекту" зі швидкого завоювання України та змінити заявлені цілі війни: "Це реальні зміни в поведінці Росії. Частково це пов’язано із санкціями, частково з експортним контролем – вони не можуть купувати види товарів, що необхідні для функціонування їхньої армії".

О'Браєн також підтвердив попередні заяви з Вашингтона, що Америка продовжуватиме допомогу Україні "до кінця цієї війни, поки Україна не переможе".

Нині О'Браєн разом із посолкою США в Україні Бріджит Брінк і міністром інфраструктури України Олександром Курбаковим відвідали Одесу, щоб побачити, як відправляється українське зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи.

Як Голос Америки повідомляв раніше, Брінк зазначила, що повернулась до Одеси, щоб "побачити, як швидко українські фермери, експортери та порти працюють, що доставити мільйони тон українського зерна країнам світу в рамках програми Чорноморської зернової ініціативи".

Поки Росія використовує продовольство як зброю, Україна зменшує продовольчу небезпеку – посолка США в Україні

Посолка США в Україні Бріджит Брінк

Посолка США в Україні Бріджит Брінк, координатор Державного департаменту с питань санкцій Джим О’Браєн та міністр інфраструктури України Олександр Курбаков відвідали Одесу, щоб побачити, як відправляється українське зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи.

«Поки Росія використовує продовольство як зброю, президент Зеленський та Україна вживають заходів, щоб зменшити продовольчу небезпеку, спричинену війною Росії. $20 млн підтримки США від USAID через Світову продовольчу програму вже допомагають доставляти зерно з України тим, хто його найбільше потребу», - написала у себе в Твіттер дипломатка.

Очільниця дипмісії зазначила, що повернулась до Одеси, щоб «побачити, як швидко українські фермери, експортери та порти працюють, що доставити мільйони тон українського зерна країнам світу в рамках програми Чорноморської зернової ініціативи».

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) виділило 20 мільйонів доларів на ініціативу "Зерно з України", оголошену президентом України Володимиром Зеленським на саміті G20.

USAID надає підтримку через Всесвітню продовольчу програму ООН для сприяння додатковим поставкам українського зерна через Чорноморську зернову угоду. USAID також "продовжує допомагати українським фермерам, які ризикують життям, щоб нагодувати світ, через Ініціативу стійкості сільського господарства в Україні", інвестувавши в неї 100 мільйонів доларів із прагненням залучити іще 150 мільйонів доларів від інших донорів, фондів та приватного сектору».

Разом ми захистимо Україну - Ріші Сунак розмістив відео на підтримку України 

Прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак

Прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак на своїх сторінках у Фейсбук та Твіттер розмістив відеоролик на підтримку України під назвою «Ми віримо в свободу».

«Разом ми ніколи не відступимо, разом ми будемо сильні, разом ми захистимо Україну», - пише у себе на сторінці у Фейсбук Ріші Сунак.

«Я вірю у свободу. Я вважаю, що ми повинні відстоювати основні права, які так важливі для всіх нас. За наш суверенітет, за наше самовизначення та за основи стабільного світового порядку, за відновлення якого ми всі боремось. Українському народу загрожують бомбардування вдень та відключення електроенергії вночі. Але ми знаємо, що наші друзі завжди будуть поруч, щоб допомогти нам пройти через це. Велика Британія – один із наших найстійкіших союзників. Вони дають зброю для нашої боротьби, обладнання, щоб ми могли зігрітися, і дружбу, щоб відновити наш дух. Ми знаємо, вони нас ніколи не підведуть, поки ми боремось за перемогу у цій війні. З вашою допомогою ми отримаємо нашу свободу. Разом ми ніколи не відступимо, разом ми будемо сильними. Разом ми захистимо Україну та свободи, які ми так цінуємо.», - йдеться у відео.

19 листопада Ріші Сунак здійснив неоголошений візит до Києва, де зустрівся з президентом Зеленським. В ході візиту він оголосив про нову оборонну допомогу від Великої Британії для України, яка включає зенітні установки, радари а також засоби боротьби з дронами. Також він заявив про розширення програми тренувань Збройних Сил України, "щоб залучити спеціалізовану експертизу британських медиків та інженерів" а також збільшення допомоги в зимовий період.

Більше

Відео - найголовніше

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00
XS
SM
MD
LG